Постанова № 96411925, 20.04.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/684/21

3/132/540/21

ПОСТАНОВА

іменем України

20.04.2021р. м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 – 21.02.2021р. о 13год.00хв. рухаючись по вулиці Весела в селі Адамівка Хмільницького (бувшого Калинівського) району Вінницької області, керував автомобілем марки «ВАЗ-2105», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в передбаченому законом порядку за допомогою приладу алкотестр «Драгер», а також в медичному закладі, відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку.

Так, про наявність даної справи в провадженні Калинівського районного суду Вінницької області, ОСОБА_2 був достеменно обізнаний, про що свідчить його особистий підпис в графі «Гр-ну (ці) роз`яснено його (її) права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться в Калинівському районному суді Вінницької області» Протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 215080 від 21.02.2021р.

Калинівським районним судом Вінницької області на виконання вимог КУпАП вживались дії щодо повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду даної справи.

Зокрема, на підставі постанови судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 14.04.2021р., визначено здійснити виклик особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, шляхом вручення їй повістки про виклик не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, за допомогою всіх наявних засобів, зокрема через засоби поштового зв`язку, за допомогою електронної пошти чи факсимільного зв`язку, по телефону або телеграмою. Розміщено інформацію по даній справі, яка розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за відповідною сторінкою. В порядку отримання допомоги у врученні виклику до суду, визначено звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування та органу поліції за місцем проживання (перебування) особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, із дорученням про вручення через уповноважений ним орган чи посадову особу (житлово-комунальну організацію, працівника поліції (дільничного), працівника міської, сільської ради) судової повістки на ім`я особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На виконання вказаного судового рішення, на ім`я ОСОБА_2 окрім іншого, невідкладно передано телефонограму, а також розміщено інформацію по даній справі, яка розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за відповідною сторінкою.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

За вказаних обставин та відповідно до вимог ст.268 КУпАП, що не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ч.1 ст.130 КУпАП, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією ст.130 КУпАП, відповідальність за даною нормою настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №215080 від 21.02.2021р. вбачається, що ОСОБА_2 – 21.02.2021р. о 13год.00хв. рухаючись по вулиці Весела в селі Адамівка Хмільницького (бувшого Калинівського) району Вінницької області, керував автомобілем марки «ВАЗ-2105», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в передбаченому законом порядку за допомогою приладу алкотестр «Драгер», а також в медичному закладі, відмовився в присутності свідків.

ОСОБА_2 згідно графи «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» Протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 215080 від 21.02.2021р., власноручно зазначає, що з протоколом згоден, пояснення додає на окремому аркуші.

Так, згідно письмових пояснень від 21.02.2021р., ОСОБА_2 зазначає, що 21.02.2021р. о 13год.00хв. рухаючись по вулиці Весела в селі Адамівка Хмільницького (бувшого Калинівського) району Вінницької області, та керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2105», номерний знак « НОМЕР_1 », був зупинений працівниками поліції, які під час перевірки документів, від нього почули різкий запах алкоголю, який він вживав у великій кількості напередодні, свою вину визнає, від проходження медичного огляду на місці та у медичному закладі за допомогою приладу алкотестр «Драгер», відмовився в присутності свідків.

Як вбачається з пояснення свідка ОСОБА_3 , останній 21.02.2021р. був свідком того, що водій ОСОБА_2 в його присутності відмовився від проходження медичного огляду на факт вживання алкогольних напоїв в медичній установі, а також за допомогою приладу алкотестр «Драгер».

Аналогічні пояснення дає свідок ОСОБА_4 , який підтверджує, що водій ОСОБА_2 в його присутності відмовився від проходження медичного огляду на факт вживання алкогольних напоїв в медичній установі, а також за допомогою приладу алкотестр «Драгер».

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного інспектором СРПП відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Білоус О.О., водій ОСОБА_2 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу – алкотестр Драгер 6810, що засвідчено підписами свідків.

Як вбачається з направлення на огляд водія транспортного засобу до КП «Калинівська ЦРЛ» КРР з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, складеного інспектором СРПП відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Білоус О.О., медичний огляд ОСОБА_2 за наявності ознак алкогольного сп`яніння не проводився, у зв`язку з відмовою останнього від його проходження.

Вище перелічені докази узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості не має, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не вбачається.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

Відповідно до положень ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021р. № 1231-ІХ, який набрав чинності 17.03.2021р., статтю 130 КУпАП викладено в новій редакції.

Так, згідно частини першої вказаної статті, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Натомість, на момент вчинення вказаного адміністративного правопорушення, частина перша статті 130 КУпАП передбачала, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи зазначені вимоги закону, обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в редакції ч.1 ст.130 КУпАП, яка діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєнні нових адміністративних правопорушень.

У відповідності до п.28 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судоми України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 листопада 2005 року зі змінами, суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли винна особа не отримувала такого права.

Адміністративний матеріал не містить відомостей щодо отримання правопорушником ОСОБА_2 посвідчення водія, а протокол про адміністративне правопорушення не містить інформації про його вилучення чи видачі тимчасових документів, що унеможливлює накладення на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Крім цього, у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 130, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200грн. 00коп. в дохід держави на рахунок (IBAN) UA418999980313080149000002001, отримувач: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл/21081300, ЄДРПОУ 37979858, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя