Рішення № 96442202, 16.04.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1556/20

№ провадження 2-о/453/2/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Ясінського Ю.Є.

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

в с т а н о в и в :

Заявниця ОСОБА_1 26.11.2020 року звернулася у Сколівський районний суд Львівської області із заявою у порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , із спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зі спадкодавцем - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Ясінського Ю.Є. від 02.12.2020 року заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження із визначенням дати судового засідання - 01.03.2021 року о 14 год. 30 хв.

В обґрунтування заяви заявниця покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабця - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Славською селищною радою Сколівського району Львівської області 25 лютого 2011 року, актовий запис №9. За життя ОСОБА_2 склала заповіт на користь своєї внучки - ОСОБА_1 , який посвідчений 26 листопада 2007 року секретарем виконкому Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, ОСОБА_4 за № 122, відповідно до тексту якого ОСОБА_5 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті на що вона за законом матиме право, - внучці ОСОБА_1 . Спадщину після смерті бабусі ОСОБА_2 , заявник прийняла, оскільки фактично спільно з нею проживала на час відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер дідусь ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Славською селищною радою Сколівського району Львівської області 01 листопада 2011 року, актовий запис №33. Спадщину після смерті дідуся ОСОБА_3 , заявник прийняла, оскільки фактично спільно з ним проживала на час відкриття спадщини. Про відмову від спадщини не заявляла. Інших спадкоємців після смерті дідуся та бабусі за законом чи заповітом немає.

Відтак вона, як єдиний спадкоємець за заповітом звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті бабці та дідуся, проте отримала відмову у видачі такого у зв`язку з тим, що пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини. Просить врахувати, що спадщина нею фактично прийнята, оскільки вона постійно проживала разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у їх будинку, здійснювала за ними догляд, займалась їх утриманням та утриманням належного їм нерухомого майна. Оскільки вказана відмова нотаріуса позбавляє заявника можливості належним чином реалізувати волю спадкодавця та свої спадкові права, а тому остання змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та просить встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заявниця у судове засідання з`явилася, вимоги заяви підтримала повністю, просила таку заяву задовольнити з підстав, що у ній викладені.

Заінтересована особа - представник Славської селищної рада Стрийського району Львівської області, Обухівський О.В. надіслав на адресу суду пояснення (вх.№3320 від 22.01.2021 року) де зазначив, що факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є недоведеним. Матеріали заяви ОСОБА_1 не містять доказів, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавців було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцями, як і не містять належних доказів постійного фактичного проживання заявника без реєстрації у будинку АДРЕСА_1 , разом із спадкодавцями. При винесенні рішення просить врахувати вищезазначені пояснення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці, заслухавши показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , давши належу оцінку письмовим доказам, зібраним у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм та роз`яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабця заявниці - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Славською селищною радою Сколівського району Львівської області 25 лютого 2011 року, актовий запис №9.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 26 листопада 2007 року, посвідчений секретарем виконкому Славської селищної ради Сколівського району Львівської області Кащук Ольгою Василівною за № 122, яким все своє майно заповіла внучці - ОСОБА_1 .

В матеріалах справи наявний дублікат зазначеного заповіту ОСОБА_2 від 26.11.2007 року.

Згідно довідки виданої Славською селищною радою Відділу «Центр надання адміністративних послуг» від 18.11.2020 року (вих.№1554) підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживала спільно зі своєю бабусею ОСОБА_2 до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер дідусь заявниці ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Славською селищною радою Сколівського району Львівської області 01 листопада 2011 року, актовий запис №33

Згідно довідки виданої Славською селищною радою Відділу «Центр надання адміністративних послуг» від 13.11.2020 року (вих.№1534) підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживала спільно зі своїм дідусем ОСОБА_3 до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок укладення шлюбу ОСОБА_1 дівоче прізвище « ОСОБА_9 » було змінено на « ОСОБА_10 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 05.09.2002 року.

Як вбачається із свідоцтва про народження, повторно виданого заявниці, серії НОМЕР_4 від 19.09.2000 року, виданого Славською селищною радою Сколівського району Львівської області, батьком заявниці є ОСОБА_11 та матір`ю ОСОБА_12 ..

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок укладення шлюбу ОСОБА_12 дівоче пріз вище « ОСОБА_13 » було змінено на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 14.11.1981 року.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 від 26.03.1974 року, виданого Славською селищною радою Сколівського району Львівської області, батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_2 .

З наявної в матеріалах справи копії заповіту вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, відповідно до якого свій житловий будинок, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповіла своїй внучці ОСОБА_1 . На день смерті спадкодавця вказаний заповіт не змінений та не скасований .

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно листа № 710\01-16 від 09.11.2020, наданого державним нотаріусом Батлюк В.І. за місцем знаходження спадкового майна та за місцем відкриття спадщини, судом встановлено факт звернення заявника ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дідуся та відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що вана пропустила, встановлений ст. 1270 ЦК України, строк для прийняття спадщини.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, в поданій до суду заяві встановлено, що позивач хоча і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але від свого народження постійно проживала зі спадкодавцями за однією адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала за ними догляд, вела з ними спільне господарство та побут.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 , яка є рідною сестрою заявниці, та ОСОБА_7 , яка є сусідкою заявниці, надали суду показання, з яких вбачається, що заявниця з дитинства жила з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала за ними догляд, вела з ними спільне господарство та побут.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником та оцінені судом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини, так як відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Беручи до уваги, що заявник позбавлений можливості реалізації свого права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зі спадкодавцем - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день їх смерті у АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 5, 12-13, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268, 293-294, 315 ЦПК України, ст.ст. 1216 ,1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зі спадкодавцем - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день їх смерті у АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування заявника та інших учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 ).

Заінтересована особа: Славська селищна рада Стрийського району Львівської області (місце знаходження: 82660, Львівська область Стрийський район, смт. Славське, вул. Івасюка, 24, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370314).

Повний текст рішення виготовлено 20 квітня 2021 року.

Суддя Сколівського районного суду Ю.Є. Ясінський

Львівської області