Рішення № 96437823, 21.04.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

21.04.2021 227/97/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 квітня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю секретаря судового засідання: Михайловської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 09 листопада 2007 року в розмірі 13472,22 грн., яка станом на 12 жовтня 2020 року складається з наступного: 9182,94 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 4289,28 грн. – заборгованості за простроченими відсотками, а також просив стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 09 листопада 2007 року за договором б/н відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому було збільшено до 6000 грн. Зокрема, вказують на те, що відповідач підтвердив свою згоду підписом у заяві про те, що його заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складають між ним та банком договір та те, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Відповідач зобов`язань з повернення кредиту не виконав, а тому утворилась заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак, у позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Із заявою про розгляд справи у його відсутність та з повідомленням причин неявки до суду не звертався. Відзив на позовну заяву до суду не надавав.

Згідно ч. ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

Договір з ПриватБанком є договором приєднання, коли підписуючи відповідну заяву про надання картки та відкриття картрахунку, клієнт приєднується до розроблених фінансовою установою відповідних умов, які є однаковими для всіх клієнтів. Про зазначене свідчить, зокрема, назва цієї заяви «Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ».

Матеріалами справи встановлено, що відповідач будучи клієнтом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», яке 14 червня 2018 року змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», з використанням кредитної картки з 09 листопада 2007 року за договором б/н отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою 3,00 % на місяць (36,00 % на рік) відсотків за користування кредитом.

Так, згідно Анкети позичальника від 09 листопада 2007 року, він підтвердив згоду, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами банку складають договір з банком, про ознайомлення з яким і розписався клієнт в заяві. (а.с.22) Крім того, відповідач виявив бажання та підтвердив отримання 09 листопада 2007 року кредитки «Універсальна «30 днів пільгового періоду» під 3% річних, та отримав картку № НОМЕР_1 . (а.с.17)

Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_1 , банком неодноразово змінювався кредитний ліміт картки, так 09 листопада 2007 року Банком встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 грн., 20 грудня 2007 року – збільшено кредитний ліміт до 500,00 грн., 29 лютого 2008 року збільшено кредитний ліміт до 900,00 грн., 11 серпня 2008 року – до 2400,00 грн., 03 серпня 2009 року – зменшено до 2100,00 грн, 05 червня 2011 року – збільшено до 2500,00 грн., 26 липня 2011 року – збільшено до 2900,00 грн., 15 листопада 2013 року – збільшено кредитний ліміт до 6000,00 грн., 11 листопада 2014 року – зменшено до 5580,00 грн., 31 липня 2017 року – збільшено до 5800,00 грн., 04 липня 2019 року – зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн. (а.с. 15)

Згідно розрахунку заборгованості за договором станом на 12 жовтня 2020 року заборгованість становить 13472,22 грн., яка складається з наступного: 9182,94 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 4289,28 грн. – заборгованості за простроченими відсотками. (а.с. 5-14)

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1050 ЦК передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено із наданих документів, відповідачу 09 листопада 2007 року було видано кредитну картку, 21 серпня 2012 року було повторно перевидано картку № 414937725551897, термін дії якої - по березень 2016 року. (а.с. 21)

Як вбачається з Заяви позичальника, кредитний ліміт в заяві визначено в розмірі 0,00 грн. (а.с. 17) Однак, своїми активними діями відповідач фактично прийняв встановлений банком кредитний ліміт та активно користувався кредитними коштами до закінчення терміну дії кредитної картки, тобто по 31 березня 2016 року.

Так, останню операцію по картці відповідачем було здійснено 31 березня 2016 року, шляхом зняття готівки в банкоматі на суму 530 грн. (а.с. 38).

На момент закінчення строку дії кредитної картки тіло кредиту поточне на звітню дату, тобто станом на 31 березня 2016 року становило 5562,06 грн. (а.с. 11), тобто в рамках діючого кредитного ліміту на цю дату (5580,00 грн.).

Після закінчення строку дії кредитної картки відповідач будь яких операцій по картці не здійснював. (а.с. 36-38)

Крім того, звертаючись до суду з указаним позовом, банк зазначив про те, що оскільки зобов`язання належним чином не виконується, то банк просить стягнути в його користь з відповідача 4289,28 грн. – заборгованості за простроченими відсотками.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з заяви позичальника від 09 листопада 2007 року, підписаної сторонами, в ній наявні умови договору про відсоткову ставку за користування кредитом, а саме 3,00 % на місяць.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно із умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, кредит надавався відповідачу з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, тобто, як вбачається з наданої позивачем довідки, по березень 2016 року, тобто по 31 березня 2016 року.

Нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, тобто за період з 01 квітня 2016 року по 12 жовтня 2020 року, суд вважає неправомірним, оскільки вони нараховані після спливу визначеного договором строку кредитування.

У свою чергу, загальне сальдо по нарахованим відсоткам станом на 31 березня 2016 року відсутнє. Тобто на момент закінчення строку дії кредитного договору заборгованість по відсоткам у відповідача відсутня.

Також судом встановлено, що за період з 01 квітня 2016 року по 12 жовтня 2020 року відбувалось погашення заборгованості по рахунку як самим відповідачем, шляхом переказу зі своєї картки НОМЕР_2 через додаток Приват24, так і шляхом автоматичного погашення простроченої заборгованості з карти НОМЕР_2 , а також шляхом переказу коштів між рахунками за договором SAMDNS0**6984.

Загалом сума коштів, внесена клієнтом на погашення заборгованості за період з 01 квітня 2016 року по 12 жовтня 2020 року становила 14039,57 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, а також, що станом на 31 березня 2016 року заборгованість за кредитом становила 5562,06 грн., а з 01 квітня 2016 року по 12 жовтня 2020 року сума погашення становила 14039,57 грн., суд дійшов висновку про відсутність у відповідача заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з її повним погашенням.

Тому в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням встановлених обставин справи, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 611, 615, 629, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 12, 81, 141, 223, 263, 273273, 279-284, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Л.С.Мацишин

21.04.2021