Ухвала суду № 96416287, 21.04.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6997/21

Провадження № 1-кс/643/1926/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні - керівника органу досудового розслідування начальника відділення СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020221040000119 від 15.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191 КК України,-

встановив :

Салтівською окружною прокуратурою м. Харкова здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженню, відомості по якому внесено до ЄРДР за № 42020221040000119 від 15.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_5 , відповідно до наказу №2 від 02.08.2017 та протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «ДБК Профіт» від 01.08.2017 призначений на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Дорожньо-будівельна компанія Профіт» код ЄДРПОУ 41442772 (надалі ТОВ «ДБК Профіт).

Основним видом діяльності вказаного товариства за код КВЕД (41.20) являється будівництво житлових та нежитлових будівель.

Відповідно до п.5.17 статуту ТОВ «ДБК Профіт» зазначено наступні права та обов`язки директора товариства:

а) без довіреності діє від імені Товариства в межах, встановлених чинним законодавством України;

б) представляє інтереси Товариства у взаємовідносинах з усіма юридичними та фізичними особами, нотаріальними, державними органами, органами місцевого самоврядування як на території України, так і за її межами;

в) укладає цивільні угоди від імені Товариства, розпоряджається майном, майновими правами або грошовими коштами Товариства з обов`язковим дотриманням положень пунктів а в статті 5.13 цього Статуту;

г) відкриває та закриває у банках поточні та інші рахунки Товариства, у тому числі в іноземній валюті;

д) формує колектив працівників Товариства і притягує їх до дисциплінарної та майнової відповідальності, організовує їх працю;

е) видає від імені Товариства довіреності, повноваження з яких не можуть перевищувати повноважень, наданих Директору;

є) дозволяє співробітникам відрядження у межах України та за кордон;

ж) видає накази та дає вказівки, які є обов`язковими для найманих працівників Товариства.

Виходячи з вищезазначених повноважень, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ДБК Профіт», постійно обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та функцій, тобто, згідно ч.3 ст. 18 Кримінального кодексу України являвся службовою особою.

Згідно установчих документів, ОСОБА_5 одноособово володіє 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «ДБК Профіт», що еквівалентно 350000,00 грн.

08.10.2019 у м. Харків між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК Профіт» (далі ТОВ «ДБК Профіт») в особі директора ОСОБА_5 (підрядник) та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради в особі директора ОСОБА_6 (замовник) укладено договір №951 від 08.10.2019, відповідно до якого, підрядник зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту вул. Старошишківська 10 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) (код за ДК 021:2015 45233000-9 Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник прийняти ці роботи та оплатити їх.

В подальшому, 16.03.2020, у зв`язку із зміною обсягу фінансування було укладено додаткову угоду №2 до договору №951 від 08.10.2019 згідно якої було зменшено ціну договору до 2278509,60 грн., в тому числі ПДВ 379 751, 60 грн.

Відповідно до положень вказаного договору було передбачено істотні умови та обов`язки сторін:

п.3.1 Ціна договору становить 2278509,60 грн., в тому числі ПДВ 379751, 60 грн.;

п.4.1 Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

п.4.7 Замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) підписаного уповноваженими представниками сторін.

п.4.11 Джерело фінансування міський бюджет м. Харкова.

п.5.1 строк виконання робіт: до 31 грудня 2020.

Таким чином, ОСОБА_5 було заздалегідь відомо, що роботи капітального ремонту вул. Старошишківської 10 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) проводяться за бюджетні кошти, а розрахунок повинен здійснюватися на підставі актів виконаних робіт типової форми № КБ-2в, КБ-3) у термін до 31 грудня 2020 року.

Так, директор ТОВ «ДБК Профіт» ОСОБА_5 , будучи службовою особою, маючи та реалізуючи свій прямий умисел спрямований на незаконне заволодіння бюджетними коштами та особисте збагачення, скориставшись тим, що обов`язок по складанню акту виконаних робіт згідно п.4.7 Договору №951 від 08.10.2019 покладено на нього, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та у власних інтересах, з метою заволодіння чужим майном зловживаючи своїм службовим становищем, тобто, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби для незаконного обертання бюджетних коштів на власну користь, діючи умисно, вчинив привласнення бюджетних коштів, у великих розмірах на загальну суму 340 755,29 грн., а саме вніс завідомо недостовірні відомості до офіційного документу первинного обліку форми № КБ-2в - акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 18.03.2020 про проведену ним роботу з капітального ремонту вул. Старошишківської 10 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) в результаті чого умисно завищив обсяг та вартість виробничих ресурсів на загальну суму 340755,29 грн. (триста сорок тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 29 коп.

В подальшому, директор ТОВ «ДБК Профіт» ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка виконує організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські обов`язки, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, продовжуючи діяти з корисливих мотивів, у власних інтересах, достовірно знаючи про те, що роботи з капітального ремонту вул. Старошишківської 10 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), фактично, були виконані не в повному обсязі, а об`єм вказаних робіт не відповідає відомостям, наявним у формі № КБ-2в - акті приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 18.03.2020 в результаті їх завищення, в ході виконання умов договору №951 від 08.10.2019 підписав вищевказаний акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, який містить завідомо неправдиві відомості з завищенням фактично виконаних робіт на загальну суму 340 755,29 грн., після чого надав його до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради з метою отримання грошових коштів в рахунок оплати виконаних ТОВ «ДБК Профіт» робіт, відповідно до умов договору.

Так, на підставі наданих директором ТОВ «ДБК Профіт» ОСОБА_5 , документів, які містять у собі завідомо неправдиві відомості, а саме акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 18.03.2020 форми КБ-2в, згідно платіжного доручення № 390 від 18.03.2020 з розрахункового рахунку Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради №UA428201720344251004100033468 відкритого в управлінні Державної казначейської служби України, відповідно до постанови КМУ № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт та послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 отримав на розрахунковий рахунок ТОВ «ДБК Профіт» № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «УкрСиббанк», бюджетні кошти в сумі 2 278 509 грн. 60 коп., за капітального ремонту вул. Старошишківської 10 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), з яких 340755,29грн.(тристасорок тисячсімсот п`ятдесятп`ять)грн.29коп.,за роботи,які фактичноне виконувались,тим самимпривласнивши бюджетнігрошові коштинавищевказану суму,які вподальшому обернувна власнукористь,в результатічого завдавзбитків державів особіДепартаменту будівництвата шляховогогосподарства Харківськоїміської ради на вищевказану суму, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №549 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.03.2021.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, а саме привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах.

29.03.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого на посаді директора ТОВ «ДБК Профіт», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, було повідомлено про підозру у вчиненні раніше зазначеного злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

19.04.2021 прокурором у вказаному кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.128 КПК України заявлено цивільний позов в інтересах держави на загальну суму 340 755,29 грн.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, з метою подальшого відшкодування завданої вказаним кримінальним правопорушенням шкоди та забезпечення позову про відшкодування вказаної шкоди, та можливого виконання вироку суду (ч.4 ст.191 КК України карається вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років) необхідно накласти арешт на майно підозрюваного.

Згідно відомостей КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР відповідно до наявних архівних матеріалів реєстрація права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 станом на 31.12.2012 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР проведена за ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.12.1999 Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, р.№2-99-195172.

З огляду на наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза приховування, або відчуження майна, що у подальшому позбавить можливості відшкодувати завдану кримінальним правопорушенням шкоду, що становить 340 755,29 грн., необхідно накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 що на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах , видаткові операції , цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту.

Згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона розпорядженням майном може бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що її не застосування призведе до передачі майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. ст. 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 р. №475/97?ВР, зокрема, ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

З метою забезпечення арешту майна просить розглянути вказане клопотання без повідомлення особи, за якою на даний час зареєстровано право власності на відповідну квартиру, оскільки наявна обґрунтована підозра вважати, що в разі повідомлення про наміри накласти арешт на майно, вказана особа може перешкодити таким діям, у тому числі шляхом подальшого відчуження нерухомого майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився, разом із клопотанням надав заяву, в якій просив проводити судове засідання без його участі, клопотання підтримав.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, суд вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна без повідомлення власника.

В зв`язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.

Суд,розглянувши клопотанняпро арештмайна,дослідивши доданідо клопотанняматеріали,вважає йоготаким,що підлягаєзадоволенню.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42020221040000119 від 15.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст.170цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Більш того, в статті 223КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст.223КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на частину квартири АДРЕСА_2 , що на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 .

Заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, як виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не обмежуючись Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцем, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії (реєстрації прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо вищевказаного арештованого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1