Ухвала суду № 96443073, 16.04.2021, Чортківський районний суд Тернопільської області

Чортківський районний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2021 р. Справа № 607/15487/17

Номер провадження1-в/608/33/2021

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретаря Южди Л. С.

прокурора Попіль І. Г.

представника Державної установи "Чортківська установа виконання покарань (№26)" Орішко Т.Я.

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування строку попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому просить зарахувати йому строк попереднього ув`язнення в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.

Вислухавши думку прокурора, представника ДУ "Чортківська установа виконання покарань (№26)", засудженого, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню засудженому ОСОБА_1 з таких мотивів.

Судом встановлено, що вироком Личаківського районного суд м. Львова від 21 січня 2020 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України до покарання в виді позбавлення волі на строк 3 роки.

З розпорядження Личаківського районного суд м. Львова про виконання вироку, що набрав законної сили, від 29 квітня 2020 року вбачається, що вищевказаний вирок набрав законної сили 2 квітня 2020 року.

Згідно витягу з протоколу № 4/1.7 від 24 квітня 2020 року засідання Міжрегіональної комісії Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції щодо визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань засудженому ОСОБА_1 визначено для відбування покарання виправну колонію середнього рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 лютого 2020 року ОСОБА_1 було етаповано з Державної установи "Львівська установа виконання покарань № 19" до Державної установи "Чортківська установа виконання покарань (№26)" в зв`язку з розглядом кримінального провадження по обвинуваченню його в вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України до покарання в виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців. Такий вирок на даний час ще не набрав законної сили.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VІІІ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У строк попереднього ув`язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

В своєму клопотанні засуджений ОСОБА_1 , посилаючись на вищезазначену правову норму, просить зарахувати йому строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, але за умови, що ця справа відноситься до юрисдикції цього суду, віднесеної процесуальним законом.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В пунктах 23, 24 та тексті свого рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом»; фраза «встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути «встановленим законом» є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції.

У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання,-- у разі необхідності вирішення питання, зокрема, передбаченого п. 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція в частині визначення місця розгляду таких клопотань виключно за місцем виконання вироку міститься і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ № 223 20/0/4 16 від 11 січня 2016 року.

В пункті першому Висновків, які викладені в листі від 1 квітня 2017 року "Узагальнення судової практики розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків", Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що в випадку недотримання суб`єктом звернення правил територіальної підсудності, визначеної у ст. 539 КПК, суд не здійснює розгляд по суті клопотання; встановивши, що клопотання (подання) є не підсудним, суд з урахуванням положень ст. 539 КПК вправі прийняти рішення про повернення відповідного клопотання, що забезпечить право суб`єкта звернення на доступ до правосуддя до належного суду.

За таких обставин, незважаючи на те, що на час подачі клопотання, засуджений ОСОБА_1 знаходився в ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)», проте матеріали клопотання не містять відомостей, що засуджений відбуває покарання саме в цій установі, тобто ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)» щодо останнього не є установою відбування покарання згідно зі ст. 11, ч. 3 ст. 18 Кримінально-виконавчого кодексу України, а тому суд вважає за необхідне повернути клопотання засудженому ОСОБА_1 та одночасно роз`яснює останньому право звернутись з вказаним клопотанням до належного суду - місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції за місцем відбування покарання.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 7, 9, 372, 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання повернути особі, яка його подала, роз`яснивши йому право на звернення з таким клопотанням до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом семи днів з часу її оголошення.

Суддя: В. І. Парфенюк