Постанова № 9643969, 30.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.04.10 Справа №2а-2443/09/5/0170

15:33 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Сидоренко Д.В., при секретарі Лалаєві Д.О., розглянувши за участю представників позивача Манько В.В. дов. б/н від 11.03.09р., паспорт НОМЕР_1, Целищева Г.А. дов. б/н від 11.03.09р., паспорт НОМЕР_2., Дубовець О.І. паспорт НОМЕР_3, представника відповідача Османов Е.Р. держ. податк. інсп., посвідчення № 048237.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хібіни»

до відповідачів Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим,

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хібіни» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000011500/1 від 19.01.09р. та № 0000021500/1 від 19.01.09р.

Позовні вимоги ґрунтуються на п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та мотивовані тим, що виконані всі необхідні умови для віднесення сум ПДВ по договорам із ПП «Будкомплект» до податкового кредиту відповідних податкових періодів. Всі суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідним образом, оформленими належним чином податковими накладними.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у запереченні та зазначив, що як випливає з документів наданих позивачем податкові накладні виписані особою, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, тобто з порушенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. № 233/2037, де відповідно до якого, податкова накладна вважається недійсною в разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку, у разі порушення зареєстрованим платником податку даного Порядку заповнення податкової накладної чи її невідповідності фактичним податковим зобовязанням, заявленим продавцем.

Ухвалами від 17.04.09р. Окружний адміністративний суд АР Крим призначив у справі судово-бухгалтерську експертизу та зупинив провадження у справі.

21.10.09р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок експерта ТОВ «Кримське експертне бюро» ОСОБА_1, у звязку з чим, суд ухвалою від 22.10.09р. поновив провадження у справі та продовжив судовий розгляд справи.

Під час розгляду справи представник відповідача надав суду письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований Бахчисарайською районною державною адміністрацією 21.11.1995 як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво (т. 1 а.с. 5) та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим, про свідчить Довідка № 62 від 10.09.07р. (т. 1 а.с. 8).

Відповідно до Свідоцтва № 00587635 позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість в ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим (т.1 а.с. 6).

24.12.08р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань повноти нарахування ПДВ по взаємовідносинам з платником податків ПП «Стройкомплект» за період з 01.03.2008р. по 31.10.2008р.

За результатами перевірки складений Акт № 333/15-02/23660058 від 24.12.08р., в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено суму податку на додану вартість на 243586,08 грн., у тому числі: за березень 2008р. на 24870,56 грн., за квітень 2008р. - на8285,00 грн., за травень 2008р. на 34595,31 грн., за червень 2008р. на 47588,13 грн., за липень 2008р. на 46476,36 грн., за вересень 2008р. на 62164,97 грн., за жовтень 2008р. на 19605,75 грн.

За підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000011500/0 від 09.01.09р., яким позивачу нараховане податкове зобовязання у розмірі 365379,12 грн., у тому числі 243586,08 грн. за основним платежем та 121793,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішення позивач оскаржив його до відповідача, однак заперечення були залишені без задоволення, а податкове зобовязання збільшено та прийнято два податкових повідомлення-рішення № 0000011500/1 від 19.01.2009р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 365379,12 грн., у тому числі 243586,08 грн. за основним платежем та 121793,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000021500/1 від 19.01.09р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 22999,53 грн., у тому числі 15333,02 грн. за основним платежем та 7666,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7Закону № 168 якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205), відповідно до п.1.3 якого передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відомості податкових декларацій по ПДВ за попередні періоди відповідачем не спростовані у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи 04.01.2008р. та 14.01.2008р. між ПП «Стройкомплект» та позивачем укладені Договори: про надання послуг з машин та механізмів та купівлі-продажу будівельних матеріалів.

В ході виконання вищенаведених Договорів позивач отримав від ПП «Стройкомплект» податкові накладні, що включені в реєстри податкових накладних та відображені у складі податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Але відповідач в Акті перевірки зазначає, що 15.12.2008р. анульоване Свідоцтво платника ПДВ ПП «Стройкомлект», а також відповідач вказує на те, що до перевірки не надані документи, які свідчать про транспортування товару, у звязку з чим, останній робить висновок про відсутність фактичного отримання позивачем від ПП «Стройкомплект» товару і неможливість його використання позивачем в своєї господарської діяльності. Суд не погоджується із такою позицією відповідача та зазначає наступне.

Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Копії всіх податкових накладних залучені до матеріалів справи як доказ, були оформлені та надані постачальником, тобто ПП «Стройкомплект» позивачу відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість» до 15.12.2008р.

Більш того, під час розгляду справи судом була призначена судово-бухгалтерська експертиза, відповідно до висновків якої встановлено: документами первинного бухгалтерського обліку (накладні поставника) підтверджується отримання ТОВ «Хібіни» від ПП «Стройкомплект» за період з березня по жовтень 2008р. будівельних матеріалів на загальну суму 884792,39 грн., у тому числі ПДВ 147465,38 грн.; документами первинного бухгалтерського обліку (кошторисні рапорти про роботу машин) підтверджується отримання ТОВ «Хібіни» від ПП «Стройкомплект» послуг по роботі машин та механізмів на загальну суму 611233,04 грн., у тому числі ПДВ 101872,17 грн.; за період з травня по жовтень 2008р. в господарської діяльності ТОВ «Хібіни» (виробництво будівельних, ремонтних та реставраційних робіт) було використано будівельних матеріалів на загальну суму 943416,094 грн.

Разом з тим, у висновку експерт зазначає, що на сторінки 7 Акту перевірки при підрахунку підсумку по накладним на придбання будівельних матеріалів допущена арифметична помилка: в таблиці зазначено підсумок в сумі 942281,60 грн., а фактично загальна сума складає 884792,39 грн., а саме від неї відрахований ПДВ в сумі 147465,38 грн.

Як вже зазначалось вище відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 формування податкового кредиту, право на відображення платником податку суми ПДВ у складі податкового кредиту, зокрема, у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі основні фонди використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем було здійснено автоматизоване співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту позивача та ПП «Стройкомплект». Відповідно до наявних в матеріалі справи документів вбачається, що суми ПДВ, що сплачені до бюджету ПП «Стройкомплект» та суми ПДВ, що віднесені позивачем до податкового кредиту співпадають у перевіряємому податковому періоді, крім березня 2008 року, відносно якого позивачем була подана уточнююча декларація на суму розходження.

Даний факт підтверджений представником відповідача під час розгляду справи. Більш того в письмових поясненнях відповідача, наданих в судовому засіданні 30.04.2010р. останній зазначив, що суми податкових зобовязань вказаних у деклараціях ТОВ «Стройкомплект» були сплачені на відповідні розрахункові рахунки до відповідного бюджету.

Однак, відповідач безпідставно зробив висновок у акті перевірки від 24.12.08р. про заниження суму податку на додану вартість на 243586,08 грн., у тому числі: за березень 2008р. на 24870,56 грн., за квітень 2008р. - на8285,00 грн., за травень 2008р. на 34595,31 грн., за червень 2008р. на 47588,13 грн., за липень 2008р. на 46476,36 грн., за вересень 2008р. на 62164,97 грн., за жовтень 2008р. на 19605,75 грн.

На підставі вищевикладеного позивач правомірно включив до складу податкового суми, що вказані у податкових накладних виданих ПП «Стройкомплект» під час виконання Договорів від 04.01.08р. та від 14.01.08р.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000011500/1 від 19.01.2009р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 365379,12 грн., у тому числі 243586,08 грн. за основним платежем та 121793,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000021500/1 від 19.01.09р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 22999,53 грн., у тому числі 15333,02 грн. за основним платежем та 7666,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, без вимоги про визнання їх протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000011500/1 від 19.01.2009р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 365379,12 грн., у тому числі 243586,08 грн. за основним платежем та 121793,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000021500/1 від 19.01.09р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 22999,53 грн., у тому числі 15333,02 грн. за основним платежем та 7666,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. судового збору та 9000,00 грн. витрат, повязаних з проведенням експертизи, які підтверджуються платіжним дорученням № 251 від 09.10.09р.

В судовому засіданні 30.04.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено та підписано 05.05.2010 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 160 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000011500/1 від 19.01.2009р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 365379,12 грн., у тому числі 243586,08 грн. за основним платежем та 121793,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000021500/1 від 19.01.09р. про нарахування податкового зобовязання у розмірі 22999,53 грн., у тому числі 15333,02 грн. за основним платежем та 7666,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хібіни» (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Кримська, 2-б: ЄДРПОУ 23660058) судовий збір у розмірі 3,40 грн. та витрати, повязані з проведення судової експертизи у розмірі 9000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Сидоренко Д.В.