Ухвала суду № 96428144, 21.04.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/14113/19

Провадження № 2/638/2806/21

21.04.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Запорожець Д. Д.

з участю судового розпорядника Зміївської О. Ю.

з участю представника позивача ОСОБА_1

з участю представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Державний реєстратор Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценко Павло Геннадійович про скасування державної реєстрації прав та визнання договорів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада в особі представника Мироненко О. О. 02.09.2019 року поштовим засобом зв`язку звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Державний реєстратор Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради» Луценко Павло Геннадійович про скасування державної реєстрації прав та визнання договорів недійсними, а саме просить суд: 1) скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценка Павла Геннадійовича (індексний номер рішення 41532582 від 11.06.2018 року) про державну реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1573005863101); 2) договір купівлі-продажу №1213 від 11.09.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н. А., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнати недійсним та скасувати; 3) договір купівлі-продажу №1220 від 12.09.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н. А., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнати недійсним та скасувати.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.10.2019 року відкрито провадження у справі за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Державний реєстратор Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценко Павло Геннадійович про скасування державної реєстрації прав та визнання договорів недійсними, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Від представника позивача Харківської міської ради – Прядко Л. В. до суду надійшла заява про зміну предмету позову зі збільшенням позовних вимог, згідно якої позивач просить суд: 1) Скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок літ. «А-1» по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1573005863101, індексний номер рішення 41532582, запис про право власності №26550618); 2) Скасувати державну реєстрацію прав щодо виправлення розділу об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1573005863101, індексний номер рішення 41545210 від 11.06.2018); 3) Договір купівлі-продажу № 1213 від 11.09.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , щодо продажу 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати; 4) Договір купівлі-продажу № 1220 від 12.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , щодо продажу 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати; 5) Скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1573005863101, індексний номер рішення 42941108, запис про право власності № 27858883); 6) Скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1573005863101, індексний номер рішення 42960813, запис про право власності № 27877440); 7) Договір купівлі-продажу №1122 від 17.12.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , щодо житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати; 8) Скасувати державну реєстрацію права власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1573005863101, індексний номер рішення 50281487, запис про право власності № 34700315).

Одночасно із вказаною заявою позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про зміну предмету позову терміном на 14 днів, обґрунтоване тим, що Міська рада є бюджетною організацією, і на сплату судового збору припадає 5-7 робочих днів, крім того, наразі відсутні кошти з призначенням платежу для сплати судового збору, а тому позивач змушений подати вказане клопотання.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просила прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову зі збільшенням позовних вимог у справі №638/14113/19, відстрочивши позивачу сплату судового збору.

Представник відповідача – ОСОБА_2 в судовому засіданні при вирішенні даного питання покладалась на розсуд суду.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно статті 43 ЦПК України, учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право), а предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини, якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Так, Верховний Суд відзначив, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Таким чином, враховуючи права позивача, визначені ст. ст. 43, 49 ЦПК України, суд вважає, що клопотання про прийняття до розгляду письмової заяви щодо зміни предмету позову, поданої до закінчення підготовчого засідання, є законним та обгрунтованим.

Однак, судом встановлено, що заяву про зміну предмету позову зі збільшенням позовних вимог подано без дотриманням вимог статті 177 ЦПК України, а саме не сплачено судовий збір.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до суду із заявою позивач в особі Харківської міської ради не сплатив судовий збір, а також не надав документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, при цьому додав клопотання про відстрочення сплату судового збору.

В обґрунтування клопотання позивач вказує на те, що Харківська міська рада є бюджетною організацією, і на сплату судового збору припадає 5-7 робочих днів, крім того, наразі відсутні кошти з призначенням платежу для сплати судового збору, а тому позивач змушений подати вказане клопотання.

Статтею 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір», визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З даної норми вбачається, що перелік підстав для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору визначений законом і є вичерпним.

Суд також звертає увагу, що позивач не відноситься до пільгової категорії, які звільнені від сплати судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 133 ЦПК України).

З преамбули Закону №3674-VI вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині другій статті 3 Закону №3674-VI, і в цьому переліку відсутні позови осіб, уповноважених на ліквідацію банків, відтак за подання позову судовий збір справляється на загальних підставах.

З викладених вище норм вбачається, що перелік підстав для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору визначений законом і є вичерпним, разом із цим, доводи, на які посилається позивач, не є підставами для відстрочення сплати судового збору за подання позову, крім того, доказів на підтвердження викладених в клопотанні доводів про відстрочення сплати судового збору позивачем не подано, підстави для відстрочення сплати судового збору, які визначено законом, також відсутні, у зв`язку із чим, клопотання задоволенню не підлягає.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Також, зокрема, у п.п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» («STANKOVv. BULGARIA») від 12.07.2007 (заява №68490/01), вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.

Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов`язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 904/9117/17.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що судовий розгляд наразі не може бути продовжений, оскільки заява про зміну предмету позову не оформлена відповідно до вимог, встановлених цивільним процесуальним законодавством.

На підставі ч. 11 ст. 187, 260 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Заяву Харківської міської ради про зміну предмету позову зі збільшенням позовних вимог - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий