Рішення № 96439184, 21.04.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/7042/20

Провадження № 2/210/678/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"21" квітня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернувся 21.12.2020 року до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.12.2007 року, сума якої складає 41458,80 гривень та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 13.12.2007 року, якою підтвердила свою згоду на те, що заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Взятих на себе зобов`язань відповідач не виконує, у зв`язку з чим, станом на 10.11.2020 року виникла заборгованість у розмірі 41458,80 гривень.

У відповідності до ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованою в установленому порядку адресою направлено копію ухвали про відкриття провадження, позовну заяву з додатками, які нею отримано 20.02.2021 року, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялася про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, - не подала, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2007 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 13.12.2007 року, якою підтвердила свою згоду на те, що заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті банку, складає між нею та ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», договір про надання банківських послуг (а.с.18).

При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно із цією статтею ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка,що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем, станом на 10.11.2020 року заборгованість, становить 41458,80грн. та складається з: заборгованості за тілом кредиту - 41458,80грн. в т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту - 41458,80грн., заборгованості по нарахованим відсоткам - 0,00грн., заборгованості по простроченим відсоткам - 0,00грн., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст.625 ЦК України - 0,00грн., нарахованої пені - 0,00грн., комісії - 0,00грн. (а.с.4-15).

Згідно з наданими позивачем доказами, ОСОБА_1 16.05.2007 року отримала банківську картку № НОМЕР_1 зі строком дії до 05/11, 26.11.2011 року - № НОМЕР_2 зі строком діє до 09/15, 16.09.2013 року - № НОМЕР_3 зі строком діє до 05/18 та № НОМЕР_4 зі строком дії до 09/17, 17.08.2017 року № НОМЕР_5 зі строком дії до 08/21, 04.10.2017 року - № НОМЕР_5 зі строком дії до 08/21, 11.01.2018 року - № НОМЕР_6 зі строком дії до 10/21 (а.с.16).

Як слідує з довідки про зміну умов кредитування, за картковим рахунком відповідача кредитний ліміт 16.05.2007 року встановлено 21600,00грн., в подальшому неодноразово збільшувався та зменшувався, максимальний розмір кредитного ліміту встановлено 12.01.2018 року - 29000,00грн., 04.05.2020 року зменшено кредитний ліміт до 0,00грн. (а.с.17).

В матеріалах справи міститься виписка про рух коштів за період з 16.05.2007 року по 10.11.2020 року за рахунком ОСОБА_1 , з якої вбачаються операції за картками, зокрема, зняття готівкових коштів, придбання товарів та поповнення карткового рахунку (а.с.36-50).

За приписами п.п.3, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст.41 Закону України «Про Національний банк України» та ч.ч.1, 2 ст.68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998р. №566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003р. №254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

На підтвердження заявлених вимог позивачем також надано виписку з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 по картках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , яка відповідно до п.п.3, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.41 Закону України «Про Національний банк України» та ч.ч.1, 2 ст.68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року №566 - є регістром аналітичного обліку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Дослідивши виписку з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 по банківських картках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , суд дійшов висновку, що відповідач з 20.12.2007 року по 13.10.2020 року користувалася кредитними коштами, наданими їй банком за договором б/н від 20.12.2007 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (останній день користування кредитними коштами - 14.09.2020 року - регулярне списання платежу за договором НОМЕР_7 , 13.10.2020 - переказ на картку у розмірі 6000,00грн.) (а.с.36-50).

Проте, відповідно до виписки з особового рахунку, за розрахунком суду, відповідачем за період з 20.12.2007 року по 10.11.2020 року фактично використано кредитні кошти банку в розмірі 217565,29грн., на повернення кредитних коштів нею внесено на платіжну картку 242444,97грн. власних коштів (тобто заборгованість за тілом кредиту складає - 24879,68грн. з позначкою «мінус»).

Нарахування позивачем заборгованості за простроченим тілом кредиту частково здійснено АТ КБ «Приватбанк» шляхом списання з карткового рахунку відсотків за використання кредитного ліміту, за рахунок пені та комісії, штрафів, що не є фактично використаними позичальником коштами та не може вважатися складовою заборгованості за тілом кредиту.

Також, судом враховано, що заява позичальника ОСОБА_1 від 13.12.2007 року містить процентну ставку визначену в розмірі 1,9% на місяць (22,80% річних) та 1% щомісячна комісія (а.с.18).

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 16.05.2007 року по 31.12.2012 року відповідачем сплачено в рахунок погашення відсотків за користування кредитом 4906,41грн. за відсотковою ставкою 22,80% річних (колонка «сплачено відсотків»), за період з 03.01.2013 року по 31.05.2015 року - 3946,15грн. за відсотковими ставками 30,00%, 34,80%, 43,20% річних (колонка «сплачено відсотків»); за період з 01.06.2015 року по 10.11.2020 року - 28917,09грн. за відсотковими ставками 34,80%, 43,20%, 42,00% річних (колонка «відсотки погашені за рахунок кредиту»), а всього 37769,65грн.

Отже, заборгованість за тілом кредиту виникла за рахунок погашення відсотків за користування кредитом у випадку несвоєчасного виконання боргових зобов`язань у розмірі, не обумовленими сторонами у письмовому вигляді, за підвищеною процентною ставкою, тобто відсотки нараховані за підвищеною процентною за ставкою понад 1,9% на місяць (22,80% річних).

Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку відповідача у рахунок відсотків за використання кредитного ліміту списано 62194,25грн.

У розрахунку заборгованості за період з 16.05.2007 року по 31.05.2015 року, колонка внесення платежів на погашення комісії, передбаченою заявою позичальника, відсутня. Нарахована комісія 0,00грн. (а.с.4-8). У розрахунках з 01.06.2015 року по 10.11.2020 року нарахування комісії також відсутні (а.с.9-14).

Вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитом та комісії банком не заявлялися.

Відтак, надані АТ КБ «Приватбанк» по справі докази у своїй сукупності підтверджують те, що позичальником фактично використано кредитних коштів на суму 217565,29грн. та ці кошти банку повернуто у повному обсязі.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому у позові слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 77, 121, 141, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.4, 5, 16, 536, 546, 549, 550, 551, 610, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, р/ НОМЕР_8 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570);

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. Ю. Вікторович