Рішення № 96428776, 16.04.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/6393/20

№ провадження 2/646/868/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.21 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Благої І.С.,

за участю секретаря судового засідання – Матвійчук В.В,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харків цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробнича фірма" «Проект», про стягнення заборгованості за надані послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути на його користь з відповідача 29299 грн. 53 коп., з яких: 27364 грн. 13 коп. – вартість спожитої теплової енергії, 962 грн. 38 коп. – інфляційні втрати, 973 грн. 02 грн. – 3% річних.

Позов обгрунтовано тим, що відповідач є співвласником нежитлових приміщень будівлі літ. «И-2» загальною площею 273 грн. 10 коп. за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачу належить 1 / 4 (одна четверта) частина цього нерухомого майна. Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 25.11.2016р. у справі №646/1606/2016 був визначений порядок користування зазначеним нежитловим будинком та виділено в користування відповідачу 65,8 кв.м площі будівлі. Система опалення вказаних приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача. На підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальних сезонах 2018-2019р.р., 2019-2020р.р., 2020-2018р.р. позивач здійснював постачання теплової енергії у нежитловий будинок, де розташоване приміщення відповідача, яка в порушення вимог ст.24 Закону України «Про теплопостачання» не уклала договір з позивачем та отримувала теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору. Оскільки вищезазначена нежитлова будівля оснащена приладом обліку теплової енергії, відповідач здійснював розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії згідно показань цього приладу з урахуванням максимального теплового навантаження на нежитлові приміщення відповідача згідно з нормативним документом «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в України» КТМ 204 Україна 244-94. Станом на 01.09.2020р. по особовому рахунку відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення складає 27364 грн. 13 коп. Ця сума заборгованості утворилася за період з серпня 2018 року по березень 2020 року. Факти споживання відповідачем цих послуг позивача підтверджуються актами про підключення опалення на початку опалювальних сезонів та актами про відключення опалення наприкінці опалювальних сезонів до житлового будинку, де розташовані нежитлові приміщення відповідача. Ці акти складені представниками позивача та балансоутримувача будинку – КП «Жилкомсервіс». Крім того, факти споживання відповідачем теплової енергії підтверджуються актами обстеження системи теплоспоживання об`єкта. Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплоенергію, але її вартість не сплачена. Окрім цього, за правилами ст.625 ЦК України відповідач має сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми. Інфляційні втрати складають 962 грн. 38 коп., а 3% річних – 973 грн. 02 коп. Отже, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 29299 грн. 53 коп. Відсутність письмового договору між сторонами не є підставою для неоплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що, на її думку, ця справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, оскільки згідно зі статтею 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання. Тому справу має розглядати Ленінський районний суд м.Харкова, територіальна юрисдикція якого розповсюджується на Холодногірський район у місті Харкові, де зареєстрована та проживає відповідач. Крім того, у зазначеному суді розглядається цивільна справа №642/10725/14-ц за позовом ТОВ ПВФ «Проект» та ОСОБА_2 до відповідачки, третя особа – Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,- з того самого предмету. Також відповідач зазначає, що позивач свідомо перекрутив фактичні обставини на свою користь. Так, будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності чотирьом особам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та відповідачці ОСОБА_5 у різних частинах. Будівля має неподільну конструкцію опалювального контуру та єдиний лічильник. Порядок та умови оплати опалення співвласниками ніколи не узгоджувалися, а окремі договори на постачання теплової енергії з позивачем не укладалися. На підставі договору довірчого управління нерухомим майном від 01.06.2003р. будівля передана ТОВ ПВФ «Проект» у правління. Умовами п.п.2.8 та 2.9 договору ТОВ ПВФ «Проект» від свого імені укладає договори на електро-, водо-, теплопостачання та самостійно сплачує вказані послуги. Зазначений договір є чинним, оскільки є похідним від договору оренди, який не припинив свою дію. На підставі цих правочинів договір на постачання теплоенергії у будівлю був укладений не з її власниками, а з ТОВ ПВФ «Проект». Отже, позов пред`явлено до неналежного відповідача. Крім того, оскільки система опалення будинку облаштована одним загальним приладом обліку спожитої енергії, то розрахунок повинен мати належне обгрунтування її частки за конкретними приміщеннями. Проте наданий позивачем розрахунок не обгрунтований, не містить методики нарахувань. Отже, його неможливо перевірити. Також відсутні належні докази спожитої теплової енергії. Тобто сума позову є необгрунтованою та не підтвердженою доказами. Сторони у цій справі не укладали будь-яких угод. В той же час спірні правовідносини регулюються нормами розділу ІІІ глави 54 Цивільного кодексу України щодо купівлі-продажу. Відповідач не отримувала товару від позивача, не надавала згоди на його постачання, не складала товаророзпорядчих документів. Окрім цього відповідач має сумнів у належній сплаті позивачем судового збору.

Позивач не скористався своїм правом надати відповідь на відзив відповідача.

Ухвалою суду від 15.02.2021р. було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи до Ленінського районного суду м.Харкова, оскільки згідно з правовим висновком Верховного Суду, який міститься у постанові від 10.04.2019р. у справі №638/1988/17, позови про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання майна мають пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності. (а.с.120-121).

Також вищезазначеною ухвалою суду було задоволено клопотання відповідача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича фірма «Проект» належним чином засвідченої копії договору про постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19.03.2021р. було продовжено строк розгляду цієї справи на 30 днів, оскільки станом на цю дату ухвала суду від 15.02.2021р., якою було задоволено клопотання відповідача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича фірма «Проект» належним чином засвідченої копії договору про постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ухвалою суду від 13.04.2021р. було задоволено клопотання представника позивача та залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійний вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича фірма «Проект».

Представник третьої особи надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що з 1997 року по 2003 рік власником будинку АДРЕСА_2 було ТОВ ПВФ «Проект». У 2003 році це нерухоме майно було придбано чотирма фізичними особами у рівних частках: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Ці фізичні особи передали будинок в оренду ТОВ ПВФ «Проект» строком на 10 років з 2003 р. по 2013р. на підставі договору оренди від 01.06.2003р. Восени 2010 року стало відомо про намір одного зі співвласників – ОСОБА_6 – подарувати свою частку іншій особі. Тому у зв`язку зі зміною обставин співвласники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до ТОВ ПВФ «Проект» з листом від 01.12.2010р. про припинення дії договору оренди від 01.06.2003р. ТОВ ПВФ «Проект» погодився з цим та актом від 10.01.2011р. було оформлено повернення орендодавцям орендованого об`єкту. Вищевказаний акт від 10.01.2011р. був підписаний орендарем та трьома з орендодавців ( ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ). Отже, договір оренди від 01.06.2003р. припинив свою дію 10.01.2011р. з підписанням вказаного акту, оскільки предметом договору була передача в оренду усього будинку в цілому. Крім того, 06.12.2010р. відбулися збори учасників ТОВ ПВФ «Проект», на які були запрошені також співвласники будинку ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та на яких обговорювалося питання припинення вищезазначеного договору оренди. У договорі дарування від 10.01.2011р. ОСОБА_6 підтвердив відсутність прав третіх осіб на майно, що дарується, а також відомостей про укладання договорів та сервітуту до майна. Склад співвласників цього нерухомого майна декілька разів змінювався. З липня 2013 року вказаний будинок належить чотирьом співвласниками на праві спільної власності: ОСОБА_3 належить 1/4 (одна четверта частина будинку, ОСОБА_1 належить ј (одна четверта) частина будинку, ОСОБА_2 належить 7/16 (сім шістнадцятих) частин будинку та ОСОБА_4 належить 1/16 (одна шістнадцята) частина будинку. Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 25.11.2016р., яке було залишене без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14.12.2017р., для співвласників був встановлений порядок користування приміщеннями цього будинку. Між ТОВ ПВФ «Проект» та КП «ХТМ» існують договірні відносини на підставі договору №4329 від 01.03.2002р. купівлі-продажу теплової енергії, яка постачається для опалення будинку АДРЕСА_2 . Враховуючи неможливість протягом тривалого часу досягнути між співвласниками будинку згоди з питань утримання цього нерухомого майна та тривалими судовими процесами з цього приводу, ТОВ ПВФ «Проект», засновниками якого є двоє зі співвласників будівлі: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , продовжувало повністю оплачувати послуги з постачання теплової енергії для того, щоб будівля не залишилася без опалення. Після встановлення порядку користування будинком з`явилася можливість розділити між співвласниками рахунок по сплаті за теплову енергію. Троє зі співвласників ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) передали виділені в їхнє користування судом приміщення загальною площею 205,2 кв.м в оренду ТОВ ПВФ «Проект» на підставі договору оренди від 01.01.2018р. Крім того з кожним з цих співвласників було укладено договори поруки з КП «ХТМ» та ТОВ ПВФ «Проект» до вищевказаного договору про постачання теплової енергії №4329 від 01.03.2002р. Таким чином, з 14.12.2017р., коли в судовому порядку було встановлено порядок користування будинком, відповідач як співвласниця ј (однієї четвертої) частини будинку зобов`язана самостійно оплачувати за опалення приміщень будинку, які були їй виділені судом у користування. Що стосується наданої відповідачем ксерокопії договору управління майном від 01.06.2003р., то, як зазначено у його п.2.2., строк його дії залежить від строку дії договору оренди від 01.06.2003р. В свою чергу, згідно з п.3.1 договору оренди від 01.06.2003р. строк оренди встановлювався на 10 років та мав закінчитися 01.06.2013р. Автоматичне продовження цього строку було неможливим, оскільки приписами цивільного законодавства (п.9 Перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст.793 та 794 ЦК України) вимагається нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договорів оренди, строком більше трьох років.

Представник позивача подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що 01.03.2002р. КП «ХТМ» та ТОВ ПВФ «Проект» уклали договір №4239 про постачання теплової енергії зі змінами. Також сторонами договору були укладені договори поруки зі співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 по теплоспоживаючому об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 . 01.01.20018р. ТОВ ПВФ «Проект» уклав договір оренди з вказаними трьома співвласниками будинку. Таким чином ТОВ ПВФ «Проект» взяло на себе обов`язок сплачувати за теплопостачання за трьох співвласників: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ,- пропорційно розміру приміщень, виділених їм судом для користування. Відповідач як співвласник ј (однієї четвертої) частини будинку зобов`язана незалежно від ТОВ ПВФ «Проект» та інших співвласників будинку самостійно оплачувати за спожиту теплову енергію. Посилання відповідача на договір управління майном від 01.06.2003р. як на підставу, яка звільняє її від обов`язку оплачувати за теплову енергію самостійно, є неспроможним.

Проаналізувавши доводи позовної заяви, письмових пояснень представника позивача, відзиву на позов, пояснень представника третьої особи, перевіривши їх дослідженими доказами, наданими сторонами та третьою особою, у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Оскільки відповідач не надала суду докази на підтвердження своїх доводів у відзиві на позов щодо наявності в провадженні Ленінського районного суду м.Харкова цивільної справи №642/10725/14-ц за позовом ТОВ ПВФ «Проект» та ОСОБА_2 до відповідача, третя особа на стороні споживачів – Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,- з того самого предмету, суд на підставі ухвали від 16.04.2021р. отримав відомості з офіційного веб-порталу «Єдиний державний реєстр судових рішень» щодо зазначеної справи.

Так, з відомостей з ЄДРСР вбачається, що в провадженні Ленінського районного суду м.Харкова перебуває цивільна справа №642/10725/14-ц. Останнє наявне в ЄДРСР процесуальне рішення у зазначеній справі – ухвала Ленінського районного суду м.Харкова від 06.03.2018р., якою було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі та у задоволенні клопотання представника позивача ТОВ ПФ «Проект» Іванової О.П. про закриття провадження за зустрічним позовом. Крім того, як вбачається з попереднього процесуального рішення у справі, яке наявне у ЄДРСР, а саме з ухвали суду від 09.10.2017р., цивільна справа №642/10725/14-ц розглядається за позовом ОСОБА_2 , ТОВ ПВФ «Проект» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ ПВФ «Проект», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Станом на 09.10.2017р. остаточними позовними вимогами ОСОБА_2 та ТОВ ПВФ «Проект» у справі №642/10725/14-ц є:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ПВФ «Проект» грошових коштів у розмірі 75275,37 грн., які складаються з суми основного боргу у розмірі 49349,70 грн., суми процентів за користування грошима у розмірі 25925,67 грн.;

- стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ПВФ «Проект» судових витрат у розмірі 704,34 грн.;

- стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 22235,73 грн., які складаються з суми основного боргу у розмірі 13251,50 грн., суми нарахованих процентів за користування чужими грошима 8984,23 грн.;

- стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 423,22 грн.

Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 у справі №642/10725/14-ц є стягнення з ТОВ «ПВФ «Проект» на її користь заборгованості з орендної плати за користування нежитловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 , в сумі 452799,80 грн.

Тобто предмет цивільно-правового спору у справі №642/10725/14-ц інший, ніж у цій справі.

Судом встановлено, що 01.03.2002р. між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (енергопостачальною організацією) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича фірма «Проект» (споживачем), яке знаходиться за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна, 31, було укладено договір №4329 про постачання теплової енергії (особистий рахунок 17800-2476).

За умовами цього договору та згідно з додатками №№1, 2 до нього енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в опалювальний сезон до будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , у потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Загальна опалювальна площа складає 273 кв.м; визначено розподіл теплової енергії в гігакалоріях о кварталах (1 квартал: січень, лютий, березень, 2 квартал: квітень, 4 квартал: жовтень, листопад, грудень).

На цей час відповідач у справі, ОСОБА_1 , є власником 1 / 4 (однієї четвертої) частини нежитлової будівлі літ. «И-2», загальною площею 273,1 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,- на підставі нотаріально посвідченого договору дарування, який був укладений 10.01.2011р. між дарувальником – ОСОБА_6 (чоловіком) та обдаровуваною – ОСОБА_1 (його дружиною).

У пункті 5 вказаного договору дарування дарувальник стверджує, зокрема, що на це майно немає прав у третіх осіб. Також у п.8 договору дарувальник свідчить, що відомостей про укладання договорів та сервітуту до цього майна не було.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова у справі №646/7805/16-ц було визначено порядок користування приміщеннями у зазначеній нежитлові будівлі між її співвласниками відповідно до належних їм часток, а саме, 1 / 4 (однієї четвертої) – ОСОБА_3 , 1 / 4 (однієї четвертої) – ОСОБА_1 , 1 / 16 (однієї шістнадцятої) – ОСОБА_4 , 7 / 16 (сім шістнадцятих) – ОСОБА_2 .

Так, співвласникам було виділено:

- ОСОБА_3 – кабінети № № 14, 16,17, площею 15 кв.м., 17,3 кв.м., 15,6 кв. м., разом 47,9 кв. метрів. Тамбур 1 площею 3.4 кв. метрів, сходову клітину 2 площею 11,2 кв. метрів, сходову клітину 12 площею 14,5 кв. метрі, коридор 20 площею 16,8 кв. метрів, санвузол 20а площею 4,6 кв. метрів, разом 16,8 кв. метрів – залишити у спільному користуванні власників, - усього 64,7 кв. метрів, що менше на 3,05 кв.метрів;

- Виноградській- ОСОБА_7 – кабінет № 15 площею 25,5 кв. метрів, кабінет № 18 площею 11,6 кв. метрів, кабінет № 19 площею 11,9 кв. метрів, разом 49,0 кв. метрів. Тамбур 1 площею 3.4 кв. метрів, сходову клітину 2 площею 11,2 кв. метрів, сходову клітину 12 площею 14,5 кв. метрі, коридор 20 площею 16,8 кв. метрів, санвузол 20а площею 4,6 кв. метрів, разом 16,8 кв. метрів – залишити у спільному користуванні власників,- усього 65,8 кв. метрів, що на 1,95 кв. метрів менше;

- ОСОБА_2 – кабінет № 3 площею 12,8 кв. метрів, коридор № 4 площею 6,1 кв. метрів, підсобне приміщення № 4а площею 1,8 кв. метрів, торгівельне приміщення № 5 площею 26,2 кв. метрів, торгівельне приміщення № 6 площею 19,6 кв. метрів, санвузол №8 площею 6,8 кв. метрів, торгівельне приміщення № 9 площею 16,4 кв. метрів, кабінет № 10 площею 14 кв. метрів, кабінет № 11 площею 12,5 кв. метрів,- разом 116,2 кв. метрів, що на 2,4 кв. метрів менше;

- ОСОБА_4 - кабінет № 13 площею 7,4 кв. метрів, тамбур 1 площею 3.4 кв. метрів, сходову клітину 2 площею 11,2 кв. метрів, сходову клітину 12 площею 14,5 кв. метрі, коридор 20 площею 16,8 кв. метрів, санвузол 20а площею 4,6 кв. метрів, разом 16,9 кв. метрів – залишити у спільному користуванні власників,- усього 24,3 кв. метрів, що на 7,4 кв. метрів більше.

Крім того, рішенням суду від 25.11.2016р. було зобов`язано:

- співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 закласти дверний отвір між приміщеннями АДРЕСА_4 і АДРЕСА_5 при участі у витратах на переобладнання у рівних частках;

- усіх чотирьох співвласників встановити прилади для ведення відокремленого обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води та укласти договір про сплату частин від нарахувань за водовідведення у приміщеннях, виділених їм у користування.

01.01.2018р. між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як співвласниками ѕ (трьох чвертей) частин нежитлового будинку літ. «И-2» по АДРЕСА_1 та ТОВ ПВФ «Проект» було укладено договір оренди строком з 01.01.2018р. по 01.01.2021р. За умовами цього договору вказані співвласники передали ТОВ ПВФ «Проект» в оренду приміщення зазначеного будинку АДРЕСА_6 , 4, АДРЕСА_7 , 5, 6, 8, 9, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 14, 16, 17 загальною площею (з урахуванням допоміжної) розміром 205,2 кв.м, що становить 75,7 відсотки від площі усієї будівлі (271 кв.м). Крім того, відповідно до п.6.1 цього договору орендар зобов`язаний здійснювати за свій рахунок оплату 75,7% від вартості усіх комунальних послуг, які постачаються у будівлю.

01.07.2018р. між КП «ХТМ», ТОВ ПВФ «Проект» та окремо з кожним з трьох співвласників: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було укладено договори поруки до договору про постачання теплової енергії №4329 від 01.03.2002р.

За умовами цих договорів поруки кожен з вказаних співвласників зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань ТОВ ПВФ «Проект» по сплаті за спожиту теплову енергію по договору про постачання теплової енергії №4329 від 01.03.2002р. (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), укладеного між КП «ХТМ» та ТОВ ПВФ «Проект», пропорційно частці площі будинку, що встановлена для кожного з цих співвласників рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 25.11.2016р., яке набрало законної сили 14.12.2017р.

Крім того, згідно з Додатком №1 та Додатком №4 від 01.07.2018р. до договору №4329 від 01.03.2002р. загальна опалювальна площа, щодо якої ТОВ ПВФ «Проект» є споживачем послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 ,- становить 205,2 кв.м.

Таким чином, з 01.01.2018р. ТОВ ПВФ «Проект» як орендар ѕ (трьох чвертей) площі будівлі (приміщень, які належать співвласникам ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ), є індивідуальним споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надаються позивачем, у розумінні пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно, розмір оплати таких послуг становить ѕ (три чверті) від усього обсягу послуг, який надається за адресою місця знаходження будинку АДРЕСА_1 .

Так, положеннями пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України визначено, що індивідуальний споживач – це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

02.11.2017р. позивач склав Акт №178/5969 про підключення опалення споживачу – ТОВ ПВФ «Проект» (особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ,- на підставі відповідного розпорядження Харківського міського голови від 01.11.2017р. №225.

10.04.2018р. позивач склав Акт №178/6970 про відключення опалення споживачу – ТОВ ПВФ «Проект» (17800 особовий рахунок НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 ,- на підставі відповідного розпорядження Харківського міського голови від 06.04.2018р. №18/1.

07.11.2018р. позивач склав Акт №178/7919 про підключення опалення споживачу – Виноградській (особовий рахунок 17800-9189) за адресою: АДРЕСА_1 ,- на підставі відповідного розпорядження Харківського міського голови від 06.11.2018р. №214.

10.04.2019р. позивач склав Акт №178/8576 про відключення опалення споживачу – ОСОБА_1 (особовий рахунок НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 ,- на підставі відповідного розпорядження Харківського міського голови від 08.04.2019р. №15/1.

18.11.2019р. позивач склав Акт №178/9510 про підключення опалення споживачу – ОСОБА_9 (особовий рахунок НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 ,- на підставі відповідного розпорядження Харківського міського голови від 04.11.2019р. №188,

09.04.2020р. позивач склав Акт №178/10198 про відключення опалення споживачу – ОСОБА_1 (особовий рахунок НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 ,- на підставі відповідного розпорядження Харківського міського голови від 06.04.2020р. №17/1.

Як зазначено у всіх вищевказаних актах, система опалення / гарячого водопостачання споживача є єдиною та невід`ємною частиною системи теплопостачання будівлі.

В матеріалах справи містяться також копії актів обстеження системи теплоспоживання об`єкту, які складені в порядку здійснення контролю за режимами споживання теплової енергії представниками КП «Харківські теплові мережі» на підставі службових записок та розпорядження начальника служби.

Так, 02.04.2018р. працівниками Основ`янської філії КП «ХТМ» складено акт №178/2838 від 02.04.2018р., в якому зазначено, що обстеження проводилося щодо об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 , та відбувалося у присутності ОСОБА_1 , яка відмовилася від підпису. Обстеженням, зокрема, встановлено, що 1 / 4 частина будівлі за вказаною адресою належить ОСОБА_1 . Відповідні приміщення площею 65,8 кв.м, які виділені їй рішенням суду у користування, розташовані у двоповерховій нежитловій будівлі та мають єдину систему опалення з нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_3 . Облік споживання теплової енергії ведеться за допомогою приладу обліку. Призначення приміщень: офіси. Акт є підставою для нарахування за спожиту теплову енергію до моменту укладення договору з КП «ХТМ». Також у акті міститься припис виконати розрахунок навантаження на опалення та укласти з КП «ХТМ».

У акті №178/3096 від 26.11.2018р., який складено працівниками Основ`янської філії КП «ХТМ», зазначено, що обстеження проводилося щодо об`єкту за особовим рахунком № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_3 , та відбувалося у присутності ОСОБА_1 , яка відмовилася від підпису. Обстеженням, зокрема, встановлено, що приміщення ОСОБА_1 площею 65,8 кв.м, які виділені їй рішенням суду у користування, розташовані у двоповерховій нежитловій будівлі та мають єдину систему опалення з нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_3 . Облік споживання теплової енергії ведеться за допомогою приладу обліку. Акт є підставою для нарахування за спожиту теплову енергію до моменту укладення договору з КП «ХТМ». Також у акті міститься припис укласти договір купівлі-продажу теплової енергії з КП «ХТМ».

Згідно з актом обстеження від 17.03.2020р. №178/3775, яке проводилося працівниками Основ`янської філії КП «ХТМ», воно проводилося щодо об`єкту за особовим рахунком № НОМЕР_4 за адресою: пр.Гагаріна, 31, та відбувалося у присутності ОСОБА_1 , яка відмовилася від підпису. Акт складено у звя`зку з відсутністю договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді з КП «Харківські теплові мережі». Обстеженням, зокрема, встановлено, що приміщення ОСОБА_1 площею 65,8 кв.м, які виділені їй рішенням суду у користування, розташовані у двоповерховій нежитловій будівлі та мають єдину систему опалення з нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_3 . Облік споживання теплової енергії ведеться за допомогою приладу обліку, який встановлений у будівлі. Акт є підставою для нарахування за спожиту теплову енергію до моменту укладення договору з КП «ХТМ». Також у акті міститься припис споживачу укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді з КП «ХТМ».

Позивач декілька разів звертався до відповідачки з листами про укладення договору купівлі-продажу теплової енергії, який споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією згідно з вимогами Закону України «Про теплопостачання» та норм Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198.

Так, лист позивача від 05.03.2018р. щодо укладенні такого договору було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку 21.03.2018р.

Крім того, 25.09.2018р. направив відповідачу засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом) лист №335 від 25.09.2018р., до якого було додано:

- договір купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді №17903 від 01.09.2018р. у 2-х примірниках, один з яких необхідно підписати та повернути на адресу КП «ХТМ»,

- супровідний лист 36/ТД-3362 від 11.09.2018р. до договору купівлі-продажу теплової енергії,

- акт виконаний робіт щодо відпуску теплової енергії за серпень 2018 року,

- платіжна вимога-доручення за спожиту теплову енергію за серпень 2018р. №17800-9189 від 07.09.2018р. на суму 7975,42 грн.,

- платіжна вимога-доручення на передплату за спожиту теплову енергію за жовтень 20018р. №17800-9189 від 06.09.2018р. на суму 1210,80 грн.

У копії вищевказаного супровідного листа №36/ТД-3362 від 11.09.2018р. за підписом начальника філії «Харківтеплозбут» на ім`я ОСОБА_1 зазначено про направлення їй договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді №17903 від 01.09.2018р., який оформлено на підставі акту переддоговірного обстеження від 27.08.2018р. та розрахунку теплового навантаження (а.с.100).

У рахунку-фактурі №17800-9189 від 07.09.2018р. з додатком, оформленому КП «ХТМ» на ім`я платника - ОСОБА_1 – зазначено вартість теплової енергії, спожитої абонентом без достатніх правових підстав за серпень 2018р., за адресою: АДРЕСА_3 , що становить 7975,42 грн.

19.01.2019р. позивач надіслав засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом) відповідачці лист №615 від 17.01.2019р. про направлення їй наступних документів:

- акту підключення споживача №178/7919 від 07.11.2018р.,

- акту виконаних робіт з відпуску теплової енергії за грудень 2018р.,

- платіжної вимоги-доручення за спожиту теплову енергію за грудень 2018 року №17800-9189 від 08.01.2019р. на суму 2478,65 грн.,

- акту бездоговірного користування тепловою енергією №178/3096 від 26.11.2018р.,

- акту звірки станом на 01.11.2018р. у 2-х примірниках, один з яких необхідно підписати та повернути на адресу КП «ХТМ» та згідно з яким заборгованість за теплову енергію становить 7975,42 грн. (а.с.81-82).

У рахунку-фактурі №17800-9189 від 08.01.2019р. з додатком, оформленому КП «ХТМ» на ім`я платника - ОСОБА_1 – зазначено вартість теплової енергії, спожитої абонентом без достатніх правових підстав за грудень 2018 року, за адресою: АДРЕСА_3 , що становить 2478,65 грн.

22.02.2019р. позивач надіслав засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом) відповідачці лист №44 від 18.02.2019р. про направлення їй наступних документів:

- акту виконаних робіт з відпуску теплової енергії за січень 2019р.,

- платіжної вимоги-доручення за спожиту теплову енергію за січень 2019 року №17800-9189 від 07.02.2019р. на суму 3352,46 грн.,

- попередження про припинення теплопостачання №Т-124 від 12.02.2019р.

У рахунку-фактурі №17800-9189 від 07.02.2019р. з додатком, оформленому КП «ХТМ» на ім`я платника - ОСОБА_1 – зазначено вартість теплової енергії, спожитої абонентом без достатніх правових підстав за січень 2019 року , за адресою: АДРЕСА_3 , що становить 2478,65 грн.

03.06.2019р. позивач надіслав засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом) відповідачці лист №116 від 30.05.2019р. про направлення їй наступних документів:

- акту виконаних робіт з відпуску теплової енергії за лютий 2019р.,

- платіжної вимоги-доручення за спожиту теплову енергію за лютий 2019 року №17800-9189 від 07.03.2019р. на суму 27749,34 грн.,

- акту виконаних робіт з відпуску теплової енергії за березень 2019р.,

- платіжної вимоги-доручення за спожиту теплову енергію за березень 2019 року №17800-9189 від 08.04.2019р. на суму 1754,54 грн.,

- акт відключення споживача №178/8576 від 10.04.2019р.,

- припису з підготовки підприємства до роботи у опалювальному періоді 2019-2020р.р. №98 від 11.03.2019р.,

- акту звірки станом на 01.05.2019р. у 2-х примірниках, один з яких необхідно підписати та повернути на адресу КП «ХТМ» та згідно з яким заборгованість за теплову енергію становить 19340,41 грн.

У рахунку-фактурі №17800-9189 від 07.03.2019р. з додатком, оформленому КП «ХТМ» на ім`я платника - ОСОБА_1 – зазначено вартість теплової енергії, спожитої абонентом без достатніх правових підстав за лютий 2019 року , за адресою: АДРЕСА_3 , що становить 2779,34 грн.

У рахунку-фактурі №17800-9189 від 08.04.2019р. з додатком, оформленому КП «ХТМ» на ім`я платника - ОСОБА_1 – зазначено вартість теплової енергії, спожитої абонентом без достатніх правових підстав за березень 2019 року , за адресою: АДРЕСА_3 , що становить 1754,54 грн.

10.06.2020р. позивач надіслав засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом) відповідачці лист №155 від 09.06.2020р. про направлення їй наступних документів:

- акту підключення споживача 178/9510 від 18.11.2019р.,

- акту виконаних робіт з відпуску теплової енергії за листопад 2019р.,

- рахунку-фактури №17800-9189 від 06.12.2019р. за спожиту теплову енергію у листопаді 2019 року на суму 605,51грн.,

- акту виконаних робіт з відпуску теплової енергії за грудень 2019р.,

- рахунку-фактури №17800-9189 від 10.01.2020р. за спожиту теплову енергію у грудні 2019 року на суму 1583,96 грн.,

- акт звіряння станом на 01.01.2020р. у 2-хї примірниках, один з яких необхідно підписати та повернути на адресу КП «ХТМ»,

- акту виконаних робіт з відпуску теплової енергії за січень 2020р.,

- рахунку-фактури №17800-9189 від 07.02.2020р. за спожиту теплову енергію у січні 2020 року на суму 2546,10 грн.,

- акту виконаних робіт з відпуску теплової енергії за лютий 2020р.,

- рахунку-фактури №17800-9189 від 10.03.2020р. за спожиту теплову енергію у лютому 2020 року на суму 2231,06 грн.,

- акту бездоговірного користування тепловою енергією №178/3775 від 17.03.2020р.,

- акту виконаних робіт по відпуску теплової енергії за березень 2020р.,

- рахунку-фактури №17800-9189 від 09.04.2020р. за спожиту теплову енергію в березні 2020р. на суму 2057,09 грн.,

- акту звіряння станом на 01.05.2020р. у 2-х примірниках, один з яких необхідно підписати та повернути на адресу КП «ХТМ».

У рахунку-фактурі №17800-9189 від 06.12.2019р. з додатком, оформленому КП «ХТМ» на ім`я платника - ОСОБА_1 – зазначено вартість теплової енергії, спожитої абонентом без достатніх правових підстав за листопад 2019 року , за адресою: АДРЕСА_3 , що становить 605,51 грн.

У рахунку-фактурі №17800-9189 від 10.01.2020р. з додатком, оформленому КП «ХТМ» на ім`я платника - ОСОБА_1 – зазначено вартість теплової енергії, спожитої абонентом без достатніх правових підстав за грудень 2019 року , за адресою: АДРЕСА_3 , що становить 1583,96 грн.

У рахунку-фактурі №17800-9189 від 07.02.2020р. з додатком, оформленому КП «ХТМ» на ім`я платника - ОСОБА_1 – зазначено вартість теплової енергії, спожитої абонентом без достатніх правових підстав за січень 2020 року , за адресою: АДРЕСА_3 , що становить 2546,10 грн.

У рахунку-фактурі №17800-9189 від 10.03.2020р. з додатком, оформленому КП «ХТМ» на ім`я платника - ОСОБА_1 – зазначено вартість теплової енергії, спожитої абонентом без достатніх правових підстав за лютий 2020 року , за адресою: АДРЕСА_3 , що становить 2231,06 грн.

У рахунку-фактурі №17800-9189 від 09.04.2020р. з додатком, оформленому КП «ХТМ» на ім`я платника - ОСОБА_1 – зазначено вартість теплової енергії, спожитої абонентом без достатніх правових підстав за березень 2020 року , за адресою: АДРЕСА_3 , що становить 2057,09 грн.

Згідно з копією розрахунку теплового навантаження на опалення ОКТ/255 від 09.07.2018р. , який виконано на підставі службових записок Основ`янської філії вх.С-1972/17 від 17.04.2018р. та вх.№С-3674/17 від 04.07.2018р. щодо споживача: адміністративна будівля (офіси) за адресою: АДРЕСА_3 , площею 271,0 кв.м, теплове навантаження на потреби опалення становить Q=0.036866 Гкал/годину.

11.07.2018р. начальником Центру контролю та обліку теплопостачання КП «ХТМ» було направлено службову записку №С-3837/17 на ім`я начальника філії «Харківтеплозбут» та начальника служби «Теплозбут» Основ`янської філії КП «ХТМ» (на підставі службових записок Основ`янської філії вх.№С-1972/17 від 17.04.2018р. та вх.№С-3674/17 від 04.07.2018р., а також даних акту обстеження №178/2838 від 02.04.2018р.) про розрахунок теплового навантаження на опалення нежитлових приміщень офісів, які розташовані у двоповерховій адміністративній окремо розташованій будівлі по АДРЕСА_3 , у тому числі, щодо ОСОБА_1 (65,8 кв.м): Q=(0,036866 : 271) х 65,8= 0,008951 Гкал/годину, q=0,000136 Гкал/годину* кв.м.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком нарахувань по особовому рахунку НОМЕР_5 ОСОБА_1 нараховано позивачем з урахуванням відповідних тарифів, встановлених постановами НКРЕКП:

-за серпень 2018 року- 7975,42 грн. (за 4,60421 Гкал), у тому числі: за 12й місяць 2017р. – 565,34 грн., за 1й місяць 2018р. – 638,87 грн., за 1й місяць 2018р. – 1390,52 грн., за 2й місяць 2018р. – 2647,16 грн.., за 3й місяць 2018р. – 2208,94 грн., за 4й місяць 2018р. – 524,59 грн.;

-за грудень 2018 року – 2478,65 грн. (обчислено за формулою: споживання тепла на опалення (показання приладу обліку) х тариф : 1,34799х1838,772);

-за січень 2019 року – 3352,46 грн. (обчислено за формулою: споживання тепла на опалення (показання приладу обліку) х тариф : 0,60161 х 1838,772 + 1,43753 х 1562,568);

-за лютий 2019 року – 2779,34 грн. (обчислено за формулою: споживання тепла на опалення (показання приладу обліку) х тариф : 1,7787 х 1562,568);

-за березень 2019 року – 1754,54 грн. (обчислено за формулою: споживання тепла на опалення (показання приладу обліку) х тариф : 1,12286 х 1562,568);

-за листопад 2019 року – 605,51 грн. (обчислено за формулою: споживання тепла на опалення (показання приладу обліку) х тариф : 0,38751 х 1562,568);

-за грудень 2019 року – 1583,96 грн. (обчислено за формулою: споживання тепла на опалення (показання приладу обліку) х тариф х коефіцієнт перерахунку вартості теплової енергії згідно з Постановою КМУ від 24.12.2019р. №1082 : 1,31053 х 1562,568 х 0,7735);

-за січень 2020 року – 2546,10 грн. (обчислено за формулою: споживання тепла на опалення (показання приладу обліку) х тариф : 1,62943 х 1562,568);

-за лютий 2020 року – 2231,06 грн. (обчислено за формулою: споживання тепла на опалення (показання приладу обліку) х тариф : 1,42782 х 1562,568);

-за березень 2020 року – 2057,09 грн. (обчислено за формулою: споживання тепла на опалення (показання приладу обліку) х тариф : 1,31648 х 1562,568).

Усього нараховано 27364,13 грн. за послуги з постачання теплової енергії.

Нарахування зазначених сум за вказаний період здійснено позивачем, виходячи з тарифів для категорії «інші споживачі (крім населення)» на підставі Постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у тому числі:

-від 01.02.2017р. №151, якою встановлено розмір тарифу на теплову енергію, яку постачає КП «Харківські теплові мережі»: 1409,57 грн/Гкал (без ПДВ), та який діяв з 24.02.2017р. по 04.01.2018р., з урахуванням ПДВ (20%) тариф становить 1691,484 грн./Гкал,

-від 28.12.2017р. №1529, якою встановлено розмір тарифу на теплову енергію, яку постачає КП «Харківські теплові мережі»: 1449,71 грн/Гкал (без ПДВ), та який діяв з 05.01.2018р. по 27.10.2018р.; з урахуванням ПДВ (20%) тариф становить 1739,652 грн./Гкал,

-від 30.10.2018р. №1295, якою встановлено розмір тарифу на теплову енергію, яку постачає КП «Харківські теплові мережі»: 1532,31 грн/Гкал (без ПДВ), та який діяв з 07.11.2018р. по 31.12.2018р.; з урахуванням ПДВ (20%) тариф становить 1838,772 грн./Гкал,

-від 10.12.2018р. №1735, якою встановлено розмір тарифу на теплову енергію, яку постачає КП «Харківські теплові мережі»: 1302,14 грн/Гкал (без ПДВ), та який діяв з 01.01.2019р. по 09.09.2020р.; з урахуванням ПДВ (20%) тариф становить 1562,568 грн./Гкал.

Крім того, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3 відсотків річних від простроченої суми основного зобов`язання на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Так, позивачем розраховані інфляційні втрати за періоди: з 03.10.2018р. по 11.09.2020р., з 28.01.2019р. по 11.09.2020р., з 02.03.2019р. по 11.09.2020р., з 12.06.2019р. по 11.09.2020р. та з 19.06.2020р. по 11.09.2020р., - з урахуванням наступних індексів інфляції: жовтень 2018 року – 101,70, листопад 2018 року – 101,40, грудень 2018 – 100,80, січень 2019 року – 101,00, лютий 2019 року – 100,50, березень 2019 року – 100,90, квітень 2019 року – 101,00, травень 2019 року – 100,70, червень 2019 року – 99,50, липень 2019 року – 99,40, серпень 2019 року – 99,70, вересень 2019 року – 100,70, жовтень 2019 року – 100,70, листопад 2019 року – 100,10, грудень 2019 року – 99,80, січень 2020 року – 100,20, лютий 2020 року – 99,70, березень 2020 року – 100,80, квітень 2020 року – 100,80, травень 2020 року – 100,30, червень 2020 – 100,20, липень 2020 року – 99,40, серпень 2020 року – 99,80 (а.с.50-53).

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою:

ІІс = (ІІ1 / 100) х (ІІ2 / 100) х (ІІ3 / 100) х ... (ІІZ / 100), де ІІ1 – індекс інфляції за перший місяць прострочення; ІІ2 – індекс інфляції за другий місяць прострочення; ІІ3 – індекс інфляції за третій місяць прострочення; <...> ІІZ – індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Позивачем правильно обчислено інфляційні втрати у розмірі 962,38 грн., у тому числі:

-за період з 03.10.2018р. по 11.09.2020р. на суму боргу 7975,42 грн.:

(101,70/100)х(101,40/100)х(100,80/100)х(101,00/100)х(100,50/100)х(100,90/100)х(101,00/100)х(100,70/100)х(99,50/100)х(99,40/100)х(99,70/100)х(100,70/100)х(100,70/100)х(100,10/100)х(99,80/100)х(100,20х100)х(99,70/100)х(100,80/100)х(100,80/100)х(100,30/100)х(100,20/100)х(99,40/100)х(99,80/100) х 7975,42 – 7975,42 = 754,30 грн.;

-за період з 28.01.2019р. по 11.09.2020р. на суму боргу 2478,65 грн:

(100,50/100)х(100,90/100)х(101,00/100)х(100,70/100)х(99,50/100)х(99,40/100)х(99,70/100)х(100,70/100)х(100,70/100)х(100,10/100)х(99,80/100)х(100,20х100)х(99,70/100)х(100,80/100)х(100,80/100)х(100,30/100)х(100,20/100)х(99,40/100)х(99,80/100) х 2478,65 -2478,65 = 105,52 грн.;

-за період з 02.03.2019р. по 11.09.2020р. на суму боргу 3352,46 грн.:

(100,90/100)х(101,00/100)х(100,70/100)х(99,50/100)х(99,40/100)х(99,70/100)х(100,70/100)х(100,70/100)х(100,10/100)х(99,80/100)х(100,20х100)х(99,70/100)х(100,80/100)х(100,80/100)х(100,30/100)х(100,20/100)х(99,40/100)х(99,80/100) х 3352,46 -3352,46 = 125,33 грн.;

-за період з 12.06.2019р. по 11.09.2020р. на суму боргу 4533,88 грн.:

(99,50/100)х(99,40/100)х(99,70/100)х(100,70/100)х(100,70/100)х(100,10/100)х(99,80/100)х(100,20х100)х(99,70/100)х(100,80/100)х(100,80/100)х(100,30/100)х(100,20/100)х(99,40/100)х(99,80/100) х 4533,88 - 4533,88 = 49,31 грн.;

-за період з 19.06.2020р. по 11.09.2020р. на суму боргу 9023,72 грн.:

(99,40/100)х(99,80/100) х 9023,72 - 9023,72 = - 72,08 грн.

Зазначений розрахунок відповідає також правовій позиції Верховного Суду у справі №905/600/18(постанова від 05.07.2019р.): розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже позивачем правильно обчислено суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: за період прострочення у 2406 днів – 28326,51 грн. (27364,13 грн. + 962,38 грн.).

Крім того, згідно з розрахунком 3 відсотків річних на суму простроченого зобов`язання за період 2406 днів нараховано 973,02 грн., у тому числі:

-з 03.10.2018р. по 31.12.2019р. (за 455 днів) – 298,26 грн. (7975,42 х 3% : 365 х 455),

-з 01.01.2020р. по 11.09.2020р. (за 255 днів) – 166,70 грн. (7975,42 х 3% :366 х 255),

-з 28.01.2019р. по 31.12.2019р. (за 338 днів) – 68,86 грн. (2478,65 х 3% : 365 х 338),

-з 01.01.2020р. по 11.09.2020р. (за 255 днів) – 51,81 грн. (2478,65 х 3% :365 х 255),

-з 02.03.2019р. по 31.12.2019р. (за 305 днів) - 84,04 грн. (3352,46 х 3% : 365 х 305),

-з 01.01.2020р. по 11.09.2020р. (за 255 днів) – 70,07 грн. (3352,46 х 3% : 366 х 255),

-з 12.06.2019р. по 31.12.2019р. (за 203 дні) – 75,65 грн. (4533,88 х 3% : 365 х 203),

-з 01.01.2020р. по 11.09.2020р. (за 255 днів) – 94,77 грн. (4533,88 х 3% : 366 х 255),

-з 19.06.2020р. по 11.09.2020р. (за 85 днів) – 62,87 грн. (9023,72 х 3% : 366 х 85).

Таким чином судом з`ясовано, що позивач надає послуги з постачання теплової енергії до нежитлового будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві спільної часткової власності чотирьом співвласникам, у тому числі, відповідачці.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п.5 ч.1 ст.1 зазначеного Закону).

Відповідно до ч.1 ст.2 цього Закону предметом його регулювання є і відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії.

Крім вказаного Закону спірні правовідносини регулюються Законом України «Про теплопостачання», у статті 1 якого надано, зокрема, наступні визначення:

-постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;

- теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

Згідно з ч.6 ст. 19 цього закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Одним з основних обов`язків споживача теплової енергії відповідно до ч.6 ст.24 зазначеного Закону є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Частиню 6 статті 25 цього закону передбачено, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Правил користування тепловою енергією, які завтерджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198.

Так, згідно з п.4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

За наявності технічної можливості споживач має право після

погодження з теплопостачальною організацією приєднувати до своїх теплових мереж інших споживачів, які укладають договори безпосередньо з теплопостачальною організацією. У разі викупу частини приміщень в окремо розташованому будинку теплопостачальна організація укладає договір з кожним власником. Якщо відбулася зміна власника окремо розташованого будинку, то теплопостачальна організація укладає договір з новим власником (п.5 Правил).

Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною

організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання (п.14 Правил).

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (п.23 Правил).

Споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п.40 Правил).

Великою Палатою Верховного Суду у справі №712/8916/17 (постанова від 07.07.2020р.) було викладено правову позицію щодо обов`язку власника оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги.

Так, Верховний Суд зазначив, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник. Власник - це фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку. А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Верховний суд у вказаній постанові зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у законі й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Тобто, з урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду, відповідач, яка є власником частини нежитлової будівлі, є споживачем послуг з постачання теплової енергії, які фактично надані позивачем, а тому зобов`язана вчасно оплачувати ці послуги.

В той же позивач звернувся до суду з цим позовом у зв`язку з порушенням відповідачем його прав, а саме, права на отримання своєчасної оплати фактично наданих послуг з постачання теплової енергії до нежитлового будинку, право власності на який в частині належить відповідачці.

Що стосується наданої відповідачем копії договору довірчого управління від 01.06.2003р. між ТОВ ПВФ «Проект» та співвласниками будинку ( ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ), то, як зазначено у його п.2.2., майно за цим договором передається у довірче управління на строк дії договору оренди від 01.06.2003р., укладеного між співвласниками майна та ТОВ ПВФ «Проект».

При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження тієї обставини, що ТОВ ПВФ «Проект» має цивільно-правові зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг за відповідачку пропорційно належній їй частині будівлі за період, за який позивач просить стягнути заборгованість з відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії.

Навпаки, наявні у справі докази свідчать про те, що договір оренди будівлі від 01.06.2003 року припинив свою дію до початку цього періоду.

Так, строк дії договору оренди від 01.06.2003 року встановлювався на 10 років (п.3.1 договору).

Крім того, укладаючи цей договір дарування від 10.01.2011р., дарувальник ОСОБА_6 засвідчив відсутність у третіх осіб будь-яких прав на належне йому майно – об`єкт дарування, а також відомостей про укладання договорів та сервітутів щодо цього майна.

Будь-яких правових підстав, які б зобов`язували ТОВ ПВФ «Проект» оплачувати послуги з постачання теплової енергії, що надаються позивачем, за відповідача (пропорційно її частці у спільній власності на будівлю літ. «И-2» за адресою: АДРЕСА_1 ), немає.

Отже під час розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у будь-яких інших осіб, крім відповідача, обов`язку оплачувати послуги з постачання теплової енергії, які надаються позивачем, у частці, яка є пропорційною частці відповідача у спільній частковій власності на нежитловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідач є споживачем зазначених житлово-комунальних послуг у розумінні пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та зобов`язана сплачувати за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії у сумі, які є пропорційною розміру її частки у праві спільної власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, частина 2 статті 625 ЦК встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З цього питання Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що дія статті 625 ЦК України розповсюджується і на правовідносини в сфері надання житлово-комунальних послуг (зокрема, постанови ВС від 18.03.2019р. у справі № 210/5796/16-ц, від 19.08.2019р. у справі № 462/4403/15-ц, від 16.10.2019р. у справі № 127/29935/18).

Таким чином, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження ті обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме, щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії у розмірі 27364 грн. 13 коп., а також інфляційних втрат у розмірі 962 грн. 38 коп. та 3 відсотків річних від простроченої відповідачем суми у розмірі 973 грн. 02 коп.

Що стосується сумнівів відповідача у належній сплаті позивачем судового збору, то згідно з доданим до позовної заяви платіжним дорученням №3813від 30.09.2020р. позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн. за подання позову до ОСОБА_1 (а.с.4). При цьому ціна позову становить 29299 грн. 53 коп. Отже сплачена позивачем сума судового збору відповідає розміру ставки, встановленої пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 10-13,17, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_8 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м.Харків, вулиця Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_7 в ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 27364 (двадцять сім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_8 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м.Харків, вулиця Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_8 в ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) інфляційні витрати в розмірі 962 (дев`ятсот шістдесят дві) грн. 38 коп., три проценти річних в розмірі 973 (дев`ятсот сімдесят три) грн 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_8 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м.Харків, вулиця Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_8 в ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Також апеляційна скарга на рішення суду може бути подана у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.04.2021 року.

Суддя І.С. Блага