Ухвала суду № 96432148, 21.04.2021, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/170/19

Провадження № 1-кп/946/67/21

УХВАЛА

21 квітня 2021 року місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя Швець В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Яковенко І.А.,

учасники судового провадження:

прокурори Бундєв І.Г., Лепетюк М.В., Пацессор О.А.,

обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники Іосип Т.М., Паун В.В.,

потерпілі ПрАТ «Ізмаїльський вінзавод», представник потерпілого Михайлов В.Г., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3 ,

провівши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12018160150000819, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, що має середню освіту, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 23.03.2016 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.289, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до позбавлення волі строком на 6 років; 13.12.2017 року умовно-достроково звільнено з Прилуцької ВК (не відбутий строк 2 роки 11 місяців ); в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.ч.2,3, 289 ч.2, 198 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, що має середню освіту, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий: 25.05.2017 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч.2 ст.186, на підставі ст.ст.75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком на 2 роки; в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.ч.2,3, 186 ч.2 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні вищезазначених злочинів.

Прокурор Бундєв І.Г. в судове засідання надав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 днів та продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , в яких посилається на те, що обвинувачені скоїли декілька тяжких злочинів, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, не працюють та не мають міцних соціальних зв`язків. В судовому засіданні прокурор свої клопотання підтримав.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Паун В.В. в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій повідомив, що він хворіє. Обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що згоден на розгляд клопотання прокурора стосовного нього за відсутності захисника - адвоката Пауна В.В., тому суд розглядає клопотання за відсутності адвоката Пауна В.В.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Іосип Т.М. у судовому засіданні заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просять обрати запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту, мотивуючи тим, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки - є співмешканки та діти, перебуваючи на волі він ні на кого з свідків та потерпілих не впливав. Вважає, що ризики, на які посилається прокурор не існують. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 просив не застосовувати до нього домашній арешт, тому що він працює, до суду з`являється, порушень домашнього арешту не допускав.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов до такого.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд також враховує засаду верховенства права, закріпленої у ст.8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Суд, оцінивши обставини, що викладені у клопотанні прокурора, дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування, на даний час не зникли, оскільки є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховатися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення з огляду на те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, ОСОБА_2 перебуваючи під домашнім арештом скоїв нові злочини. Також суд враховує, що на даний час ОСОБА_2 засуджений іншим складом суду по інший справі до покарання у вигляді позбавлення волі.

Таким чином, вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на даний час є виправданим заходом, оскільки вказані обставини чітко вказують на те, що перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_2 може продовжити вчиняти нові злочини, порушуючи права інших осіб, а тому справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності, інтересів правосуддя, запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_2 на свободу.

З урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_2 того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не закінчено, всі потерпілі не допитані, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_2 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених п. п.1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 строком, що не перевищує 60 діб - до 20 червня 2021 року.

Що стосується обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує наступне. Так, відповідно до ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2021 року з метою запобігти спробам переховатися від суду відносно ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 23 квітня 2021 року.

Суд, оцінивши обставини, що викладені у клопотанні прокурора, дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, на даний час не зникли.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177,178,181,184,194 КПК України та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 під час розгляду справи, суд продовжує строк домашнього арешту ОСОБА_1 на строк, що не перевищує двох місяців до 21 квітня 2021 року, та покладає на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2,3,4 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою, не відлучатися із міста Ізмаїл Одеської області без дозволу прокурору або суду, повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи або навчання, утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками по кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 177, 178,181,183, 193,194,201,370 - 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора Бундєва І.Г. про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 та продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк - до 20 червня 2021 року. Строк дії наявної ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 20 червня 2021 року.

Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в період з 19 години до 7 години наступної доби на строк - до 21 червня 2021 року.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п.п.1,2,3,4 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою, не відлучатися із міста Ізмаїл Одеської області без дозволу прокурору або суду, повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками по кримінальному провадженні.

Строк дії наявної ухвали закінчується 21 червня 2021 року.

Копію наявної ухвали вручити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також направити до Державної Установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» та Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

В інший частині ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду В.М. Швець