Ухвала суду № 96441735, 19.04.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2577/21

УХВАЛА

19 квітня 2021 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Сьома Львівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,

встановив:

ОСОБА_1 16.04.2021 року через свого представника – адвоката Станько І.Я. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 від 06.08.2020 року, складений на ім?я ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Сулимою Н.Б., зареєстрований в Реєстрі за №6-187.

Ознайомившись з матеріалами даної справи, вважаю, що вона не підсудна Залізничному районному суду м.Львова, виходячи з наступного.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

За загальними правилами підсудності справ позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебуванням, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст.27 ЦПК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця або, якщо це місце невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна; право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України (ст.ст.1216-1218, 1221, 1223, 1241 ЦК України).

Таким чином, право на спадкування є не абстрактним, а цілком конкретним і невіддільне від предмету спадкування (спадкової маси, спадкового майна). Таким же конкретним є і питання визнання заповіту недійсним, оскільки, його кінцевими метою і результатом є реалізація (захист) права спадкоємців на спадкування певного майна (частки в ньому), а відтак, набуття в порядку спадкування у власність майна чи унеможливлення такого. В даному випадку таким майном є житловий будинок з усіма господарськими будівлями і спорудами, а також земельна ділянка для його обслуговування.

Згідно із абз.2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК України немає відповідного правила.

Стаття 30 ЦПК України передбачає виключну підсудність.

Відповідно до частини 1 зазначеної норми позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року визначено, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред`являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК (в ред. від 2004 року) за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, зважаючи на предмет спору та характер спірних правовідносин, вважаю, що до даної позовної заяви мають бути застосовані правила виключної підсудності і вона має розглядатися судом за місцем знаходження нерухомого майна.

Так, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України).

Стаття 32 ЦПК України передбачає, що спори між судами про підсудність не допускаються.

Враховуючи наведене, справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Сьома Львівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним не підсудна Залізничному районному суду м.Львова, оскільки спір між сторонами виник з приводу заповіту щодо спадкового нерухомого майна – житлового будинку з усіма господарськими будівлями і спорудами, а також земельної ділянки для його обслуговування, що за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, с. Лагодів, які територіально знаходяться у Перемишлянському районному Львівської області, а тому справа має бути направлена за правилами виключної підсудності до Перемишлянського районного суду Львівської області.

Керуючись ст. 31, 32 ЦПК України,

постановив:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Сьома Львівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним - передати на розгляд Перемишлянському районному суду Львівської області (81200, м.Перемишляни, вул.Галицька, 67А).

Копію ухвали невідкладно направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали до Львівського апеляційного суду, відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України – через Залізничний районний суд м. Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно з ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті (справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду), здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю. Колодяжний