Ухвала суду № 96446876, 22.04.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"22" квітня 2021 р. Cправа № 902/411/21

Суддя господарського суду Вінницької області Маслій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Фермерського господарства "СВІТЯЗЬ" (вул. Соборна, буд. 47, с. Конищів, Мурованокуриловецький район, Вінницька обл., 23410)

до: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

до: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )

про захист права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства

В С Т А Н О В И В :

20.04.2021 до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Фермерського господарства "СВІТЯЗЬ" до головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 про захист права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, з наступними позовними вимогами:

1) Визнати нечинними рішення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області: про надання дозволу 2-ом громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, а саме: ОСОБА_1 - орієнтовною площею до 2,00 га; ОСОБА_2 - орієнтовною площею до 2,00 га, що оформлене Наказом 2-9872/15-20 сг від 30 квітня 2020 року (п.1);

- про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області та надання у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522883000:04:002:0181 із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства, що оформлене Наказом 2-14608/15-20-СГ від 08 жовтня 2020 року (п.1. та п.2.);

- про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області та надання у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522883000:04:002:0194 із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства, що оформлене Наказом 2-14617/15-20-СГ від 08 жовтня 2020 року (п.1. та п.2.)

2) Визнати незаконною та скасувати державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером 0522883000:04:002:0181 та кадастровим номером 0522883000:04:002:0194 у Державному земельному кадастрі.

3) Припинити всі речові права щодо земельних ділянок з кадастровим номером 0522883000:04:002:0181 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2206496605228) і кадастровим номером 0522883000:04:002:0194 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22064190) та скасування державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме:

- право приватної власності ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 0522883000:04:002:0181, площею 2 га, зареєстроване державним реєстратором Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області Мельник Іриною Анатоліївною, на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 2-14608/15-20- СГ від 08.10.2020, про що до Державного реєстру прав внесено запис про право власності номер 38904091 від 23.10.2020;

- право приватної власності ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 0522883000:04:002:0194, площею 2 га, зареєстроване державним реєстратором Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області Мельник Іриною Анатоліївною, на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 2-14617/15-20-СГ від 08.10.2020, про що до Державного реєстру прав внесено запис про право власності номер 38903257 від 23.10.2020;

- право приватної власності ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер 0522883000:04:002:0181, площею 2 га, зареєстроване приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інною Анатоліївною, на підставі посвідченого нею Договору купівлі-продажу 549 від 09.02.2021, про що до Державного реєстру прав внесено запис про право власності номер 40464653 від 09.02.2021;

- право приватної власності ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер 0522883000:04:002:0194, площею 2 га, зареєстроване приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інною Анатоліївною, на підставі посвідченого нею Договору купівлі-продажу 550 від 09.02.2021, про що до Державного реєстру прав внесено запис про право власності номер 40465634 від 09.02.2021.

Розглянувши матеріали позовної заяви без номеру від 20.04.2021 (вх. № 423/21 від 20.04.2021), суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ФГ "СВІТЯЗЬ" в обґрунтування заявлених вимог зазначає, що у вересні 1999 року громадянин України ОСОБА_4 отримав у постійне користування (для ведення фермерського господарства) земельну ділянку площею 33,88 га, розташовану на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. Площа, межі та місцерозташування вказаної ділянки підтверджуються Державним актом на право постійного користування землею серія ВН - УШ №0024, виданим 20.09.1999 року Мурованокуриловецькою районною радою Вінницької області.

16.02.2000р. ОСОБА_4 створив та зареєстрував Фермерське господарство «СВІТЯЗЬ», де є засновником та головою господарства по сьогоднішній день, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 783070 від 16.02.2000р. та Статутом ФГ «СВІТЯЗЬ».

Зазначена земельна ділянка використовується позивачем для виробництва товарної сільськогосподарської продукції, зокрема вирощування зернових та технічних культур відповідно до діяльності ФГ «СВІТЯЗЬ» (згідно КВЕД).

У той же час, за твердження позивача, на кінець червня 2020 року належна Позивачу на праві постійного користування земельна ділянка (33.88 га) входила до складу іншої (більшої) земельної ділянки, зареєстрованої у Державному земельному кадастрі під кадастровим номером (архівний) 0522883000:04:002:0157.

З метою приведення прав і обов`язків щодо належної позивачу на праві постійного користування земельної ділянки (33.88 га) у відповідність до вимог чинного законодавства (її виділення та формування в окрему ділянку, державної реєстрації речових прав щодо неї, тощо), Позивач замовив та 02.07.2020 отримав Викопіювання з кадастрової карти (плану) земельної ділянки 0522883000:04:002:0157, із якого дізнався про поділ належної йому на праві постійного користування земельної ділянки (33.88 га) на дрібніші ділянки. Підчас зазначеного поділу та формування нових земельних ділянок відбулась також зміна їх цільового призначення: до поділу - землі запасу (код 16.00), після поділу - для ведення особистого селянського господарства (код 01.03).

Згідно Наказу №2-9872/15-20 сг від 30.04.2020, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (відповідач1) було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею до 2 га, громадянам ОСОБА_1 (відповідач2) та ОСОБА_2 (відповідач 3).

Наказами Відповідача1 №2-14608/15-20-СГ та №2-14617/15-20-СГ від 08.10.2020 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області та надано у власність Відповідачам 2 та 3 земельні ділянки кадастровий номер 0522883000:04:002:0181, площею 2 га та кадастровий номер 0522883000:04:002:0194, площею 2 га.

На підставі зазначених наказів Відповідача1 від 08.10.20р., державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області Мельник Іриною Анатоліївною 23.10.2020 зареєстровано за Відповідачами 2 і 3 право власності на земельні ділянки із кадастровими номерами 0522883000:04:002:0181 та 0522883000:04:002:0194.

09.02.2021 Відповідачі 2 і 3 здійснили продаж вищевказаних земельних ділянок на користь громадянки ОСОБА_3 (Відповідач 4), на підставі договорів купівлі-продажу посвідчених приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А.

На момент виникнення спірних правовідносин право постійного користування спірною земельною ділянкою (33.88 га.) не було припинене за Позивачем та залишається чинним і на дату подачі цього позову. Позивач ніколи не відмовлявся від належних йому згідно Державного акта серія ВИ - УШ 0024 від 20.09.1999 року речових прав, не припиняв користуватися спірною земельною ділянкою, володіє та здійснює її обробіток за цільовим призначенням і на сьогоднішній день. ФГ «СВІТЯЗЬ», як чинний землекористувач, ніколи не надавало жодного погодження (згоди) на поділ спірної земельної ділянки та формування за її рахунок новоутворених ділянок, їх вилучення та/або передачу на користь Відповідачів 2 і 3, тощо.

Позивач стверджує, що: надання Відповідачем1 дозволів (наказів) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення; подальший поділ земельної ділянки кадастровий номер 0522883000:04:002:0157, в частині спірної ділянки (33.88 га.), формування та державна реєстрація новоутворених ділянок; затвердження відповідної документації із землеустрою та передача у власність Відповідачів 2 і 3 таких ділянок, були вчиненні незаконно - в супереч зокрема вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.5 ст.116, ч.6 та ч.7 ст.118 ЗК України, абз.6 ч.3 ст.50 та (по аналогії закону) п.е) ч.1 ст.56 ЗУ «Про землеустрій», ч.5 та абзаців 3-5 ч.6 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», з порушенням належного Позивачу права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського (селянського) господарства площею 33.88 га., посвідченого Державним актом серія ВН - УШ №0024 від 20.09.1999 року, а також переважного права Позивача на викуп (набуття у власність) такої земельної ділянки в майбутньому, з метою забезпечення мети та предмету своєї господарської діяльності.

Вказані обставини, стали підставою звернення позивача до суду з вище зазначеними позовними вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду. При цьому зі змісту рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 р. № 9-зп слідує, що не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Згідно із ч. 2 ст. 22 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції (ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів").

З поділу системи судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації випливає поняття цивільної юрисдикції, під якою розуміється компетенція суду щодо вирішення справ у порядку цивільного судочинства.

Судова юрисдикція - це розмежування компетенції між загальними, господарськими та адміністративними судами. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Основними критеріями визначення юрисдикції спорів є характер (предмет) правовідносин, що виникли між сторонами та суб`єктний склад правовідносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 Земельного кодексу України.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів позову слідує, що виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття фізичними особами (громадянами) права власності на земельні ділянки. Тобто предметом розгляду в цій справі є законність набуття фізичними особами права власності на земельні ділянки.

А відтак, враховуючи, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконними та скасування наказів головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, відповідно до яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою та надано у приватну власність земельні ділянки фізичним особам (громадянам), такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цих фізичних осіб.

Правовий висновок у ідентичних правовідносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 910/13755/17 та від 15.01.2019 р. у справі № 911/4007/16.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дело" та Штекель проти України" зазначено, що в рішенні національного суду є можливим посилання на рішення українських судів, у яких останні схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, котрими врегульовані подібні відносини, або в яких був загальний підхід у таких справах, та, що відповідне тлумачення або загальних підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття рішення в подібних відносинах.

Враховуючи викладене, вказані правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у наведених постановах, судом враховуються при наданні оцінки відповідності процесуальним вимогам даного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

З огляду на вказане, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Про відмову у відкритті провадження у справі, не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви, постановлюється ухвала. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановляння в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу (ч. 3 ст. 175 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.175 ГПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч.6 ст.175 ГПК України).

За приписами ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами, як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Враховуючи наведене, вказаний спір віднесений до юрисдикції загальних судів, в даному випадку з урахуванням правил виключної підсудності до юрисдикції Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області.

Відмова господарського суду в прийнятті даної позовної заяви не суперечить ч.3 ст. 124 Конституції України, оскільки це не позбавляє позивача права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб і в порядку встановленому Конституцією України та законами України, зокрема подання відповідної позовної заяви до суду іншої юрисдикції в порядку цивільного судочинства з врахуванням суб`єктного складу сторін та змісту заявлених вимог.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справи в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 4, 20, п. 1 ч. 1, ч. 3 та ч. 6 ст. 175, ст. 232-235, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 902/411/21 за позовом Фермерського господарства "СВІТЯЗЬ" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 про захист права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства.

2. Позовну заяву без номеру від 20.04.2021 (вх. № 423/21 від 20.04.2021) на 23-х аркушах разом з матеріалами на 56-ти аркушах повернути позивачу.

3. Копію позовної заяви без номеру від 20.04.2021 (вх. № 423/21 від 20.04.2021) та дублікату квитанції про сплату судового збору № 0.0.2094938565.1 долучити до примірника ухвали, яка залишається в суді.

4. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

5. За приписами п.7 ч.1 ст.255 ГПК України ухвала про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-Західного апеляційного господарського суду.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (позивачу з матеріалами позовної заяви без номеру від 20.04.2021 (вх. № 423/21 від 20.04.2021)).

Дата складання повного тексту ухвали 22.04.2021 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Соборна, буд. 47, с. Конищів, Мурованокуриловецький район, Вінницька обл., 23410 )

3 - відповідачу1 (вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027)

4 - відповідачам2,3 ( АДРЕСА_1 )

5 - відповідачу4 (АДРЕСА_2)