
Справа № 308/7121/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
за участю секретаря судового засідання Вільчак В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовну заяву мотивує тим, що 19.06.2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 та укладено договір позики №209795 в електронній формі, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 400,00 грн., строком на 30 днів. Позивач свої зобов`язання за договором виконав та перерахував на картковий рахунок відповідача суму позики в розмірі 400,00 грн. Однак, ОСОБА_1 не виконала взятий на себе договором обов`язок щодо своєчасного погашення заборгованості, і станом на 10.07.2020 року її заборгованість становить 15 865,60 грн., з яких: 400,00 грн. – основний борг, 7 880,80 грн. – заборгованість по відсоткам, 7 584,80 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.
На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики від 19.06.2017 року у розмірі 15 865.00 грн. та судові витрати в розмірі 2197.00 грн. судового збору.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому в позовній заяві просить у випадку неявки представника позивача у судове засідання проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Як встановлено в ході розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності (розпорядженням Нацкомфінпослуг №2606 від 27.10.2015 року зареєстроване в реєстрі фінансових установ за №16103225).
З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з метою отримання позики, у зв`язку з чим підписав Договір.
Позивачем у порядку, встановленому п. 1.4 договору позики на картковий рахунок ОСОБА_1 була перерахована сума позики в розмірі 400,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням від 30.09.2019 року ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює нарахування коштів, згідно договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно п. 1.5.1 договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:
- 1,9% від суми позики, але не менше ніж 30,00 грн. за перший день користування позикою;
- 1,9% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 цього договору;
Відповідно до п. 1.5.2 договору, у разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк, встановлений п. 1.3 договору, нарахування проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення.
З наданого позивачем розрахунку слідує, що станом на 10.07.2020 року заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики від 19.06.2017 року складає 15 865,60 грн., з яких: 400,00 грн. – основний борг, 7 880,80 грн. – заборгованість по відсоткам, 7 584,80 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики №209795 від 19.06.2017 року в сумі 15 865.60 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» судові витрати в сумі 2102 гривні судового збору, так як згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IХ, з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 536, 610, 615, 625, 629, 1048 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію» ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», юридична адреса: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48; код ЄДРПОУ 39952398, заборгованість за договором позики №209795 від 19.06.2017 року у розмірі 15 865.60 (п`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять грн. шістдесят коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ 39952398) судові витрати в розмірі 2102.00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Т.Р. Деметрадзе
Судове рішення № 96416004, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 26.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/7121/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: