Постанова № 96439325, 21.04.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/639/21

Провадження № 3/309/335/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я., з участю секретаря судового засідання Губаль Г.М., прокурора Худан І.І., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Габор Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , депутата VII скликання Крайниківської сільської ради, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався

за ч.ч.1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Хустського районного суду Закарпатської області від Департаменту стратегічних розслідувань управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення №86 від 23.02.2021 року зазначено, що депутат Крайниківської сільської ради VII скликання ОСОБА_1 , будучи обраним заступником комісії із земельних питань, екології та раціонального використання природних ресурсів, у порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час засідання постійної комісії із земельних питань екології та раціонального використання природних ресурсів від 20.10.2020 року, на якому було висунуто на голосування серед двох присутніх членів комісії питання про обрання головою вказаної комісії ОСОБА_1 , чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення №87 від 23.02.2020 року зазначено, що депутат Крайниківської сільської ради VII скликання ОСОБА_1 , будучи обраним заступником комісії із земельних питань, екології та раціонального використання природних ресурсів, у порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», проголосував «ЗА» при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час засідання постійної комісії із земельних питань екології та раціонального використання природних ресурсів від 20.10.2020 року, на якому було висунуто на голосування серед двох присутніх членів комісії питання про обрання головою вказаної комісії ОСОБА_1 , чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 03.03.2021 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП об`єднано в одне провадження.

В запереченні на протокол про адміністративне правопорушення захисник Габор Я.І. просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Зокрема вказує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень передбачених ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Так, реальний конфлікт інтересів має місце за наявності таких фактів: 1) наявність в особи приватного інтересу; 2) наявність суперечності між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями; 3) наявність впливу цієї суперечності на об`єктивність або неупередженість рішення; 4) наявність повноважень на прийняття рішення. Однак у протоколах жодних із вказаних фактів не наведено та не доведено належними та допустимими доказами. Вважає, що в даному випадку відсутня об`єктивна сторона даного правопорушення, так як ОСОБА_1 взагалі не приймав жодних рішень в умовах приватного інтересу. Крім того, на думку захисника протоколи складені неуповноваженою особою, оскільки у матеріалах справи відсутні відповідні розпорядчі документи органу Національної поліції та затверджена посадова інструкція, які б підтверджували повноваження старшого оперуповноваженого 1-го сектору УСР в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України майора поліції Бойко Б.Б. на складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 172-7 КУпАП.

В судовому засіданні прокурор пояснив, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, його вина у вчиненні цих порушень повністю доведена, складені відносно нього протоколи відповідають вимогам закону, а тому є всі підстави для визнання ОСОБА_1 винним і застосування відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав. Суду ствердив, що на засіданні комісії від 20.10.2020 р. не вирішувалося питання щодо обрання його головою комісії, а лише було вибрано його головуючим на засіданні. Відображення у протоколі від 20.10.2020 р. рішення про обрання його головою комісії є помилковим. При цьому протокол оформляв секретар комісії і він підписав його не читаючи.

Захисник Габор Я.І. у судовому засіданні, крім обставин, зазначених нею у запереченні на протокол про адміністративне правопорушення, додатково посилається на те, що всі наявні у матеріалах справи докази є неналежними так як являються копіями, які належним чином не засвідчені.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Габор Я.І., усний висновок прокурора Худан І.І., який вважає, що обвинувачення в повному обсязі доведено доказами по справі, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Крайниківської сільської ради VII скликання з 03.11.2015 року (день засідання першої сесії VII скликання Крайниківської сільської ради, на якому в тому числі було затверджено персональний склад депутатів сільської ради), та є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону ЗУ «Про запобігання корупції». Згідно рішення першої сесії VII скликання Крайниківської сільської ради від 13.11.2015 року утворено чотири постійні комісії Крайниківської сільської ради на VII скликання, у тому числі й постійну комісію із земельних питань, екології та раціонального використання природних ресурсів з наступним складом: ОСОБА_4 -голова комісії; ОСОБА_1 - заступник голови комісії; ОСОБА_2 - секретар комісії.

З протоколу засідання постійної комісії із земельних питань, екології та раціонального використання природних ресурсів Крайниківської сільської ради від 20.10.2020 року вбачається, що питанням №1 засідання комісії було обрання голови комісії. За результати голосування погоджено обрати головою комісії із земельних питань, екології та раціонального використання природних ресурсів ОСОБА_1 . При цьому згідно протоколу на засіданні були присутні двоє членів комісії: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , результати голосування: 2 - «За», 0 - «Проти», 0 - «Утрималось».

У частині першій статті 1 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон N 280/97-ВР) передбачено:

представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;

Як вбачається зі змісту Положення про постійні комісії Крайниківської сільської ради, затвердженого рішенням 1 сесії сьомого скликання Крайниківської сільської ради від 13 листопада 2015 року, постійні комісії обираються сільською радою після попереднього погодження з головами депутатських груп та фракцій на строк її повноважень у складі голови, секретаря та членів комісії (пункт 3 Розділу І Положення).

Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (частини четверта, шоста статті 49 Закону N 280/97-ВР).

У статті 59-1 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

З аналізу Закону N 280/97-ВР вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є сільська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу.

Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Передбачено обов`язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів.

З аналізу частини другої статті 59-1 Закону N 280/97-ВР вбачається, що обов`язки щодо попередження конфлікту інтересів у депутата місцевої ради покладено не лише на такого депутата, але і на відповідну постійну комісію ради.

Крім того, не лише депутат місцевої ради зобов`язаний запобігати конфлікту інтересів. Такий обов`язок прямо покладено на відповідну постійну комісію місцевої ради та на кожного депутата місцевої ради, який обізнаний з наявністю конфлікту інтересів у іншого депутата місцевої ради (статті 59-1 та 47 Закону N 280/97-ВР).

Якщо Законом N 280/97-ВР врегульовано правовий статус, склад та повноваження і порядок дій органів місцевого самоврядування, то терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів " вживаються у значенні, наведеному в Законі N 1700-VII (тут і надалі в редакції станом на 20.10.2020 року), що прямо зазначено у примітці до статті 59-1 названого Закону.

Закон N 1700-VII визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються:

близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта;

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону N 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону N 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Отже при виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону N 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

При цьому у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до пункту 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року N 839 (далі - Методичні рекомендації) зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону N 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Статтею 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме: за ч.1 ст. 172-7 КУпАП - за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; за ч.2 ст. 172-7 КУпАП - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Беручи до уваги диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, можна констатувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:

- у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП);

- у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність в особи приватного інтересу; 2) наявність суперечності між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями; 3) наявність впливу цієї суперечності на об`єктивність або неупередженість рішення; 4) наявність повноважень на прийняття рішення.

При цьому має бути чітко визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи; в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення.

Відтак, оскільки на засіданні комісії із земельних питань, екології та раціонального використання природних ресурсів Крайниківської сільської ради від 20.10.2020 року вирішувалось питання про обрання головою такої комісії ОСОБА_1 , то відповідно був наявний реальний конфлікт інтересів у самого ОСОБА_1 , який брав участь у такому засіданні у якості члена комісії. При цьому, приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у обранні його головою комісії та відповідно збільшення обсягу повноважень; суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями проявляється у порушенні порядку вирішення цього питання, зокрема з огляду на те, що обрання голови постійної комісії сільської ради належить до компетенції самої ради, а не відповідної комісії; вплив на прийняття відповідного рішення був безпосередній, позаяк ОСОБА_1 був одним із двох присутніх членів комісії, а отже його голос був вирішальним; також ОСОБА_1 мав повноваження на вчинення таких дій (в результаті чого було прийнято відповідне рішення, оформлене у виді протоколу від 20.10.2020 року), позаяк був членом комісії з із земельних питань, екології та раціонального використання природних ресурсів Крайниківської сільської ради. Зазначене в свою чергу спростовує всі твердження захисника у запереченні на протокол про адміністративне правопорушення щодо відсутності у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересу, внаслідок не встановлення факту наявності зазначених вище чотирьох обставин.

Всупереч приписам антикорупційного законодавства ОСОБА_1 не повідомив про наявний конфлікт інтересів під час голосування 20.10.2020 року за обрання голови комісії із земельних питань, екології та раціонального використання природних ресурсів Крайниківської сільської ради, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП, а також проголосував «За», тобто брав участь у прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Отже твердження захисника Габор Я.І. щодо відсутності об`єктивної сторони правопорушення, з посиланням на те, що ОСОБА_1 не приймав рішень в умовах реального конфлікту інтересів, є недоречним.

Також суд відхиляє твердження ОСОБА_1 , наданих ним у письмових поясненнях, про те, що він повідомляв на засіданні комісії від 20.10.2020 р. щодо наявності у нього конфлікту інтересів, так як розглядалося питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки його дружині ОСОБА_3 , оскільки: по-перше у протокол засідання комісії від 20.10.2020 року не занесено інформації про здійснення ОСОБА_1 відповідного повідомлення про конфлікт інтересів; по-друге відносно ОСОБА_1 склали протокол про адміністративне правопорушення через неповідомлення ним про конфлікт інтересів під час голосування по першому питанню - обрання його головою комісії, а не з приводу інших питань, які розглядалися комісією в той день, у тому числі й щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам.

Також необґрунтованим є твердження ОСОБА_1 про те, що на засіданні комісії лише вирішувалося питання хто буде головуючим, однак секретарем ОСОБА_2 було помилково відображено питання щодо обрання його головою комісії, позаяк у протоколі від 20.10.2020 року, чітко відображено, що таке питання ставилося на голосування і за нього проголосувало обидва з присутніх членів комісії, які в подальшому підписали вказаний протокол. Протокол від 20.10.2020 року підписаний в тому числі й ОСОБА_1 без жодних зауважень щодо його змісту. Також у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 звертався з приводу підробки (фальшування відомостей) протоколу від 20.10.2020 року до правоохоронних органів. Відтак суд вважає відповідне твердження ОСОБА_1 голослівним та нічим не підтвердженим, а відтак відхиляє його.

З приводу твердження захисника Габор Я.І. у запереченні на протокол про адміністративне правопорушення про те, що протоколи складено не уповноваженою особою, суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення протоколи про правопорушення за статтею 172-7 КУпАП (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Порядок складання протоколів про адміністративні правопорушення в органами Національної поліції України врегульовано Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 за № 1376 (далі - Інструкція).

Згідно п.1 Розділу ІІ Інструкції складання протоколів про адміністративні правопорушення, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.

Пунктом 9 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол» - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень);

Водночас ні вказаною Інструкцією, ні жодним іншим актом законодавства України не передбачено, що повноваження посадової особи органу Національної поліції України на складання протоколів про адміністративне правопорушення за певними статтями КУпАП визначаються на підставі якогось окремого розпорядження органу Національної поліції чи посадової інструкції відповідної особи. Відтак, оскільки протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено старшим оперуповноваженим 1-го сектору УСР в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України майора поліції Бойко Б.Б., який є посадовою особою органу Національної поліції з відповідним званням, у протоколах зазначені відомості щодо посади, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень), то на думку суду вказані протоколи про адміністративне правопорушення складені уповноваженою на те особою згідно ст. 255 КУпАП. А отже суд відхиляє відповідні заперечення захисника.

Стосовно твердження захисника Габор Я.І. про неналежне оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення внаслідок неналженого завірення копій документів, то слід зазначити, що посадова особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, отримала такі копії на офіційний запит від суб`єкта владних повноважень, який відповідає за достовірність наданої інформації та документів, а отже необхідності додатково завіряти такі копії, на думку суду, немає.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, доведена повністю матеріалами по справі.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Згідно ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тому з врахуванням санкції ч.2 ст. 172-7 КУпАП, зважаючи на обставини справи, особу правопорушника, який позитивно характеризується за місцем роботи, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таке покарання, в даному випадку, буде достатнім для виховання вказаної особи, та запобігання вчинення нових правопорушень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 172-7, 283-285, 287, 291, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.2 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.