Рішення № 96445195, 21.04.2021, Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/1489/20

провадження № 2/388/111/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2021м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

секретар судового засідання Кіцану Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування моральної шкоди,

за участі:

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Гончаренка В.О.,

встановив:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якому просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн., на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн. та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що 24.10.2019 о 08 год. 50 хв. по вул. Пушкіна у с. Маловодяне Долинського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 керував транспортним засобом RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді на перехрестя з автодорогою Т1210, не надав перевагу у русі автомобілю ЗАЗ 110207-40, номерний знак НОМЕР_2 , (у якому перебували ОСОБА_2 - водій, ОСОБА_1 - пасажир), який рухався з правого боку по автодорозі Т1210 та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.11.2019 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Внаслідок ДТП вони отримали тілесні ушкодження а саме: ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді ушибу лівої половини грудної клітини, больовий синдром, ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді ушибу лівої половини грудної клітини, ушиб гематома правого колінного суглобу. Згідно з виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 3826 ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у Долинській ЦРЛ з 09.11.2019 по 21.11.2019 з діагнозом - після травматична гематома правої нижньої кінцівки. Згідно з висновком судово-медичного експерта від 22.11.2019 № 110 дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Вважають, що водієм ОСОБА_3 у наслідок ДТП їм була завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що вони пережили фізичний біль та душевні страждання у зв`язку з тілесними ушкодженнями. Крім того вони пережили душевні страждання через пошкодження у наслідок ДТП їх автомобіля. Заподіяна моральна шкода полягає у погіршенні їх психологічного стану, пережитому фізичному болю, порушенні життєвого укладу сім`ї. Під час ДТП вони пережили фізичний біль, страх за своє життя, шок, через що у них порушилися нормальні життєві зв`язки, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні. Крім того, через пошкодження вони не могли використовувати власний автомобіль для власних потреб, а також, знадобився певний час для відновлення нормального психологічного та фізичного стану.

Ухвалою від 15.01.2021 зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом із постановленням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і розпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою від 16.02.2021 до участі у зазначеній цивільній справі було залучено співвідповідача - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (далі ПрАТ «УПСК»).

Від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому останній просив у задоволенні позову відмовити.

Своє заперечення проти вимог позивачів відповідач ОСОБА_3 , обґрунтовував тим, що дійсно зі змісту постанови Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.11.2019 вбачається, що його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, за те що 24.10.2019 о 08 год. 50 хв. по вул. Пушкіна у с. Маловодяне Долинського району Кіровоградської області, він керував транспортним засобом RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді на перехрестя з автодорогою Т1210 не надав перевагу у русі автомобілю ЗАЗ 110207-40, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався з правого боку по автодорозі Т1210 та скоїв з ним зіткнення. Зазначив, що цивільно-правова відповідальність на час ДТП водія транспортного засобу RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «УПСК» за полісом від 23.10.2018 № АМ/6805130, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю у сумі 200000,00 грн., за шкоду заподіяну майну у розмірі 100000,00 гривень, розмір франшизи 2000 грн. Вважає, оскільки, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу була застрахована, то страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Також зазначив, що розмір морального відшкодування не обґрунтовані належним чином та не наведено на підтвердження цього належними доказами, а тому позовні вимоги до мене на мою думку не підлягають задоволенню.

Від відповідача ПрАТ «УПСК» до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому останній просив у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «УПСК» відмовити повністю.

Своє заперечення проти вимог позивачів відповідач ПрАТ «УПСК», обґрунтовував тим, що розмір моральної шкоди, яку потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, підлягає обрахуванню на підставі відповідних доказів. Для можливості розрахунку страховиком розміру моральної шкоди, яку завдано у зв`язку із ушкодженням здоров`я, необхідно надати докази на підтвердження понесення позивачами витрат на лікування, необхідність здійснення яких мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я. У зв`язку із тим, що позивачами таких доказів ні до суду, ні до страховика, не подано, немає можливості здійснити розрахунок розміру моральної шкоди (виділити 5 % від розміру витрат на лікування), а тому позовні вимоги до ПрАТ «УПСК» є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповіді на відзиви відповідачів від позивачів до суду не надходили.

Ухвалою від 07.04.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 , обґрунтовуючи свою позицію аналогічно викладеному у позові, який просила задовольнити у повному обсязі. По суті позовних вимог пояснила, що у результаті ДТП їй було спричинено моральну шкоду, що виразилося у стражданнях від отриманих тілесних ушкоджень, стрес від аварії не минув і досі, крім того вони позбавлені можливості використовувати свій автомобіль, що, враховуючи те, що вони люди похилого віку, утруднює їх можливість їздити до аптеки, лікарні чи на базар. Розмір заподіяної їй моральної шкоди оцінює у сумі 50000,00 грн., що відповідає рівню страждань, яких вона зазнала у результаті аварії та її наслідків.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 , обґрунтовуючи свою позицію аналогічно викладеному у позові, який просив задовольнити у повному обсязі. По суті позовних вимог пояснив, що у наслідок аварії він отримав тілесні ушкодження, що спричинило страждання. Крім того, у результаті ДТП їх автомобіль було пошкоджено, а за гроші отримані від страхової компанії його ніде не беруться ремонтувати, у зв`язку з чим вони позбавленні можливістю користуватися їх автомобілем для поїздок до лікарні чи на базар. Спричинену йому шкоду він оцінює у 30000,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Гончаренко В.О. заперечував проти задоволення позову аргументуючи свою позицію, аналогічно викладеному у відзиві. Пояснив, що дійсно з вини водія ОСОБА_3 сталася ДТП, що ним визнається. ОСОБА_3 не заперечує й можливе спричинення у наслідок аварії моральної шкоди позивачам, однак вважає, що, оскільки, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, яким він керував - RENAULT KANGOO була застрахована, то страховик й зобов`язаний у межах лімітів страхової відповідальності відшкодувати шкоду, яку було заподіяно у результаті ДТП потерпілим. Також, представник відповідача посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 04.07.2018 (справа № 755/18006/15-ц, провадження N 14-176 цс 18), зазначив, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідач ПрАТ «УПСК» у судове засідання не з`явився, у своєму відзиві на позовну заяву просив розглядати справу за відсутності представника ПрАТ «УПСК».

Заслухавши у судовому засіданні пояснення позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гончаренка В.О., вивчивши процесуальні заяви учасників справи по суті справи, дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулися позивачі, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на таке.

Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

24.10.2019 о 08 год. 50 хв. по вул. Пушкіна у с. Маловодяне Долинського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 керував транспортним засобом RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1 , та при виїзді на перехрестя з автодорогою Т1210, не надав перевагу у русі автомобілю ЗАЗ 110207-40, номерний знак НОМЕР_3 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 та як пасажир - ОСОБА_1 , який рухався з правого боку по автодорозі Т1210 та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.11.2019 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Постановою про закриття кримінального провадження від 30.11.2019 слідчого СВ Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Малецького С.Г. було закрито кримінальне провадження № 12019120150000739 від 07.11.2019 за фактом зазначеної ДТП на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, зокрема, у зв`язку із встановленням на підставі висновку судово-медичного експерта ОСОБА_4 № 109 від 20.11.2019 того, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у Долинській ЦРЛ з діагнозом: забій грудної клітини та зазначені ушкодження не враховуються при оцінці ступеня тяжкості.

Постановою про закриття кримінального провадження від 17.12.2019 слідчого СВ Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Малецького С.Г. було закрито кримінальне провадження № 12019120150000737 від 07.11.2019 за фактом зазначеної ДТП на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, зокрема, у зв`язку із встановленням на підставі висновку судово-медичного експерта ОСОБА_4 № 110 від 22.11.2019 того, що ОСОБА_1 перебувала у Долинській ЦРЛ з 09.11.2019 по 21.11.2019 на стаціонарному лікуванні з діагнозом: післятравматична гематома правої нижньої кінцівки (гематома по внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині у проекції суглобовогї цілини правого коліна), які (тілесні ушкодження) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та могли виникнути внаслідок ДТП.

Відповідно до довідок, виданих Долинською центральною районною лікарнею, без вихідних номерів та дат, на яких містяться штамп, зазначеного закладу охорони здоров`я, підпис лікаря та відтиск його печатки:

- ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з 24.10.2019 по 31.10.2019 (травма отримана внаслідок ДТП) з діагнозом: ушиб лівої половини грудної клітини, ушиб, гематома правого колінного суглоба;

- ОСОБА_2 обстежений у зв`язку із отриманою 24.10.2019 травмою внаслідок ДТП. Діагноз: ушиб лівої половини грудної клітини, больовий синдром.

Щодо зауваження представника відповідача - адвоката Гончаренка В.О. щодо невідповідності зазначених довідок формі медичних довідок, оскільки на них відсутні дати видачі та номери, судом відзначається, що зазначені довідки дійсно не у повній мірі відповідають вимогам до формі довідок, однак, зазначені у них дані щодо періоду лікування ОСОБА_1 та обстеження ОСОБА_2 та їх діагнози є достатніми для оцінки тих обставин на підтвердження яких такі довідки були додані до позовної заяви. Крім того, слід відзначити, що не дотримання вимог щодо зазначення реквізитів медичних документів свідчить про неналежне виконання посадових обов`язків медичними працівниками, що їх оформляли та не може бути поставлено у вину особам, які отримували медичні послуги у закладі охорони здоров`я, чи мати для них інші негативні наслідки.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3826 хірургічного відділення ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у Долинській центральній районній лікарні з 09.11.2019 по 21.11.2019 з діагнозом післятравматична гематома правої нижньої кінцівки де останній, крім іншого, було проведено 09.11.2019 під м/а операцію: розкриття, санація, дренування гематоми.

Крім того, на підтвердження негативних наслідків для здоров`я позивачами було надано: листок непрацездатності, виданий ОСОБА_1 про передування на амбулаторному лікуванні з 22.12.2019 по 31.12.2019 (без зазначення діагнозу); виписку № 1854 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 про лікування у період з 25.08.2020 по 04.09.2020 у КНП «Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради»; виписку № 1915 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 про лікування у період з 02.09.2020 по 09.09.2020 у КНП «Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради».

Однак, зазначені медичні документи судом при оцінці доводів обґрунтування заявлених позовних вимог до уваги не беруться, оскільки позивачами не доведено причинно-наслідковий зв`язок між зазначеними у цих документах даними та подією ДТП, враховуючи, зокрема, відсутність діагнозу у листку непрацездатності та діагнози зазначені у виписках.

Відповідно до полісу № АМ/6805130 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.10.2018 цивільно-правова відповідальність на час ДТП, яка сталась 24.10.2019 водія транспортного засобу RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «УПСК» за, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю у сумі 200000,00 грн., за шкоду заподіяну майну у розмірі 100000,00 гривень, розмір франшизи 2000 грн.

Листом від 01.07.2020 за вих. № 63 ПрАТ «УПСК» повідомлено ОСОБА_1 про суму відновлювального ремонту транспортного засобу - 18759,38 грн. та роз`яснено, що полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виплата страховиком моральної шкоди потерпілим за ушкоджене майно не передбачено.

Таким чином, судом встановлено та сторонами у справі не заперечується, що у наслідок ДТП, яка сталась 24.10.2019 з вини ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1 , було пошкоджено, зокрема, транспортний засіб ЗАЗ 110207-40, номерний знак НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували у ньому на час пригоди: ОСОБА_2 - як водій, а ОСОБА_1 , як пасажир, та яким було спричинено тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_2 - ушиб лівої половини грудної клітини з больовим синдромом; ОСОБА_1 - ушиб лівої половини грудної клітини, ушиб, гематома правого колінного суглоба, та остання з 24.10.2019 по 31.10.2019 перебувала на амбулаторному лікуванні, а з 09.11.2019 по 21.11.2019 перебувала на стаціонарному лікуванні і їй 09.11.2019 було зроблено операцію: розкриття, санація, дренування гематоми.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з положеннями п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

На підстав зазначених вище встановлених обставин справи суд констатує, що винними діями ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну шкоду майну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та заподіяно шкоду їх здоров`ю.

Зазначеними вище діями відповідача ОСОБА_3 , було порушено звичний уклад життя позивачів, які об`єктивно на протязі певного періоду були позбавлена звичної для них можливості вільно пересуватися на належному їм автомобілі, що зумовило зміну способу їх життя, призвело до необхідності докладання додаткових зусиль для відшукування можливостей задля забезпечення свого звичного укладу життя. Спричинення у наслідок ДТП ушкодження здоров`я позивачів завдало останнім фізичного болю та страждань, зокрема, позивачу ОСОБА_1 , яка отримала легкі тілесні ушкодження, перебувала на стаціонарному лікування та перенесла хірургічне втручання, що негативно позначилося на їх психологічному та фізичному стані та призвело до моральних страждань.

Отже, внаслідок винних дій ОСОБА_3 позивачам безумовно було завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Щодо позиції представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гончаренка В.О. з приводу того, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3 , була застрахована, то страховик й зобов`язаний у межах лімітів страхової відповідальності відшкодувати шкоду, яку було заподіяно у результаті ДТП потерпілим, судом відзначається таке.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Отже, розмір такого виду страхового відшкодування обраховується на підставі підтвердження понесення особою, яка зазнала ушкодження здоров`я під час ДТП витрат на лікування, необхідність здійснення яких мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

І така позиція суду у повній мірі узгоджується із правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 28.11.2018 у справі № 357/12069/14-ц.

При цьому, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження витрат позивачів на лікування, суд позбавлений можливості здійснити розрахунок розміру моральної шкоди (виділити 5 % від розміру витрат на лікування), яка відповідно до вимог наведеного вище Закону підлягає відшкодуванню ПрАТ «УПСК». Крім того, слід відзначити, що вимоги відшкодування моральної шкоди позивачами до відповідача ПрАТ «УПСК» у межах даної цивільної справи не пред`являлись.

Щодо посилання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гончаренка В.О. на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 04.07.2018 (справа № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18) судом відзначається, що така позиція представника відповідача є помилковою, оскільки у даній справі, яка розглядається судом мова йде не про вибір суб`єкта відповідальності за вимогою про відшкодування моральної шкоди між страхувальником чи страховиком, а про неможливість відповідно до Закону розрахувати межі відповідальності страховика за моральну шкоду спричинену ушкодженням здоров`я. Крім того, слід врахувати, що відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням транспортного засобу взагалі не підпадає під регулювання Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а отже таке відшкодування не може бути покладене на страховика.

Також слід відзначити, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити у такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-725цс16).

Таким чином спричинена позивачам моральна шкода підлягає відшкодуванню саме відповідачем ОСОБА_3 , оскільки судом встановлена наявності вини останнього у спричиненні позивачам моральної шкоди та наявності причинного зв`язку між такою шкодою і його винними діями.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнали позивачі, характер немайнових втрат, зокрема, враховує рівень фізичного болю та страждань, яких зазнали позивачі у зв`язку з ушкодженням здоров`я, тяжкість вимушених змін у їх звичайній життєдіяльності, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, судом зауважується, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілих осіб, і не повинен призводити до їх безпідставного збагачення. Таким чином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд дійшов висновку, що пропорційною компенсацією моральних страждань позивачів є відшкодування їм відповідачем спричиненої моральної шкоди: позивачу ОСОБА_1 у розмірі 5000,00 грн.; позивачу ОСОБА_2 - 3000,00 грн., на підставі чого позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, -і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та свобод фізичної особи.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи, що позивачами понесено судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. кожним та позов задоволено частково, - на підставі чого суд дійшов висновку, що витрати позивачів по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь: позивача ОСОБА_1 у розмірі 84,08 грн. (840,80 х 5000 / 50000); позивача ОСОБА_2 у розмірі 84,08 грн. (840,80 х 3000 / 30000).

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 84 (вісімдесят чотири) грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 84 (вісімдесят чотири) грн. 08 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

- відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 22.04.2021.

Суддя О.А. Кнуров