Ухвала суду № 96417485, 20.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 квітня 2021 року м. Київ № 2а-9821/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., дослідивши матеріли адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до 1) Апарату Ради національної безпеки і оборони України;

2) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України

про поновлення на публічній службі,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України про поновлення на публічній службі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 (головуючий суддя Блажівська Н.Є.).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року та винесено нову постанову, якою у позові ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2015 року адміністративну справу прийнято суддею Іщуком І.О. до провадження.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року, залишеною ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року без змін, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом автоматизованого розподілу судових справ для розгляду справи було визначено суддю Аверкову В.В .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року адміністративну справу №2а-9821/11/2670 прийнято до провадження та ухвалено здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2018 року у справі №2а-9821/11/2670 змінено, викладено абзац 4 в наступній редакції :

«Стягнути з Апарату ради національної безпеки і оборони України (01601, м. Київ, вул. П. Болбочана 8, код ЄДРПОУ 21656169) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 800 428,80 грн. (вісімсот тисяч чотириста двадцять вісім гривень вісімдесят копійок)».

27 лютого 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист на примусове виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року.

Рішенням Верховного Суду від 12 січня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_1 та Апарату Ради національної безпеки і оборони України задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року у справі № 2а-9821/11/2670 в частині зміни рішення суду першої інстанції щодо стягнення з Апарату ради національної безпеки і оборони України на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 800 428,80 грн. скасовано. В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Шостого апеляційного адміністративного суду. В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу Ради національної безпеки і оборони України залишено без задоволення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2018 року в частині стягнення з Апарату Ради національної безпеки і оборони України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення до дня поновлення на роботі змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Викладено абзац 4 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2018 року в наступній редакції:

«Стягнути з Апарату ради національної безпеки і оборони України (01601, м. Київ, вул.П.Болбочана 8, код ЄДРПОУ 21656169) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1268237,19 грн. (один мільйон двісті шістдесят вісім тисяч двісті тридцять сім гривень дев`ятнадцять копійок)».

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2018 року - залишено без змін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

11 березня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про видачу виконавчого листа з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року.

У зв`язку з чим, суд вважає за можливе розгляну питання щодо визнання виконавчого листа від 27 лютого 2019 року в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Приписами частини другої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до частини третьої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Отже, виходячи зі змісту вказаної норми, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, у разі:

- якщо його було видано помилково. Помилка може стосуватися особи, якій видано виконавчий лист, і яка не має права на його одержання (були відсутні повноваження, не було заяви стягувача), боржника, законної сили судового рішення тощо;

- якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою;

- з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, які, наприклад, пов`язані із процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Оскільки, Верховним Судом скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року у справі № 2а-9821/11/2670 в частині зміни рішення суду першої інстанції щодо стягнення з Апарату ради національної безпеки і оборони України на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 800 428,80 грн, то відповідно виконавчий лист виданий на виконання вказаної частини рішення має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого листа від 27 лютого 2019 року у справі № 2а-9821/11/2670 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати виконавчий лист від 27 лютого 2019 року виданий Окружним адміністративним судом міста Києва в адміністративній справі № 2а-9821/11/2670 таким, що не підлягає виконанню

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, відповідно до статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова