Рішення № 96434643, 16.04.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/131/21

Провадження № 2/192/283/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2021 року смт.Солоне

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кітова О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Біжко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Солоне в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання кредитного договору частково недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач за первісним позовом ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось з позовом до суду до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

10.07.2014 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №500499750. Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 кредитного договору встановлено, що сума кредиту складає 48974,96 грн., процентна ставка становить 17,99 % річних, дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій – 11.07.2019 року.

Позивач вказав, що внаслідок договорів факторингу, укладених 21.06.2016 між ПАТ «Альфа-банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», 26.12.2018 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА», 16.01.2019 між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал», позивач набув права вимоги за кредитами, в тому числі за кредитним договором № 500499750 від 10.07.2014, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем. Станом на 15.12.2020 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 126871,34 грн.

Позивач вказав, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що змусило відповідача звернутися з позовом до суду для захисту своїх прав.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі. Просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних доказів та матеріалів. Також позивач за первісним позовом подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву та клопотання про доручення доказів, просив у задоволенні зустрічного позову відмовити та застосувати щодо вимог позивача за зустрічним позовом вимоги щодо пропуску строку позовної давності.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання не з`явився, надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, також подав зустрічну позовну заяву в якій просив визнати недійсним підпункт 2.8.1 пункту 2.8. кредитного договору №500499750 від 10.07.2014 року укладеного між «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , оскільки даний пункт договору суперечить вимогам частини 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів, без участі сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 10.07.20134 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі по тексту - ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №500499750. Відповідно до якого сума кредиту складає 48974,96 грн., процентна ставка становить 17,99 % річних, дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій – 11.07.2019 року

Відповідно до розрахунку боргу, 3% річних та інфляції з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ по ОСОБА_1 за кредитним договором №500499750 від 10.07., наданого представником позивача, з визначеною датою початку розрахунку - 15.12.2017 та датою закінчення розрахунку - 15.12.2020, сума заборгованості становить 126871,34 грн. яка складається з наступного:

Заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 48 974,96 грн.;

Заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 50167,38 грн.

Подвійна облікова ставка НБУ - 3 614,72 грн.;

Заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного договору ( з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 17 129,00 грн.

Заборгованість з пені – 10600,00 грн.

З наданої позивачем копії витягу Договору Факторингу № 1 від 21 червня 2016 року вбачається, що 21.06.2016 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1 про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Альфа-Банк» за плату, а ТОВ «Альфа-Банк» зобов`язується відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1 до Договору (а.с. 181).

Суду не надано доказів того, що ПАТ «Альфа-Банк» відступив своє право грошової вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором№500499750 від 10.07.2014, укладеним між ТОВ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять Додатку №1 до Договору факторингу № 1 від 21.06.2016.

Також позивачем не надано доказів на виконання умов п. 1.1. Договору факторингу № 1 від 21.06.2016, а саме підтвердження передання ТОВ «Кредитні ініціативи» грошових кошті в розпорядження ПАТ «Альфа-Банк», у якості плати за відступлення права грошової вимоги до боржників.

На підставі викладеного, суд позбавлений можливості з`ясувати підстави і умови переходу права вимоги від первісного кредитора, а наступні договори є похідними від вказаного вище Договору факторингу №1 від 21.06.2016.

26.12.2018 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА про відступлення права вимоги, відповідно до п. 2.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «ФК «ВЕСТА» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Кредитні ініціативи» за плату, а ТОВ «Кредитні ініціативи» відступає ТОВ «ФК «ВЕСТА», а ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуває належне ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що по факту відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ВЕСТА» стає стороною всіх Основних договорів, укладених між ТОВ «Кредитні ініціативи» та позичальниками, перелік яких наведений у Додатку № 1-1 до Договору, в силу цього, до ТОВ «ФК «ВЕСТА» переходять всі права, які належать ТОВ «Кредитні ініціативи» за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, в тому, числі права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами Основних договорів.

Відповідно до копії Додатку №1 характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основним зобов`язанням від 26 грудня 2018 року до Договору Факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, вбачається що у ньому відсутнє посилання на кредитний договір №500499750 від 10.07.2014 укладений з ОСОБА_1 , тобто вбачається що згідно даного договору та додатку право вимоги до ОСОБА_1 не передавалось (а.с. 165).

16.01.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 відповідно до п. 2.1. в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступає ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» належне йому право вимоги до Боржників, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов`язується прийняти право вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії, та сплатити за нього ціну права вимоги. Сторони погодили, що по факту відступлення прав вимоги, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» стає стороною всіх Основних договорів, укладених між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та позичальниками, перелік яких наведений у Додатку № 1-1 до Договору, в силу цього, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» переходять всі права, які належать ТОВ «ФК «ВЕСТА» за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, в тому, числі права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами Основних договорів .

Відповідно до копії витягу з Додатку 1-1 до Договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 укладеного 16.01.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», за номером п/п 14734 значиться: позичальник біла ОСОБА_2 .

Також позивачем за первісним позовом не надано доказів на виконання умов п. 2.3. Договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 укладеного 16.01.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а саме підтвердження передання ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» грошових кошті в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», у якості плати за відступлення права грошової вимоги до боржників. На підставі викладеного, суд позбавлений можливості з`ясувати підстави і умови переходу права вимоги за даним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина перша статті 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно із п. 5.4.5 наданого позивачем Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 укладеного між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» від 16.01.2019, Новий Кредитор протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту переходу Права Вимоги, готує та направляє письмові повідомлення Боржникам про відступлення новому Кредитору Права Вимоги, підготовлені за формою згідно Додатку №4 до цього Договору, та протягом 30 (тридцяти) робочих днів надає Первісному Кредитору документи, що підтверджують здійснення даного відправлення, та Гарантійний лист Первісного Кредитора з повним переліком Боржників, яким здійснено відправлення письмових повідомлень згідно п. 5.4.5 цього Договору.

Надані суду документи не містять доказів направлення на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №500499750 від 10.07.2014 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та про наявну суму заборгованості.

При цьому у позові зазначено, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» додало всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. В порядку пункту 8 частини 3 статті 175 ЦПК України позивачем повідомлено суд про те, що надання суду інших доказів є неможливим в зв`язку з їх відсутністю.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суду не надано доказів того, що ПАТ «Альфа-Банк» відступив своє право вимоги за кредитним договором №500499750 від 10.07.2014, укладеного між ним та ОСОБА_3 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», а той в свою чергу, відступив це право ТОВ «ФК «ВЕСТА», яке в свою чергу відступило право вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». З доданих до позовної заяви матеріалів неможливо встановити факт існування правовідносин між позивачем та відповідачем. Таким чином, суду не надано доказів того, що право ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» як кредитора за кредитним договором №500499750 від 10.07.2014, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , порушено, та позивач має право вимоги за цим договором.

Крім того, представником позивача надано до суду розрахунок боргу, 3% річних та інфляції з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за боржником ОСОБА_1 за кредитним договором №500499750 від 10.07.2014, з визначеною датою початку розрахунку - 15.12.2017 та датою закінчення розрахунку - 15.12.2020 який не містить помісячного розрахунку заборгованості тіла кредиту, відсотків та пені.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» в задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю.

Оцінюючи вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал» в якій позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним підпункт 2.8.1 пункту 2.8. кредитного договору №500499750 від 10.07.2014 року укладеного між «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , оскільки даний пункт договору суперечить вимогам частини 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, суд приходить до висновку що дані вимоги не підлягають до задоволення, оскільки в процесі розгляду справи та долучених доказів по справі не вбачається наявність існуючих зобов`язальних правовідносин, які існують між ТОВ «Вердикт Капітал» та ОСОБА_1 , на підставі кредитного договору №500499750 від 10.07.2014 укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Щодо вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами частини 1, пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, відсутні підстави для стягнення з на користь ТОВ «Вердикт Капітал» сплаченого останнім судового збору та витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 526, 625, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1055, 1048, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 83, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 274-279, 354, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, пп.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХ ВАЛИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором №500499750 від 10.07.2014 року - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання недійсним підпункту 2.8.1 пункту 2.8. кредитного договору №500499750 від 10.07.2014 року укладеного між «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Кітов