Рішення № 96413395, 16.04.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4946/16-ц

Провадження № 2/346/65/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

секретаря Копильців І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 26.03.2014 р. між ТДВ "Експрес Страхування" та ОСОБА_6 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 202.14.2221946 згідно якого застраховано автомобіль марки ЗАЗ Vida, номерний знак НОМЕР_1 , страховою сумою 97 000 грн.

20.10.2014 року на вул. Івана Павла ІІ - вул. Миколайчука у м. Івано-Франківськ мала місце дорожньо-транспортна пригода: водій автомобіля марки «Honda Accord» н.з. НОМЕР_2 допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ Vida, належного ОСОБА_7 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, після чого водій автомобіля Honda Accord залишив місце ДТП.

Вказує, що відповідно до калькуляції вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ Vida становить 144 081,66 грн. Згідно зі звітом № 64/14 від 03.12.2014 року вартість матеріального збитку власнику цього автомобіля становить 135 939, 00 грн. (ринкова вартість). Відповідно до зобов`язуючої пропозиції інтернет- аукціону «AUТOonlinе" вартість залишків автомобіля ЗАЗ Vida становить 31 400 грн.

Посилається на п 9.16 вказаного договору страхування, відповідно до якого в разі повної конструктивної загибелі ТЗ (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 70% його вартості) страховик проводить виплату страхового відшкодування за одним з варіантів, який він обирає, у розмірі страхової суми або ринкової вартості з вираховуванням встановленої франшизи та залишків ТЗ. При цьому ТЗ залишається у власності страхувальника. Відповідно до умов договору страхування позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 55 900 грн. ( 97 000, 00 (страхова сума) - 31 400, 00 ( ринкова вартість пошкодженого ТЗ) - 9 700,00 (франшиза)), що ствержується платіжним дорученням від 16.01.2015 р.

Зазначає, що згідно з поясненнями водія ОСОБА_6 , даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якому зареєстроване кримінальне провадження №12014090010003319, дана дорожньо-транспортна пригода мала місце з вини водія автомобіля Honda Accord, який не надав перевагу в русі автомобілю, що рухався по головній дорозі. Дії водія вказаного автомобіля попередньо кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

Крім того, зазначив, що 30.08.2016 р. вищезгадане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину. За даних обставин та наявних у справі доказах, вважає, що ДТП 20.10.2014 р. мала місце з вини водія автомобіля Honda Accord. Інших доказів , які б свідчили про вину водія автомобіля ЗАЗ Vida суду не надано.

Згідно листа від 06.10.2015 УДАІ МВС України в Івано-Франківській області автомобіль Honda Accord належить відповідачу ОСОБА_2 , а також надано право керування цим автомобілем відповідачу ОСОБА_1 .

Особою, яка законно володіла та користувалася автомобілем Honda Accord в момент ДТП, що мала місце 20.10.2014 є лише відповідач, який після скоєння ДТП залишив місце ДТП чим і підтвердив свою вину у порушенні Правил дорожнього руху.

Крім того посилається на те, що договір купівлі- продажу автомобіля Honda Accord від 19.04.2011р. є неукладеним і не створив прав та обов`язків для його сторін, оскільки норма ч.2 ст.220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчиненя таких правочинів відповідно до ст.. 210 та 640 ЦК пов язується з державною реєстрацією. Що стосується довіреності на розпорядження транспортним засобом Honda Accord д.н.з. НОМЕР_2 , зазначає, що видана довіреність не тягне за собою перехід права власності на автомобіль, відбувається лише оформлення права на представництво довірителя у вчиненні юридично значимих дій стосовно його майна при цьому власник має право в будь який момент анулювати доручення в односторонньому порядку. Автомобіль Honda Accord д.н.з. НОМЕР_2 зареєстрований на відповідача ОСОБА_2 , який є власником т.з. та особою відповідальною за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього т.з. Доказів факту неправомірності заволодіння вищевказаного тз на дату настання ДТП відповідачем не надано .

Вказує, що встановлення органами досудового слідства відсутності складу злочину під час закриття кримінального провадження за правилами КПК України не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності, а відтак обов`язку з відшкодування шкоди.

Вказує, що страховик який виплатив страхове відшкодування має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страхового відшкодування, тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТДВ "Експрес Страхування" суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 55 900 грн та сплачений судовий збір в розмірі 1387 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги та додаткові письмові пояснення підтримує в повному обсязі.

В матеріалах справи наявні заперечення відповідача ОСОБА_2 , відповідно до котрих останній посилаючись на норми ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, п. п. 4, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», зазначив, що 19.04.2011 року ним було продано належний йому транспортний засіб третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 та офрмлена довіреність, засвідчена приватним нотаріусом Білоконь С.П. В підтвердження зазначеної угоди він, відповідач ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 19.04.2011 року розписку про отримання від нього за придбаний ним автомобіль 25 472 грн. (що еквівалентно на той час - 3200 дол. США). Зазначає, що того ж дня між ними укладено договір купівлі продажу транспортного засобу.

Вказує, що між ним та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, а саме предмету, ціни, і такий договір вважається дійсним. Крім того, між ним та ОСОБА_8 відбулося фактичне виконання договору оскільки він отримав кошти від ОСОБА_8 та передав йому автомобіль .

Наголошує, що він не перебував у трудових відносинах із особами, що на відповідних правових підставах володіли та керували автомобілем Honda Accord д.н. НОМЕР_2 під час скоєння ДТП. Вважає, що не повинен нести цивільно-правову відповідальність лише з тих підстав, що формально являється власником автомобіля. Вказує, що суду не додано жодного підтвердження, що він, відповідач, в судовому порядку дійсно визнаний виним у скоєнні ДТП та вважає, що не має обов`язку відшкодовувати шкоду, про яку зазначено в позові. Просить в задоволенні позову, відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, неодноразово подавали клопотання про відкладення розгляду справи, зазначаючи, що заперечують щодо задоволення позовних вимог. Так, відповідачами та представником ОСОБА_9 подано клопотання про відкладення судового засідання з причин перебування у відрядженні, хвороби, неможливістю явки через карантинні заходи (Т.1 а.с. 61, 194, Т.2 а.с.64,85, 157,189,201, 202, 211, 239, Т.3 а.с. 1,23)

При вирішенні питання про розгляд справи у відсутності відповідачів, судом береться до уваги та обставина, що справа вже протягом тривалого часу з 07 березня 2019 року (відкрито провадження) , перебуває в провадженні судді Беркещук Б.Б., судом неодноразово задовольнялись клопотання відповідачів про відкладення розгляду справи. Суд визнає причини неявки відповідачів в судове засідання такими, що не є поважними, їх дії вказують на зловживання своїми процесуальними правами та ухилення від виконання покладених обов`язків, що негативно впливає на принципи цивільного процессу, зокрема, рівності сторін, призводить до невиправданого затягування розгляду справи за відсутності для цього суттєвих передумов.

Суд також приймає до уваги, що відповідачі не скористалися своїм правом на подачу відзиву.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, про день, час та місце слухання справи належним чином повідомлені шляхом публікації оголошення на сайті «Судова влада України, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи у їх сукупності та взаємозв`язку і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 26.03.2014 року між ТДВ "Експрес Страхування" та ОСОБА_6 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.14.2221946, згідно якого було застраховано легковий автомобіль марки ЗАЗ Vida, номерний знак НОМЕР_1 , страховою сумою 97 000 грн.(Т.1 а.с.7-10)

20.10.2014 року на перехресті вул. Івасюка-Івана Павла ІІ- Миколайчука у м. Івано-Франківськ мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки «Honda Accord» н.з. НОМЕР_2 та ЗАЗ Vida , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Івано-Франківська при управлінні державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області автомобіль марки ZAZ Vida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП отримав пошкодження переднього бампера, капота, двох блок-фар, двох передніх крил, решітки, лобового скла, двох правих та лівих дверей, правого карниза, двох дзеркал заднього виду (т.1а. с. 13).

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12014090010003319 від 20 жовтня 2014 року відомості щодо вказаної ДТП внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України (т.1 а. с. 14).

З довідки № 9451523 про ДТП вбачається, що 20 жовтня 2014 року о 02 год. 10 хв. мала місце ДТП, учасниками якої були транспортні засоби Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного відповідачу ОСОБА_2 та ZAZ Vida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_6 , під керуванням ОСОБА_10 (т.1 а. с. 16).

Відповідно до листа управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області від 30 вересня 2015 року № 16/3115 (наданого на запит ТДВ «Експрес Страхування»), згідно з наявними базами даних державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області автомобіль марки Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 20 жовтня 2014 року зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 . В графі «Особливі відмітки» вказано, що дозвіл на керування вказаним транспортним засобом надано ОСОБА_1 (т.1 а. с. 15).

Відповідно до інформації, яка міститься у звіті від 03 грудня 2014 року № 64/14 про оцінку вартості матеріального збитку, наданого експертом-товарознавцем ОСОБА_11 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу ZAZ Vida, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок ДТП становить 135 939 грн; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 170 269 грн 21 коп. (Т.1 а. с. 17-40).

20 жовтня 2014 року ОСОБА_12 звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про настання страхової події - вказаної ДТП, а 05 листопада 2014 року - із заявою про виплату страхового відшкодування за договором від 26 березня 2014 року (т.1 а. с. 41, 43).

Як видно із страхового акту № 3.14.2531-1, затвердженим заступником директора ТДВ «Експрес Страхування» 12 грудня 2014 року, на підставі наявних документів вказана подія кваліфікована як страховий випадок, виплата страхового відшкодування становить 55 900 грн (97 000 (страхова сума) - 31 400 (ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу) - 9 700 (франшиза)) та її здійснено ОСОБА_6 відповідно до платіжного доручення від 16 січня 2015 року № 18542 (т.1 а. с. 45, 46).

Постановою слідчого СВ Івано-Франківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про закриття кримінального провадження від 30 серпня 2016 року, проведеним у вказаному кримінальному провадженні досудовим слідством, встановлено, що 20 жовтня 2014 року близько 01 год. 50 хв. водій автомобіля марки Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Івана Павла ІІ у м. Івано-Франківську, не надав перевагу у русі автомобілю марки ZAZ Vida, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 , який рухався по головній дорозі вул. Івасюка, у результаті чого відбулося зіткнення. Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити свідків та очевидців вказаної ДТП, а також особу водія автомобіля марки Honda Accord можливим не представилось. У діях невстановленого водія автомобіля марки Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ознаки адміністративного правопорушення. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12014090010003319 від 20 жовтня2014 року, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України (т.1 а. с. 101-103).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про страхування» визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що одним з видів добровільного страхування може бути страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з частиною першою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другої статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За загальним правилом відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що 20.10.2014 року на перехресті вул. Івасюка-Івана Павла ІІ- Миколайчука у м. Івано-Франківськ мала місце дорожньо-транспортна пригода водій автомобіля марки «Honda Accord» н.з. НОМЕР_2 допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ Vida , реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , після чого водій автомобіля «Honda Accord» залишив місце пригоди.

Відповідно до пояснень водія ОСОБА_6 , витягу з реєстру кримінальних проваджень дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля Honda Accord, д/н НОМЕР_4 , який не надав перевагу в русі автомобілю, що рухався по головній дорозі. Дії водія автомобіля Honda Accord попередньо кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України 30.08.2016 кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину.

За даних обставин та наявних у справі доказах можна дійти висновку , що ДТП мала місце з вини водія автомобіля Honda Accord. Інших доказів, які б свідчили про вину водія автомобіля ЗАЗ Vida суду не надано.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на укладений між ним та ОСОБА_13 договір купівлі-продажу автомобіля від 19.04.2011 року , спростовуються листом управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області від 30 вересня 2015 року № 16/3115 де зазначено, що згідно з наявними базами даних Державтоінспекції області автомобіль марки Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 20 жовтня 2014 року був зареєстрований та на даний час перебуває на реєстраційному обліку за відповідачем ОСОБА_2 (Т.1 а. с. 15).

Доказів про те, що згаданий автомобіль вибув з володіння відповідача ОСОБА_2 внаслідок його незаконного заволодіння, суду не представлено, як і відсутні дані про передання автомобіля іншим особам.

Суд встановлено, що довіреність НВА 561428 посвідчена приватним нотаріусом Снятинського нотаріального округу Івано-Франківської області від 19 квітня 2011 року , котрою відповідач ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_13 або ОСОБА_4 або ОСОБА_5 представляти його інтереси з питань які будуть стосуватися експлуатації та розпорядження автомобілем марки Honda Accord, видана з правом передоручення третім особам, зареєстрована в реєстрі довіреностей, відомості щодо припинення, скасування довіреності, відсутні (т.1 а.с.74, т.3 а.с.12).

Однак, суд вважає, що дана довіреність не може бути належним доказом , що підтверджує передання права власності або права користування, оскільки відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Правила), власники транспортних засобів зобов`язані зареєструвати їх в органах Державної автоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. При цьому прізвище, ім`я, по батькові або найменування юридичної особи- власника (співвласника) транспортного засобу вказуються у свідоцтві про реєстрацію такого транспортного засобу. Експлуатація транспортних засобів не зареєстрованих у підрозділах Державної автоінспекції, забороняється. Суд зазначає, що і договір купівлі-продажу автомобіля від 19.04.2011 за вищевказаних обставин не може бути належним доказом.

Доказами, що підтверджують правову підставу володіння автомобілем можуть бути свідоцтво про реєстрацію автомобіля або документ, що підтверджує право користування та (або) розпорядження вказаним автомобілем і виданий на період дії такого документа тимчасовий реєстраційний талон. Разом із цим п. 16 зазначених Правил встановлено, що отримання власником транспортного засобу, який передав право користування і (або) розпорядження належним йому транспортним засобом , тимчасового реєстраційного талону не є обов 'язковим і здійснюється за бажанням. Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України. Ст. 16 цього Закону встановлено, що водій під час керування транспортним засобом повинен мати при собі та на вимогу працівників міліції пред`являти для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб.

Таким чином, фактично скасовано інститут довіреності на право керування транспортним засобом, що необхідно враховувати при визначенні наявності відповідної правової підстави володіння транспортним засобом.

Суд зазначає, що для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16 липня 2018 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги до відповідача ОСОБА_1 є недоведеними, а тому доходить висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_2 є відповідальним за шкоду, заподіяну в результаті ДТП, що мала місце 20.10.2014 року як законний володілець джерела підвищеної небезпеки, таким чином, позивач має право вимоги саме до нього .

На підставі наведеного, Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 919, 979, 99, 993,1166,1187,1188,1190 ЦК України, керуючись 12, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування« суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 55 900 ( п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот ) грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 1387(одна тисяча триста вісімдесят сім) грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування та ім`я сторін, їх місце знаходження та проживання:

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» , місцезнаходження 01024 м. Київ вул.. Велика Васильківська, 15/2 код ЄДРПОУ 36086124;

ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_5 ;

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_6 ;

ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_5 місце проживання АДРЕСА_3 .

Суддя Беркещук Б. Б.