Ухвала суду № 96444637, 16.03.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/729/20

Провадження № 1-кп/177/32/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2021

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

секретаря Зборівської І. С.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040450000240 від 02.05.2020 щодо ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участі:

прокурора Томенко М.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого,

адвоката Орлова В.І.,

В С Т А Н О В И В:

Криворізьким районним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки ризики, визначені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не відпали та продовжують існувати, а більш м`який запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду.

Прокурор клопотання підтримав, з підстав, наведених у ньому та просив задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 правом на участь у судовому засіданні не скористався, надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Орлов В.І. просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та застосувати домашній арешт. Вказували, що прокурором не доведено наявність ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому, автоматичне продовження строку тримання під вартою, з урахуванням практики ЄСПЛ, є неприпустимим.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого до ОСОБА_1 згідно з ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.05.2020, який неодноразово продовжувався Криворізьким районним судом Дніпропетровської області під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, востаннє, згідно з ухвалою від 19.01.2021, спливає 18.03.2021.

Станом на 16.03.2021, завершити розгляд справи, з об`єктивних причин, не представляється можливим.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 60 днів, при цьому враховує, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу.

Як визначено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам, визначеним частиною 1 цієї статті..

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про запобіжний захід, окрім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати, у тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що зазначені прокурором ризики про можливість переховування обвинуваченого від суду, продовжують існувати, оскільки під загрозою можливого покарання обвинувачений може ухилитись від суду. ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк. Наявність випадків притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні вказаного злочину в період його вчинення на іспитовому терміні, підтверджують ризик ймовірного вчинення останнім нового кримінального правопорушення. За даним кримінальним провадженням розпочато та триває судове слідство, допитано потерпілого, частина свідків, розпочато дослідження письмових матеріалів кримінального провадження. З огляду на те, що після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних свідків, експертів, існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинуваченого на вказаних осіб, які ще судом не допитані.

Таким чином, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, його репутації, даних про можливість ухилення від суду разом із тяжкістю пред`явленого обвинувачення, свідчать на про те, що обставини, які стали підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися та продовжують існувати, як і не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не зможе забезпечити більш м`який запобіжний захід, тому є необхідним продовження строку тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів.

Суд вважає, що застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим, з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу цій справі, а отже не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі кримінального провадження, а також які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченого та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Томенко М.А. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , - задовольнити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , а також їх захисника, адвоката Орлова В.І., про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, - відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020040450000240 від 02.05.2020, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15.05.2021, включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: