Рішення № 96437503, 19.04.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/259/21

Провадження № 2/219/1105/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, – приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович,про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

15 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (далі за текстом – ТОВ «ФК «АЛАНД»), в якій просить: 1) визнати такою, що не підлягає виконанню, постанову ВП 63442079 приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни від 06 листопада 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи та зняття його коштів, що знаходяться в будь-якому банку; 2) визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис (реєстраційний номер № 31284 від 08 вересня 2020 року), вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 30 041,32 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним у січні 2021 року у виконавчій службі міста Бахмут отримано постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 63442079 щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості. Разом з тим, позивач не отримував кредиту у вказаному товаристві, правонаступником якого банку є відповідач, йому також невідомо. Крім того, з виконавчого напису нотаріуса вбачається, що заборгованість стягнута поза межами позовної давності, а відповідач не повідомляв у встановленому Законом порядку про зміну кредитора. У зв`язку з наведеним, враховуючи, що заборгованість не є безспірною, позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.

Оскільки позовну заяву подано з порушенням вимог статті 175 ЦПК України, ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

26 січня 2021 року позивачем недоліки усунуто, у зв`язку з чим ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2021 року залучено приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксану Анатоліївну та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 09 годину 30 хвилин 25 лютого 2021 року та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

Ухвалою від 25 лютого 2021 року оголошено у судовому засіданні перерву до 09 години 30 хвилин 22 березня 2021 року, зобов`язано: 1) приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича в строк до 22 березня 2021 року надати суду копії виконавчих документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 31284 від 08 вересня 2020 року; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» в строк до 22 березня 2021 року надати документи, що підтверджують право вимоги грошових коштів до позивача (договір, укладений між ним та банківською установою, на виконання якого виникли грошові зобов`язання у ОСОБА_1 , та деталізований розрахунок заборгованості за вказаним договором, тощо).

22 березня 2021 року ухвалою суду оголошено у судовому засіданні перерву до 08 години 15 хвилин 19 квітня 2021 року зобов`язано: 1) приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича в строк до 19 квітня 2021 року надати суду копії виконавчих документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 31284 від 08 вересня 2020 року; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» в строк до 19 квітня 2021 року надати документи, що підтверджують право вимоги грошових коштів до позивача (договір, укладений між ним та банківською установою, на виконання якого виникли грошові зобов`язання у ОСОБА_1 , та деталізований розрахунок заборгованості за вказаним договором, тощо); 3) приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксану Анатоліївну в строк до 19 квітня 2021 року надати на адресу суду копії заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» про примусове виконання виконавчого напису № 31284, виданого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості в розмірі 26 946,65 гривень, та доданих до неї документів.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином: у відповідності до частини 9 статті 128 ЦПК України – засобом телефонного зв`язку, що оформлено відповідною телефонограмою. 25 лютого 2021 року на адресу суду подав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, розгляд справи просить провести без його участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача, який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, до судового засідання не з`явився за невідомою суду причиною, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі, як і відзиву на позовну заяву, до суду не надходило.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А., приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., які про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином: у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою їх місцезнаходження, до судового засідання не з`явились за невідомою суду причиною, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без їх участі на адресу суду не надходило.

Оскільки представник відповідача та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, були належним чином повідомлені про судове засідання, але причин неявки суду не повідомили, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без їх участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, за яким підлягає стягненню з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 003-04550-101213 від 10 грудня 2013 року, укладеним з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договорами 395/К від 20 квітня 2018 року є ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договорами 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 року є ТОВ «ФК «АЛАНД», заборгованість за кредитним договором № 003-04550-101213 від 10 грудня 2013 року. Строк платежу за кредитним договором № 003-04550-101213 від 10 грудня 2013 року настав. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року. Сума заборгованості складає 26 446,65 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 19 953,95 гривень, прострочена заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом – 6 492,70 гривень. Крім того, за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто витрати за вчинення виконавчого напису – 500 гривень (а.с. 77-78).

При вчиненні вказаної нотаріальної дії нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі за текстом – Перелік).

Згідно копії заяви № 003-04550-101213 від 10 грудня 2013 року позивач надав оферту ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» укласти з ним договір на невизначений строк, в рамках якого відкрити поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів, з лімітом кредитної лінії 22 700,00 гривень строком 364 (календарних) дні з можливістю пролонгації (а.с. 76).

Відповідно до копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по ВП № 63442079, винесеної 06 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А., звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує у Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. Вказане виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчого напису № 31284, виданого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з боржника на користь стягувача (ТОВ «ФК «АЛАНД») заборгованості у сумі 26 946,65 гривень (а.с. 7-8).

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі за текстом – Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною дією.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі за текстом – Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

При цьому, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного.

Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Із аналізу наданих доказів встановлено, що виконавчий напис нотаріуса, що оспорюється, вчинений 08 вересня 2020 року щодо кредитного договору, який був вчинений в простій письмовій формі 10 грудня 2013 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та позивачем, зі строком ліміту кредитної лінії 364 календарних дні. При цьому заявником є ТОВ «ФК «АЛАНД», яке за договором відступлення право вимоги отримало права кредитора за цим договором у 2020 році від ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Зазначені обставини свідчать про те, що право вимоги за цим кредитом виникло у кредиторів у грудні 2014 року. При зверненні з позовом позивач не погоджується із зазначеною в виконавчому написі заборгованістю. Таким чином, нотаріусом грубо порушені вимоги ст. 88 Закону «Про нотаріат» та не додержано обов`язкових умов вчинення нотаріального напису, оскільки вчинено нотаріальний напис після спливу трьох років з дня виникнення права вимоги за договором щодо кредитного договору, який, в свою чергу, не є нотаріально посвідченим, не дивлячись на те, що ця обставина є обов`язковою.

Також ті обставини, що свідчать про неодноразову зміну сторони стягувача, оспорювання позивачем заборгованості та не повідомлення його про зміну кредитора та існуючу заборгованість свідчать про існування спору між сторонами щодо боргових зобов`язань, що виключає наявність умови про безспірність договору.

Недодержання нотаріусом вищезазначених умов при вчиненні виконавчого напису є підставою для визнання зазначеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку.

Висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс 19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018св 18), від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164св 19) від 09 вересня 2020 року у справі № 336/7754/18 (провадження № 61-8781 св 20).

Ураховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання такою, що не підлягає виконанню, постанови ВП 63442079 приватного виконавця Клітченко О.А. від 06 листопада 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи та зняття коштів позивача, що знаходяться в будь-якому банку, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У позовній заяві позивач належних обґрунтувань позовних вимог в частині визнання такою, що не підлягає виконанню, постанови ВП 63442079 приватного виконавця Клітченко О.А. від 06 листопада 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи та зняття коштів позивача, що знаходяться в будь-якому банку, не навів, як і доцільності застосування саме такого способу захисту цивільних прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Оскільки, прохаючи визнати постанову приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника такою, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 фактично не погоджується з таким рішенням державного виконавця через те, що ним порушено його права, свободи чи інтереси, позовні вимоги в цій частині не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відносяться до предметної юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги в цій частині не можуть бути розглянуті у порядку цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині визнання постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника такою, що не підлягає виконанню, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір за подання даного позову в розмірі 908,00 гривень, а також судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову, в розмірі 454,00 гривні.

Керуючись статтями 12, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса від 08 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 31284, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сіверськ Артемівського (нині – Бахмутського) району Донецької області, заборгованості за кредитним договором № 003-04550-101213 від 10 грудня 2013 року в розмірі 26 446 (двадцять шість тисяч чотириста сорок шість) гривень 65 копійок, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», місцезнаходження за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, код ЄДРПОУ 42642578, а також витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок.

Закрити провадження в частині позовних вимог про визнання такою, що не підлягає виконанню, постанови ВП 63442079 приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни від 06 листопада 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та зняття його коштів, що знаходяться в будь-якому банку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», місцезнаходження за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, код ЄДРПОУ 42642578, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сіверськ Артемівського (нині – Бахмутського) району Донецької області, судовий збір в сумі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання якого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», місцезнаходження за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, код ЄДРПОУ 42642578;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

– приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, місце перебування якої: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4, корп. А, оф. 35-А, РНОКПП невідомий;

– приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місце перебування якого: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35, РНОКПП невідомий.

Суддя О.С.Конопленко