Ухвала суду № 96416198, 20.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3914/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

20 квітня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі: головуючого – судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лупак В.І., розглянувши заяву позивача Державного вищого національного закладу «Ужгородський національний університет» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» до першого відповідача – ОСОБА_1 , другого відповідача – Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та усунення перешкод у користуванні нею,

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява про забезпечення позову Державного вищого національного закладу «Ужгородський національний університет» про забезпечення позову у цивільній справі разом з позовом Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» до першого відповідача – ОСОБА_1 , другого відповідача – Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та усунення перешкод у користуванні нею, у якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

Вказана заява мотивована тим, що на даний момент майно (в тому числі земельна ділянка, частина якої належить ДВНЗ «УжНУ» на праві постійного користування ) по АДРЕСА_1 виставлено на продаж, що підтверджується посиланням на сайт, на якому викладене оголошення про продаж вище зазначеного майна: https://dom.ria.com/uk/realty-prodaja-dom-ujgorod ІНФОРМАЦІЯ_1 . У випадку продажу даного майна до вирішення справи по суті (в тому числі частини земельної ділянки, що належить ДВНЗ «УжНУ» на праві постійного користування), у подальшому буде утруднено ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, про захист яких звертається до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши та оцінивши додані до неї документи, зважаючи на доводи та обґрунтування заяви про забезпечення позову та на зміст позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

В зв`язку з тим, що розгляд даної заяви здійснюється за відсутності учасників, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що зміст і форма заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Як встановлено з поданої заяви та оглянутих матеріалів позовної заяви, предметом позову є земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:31:003:0019 за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом з витягу №НВ-2103707942019 від 21.08.2019 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, доданого до матеріалів позовної заяви, встановлено, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:31:003:0019 площею 0,0690 га з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності значиться зареєстрованою за ОСОБА_1 . Крім того, з даного витягу слідує, що підставою для виникнення права власності зазначено рішення органу місцевого самоврядування 09.07.2003 ХІХ сесії ІV скликання №88, документ, що посвідчує право власності – Державний акт від 03.11.2003 ЗК005331.

Судом з інформаційної довідки №178257542 від 21.08.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1306867 встановлено, що об`єкт нерухомості площею 191,1 га за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності значиться зареєстрованим за ОСОБА_1 .

Згідно інформації, розміщеної на вебсторінці Інтернет-сайту dom.ria.com за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 належний відповідачеві об`єкт нерухомості, який знаходиться за місцем розташуванням спірної земельної ділянки, виставлений на продаж за 170000 дол. США, із розрахунку 4 775 281 грн * 890 $ за м?.

Відповідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, в редакції чинній на день звернення із даною заявою до суду, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику. Таким чином, враховуючи закріплений у ст. 120 ЗК України принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній житлових будинків, будівель або споруд, у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

На переконання суду, позивачем доведено існування ризиків можливого утруднення чи невиконання в майбутньому рішення у даній справі, оскільки наявні достатні підстави вважати, що відповідач має намір відчужити належний їй об`єкт нерухомості, що в свою чергу призведе до переходу права власності на спірну земельну ділянку іншій особі, яка на даний час не є учасником даної справи, в порядку ст. 120 ЗК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реального виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Зважаючи на доводи та обґрунтування позовної заяви, та документи, додані до заяви про забезпечення позову та позову, обґрунтування даної заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову на даному етапі в частині накладення арешту і з забороною відчуження до вирішення справи по суті на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:31:003:0019 площею 0,0690 га з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Суд вважає обґрунтованими доводи заяви, що порушене, невизнане, оспорюване право позивача, може буде захищене та відновлене (в разі задоволення позовних вимог) тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті в цій частині.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на обставини, які передували зверненню позивача до суду за захистом порушених прав та доведеність дійсного виникнення спору між сторонами, доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач є допустимими й співмірними із заявленими позивачами вимогами та за змістом не є тотожними цим вимогам.

Суд звертає увагу відповідача, що забезпечення позову таким способом не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

Згідно з частиною шостою статті 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Зважаючи на вищевикладене, обґрунтування заяви про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленою позовною вимогою, суд доходить висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає до задоволення. При цьому, суд зауважує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно не є вирішенням позовних вимог по суті, не замінює при цьому вирішення спору, який існує між сторонами та не позбавляє сторін звернутися із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку 158 ЦПК України та/або із заявою про заміну одного заходу забезпечення позову іншим в порядку ст. 156 ЦПК України.

Скасування заходів забезпечення позову та строк дії заходів забезпечення позову врегульовані ст. 158 ЦПК України, порядок заміни одного заходу забезпечення позову іншим врегульований ст. 156 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Державного вищого національного закладу «Ужгородський національний університет» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» до першого відповідача – ОСОБА_1 , другого відповідача – Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та усунення перешкод у користуванні нею задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову накласти арешт із забороною відчуження на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:31:003:0019 площею 0,0690 га з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Державний вищий національний заклад «Ужгородський національний університет» (код ЄДРПОУ: 02070832, юридична адреса: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Підгірна, 46);

Перший відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 );

Другий відповідач: Ужгородська міська рада (юридична адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (юридична адреса: 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику - направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Роз`яснити учасникам справи можливість суду допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрите виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Роз`яснити відповідачеві та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Інформацію щодо справи можна також отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда