Рішення № 96431007, 19.04.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1980/21 н/п 2/766/8614/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.

з участю секретаря судового засідання Білої А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвокат Тимченко Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення матеріальних збитків завданих злочином та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Тимченко О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення матеріальних збитків завданих злочином та моральної шкоди, обґрунтовуючи його тим, що в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебувало кримінальне провадження № 12017230040000423 від 23.01.2017 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, судова справа № 766/3708/17. Згідно з обвинуваченням, ОСОБА_2 , перебуваючи у трудових відносинах з ПРАТ «Нова лінія» 23.01.2017р. близько 10 години на службовому автомобілі ГАЗ - 33104- 318 «Волдай», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у подвір`ї будинку № 68 по вул. І.Богуна в м. Херсоні скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 , завдавши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості відповідно до висновку судово-медичної експертизи №13 від 22.02.2017 року. Вказаним кримінальним правопорушенням, позивачу заподіяно значну матеріальну та моральну шкоду, завдану каліцтвом. У зв`язку із чим позивачем понесені витрати на лікування, придбання лікарських засобів та засобів для реабілітації та гігієни, витрати на особу, яка доглядає за позивачем, оскільки остання прикута до ліжка внаслідок каліцтва, бо не може самостійно пересуватись. Загальна вартість витрат на лікування дорівнює 12029 грн. та на сиділку 18 000 грн., що взагалі складає 30029 грн. (12029+18 000 = 30029 грн.) на підтвердження понесення позивачем вказаних витрат суду надані відповідні чеки, квитанції, договір по догляду сиділкою, окрім цього для проведення двох операцій та постановки протезу позивачу необхідно 89 000 грн., після чого необхідна реабілітація, що теж потребує грошових витрат. Крім того, внаслідок незаконних дій відповідача позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у втраті спокою, депресії, постійних душевних переживаннях, нервових зривах від пережитого ДТП, порушенні фізичного та психологічного стану здоров`я; вона перенесла надзвичайно сильний стрес в результаті чого стан її здоров`я сильно погіршився та погіршується по сьогоднішній день (серцево-судинні захворювання, хвороби суглобів, почалися автоімунні захворювання в результаті чого позивач повністю втратила працездатність), внаслідок каліцтва самостійно не може пересуватись, потребує сторонньої допомоги. В результаті чого позивач постійно (з лютого 2017 року) по теперішній час знаходиться у стресовому та пригніченому стані, що також погіршує стан її здоров`я та просить відшкодувати завдану моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 80 000 гривень. Просила стягнути з ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» на її користь заподіяну шкоду у розмірі 200 000 грн. (в межах страхового відшкодування), яка складається з матеріальної шкоди у розмірі 30029 грн. - ліки та догляд, 89971 грн. - на проведення операції та реабілітацію, моральної шкоди у розмірі 80 000грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді від 10.02.2021 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Заяв, клопотань чи відзиву до суду не надав.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на ухвалення судом заочного рішення, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав

Згідно з ч. 1 ст, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно зі ст. 81 ЦК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи у трудових відносинах з ПРАТ «Нова лінія» 23.01.2017р. близько 10 години на службовому автомобілі ГАЗ - 33104- 318 «Волдай», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у подвір`ї будинку № 68 по вул. І.Богуна в м. Херсоні , в напрямку вул. Лавреньова в м. Херсона, грубо порушуючи вимоги п.п.2.3б), 10.9 ПДР України, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, що склалася та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 , завдавши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді: закритого перелому шийки правої стегнової кістки, закритий двухлодижечний перелом лівої голені, крововилив в м`які тканини в області таза з права, ссадно лівого стегна, ссадно лівої голені.

Відповідно до ухвали Херсонського міського суду Херсонської області № 766/3708/17 від 16.11.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено від кримінальної відповідальності, за кримінальним провадження № 12017230040000423 від 23.01.2017 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження № 12017230040000423 закрито; цивільний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

23.01.2017 року ПрАТ «Нова Лінія» до повідомила ПрАТ «Іллічівське» про дорожньо-транспортну пригоду за участю транспортного засобу ГАЗ - 33104- 318 «Волдай» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 , при виїзді з двору багатоквартирного будинку за вказаною адресою було травмовано пішохода. Власником транспортного засобу є ПрАТ «Нова Лінія».

Відповідно до полісу обов`язку страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9674930 від 04.06.2016р. власником транспортного засобу ГАЗ - 33104- 318 «Волдай» реєстраційний номер НОМЕР_1 є ПрАТ «Нова Лінія», транспортний засіб застрахований у ПрАТ «Іллічівське», відповідно до якого страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн., розмір франшизи - 0 грн.

У зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою ОСОБА_3 понесені витрати на лікування, придбання лікарських засобів та засобів для реабілітації та гігієни, витрати на особу, яка доглядає за позивачем, оскільки остання прикута до ліжка внаслідок каліцтва, бо не може самостійно пересуватись.

Загальна вартість витрат на лікування дорівнює 12029 грн. та на сиділку 18 000 грн., що взагалі складає 30029 грн. (12029+18 000 = 30029 грн.) на підтвердження понесення потерпілою вказаних витрат суду надані відповідні чеки, квитанції, договір по догляду сиділкою, окрім цього для проведення двох операцій та постановки протезу позивачу необхідно 89 000 грн., після чого необхідна реабілітація, що теж потребує грошових витрат.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно п. 4 ч. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки № 4 від 01 березня 2013 року, відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв`язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до положень ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особини, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснено у п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особа й майну громадянина або заподіяна майну юридичної особини, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними й шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Конституція України визначає життя і здоров`я людини найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права і способом захисту цивільних прав може бути відшкодування, в тому числі, моральної (немайнової) шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та майнової шкоди (ст.16 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно роз`яснень, викладених в п.п.5,9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Внаслідок незаконних дій відповідача позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у втраті спокою, депресії, постійних душевних переживаннях, нервових зривах від пережитого ДТП, порушенні фізичного та психологічного стану здоров`я; вона перенесла надзвичайно сильний стрес в результаті чого стан її здоров`я сильно погіршився та погіршується по сьогоднішній день (серцево-судинні захворювання, хвороби суглобів, почалися автоімунні захворювання в результаті чого позивач повністю втратила працездатність), внаслідок каліцтва самостійно не може пересуватись, потребує сторонньої допомоги. В результаті чого позивач постійно (з лютого 2017 року) по теперішній час знаходиться у стресовому та пригніченому стані, що також погіршує стан її здоров`я та просить відшкодувати завдану моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 80 0000,00грн.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду у розмірі 200 000 грн. (в межах страхового відшкодування), яка складається з матеріальної шкоди у розмірі 30029 грн. - ліки та догляд, 89971 грн. - на проведення операції та реабілітацію, моральної шкоди у розмірі 80 000грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено ставку судового збору за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2270,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, в даному випадку за позовну вимогу майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, відповідно ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 3178,00грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 4, 12, 13, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 12-13, 28, 81, 82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 274, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву адвокат Тимченко Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення матеріальних збитків завданих злочином та моральної шкоди- задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (ідентифікаційний код: 25186738, адреса: 01133, м. Київ, вул .Саксаганського, 38-Б) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 14.08.1996 року Комсомольським РВ УМВС України в Херсонській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ), матеріальну шкоду у розмірі 200 000 грн. (в межах страхового відшкодування), яка складається з матеріальної шкоди у розмірі 30029 грн. - ліки та догляд, 89971 грн. - на проведення операції та реабілітацію, моральної шкоди у розмірі 80 000грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (ідентифікаційний код: 25186738, адреса: 01133, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б) на користь держави судовий збір в сумі 3178,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. І. Кузьміна