Ухвала суду № 96416072, 16.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4804/21

1-кс/308/1662/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Іванов А.П., при секретарі Боті О.І., за участі слідчого Шатана Б.М., прокурора Мирошниченка Д.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Грицюка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Шатана Б.М., погоджене прокурором Мирошниченком Д.О., про застосування щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ужгород Закарпатської обл., тимчасово непрацюючого, одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

встановив:

16.04.2021 слідчий звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням, зі змісту якого з`ясовано, що 15 квітня 2021 року близько 05 годин 30 хвилин ОСОБА_1 повторно, діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна, перебуваючи на тротуарі неподалік буд. 55 по пр. Свободи в м. Ужгород, напав на потерпілу ОСОБА_2 , а саме наніс їй удар правою рукою в ділянку голови, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді забійної навколоорбітальної гематоми справа, після чого забрав належний такій мобільний телефон марки «Huawei» синього кольору та з метою уникнення відповідальності покинув місце події.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

15.04.2021 о 07 годині 30 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України одразу після вчинення кримінального правопорушення.

15.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

В клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначеного злочину підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження. Разом з цим, слідчий в клопотанні вказує про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. На думку слідчого жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатен унеможливити ризики, зазначені у клопотанні, оскільки ОСОБА_1 ніде не працює, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки

З огляду на вказане, слідчий в клопотання просить застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, що обумовлено вчинення злочину із застосуванням насильства.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили таке задовольнити, у зв`язку з обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків ухилення підозрюваного від слідства та суду, незаконного впливу на потерпілу, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання, застосувати до такого домашній арешт.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого з приводу поданого клопотання, позицію підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Витягом з ЄРДР стверджується, що Ужгородським районним відділом поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021071030000558 від 15 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

У відповідності до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

КПК України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

На підтвердження обґрунтованості підозри в інкримінованому ОСОБА_1 кримінальному правопорушенні, слідчим до клопотання додано ряд доказів, зокрема протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 , протокол огляду місця події від 15.04.2021., протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 15.04.2021, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.04.2021 з потерпілою ОСОБА_2 , протокол проведення слідчого експерименту від 15.04.2021 з підозрюваним ОСОБА_1 , протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 15.04.2021 тощо.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Окрім цього підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні дав зізнавальні покази щодо події інкримінованого йому злочину. Тож, за переконанням слідчого судді, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 2 ст. 187 КК України.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України вручено ОСОБА_1 та його захиснику 15.04.2021.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , зазначений слідчим в клопотанні та заявлений прокурором в судовому засіданні ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється знайшов своє підтвердження.

Так, з характеристики в.о. начальника ДУ «Городищенська виправна колонія №96» від 18.12.2020, з`ясовано, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, востаннє 11.02.2006 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України до семи років позбавлення волі. Був звільнений від відбування кримінального покарання 15.03.2021 й вчинив інкримінований йому розбійний напад 15.04.2021.

Вказаний ризик посилюється й з огляду на те, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, його майновий стан незадовільний, за вищевказаною характеристикою бажання працювати не має, а отже у зв`язку з відсутністю джерел до існування з корисливих мотивів може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім цього слідчий суддя вважає наявним ризик незаконного впливу ОСОБА_1 на потерпілу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності. Так, розглядуване кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, а тому підозрюваний може здійснювати незаконний тиск, в тому числі із застосуванням фізичного насильства до неї, або психологічного, так як потерпіла є особою молодого віку (1992 р.н.), схиляючи таку до зміни даних слідству показів, що призведе до неможливості встановлення дійсних обставин інкримінованого підозрюваному злочину.

Крім того під час розгляду клопотання знайшов своє підтвердження й ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, задля уникнення відповідальності за злочин, в якому підозрюється, оскільки санкція ч. 2 ст. 187 КК України передбачає покарання на строк від семи років позбавлення волі.

Вказаний ризик посилюється й з огляду на те, що ОСОБА_1 нехтує загальноіснуючими правилами співжиття, не підкорюється правилам та порядкам, ігнорує обмеження, встановлені йому судом.

Так, за постановою судді Рівненського міськрайонного суду Рівненської області від 12.02.2021, відносно ОСОБА_1 як засудженого встановлено адміністративний нагляд строком на 12-ть місяців, з покладенням на нього ряду обов`язків, зокрема заборонено виходити з дому по місцю проживання в період з 22 години по 06 годину наступної доби. Однак вказане обмеження ним було проігноровано, оскільки за твердженням ОСОБА_1 в протоколі його допиту від 15.04.2021, розбійний напад на дівчину він вчинив близько 5-ї години ранку, коли повертався з «Нового району», де відпочивав у друзів.

Вказане у своїй сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 не буде виконувати процесуальні обов`язки, покладені на нього слідчим суддею в порядку ст. 194 КК України, а тому суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, в тому числі й домашній арешт, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією підозрюваного від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.

В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

ОСОБА_1 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема був засуджений Ужгородським судом у 1997, 2000, 2001, 2002, 2004, 2016 роках за вчинення злочинів проти власності. Як зазначалося вище, 15.03.2021 був звільнений з ДУ «Городищенська виправна колонія №96», у зв`язку з відбуттям призначеного судом покарання у сім років позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став, й через місяць після звільнення, підозрюється у вчиненні розбійного нападу. Така систематичність у вчиненні злочинів свідчить про те, що ОСОБА_1 нехтує загальноприйнятими в суспільстві правилами поведінки й не бажає ставати на шлях виправлення, порушуючи при цьому право власності третіх осіб. Більш того, за характеризуючими даними виправної установи, ОСОБА_1 не бажає ставати на шлях виправлення й залишається небезпечним для суспільства.

Слідчий суддя, на виконання вимог ст. 178 ККПК України, також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_1 не працює, що свідчить про відсутність офіційного джерела доходу, його майновий стан незадовільний, міцні соціальні зв`язки у такого відсутні; раніше неодноразово вчиняв розбійні напади, за що поніс покарання, й наразі знову підозрюється у вчиненні такого нападу; ігнорує обмеження адміністративного нагляду, покладені на нього за постановою Рівненського міськрайонного суду Рівненської області від 12.02.2021.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.

Водночас, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За ч. 4 вказаної статті, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. З повідомлення про підозру, а також з довідки травматологічного пункту видно, що потерпіла ОСОБА_2 15.04.2021 внаслідок розбійного нападу зазначала забійної навколооорбітальної гематоми.

Тож, на переконання слідчого судді, при обранні підозрюваному обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави слід не визначати.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до шістдесяти днів, а саме до 13 червня 2021 року, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов