Ухвала суду № 96439006, 21.04.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1987/14-ц

Провадження № 6/307/10/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дублікату виконавчого документу, заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання,

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернувся до суду про видачу дублікату виконавчого документу, заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Заяву мотивував тим, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області по справі № 307/1987/14-ц 23 вересня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість в сумі 15018 (п`ятнадцять тисяч вісімнадцять гривень), що відповідно до офіціального курсу Національного банку України становить 1201 долар 86 центів США заборгованості за кредитним договором на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , МФО 380764, код 20025456 та 498 (чотириста дев`яносто вісім) гривень 15 копійок судового збору на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО 380764, код 20025456. На виконання зазначеного рішення видано виконавчий лист №307/1987/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Згідно Договору №GL48N718070_І_6 про відступлення прав вимоги від 30.07.2020 року, який посвідчений Пономарьовою Д.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано за № 1456, право вимоги за кредитним договором №181/03-2004 від 10.03.2004 року (далі - Кредитний договір), укладені між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк» Надра» та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), первісний кредитор - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк» Надра» відступив права вимоги на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - (новий кредитор) разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, а саме: договір поруки укладений з ОСОБА_2 від 10.03.2004 року. На даний час, жодного виконавчого провадження з виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області 23 вересня 2014 року по справі №307/1987/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не відкрито. Відповідно до результатів інформаційного запиту з сайту https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» зверталось з заявами до Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). На даний час виконавчий документ № 307/1987/14-ц на виконанні не перебуває, а отже є підстави вважати, що він був втрачений при пересилці. Таким чином, виконавчий лист фактично не було отримано, а строк його пред`явлення для повторного виконання пропущено. Враховуючи викладене, просить суд у виконавчому листі Тячівського районного суду Закарпатської області 23 вересня 2014 року по справі №307/1987/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 замінити сторону стягувана: ПАТ КБ «НАДРА» його правонаступником а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», поновити строк для пред`явлення до примусового виконання дублікату виконавчого листа по справі №307/1987/14-ц про стягнення заборгованості тавидати дублікат виконавчого листа по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із зазначенням нового стягувана - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Представник заявника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просив провести розгляд заяви без його участі, заявлені вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник стягувача ПАТ «КБ «НАДРА», боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та представник Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явилися, про дату час, та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. За таких обставин, суд визнав можливим розглянути заяву в судовому засіданні за відсутності, належним чином повідомлених, учасників справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, ознайомившись з матеріалами справи суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «По виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Статтею 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); (в) факторингу (глава 73 ЦК).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Такий висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122 цс13.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Із договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_І_6 від 30 липня 2020 року вбачається, що між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладено вказаний договір, відповідно до якого право вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

Із реєстру договорів, права вимоги за яким відступаються, та боржників/поручителів/заставодавців/дебіторів за такими договорами, що є Додатком № 1 до Договору про відступлення прав вимоги від 30 липня 2020 року відомо, що у ОСОБА_1 , існує заборгованість за кредитним договором № 181/03-2004 від 10.03.2004 року.

Отже, до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором, укладеним між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 .

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Однак, вказане рішення на даний час не виконане.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони правонаступником є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, оскільки укладено договір про відступлення прав вимоги, то наявні правові підстави для заміни стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Що стосується заяви в частині видачі дубліката виконавчого документата поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання, то суд дійшов таких висновків.

Згідно п. п. 17.2 п. 17 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів, зокрема, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області по справі № 307/1987/14-ц від 23 вересня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» Ужгородське РУ заборгованість в сумі 15018 (п`ятнадцять тисяч вісімнадцять гривень) що відповідно до офіціального курсу Національного банку України становить 1201 долар 86 центів США заборгованості за кредитним договором та 498 (чотириста дев`яносто вісім) гривень 15 копійок судового збору.

На виконання вказаного рішення суду за заявою представника ПАТ КБ «НАДРА» С.Г.Клименко, Тячівським районним судом Закарпатської області видано два виконавчі листи, які 03 листопада 2014 року надіслано представнику ПАТ КБ «НАДРА».

Зазначені виконавчі листи були пред`явлені ПАТ КБ «НАДРА» для виконання.

На час видачі виконавчих листів у справі діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV, згідно ч. 1 ст. 22 якого виконавчі документи, видані за рішенням суду, можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини другої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV передбачалося, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Згідно з вимогами статті 23 Закону N 606-XIV, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Із листа №19.9-38/6540 від 24.02.2021 року Тячівського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), наданого на запит суду, вбачається, що згідно бази даних АСВП перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №307/1987/14-ц від 24.10.2014 року виданого Тячівським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" в сумі 15018,00 грн. та 498,15 грн. судового збору за №АСВП 51408872. 23.06.2016 року державним виконавцем Дзябко С.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та в той же день винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Однак, 28.12.2017 року вказаним державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві і станом на 24.02.2021 року повторно вказаний виконавчий документ до відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

Тобто, строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання переривався.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі N 3-рп/2001).

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання, за якими не сплинув на час набрання чинності Законом N 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону N 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Відтак, з урахуванням того, що на момент набрання чинності Законом № 1404-VIII від 2 червня 2016 року, а саме станом на 5 жовтня 2016 року строк пред`явлення до виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором не сплив, оскільки строк переривався та виконавчий лист міг бути звернутий повторно до виконання, а тому до вказаного виконавчого листа застосовується трьохрічний строк звернення його до виконання, що передбачено пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до ч. 4 цієї статті строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином, оскільки виконавчий документ повернуто стягувачу 28.12.2017, строк пред`явлення такого виконавчого листа перервався, а тому такий виконавчий лист міг бути пред`явлений до виконання повторно протягом трьох років, а саме, до 28 грудня 2020 року.

Відповідно до п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388св18.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Із відповіді Тячівського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 24 лютого 2021 року вбачається, що вказаний виконавчий лист 28 грудня 2017 року було повернуто стягувачу.

На підставу пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання заявник посилається на ті обставини, що відповідно до результатів інформаційного запиту з сайту https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» зверталось з заявами до Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), однак, на даний час виконавчий документ № 307/1987/14-ц на виконанні не перебуває, а отже є підстави вважати, що він був втрачений при пересилці. Таким чином, виконавчий лист фактично не було отримано, а строк його пред`явлення для повторного виконання пропущено.

Суд вважає, що самі по собі такі твердження заявника, без належних та допустимих доказів, не підтверджують втрату виконавчого листа.

Також, заявником ПАТ ФК «Дніпрофінансгруп» не наведено жодних доказів на підтвердження поважності пропуску строку пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у постановах від 26 вересня 2012 року, справа № 6-85цс12та від 04 листопада 2015 року, справа № 6-1486цс15.

Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, згідно з якою стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до правового висновку ВП ВС, який викладений у постанові від 21.08.2019 по справі № 2-836/11 (14-308цс19), стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Зважаючи на вищенаведене, у зв`язку з відсутністю підтвердження втрати виконавчого листа та поважності причин пропуску пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для видачі дублікату виконавчого листа та поновлення заявнику строку пред`явлення до примусового виконання виконавчого документу.

Керуючись ст. ст. 55, 247, 258-261, 442 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - задовольнити частково.

Замінити у виконавчому листі № 307/1987/14-ц, який видано на виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2014 року, сторону стягувача ПАТ КБ «НАДРА» його правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815, адреса: 49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, п/р № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299).

Відмовити у частині заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя: Стецюк М.Д.