Вирок № 96413268, 20.04.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/373/20

Провадження 1кп/338/98/20

20 квітня 2021 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої-судді Круль І.В.

за участю: секретаря с/з Дроздюк І.В.

прокурора Дем`яника В.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани матеріали кримінального провадження, внесеного 09 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090120000010 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, із повною загальною середньою освітою, працюючого сезонно, розлученого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 , керуючи автомобілем, порушивши Правила дорожнього руху України, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої спричинив потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.

Кримінальне провопорушення скоєно за таких обставин.

Обвинувачений ОСОБА_2 08 січня 2020 року приблизно о 20 год, у темну пору доби, поблизу житлового будинку № 40, по вул. Січових Стрільців, що в с. Жураки Богородчанського району Івано-Франківської області, на автомобільній дорозі, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку с. Горохолина Богородчанського району Івано-Франківської області, порушуючи правила дорожнього руху, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся із автомобілем марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався йому на зустріч та яким керував ОСОБА_1 .

При цьому ОСОБА_2 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 1.2, яким визначено, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

- п. 1.3, згідно якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

- п. 1.5, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3.б), в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 11.3, відповідно до якого на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;

- п. 12.1, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.3., який зобов`язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

В результаті порушення ОСОБА_2 . Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_1 отримав наступні тілесні ушкодження: закриту тупу травму правої кисті з переломом 4 п`ясткової кістки, забій м`яких тканин та травматичний набряк, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення; закриту черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку та забійну рану лівої брови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я та синці в ділянках лівої та верхньої кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав повністю за обставин, зазначених в обвинувальному акті, підтвердивши, що 08 січня 2020 року приблизно о 20 год в с. Жураки по вул. Січових Стрільців, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку с. Горохолина Богородчанського району Івано-Франківської області, порушив вимоги пунктів1.2, 1.3, 1.5, 2.3.б), 11.3, 12.1. 12.3 Правил дорожнього руху. В результаті порушення ним ПДР України, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, врахувавши, що учасники судового провадження не заперечують проти цього, правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз`яснив їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого, співставивши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Порушені обвинуваченим Правила дорожнього руху України знаходяться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка настала, та призвела до отримання потерпілим тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ст. 50 цього ж Кодексу, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справах «Бакланов проти Росії» та «Фрізен проти Росії» Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив необережний нетяжкий злочин, раніше не судимий, має на утриманні одну малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, його майновий стан, відшкодував потерпілому завдану шкоду.

Суд бере до уваги думку потерпілого ОСОБА_1 , який не наполягає на суворому покаранні обвинуваченого та просив не позбавляти ОСОБА_2 права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

За наведених обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у межах санкції ч.1 ст. 286 КК України у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами. На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує, що законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, що набрав законної сили 01 липня 2020 року, внесено зміни в санкцію ч. 1 ст. 286 КК України - збільшено розмір штрафу та виключено альтернативу у застосуванні додаткового покарання.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 5 КК України, згідно якої закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, суд призначає покарання обвинуваченому у виді штрафу без застосування додаткового покарання відповідно до закону про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення, тобто в редакції Закону № 586-VI від 24 вересня 2008 року.

Також ОСОБА_1 пред`явив позов до АТ «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 97807,57 грн, 80000 грн моральної шкоди, а також стягнення понесених витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та оплату послуг адвоката.

Уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з АТ «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» на його користь 4481,71 грн матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на його лікування та 44289,72 грн матеріальної шкоди в якості страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль, а також стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1961,28 грн витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, 7000,00 грн моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я та знищенням майна та 5600 грн витрат на оплату послуг адвоката.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав в частині стягнення з АТ «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» на його користь 4481,71 грн матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на його лікування та 44289,72 грн матеріальної шкоди в якості страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль. У зв`язку з добровільною оплатою коштів відповідачем ОСОБА_2 претензій до нього не має.

Представник відповідача АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» в судове засідання не з`явився, направив суду заперечення на позовну заяву, згідно якого частково визнає вимоги, заявлені ОСОБА_1 в розмірі 38400,57 грн, які складається з: 35921,00 грн - суми страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну; 2361,49 грн - суми страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю та 118,08 грн - суми моральної шкоди.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані в розпорядження суду докази, суд прийшов до переконання, що позов слід задоволити частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22, 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон №1961-IV), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (п. 23.1. ст. 23 Закону №1961-IV).

На момент ДТП, яка трапилась 08 січня 2020 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у АТ «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АО 1930414, термін дії з 14.09.2019 р. по 13.09.2020 р. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду, завдану життю і здоров`ю - 200000,00 грн, за шкоду, заподіяну майну - 100000,00 грн. Франшиза за договором страхування становить 2000,00 грн, що визнається і підтверджується відповідачем АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» (а.с. 93).

ОСОБА_1 25 січня 2020 року звернувся до АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» з повідомленням про ДТП, яка мала місце 08 січня 2020 року в с. Жураки на вул. Січових Стрільців, за участю транспортних засобів «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під його керуванням та «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та з заявою про страхове відшкодування (а.с. 64-66).

Судом встановлено, що під час ДТП пошкоджено належний позивачу транспортний засіб «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно зі ст. 29 Закону №1961-IV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються, зокрема, витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону №1961-IV, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 12 Закону №1961-IV страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження № 730/731/20-28 від 03 квітня 2020 року, складеного експертом Івано-Франківського відділення судових експертиз Київського НДІСЕ МЮ України на підставі заяви ОСОБА_1 від 27 березня 2020 року, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 44289,72 грн., а вартість відновлювального ремонту 85764,58 грн (а.с. 39-54).

Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 35, який складений експертом-оцінювачем Євченком Є.М. на замовлення АТ «СК «Мега-Гарант» 11 лютого 2020 року, дата оцінки 04 лютого 2020 року, ринкова вартість транспортного засобу «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , до пошкодження - 44827,25 грн; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - 146005,64 грн з ПДВ на запасні частини; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу - 66397,57 грн з ПДВ на запасні частини.До звіту додано протокол (акт) огляду транспортного засобу від 04 лютого 2020 року за участі власника, копію ремонтної калькуляції № 35 від 06 лютого 2020 року (а.с. 97-105).

Згідно звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого колісного транспортного засобу № 63, який складений експертом-оцінювачем Євченком Є.М. на замовлення АТ «СК «Мега-Гарант» 25 лютого 2020 року, дата оцінки 04 лютого 2020 року, ринкова вартість пошкодженого автомобіля «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у післяаварійному стані на дату оцінки становить 6906,25 грн (а.с.106-110).

Таким чином транспортний засіб «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважається фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим, так як витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки відповідно до п. 34.2. ст. 34 Закону №1961-IV обов`язок встановлення розміру та характеру збитків, завданих пошкодженому транспортному засобу, покладено на страховика цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, суд, при визначенні розміру матеріального збитку, виходить з сум, зазначених експертом-оцінювачем Євченком Є.М. у звіті про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 35 від 11 лютого 2020 року та у звіті про розрахунок ринкової вартості пошкодженого колісного транспортного засобу № 63 від 25 лютого 2020 року, які складені відповідно до вимог чинного законодавства уповноваженою особою.

В ході розгляду справи встановлено, що власник автомобіля «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не передав залишки власного транспортного засобу страховій компанії чи відповідачу у справі, що суд розцінює як його незгоду з визнанням автомобіля фізично знищеним, враховуючи, що ринкова вартість пошкодженого автомобіля у післяаварійному стані складає 6906,25 грн, суд, з огляду на положення п.30.1. ст. 30 Закону №1961-IV, приходить до переконання, що з відповідача АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» на користь позивача слід стягнути 35921,00 грн (вартість транспортного засобу до ДТП мінус вартість транспортного засобу після ДТП мінус сума франшизи (44827,25 грн - 6906,25 грн - 2000,00 грн).

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення витрат на лікування суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 24.2 ст. 24 Закону №1961-IV мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому на дату настання страхового випадку, за кожен день лікування, підтверджений відповідним закладом здоров`я, але не більше 120 днів.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку з травмами, отриманими під час ДТП 08 січня 2020 року, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Богородчанської ЦРЛ 15 днів - з 08 січня 2020 року по 22 січня 2020 року.

Розмір заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку 08 січня 2020 року становить 4723,00 грн, тому страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого ОСОБА_1 становить 2361,49 грн (4723 грн/30)*15.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що з АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну в розмірі 35921,00 грн та страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого в розмірі 2361,49 грн.

У відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави 4396,28 грн витрат на залучення експерта для проведення експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 349, 370, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у видіштрафу у розмірі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800,00 грн, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов ОСОБА_1 до АТ «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» про відшкодування 4481,71 грн матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на лікування та 44289,72 грн в якості страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль задоволити частково.

Стягнути з АТ «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну в розмірі 35921,00 грн та страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого в розмірі 2361,49 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 4396,28 грн витрат на залучення експерта для проведення експертиз.

Накладений ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 січня 2020 року арешт на транспортні засоби, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12020090120000010, скасувати.

Речові докази:

- автомобіль марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити власнику;

- автомобіль марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча І.В. Круль