Вирок № 96437667, 21.04.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/2383/21

1-кп/221/694/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Перебайло А.О,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2021 року за №1202105363000046 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт.Андріївка Волноваського району Донецької області, з середньою освітою, інвалідом не є, хронічних захворювань не має, офіційно не працює, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,

встановив:

06 березня 2021 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 , побачив на території городу сусідки ОСОБА_2 , 18 (вісімнадцять) фрагментів металевих прутів, які були зварені по 2 (два) між собою, довжиною приблизно по 3 метри кожен, загальною вагою 80 (вісімдесят) кілограмів. Після цього ОСОБА_1 , діючи умисно, маючи намір на викрадання чужого майна, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого збагачення, шляхом вільного доступу, пройшов на територію городу за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав 18 (вісімнадцять) фрагментів металевих прутів, загальною вагою(вісімдесят кілограмів), після чого з місця вчинення проступку зник. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 , матеріальний збиток на загальну суму 456 гривень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором Жамбровським І. долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти розгляду кримінального провадження за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 , у присутності захисника Лісодіда О.В. надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві ОСОБА_1 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.

Потерпіла ОСОБА_2 надала письмову заяву, в якій зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_1 , у якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, зокрема, що останній на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, інвалідом не є, за місцем мешкання характеризується посередньо, тому, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 міру покарання в межах, встановлених в санкції статті у виді громадських робіт, як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень. Суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити, згідно положень ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 490,35 грн. процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/105-21/2429-ТВвід 08.04.2021.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази по справі: 18 (вісімнадцять) фрагментів металевих прутів, загальною вагою 80 кілограмів переданих на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - вважати повернутим законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Я.М. Подоляк