Постанова № 9643940, 25.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.05.10 Справа №2а-10642/09/4/0170

о 17:47

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:

від позивача Щеглов Д.А., Смирнова Л.В.;

від відповідача Кадиров У.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» (далі позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0015081502/0 від 03.09.2009 року.

Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно зробив висновок про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість і про пропуск позивачем строків давності, передбачених пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181), у зв'язку із завищенням суми податкового кредиту з ПДВ на суму податку, сплаченого постачальникам, за податковими накладними із датою виписки за 2002-2005 роки. На думку позивача він правомірно формував податковий кредит з ПДВ за «касовим методом» (за датою перерахування постачальнику коштів в оплату вартості товарів (робіт, послуг) або за датою надання інших видів компенсації їх вартості), оскільки таке право позивача передбачено п. 11.11 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168).

Ухвалами суду від 09.09.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 27.10.2009 року призначено у справі судово-економічну експертизу, зупинено провадження у справі до одержання її результатів.

У зв'язку із закінченням строку повноважень судді Трещової О.Р., за результатами автоматизованого розподілу, призначено новий склад суду, справу передано для розгляду судді Цигановій Г.Ю.

Ухвалою суду від 08.04.2010 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 05.05.2010 року замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим, на належного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с. 88, 89), просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач порушив вимоги пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону №2181, оскільки формував податковий кредит на підставі тих податкових накладних, які було виписано більш ніж за 1095 днів до відповідного звітного (податкового) періоду. На думку відповідача, позивач, для отримання права на податковий кредит, мав здійснювати перерахування коштів постачальникам в межах 1095 днів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 03358593.

Посадовими особами податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за періоди з березня 2008 року по травень 2009 року, за наслідками перевірки складено акт від 25.08.2009 року №8150/15-2 (а.с. 5-23).

За висновками акту перевірки позивач порушив п. 7.5 ст. 7 Закону №168, абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування», пункти 15.1 та 15.3 ст. 15 Закону №2181, внаслідок чого завищив податковий кредит на суму 276636,00 грн.

На підставі цього акту та відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 414954,00 грн., в тому числі за основним платежем 276636,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 138318,00 грн.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації в Автономій Республіці Крим від 08 вересня 2009 року припинено юридичну особу ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, правонаступником якої в частині податкового обліку позивача у справі є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с. 193-197).

Суд встановив, що в основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини.

В акті перевірки від 25.08.2009 року №8150/15-2 зазначено, що підприємство в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період задекларувало податковий кредит минулих періодів по 27 податковим накладним, обсяг поставки за якими складає 1383178,00 грн. (сума ПДВ 276636,40 грн., період виписки податкових накладних: грудень 2002 року грудень 2005 року).

За даними акту перевірки, підприємством, у порушення п. 15.1 та п. 15.3 ст. 15 Закону №2181, безпідставно включено суми ПДВ до податкового кредиту:

в декларації за березень 2008 року за податковими накладними, отриманими від Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (період виписки грудень 2002 року, сума ПДВ 78,82 грн., рядок №241 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ) та від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (період виписки лютий 2005 року, сума ПДВ 1638,00 грн., рядок №349 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за квітень 2008 року за податковими накладними, отриманими від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (період виписки лютий 2003 року та березень 2005 року, сума ПДВ 308,50 грн. та 6258,00 грн., рядки №261 і №262 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за травень 2008 року за податковими накладними, отриманими від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (період виписки лютий 2003року та березень 2005 року, сума ПДВ 942,28 грн. і 8579,00 грн., рядки №120 і №121додатку 5 до податкової декларації з ПДВ) та від ВАТ «Крименерго» (період виписки березень 2005 року, сума ПДВ 20897,43 грн., рядок №117 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за червень 2008 року за податковими накладними, отриманими від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (період виписки лютий 2003 року та березень 2005 року, сума ПДВ 296,43 грн. і 221,34 грн., рядки №178 і №179 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ) та від ВАТ «Крименерго» (період виписки березень 2005 року, сума ПДВ 12325,73 грн., рядок №174 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за липень 2008 року за податковою накладною, отриманою від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (період виписки лютий 2003 року, сума ПДВ 355,79 грн., рядок №98 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за серпень 2008 року за податковою накладною отриманою від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (період виписки лютий 2003 року, сума ПДВ 414,64 грн., рядок №143 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за вересень 2008 року за податковими накладними, отриманими від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (період виписки лютий 2003 року і травень 2004 року, сума ПДВ 510,15 грн. і 205,06 грн., рядки №181 і №189 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за жовтень 2008 року за податковою накладною, отриманою від Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (період виписки вересень 2005 року, сума ПДВ 5962,49 грн., рядок №75 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за листопад 2008 року за податковою накладною, отриманою від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (період виписки лютий 2003 року, сума ПДВ 545,83 грн., рядок №183 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за грудень 2008 року за податковими накладними, отриманими від Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (період виписки грудень 2002 року, сума ПДВ 49532,05 грн., рядок №102 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ) та від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушти» (період виписки грудень 2005 року, сума ПДВ 12782,10 грн., рядок №276 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за січень 2009 року за податковою накладною, отриманою від Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (період виписки лютий 2005 року, сума ПДВ 8333,37 грн., рядок №207 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за лютий 2009 року за податковою накладною, отриманою від Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (період виписки лютий 2005 року, сума ПДВ 58333,33 грн., рядок №189 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за березень 2009 року за податковими накладними, отриманими від Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (період виписки грудень 2002 року та лютий 2005 року, сума ПДВ 16048,20 грн. і 26155,00 грн., рядки №91 і №244 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за квітень 2009 року за податковими накладними, отриманими від Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (період виписки грудень 2002 року та січень 2003 року, сума ПДВ 107166,40грн. і 367,61 грн., рядки №67, №92 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ);

в декларації за травень 2009 року за податковою накладною, отриманою від Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (період виписки січень 2003 року, сума ПДВ 196,43 грн.);

в уточнюючому розрахунку за березень 2008 року за податковою накладною, отриманою від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (період виписки березень 2005 року, сума ПДВ 13851,42 грн.) і за податковою накладною, отриманою від ВАТ «Крименерго» (період виписки березень 2005 року, сума ПДВ 10358,22 грн.).

Судом встановлено, що відповідно до п. 11.11 Закону №168 тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості, визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом.

Відповідно до п. 1. 11 ст. 1 Закону №168 касовий метод це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Сторони не заперечують тієї обставини, що позивач має право застосовувати касовий метод відповідно до п. 11.11 ст. 11 Закону №168.

В запереченнях на висновок судової експертизи (а.с. 209) представник відповідача зазначає, що касовий метод стосується лише операцій з поставки (продажу) товарів (послуг) і його не можна застосовувати до операцій з придбання.

Суд не приймає до уваги дані доводи з огляду на наступне.

Якщо платник податку здійснює операції, перелічені у п. 11.11 ст. 11 Закону №168, то за касовим способом таким платником визначаються і податкові зобов'язання, і податковий кредит за операціями з поставки товарів (послуг), перелічених у цьому пункті, використаних у межах здійснення таких операцій.

А тому якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, визначених у п. 11.11 ст. 11 Закону №168, за якими податкові зобов'язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

Аналогічні розяснення наведені у листі ДПА України від 29.02.2008 року №4081/7/16-1515-05.

Відповідач зазначає про пропуск позивачем строків давності, визначених ст. 15 Закону №2181 через включення до складу податкового кредиту сум податку за податковими накладними, з дати виписки яких минуло більш ніж 1095 днів.

Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону №2181 заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Суд зазначає, що право позивача на податковий кредит виникає за датою оплати вартості поставлених йому товарів (послуг), тому суд не приймає до уваги помилкові доводи відповідача, за якими він повязує початок перебігу строків давності із датою виписки податкових накладних.

Проведеною у справі судово-економічною експертизою встановлено, що за податковими накладними на загальну суму ПДВ 276093,11 грн. підтверджується сплата постачальникам вартості поставлених товарів (послуг) (а.с. 165, 170-176), при цьому дата виникнення права на податковий кредит за такими податковими накладними, знаходиться в межах строків давності у 1095 днів (а.с. 166, 179-181).

При цьому формування податкового кредиту підприємство здійснювало наступним чином:

сума податкового кредиту, пропорційна питомій вазі споживачів 2 групи (юридичні особи) в обсязі поставки за відповідний період враховується за першою подією відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168;

сума податкового кредиту, пропорційна питомій вазі споживачів 1 групи (населення, бюджетні організації, ЖЕО і т.і.) в обсязі поставки за відповідний період враховується за касовим методом відповідно до п. 11.11 ст. 11 Закону №168.

За таких обставини суд погоджується із висновком проведеного у справі експертного дослідження стосовно не підтвердження первинними документами обліку позивача висновків за актом перевірки стосовно завищення податкового кредиту у сумі 276093,11 грн. (а.с. 165).

Судом встановлено, що деякі з вищевказаних податкових накладних виписані на філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»(Євпаторійська і Керченська філії).

Свідоцтво про реєстрацію вказаних філій у якості платників ПДВ анульовано до періоду, охопленого перевіркою (а.с. 239-243).

Дані філії діяли від імені головного підприємства, тому в загальному обсязі оподатковуваних операцій головного підприємства повинні враховуватися обсяги поставок товарів (послуг) здійснених філіями, іншими відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичних осіб. Зазначену правову позицію також викладено у листі ДПА України від 06.04.2009 року №7124/7/16-1517.

Тому суд вважає протиправним визначення позивачу у спірному податковому повідомленні-рішенні суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 276093,11 грн.

Стосовно податкового кредиту за листопад 2008 року у розмірі 545,83 грн., за податковою накладною №353 від 28.02.2003 року позивачем не надано документів, які підтверджують сплату вартості товарів (послуг), тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що податковим органом у спірному податковому повідомленні-рішенні застосовано штрафні (фінансові) санкції за пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, передумовою застосування яких є виявлена під час виїзної перевірки недоплата (заниження суми податкового зобовязання платником податків).

Так, вказаним підпунктом визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки суд визнав помилковими висновки податкового органу про заниження позивачем суми податкового зобовязання у розмірі 276093,11 грн. то і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 138045,08 грн. є таким, що порушує приписи пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Зазначене підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи (а.с. 167).

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково. Разом із тим, оскільки позивач помилково заявив вимогу про визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення замість визнання його протиправним та скасування, як це передбачено КАС України, для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого відповідно до вимог немайнового характеру у розмірі 3,40 грн. та суму судових витрат, повязаних із проведенням судової експертизи, в порядку встановленому ст. 94 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно із наданою судовим експертом калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судово-економічної експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 64,53 грн. і витрачено на її проведення 154 години дослідження, що складає 9937,62 грн.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710.

Фактична сплата позивачем вартості проведеної експертизи підтверджується матеріалами справи (а.с. 222, 224), тому суд вважає можливим стягнути на його користь суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 9937,62 грн.

В судовому засіданні 25.05.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 28.05.2010 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0015081502/0 від 03.09.2009 року в частині визначення Орендному підприємству «Кримтеплокомуненерго»(ідентифікаційний код 03358593) податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 414138,19 грн., у тому числі за основним платежем на суму 276093,11 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 138045,08 грн.

3.В задоволенні решти частини позову відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»9941,02 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Циганова Г.Ю.