Ухвала суду № 96435503, 14.04.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7862/20

провадження № 2/753/805/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Сирбул О.Ф.

за участю секретаря Лаптєвої Ю.М.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача- ОСОБА_2

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа-Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за підсудністю, -

встановив:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа-Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Звертаючись з позовом до суду, позивачем зазначено адресою місця зареєстрованого проживання відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .

Судом було надіслано запит до електронного реєстру територіальної громади м. Києва щодо місця реєстрації відповідача, отримано відповідь, що відповідач зареєстрована за зазначеною адресою.

Ухвалою суду від 18.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Одночасно витребувано у державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Вірнік І.Є. належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи №473/02-14/2020 від 06.05.2010, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

До початку підготовчого судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання по направлення вказаної справи за належною підсудністю на розгляд до Деснянського районного суду м. Києва.

У підготовчому судовому засіданні 14.04.2021 відповідач та її представника клопотання підтримали та просили його задовольнити, пояснили, що у разі, коли в складі спадщини є нерухоме майно і судом встановлено, що спір виник з приводу такого майна відкриття провадження у такій справі має відбуватися за правилами виключної підсудності, у даному випадку до складу спадщини входить квартира АДРЕСА_2 , що належить до територіальної юрисдикції Деснянського районного суду м. Києва, оскільки з позовної заяви вбачається, що предметом спору є встановлення факту родинних відносин разом з померлим ОСОБА_5 та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , що вказує на виникнення спору з приводу нерухомого майна, а відтак спір слід розглядати за правилами виключної підсудності.

Позивач у судове засідання не з`явилась, від її представника надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Від представника третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши відповідача та її представника дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа-Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід передати до Деснянького районного суду м. Києва за підсудністюз огляду на наступне.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_2 та грошові кошти, які зберігаються на депозитному рахунку. Позивач є двоюрідною сестрою померлого ОСОБА_5 .

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач просила встановити факт родинних відносин разом з померлим та визначити додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 .

Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння й користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є в спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло з договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно-предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник із приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже у разі, коли в складі спадщини є нерухоме майно і судом встановлено, що спір виник з приводу такого майна відкриття провадження у такій справі має відбуватися за правилами виключної підсудності.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є встановлення факту родинних відносин разом з померлим ОСОБА_5 та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилась Шістнадцятою Київською державною нотаріальною конторою щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (спадкова справа №473/02-14/2020 від 06.05.2010).

Згідно із ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Таким чином, судом встановлено, що з позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів не вбачається підстав для розгляду позову в Дарницькому районному суді м. Києва, оскільки розгляд даного спору віднесено до виключної підсудності за місцем знаходження нерухомого майна, Деснянського районного суду м. Києва.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищевикладене, оскільки дана справа за правилами виключної підсудності, встановленою ст. 30 ЦПК України, належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Деснянського районного суду міста Києва, цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа-Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини- підлягає передачі до цього суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, дана справа не підсудна Дарницькому районному суду міста Києва, а тому підлягає передачі до Деснянського районного суду м. Києва, до територіальної юрисдикції якого у порядку ч. 1 ст. 31 ЦПК України належить розгляд вищезазначеної цивільної справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 27, 30,31, 32, 187, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Цивільну справу № 753/7862/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа-Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - передати за підсудністю на розгляд Деснянському районному суду м. Києва.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: