Рішення № 96435039, 15.04.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1975/20

Провадження № 2-351/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року Обухівський районний суд

Київської області в складі:

Головуючого судді Потабенко Л.В.

при секретарі Буртовій О.Є.

справа № 372/1975/20

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення грошової компенсації за несвоєчасно виплачену пенсію,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебуває на обліку в Обухівському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності. Постановою Обухівського районного суду від 22.03.2010 року, яку залишено без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 27.09.2011 року задоволено позовні вимоги позивача про перерахунок пенсії відповідно ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно рішення суду від 25.06.2019 року позивачу було нараховано 157894,00 грн та відповідно виплачено 157104,53 грн. Термін затримки у виплаті нарахованої, але не виплаченої пенсії склав більше восьми років, а тому позивач звернувся до відповідача про виплату йому компенсації в сумі 306385 грн. 86 коп., розмір якої ним розраховано самостійно, оскільки відповідач відмовив у наданні таких розрахунків та й у виплаті компенсації теж відмовив. З огляду на викладені обставини позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму грошової компенсації втраченої частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії.

Ухвалою судді від 23.06.2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 16.09.2020 року скасовано ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23.06.2020 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді від 23.10.2020 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, у поданій до суду позовній заяві просив слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик на розгляд справи, подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи та письмовий відзив на позов, в якому просив у задоволені позову відмовити, оскільки позивачу вже повідомлялось в письмовій відповіді, що у відповідача відсутні повноваження на нарахування та виплату компенсації у зв`язку з несвоєчасним виконанням Державним казначейством, яке є розпорядником коштів державного бюджету, постанови Обухівського районного суду Київської області від 22.03.2011 року по справі 2а-263/10, а тому така вимога позивача є безпідставною, окрім того позивачем не обґрунтовано суму компенсації належними розрахунками, а доплата до пенсії в сумі 157136,05 грн. не є періодичним платежем, отже стягнення інфляційних втрат по заборгованості з її виплати має бути заявлено до виконавця бюджетних асигнувань на підставі ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін, на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно зі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Пунктами 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

В межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Судом встановлено, що постановою Обухівського районного суду Київської області від 22.03.2010 року у справі 2-а-263-10, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.09.2011 року, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області провести перерахунок державної пенсії на користь ОСОБА_1 згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», яка повинна становити вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно зі статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року, та виплатити перерахований розмір пенсії з врахуванням фактично виплачених коштів за цей же період.

З протоколу індивідуального перерахунку пенсії від 13.07.2015 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , що позивачу нарахована заборгованість по виплаті пенсії за рішенням суду у розмірі 157894,00 грн. (а.с.59-61).

Судом встановлено, що предметом спору є стягнення компенсації втрати частини доходів (пенсії) за період з 22.05.2008 року по травень 2019 року, через порушення строків відповідачем прострочення виконання обов`язку з виплати пенсії у відповідному розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Як передбачено ст. 2 цього ж Закону, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 7 листопада 2012 року № 6-131цс12.

Також судом звертається увага і на те що, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені, що вбачається з положень ст.ст. 1-3 Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», та положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, які дають підстави вважати, що нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року по справі №521/940/17.

Представником відповідача підтверджено той факт, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати позивачу нарахована та виплачена не була, а також, що розмір заборгованості за постановою Обухівського районного суду Київської області від 22.03.2010 року у справі 2-а-263-10 становить 157894,00 грн., що вбачається з письмового відзиву, наданого 07.12.2020 року.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Беручи до уваги положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, відповідно до яких основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, оскільки, вищезазначена заборгованість позивачу була виплачена з затримкою і затримка виплати пенсії складає більше, ніж на вісім років, суд вважає вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати обґрунтованими.

Судом при вирішенні справи враховується правовий висновок, висловлений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №676/1557/16-ц.

Відповідно до пунктів 4, 5 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).

Позивачем здійснено розрахунок суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії у розмірі 306385,00 грн., за період з 22.05.2008 року по травень 2019 року, розмір якого відповідачем у відзиві не заперечувався.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як передбачено до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ( а.с.17).

Інші судові витрати по справі відсутні.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, що визначено ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача, стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 3063 гривень 85 копійок.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77-82, 141, 263, 264-265, 268 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Обухівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення грошової компенсації за несвоєчасно виплачену пенсію, задовольнити.

Стягнути з Обухівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159, за період з 22 травня 2008 року по травень 2019 року, на підставі постанови Обухівського районного суду Київської області від 22.03.2010 року у справі 2-а-263-10, у розмірі 306385 гривень 86 копійок.

Стягнути з Обухівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь на користь держави судовий збір в сумі 3063 гривень 85 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Обухівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, ЄДРПОУ: 22933548, адреса: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 5.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя Потабенко Л.В.