Рішення № 96444851, 20.04.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/667/21

Провадження № 2/206/528/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі :

головуючого - судді Малихіної В.В.,

за участю секретаря судового засідання Мороз В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 25.03.2015 року між нею та ПАТ "Альфа-Банк" був укладений кредитний договір № 500974387 на суму 30554,16 грн, строком на 60 місяців, до 26.03.2020 року. В 2020 році дізналась про наявність арешту на її нерухомому майні на підставі постанови приватного виконавця Лисенко Ю.О. по виконавчому провадженню № 37064294. Крім того, 31.08.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною вчинено виконавчий напис №3776 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості по кредитному договору № 500974387 за період з 25.03.2015 року по 04.06.2018 року в розмірі 45192,44 грн.: в тому числі заборгованість за тілом кредиту 30218,43 грн.; заборгованість за процентами - 14974,01 грн., а також плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1000,00 грн. Вказує, що вона не була повідомлена про відступлення права вимоги ПАТ "Альфа-Банк" до ТОВ "Кредитні ініціативи". На момент звернення до нотаріуса відповідачем не було надано документів, які б безспірно підтверджували розмір її заборгованості за кредитом, так як пропущений строк позовної давності щодо платежів за квітень-червень 2015 року. Пропуск строку звернення до нотаріуса є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Також вказує, на те що кредитний договір, за яким стягнено заборгованість, нотаріально посвідчений не був, тому нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.

Тому просить виконавчий напис, вчинений 31.08.2018 року, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 01.03.2021 року відкрито провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач 22.03.2021 року направив на адресу суду правове обгрунтування щодо відмови у задоволенні позову, мотивоване тим, що 21.06.2016 року між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено Договір факторингу № 1, відповідно до якого право грошової вимоги у тому числі за кредитним договором на якому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною вчинено виконавчий напис №3776 від 31.07.2018 року, відступлена ТОВ "Кредитні інціативи". Вказує, що відповідно вимог Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.199 року, в редакції чинній на момент вчинення виконавчого напису, для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подаються: 1. оригінал кредитного договору; 2. засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Таким чином Банком для вчинення виконавчого напису було надано всі необхідні документи. Крім того, просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від позивача надійшла письмова заява про слухання справи у її відсутність та підтримання позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувальної техніки не здійснюється.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

25.03.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Альфа-Банк" було укладено кредитний договір № 500974387 на суму 30544,16 грн., строком на 60 місяців (а.с. 6-7).

21.06.2016 року між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено Договір факторингу № 1, відповідно до якого право грошової вимоги у тому числі за кредитним договором № 500974387 від 25.03.2015 року на загальну суму заборгованості 43768,61 грн. (проценти, комісія та тіло кредиту станом на дату укладення Договору) відступлено ТОВ "Кредитні ініціативи" (а.с. 31-36).

Виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни 31.07.2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» - 46192,44 грн. (а.с. 9).

Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. 22.08.2018 року відкрито виконавче провадження на піставі виконавчого напису № 3776 виданого 31.07.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" заборгованості в розмірі 46192,44 грн. (а.с. 8).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 (надалі Постанова № 662) були внесені зміни до Переліку документів, відповідно до яких, серед іншого, Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною в силі Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, пункти 1 і 2 Постанови № 662 були визнані незаконними і нечинними в наведеній частині з моменту прийняття.

Відомості про визнання судом незаконними та нечинними п. 1 та п. 2 Постанови № 662 були оприлюднені в Офіційному віснику України 21.03.2017 року.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд Ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Крім того, розглядаючи правову природу відносин, що виникають у зв`язку з вчиненням нотаріусом виконавчого напису, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц зазначила про таке.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Проте, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд неповинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедурі факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17.

Оскаржений виконавчий напис, вчинений нотаріусом 31.07.2018 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та позивачем ОСОБА_1 кредитний договір № 500974387 від 25.03.2015 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, що не оскаржується сторонами, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вчинивши спірний виконавчий напис, приватний нотаріус Гамаль І.М. вийшла за межі своїх повноважень, що потягло й порушення прав позивача.

Крім цього, позивачем надано достатньо доказів того, що заборгованість за Кредитним договором № 500974387 від 25.03.2015 року не є безспірною, і не була такою станом на день вчинення спірного виконавчого напису, а спір щодо її наявності та розміру підлягає вирішенню в судовому порядку, але поза межами цієї справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, позов є законним та обґрунтованим, і підлягає задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 908 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 31.07.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною № 3776 про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 500974387 від 25.03.2015 року у розмірі 45192,44 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 30218,43 грн, заборгованість за відсотками - 14974,01 грн, а також витрат за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1000 грн. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (49080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, ідентифікаційний код 35326253) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 грн.

Повний текст судового рішення складено 22.04.2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: В.В. Малихіна