Рішення № 96410880, 19.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року справа № 580/3399/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом №580/3399/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач) в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, викладені в листах №2300-03-04-8/12067 від 25.03.2020 та 2300-0202-8/12690 від 01.04.2020р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника відповідно до ч.19 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» згідно довідки про розмір чинної на момент смерті її чоловіка - ОСОБА_2 заробітної плати № 18-279 вих.20 від 06.03.2020 виданої прокуратурою Черкаської області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській обласні здійснити виплату ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 03.07.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.

В обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві, зазначено, що позивач з 03.07.2019р. отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно ч.19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», обрахунок якої відповідачем здійснено із розміру заробітної плати, відомості про яку були наявні у пенсійній справі чоловіка позивачки. 20.03.2020р. позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до вимог ч. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» згідно довідки Прокуратури Черкаської області про розмір заробітної плати №18-279 вих.20 від 06.03.2020р., та виплатити пенсію з 03.07.2019р. з урахуванням раніше проведених виплат, однак отримала відмову, в обгрунтування якої відповідачем зазначено, що підстави для перерахунку пенсії згідно з довідкою про заробітну плату від 06.03.2020р. № 18-279 вик. 20 відсутні, оскільки розмір заробітної плати зазначено на 06.09.2017р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 657.

Позивач зазначає, що на момент смерті чоловіка, позивач була його дружиною, інвалідом 1 групи та досягла пенсійного віку, померлий мав стаж роботи в органах прокуратури не менше 10 років, оскільки отримував пенсію по вислузі років відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру», відтак позивач вважає, що набула право на перерахунок призначеної пенсії з врахуванням розміру заробітної плати згідно довідки №18-279 вих.20 від 06.03.2020р., з 03.07.2019р. - дати призначення позивачу пенсії по втраті годувальника.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

14.09.2020р., в межах строку встановленого судом, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не обгрунтовані та зазначено про доцільність відмови в їх задоволенні. В обгрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог представником відповідача зазначено, що 05.07.2019р. позивача переведено на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про прокуратуру». Звернуто увагу, що право на перерахунок пенсії, призначеної відповідно до норм Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок, виникає саме з дня ухвалення Конституційним судом України рішення, тобто із 13.12.2019р., натомість, позивачем при зверненні про здійснення перерахунку пенсії долучено довідку про заробітну плату від 06.03.2020р. №18-279 вих. 20, в якій зазначено розмір складових заробітної плати станом на 06.09.2017р., згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, відтак, оскільки довідка про складові заробітної плати у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури після 13.12.2019р. не надавалась, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019р. № 7-р(І1)/2019 є безпідставними та необгрунтованими.

23.10.2020р. ухвалою суду зупинено провадження у даній справі, до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №560/2120/20.

Ухвалою суду від 12.04.2021р. поновлено провадження у даній справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно пенсійної справи ОСОБА_2 , останній з травня 2002р. отримував пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991р. №1789-ХII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) у розмірі 90% від заробітної плати.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 31.03.1979р. був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (прізвище після заключення шлюбу — ОСОБА_4 ).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно пенсійної справи ОСОБА_1 (протокол №47343 від 28.05.2009р.), позивач отримувала пенсію по інвалідності, як інвалід І групи.

05.07.2019р. на підставі заяви позивача, її переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру».

06.03.2020р. прокуратурою Черкаської області видано позивачу довідку №18-279 вих20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до якої згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019р. №7-р(ІІ)/2019 та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017р. за відповідною (прирівняною) посадою прокурора району, на якій працював її чоловік ОСОБА_2 , в яку включено такі складові: посадовий оклад – 8000 грн., надбавка за класний чин – 2400,00 грн., надбавка за вислугу років (40%) – 3200 грн., надбавка за роботу з таємними документами — 1200 грн., інші щомісячні надбавки, доплати (ОВР 80%) - 10880 грн., премія – 12069,60 грн., матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) — 3145,80 грн., 3145,80 грн, (всього – 44041,20 грн.).

Позивач 20.03.2020р. звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до вимог ч. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» згідно довідки Прокуратури Черкаської області про розмір заробітної плати №18-279 вих.20 від 06.03.2020р., та виплатити пенсію з 03.07.2019р. з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідач листами №2300-03-04-8/12067 від 25.03.2020р. та 2300-0202-8/12690 від 01.04.2020р. відмовив позивачу в перерахунку пенсії, зазначивши при цьому, що право на перерахунок пенсії за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настає не раніше 13 грудня 2019 року, відтак підстави для перерахунку пенсії згідно з довідкою про заробітну плату від 06.03.2020р. № 18-279 вих. 20 відсутні, оскільки розмір заробітної плати зазначено на 06.09.2017р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

На час призначення чоловіку позивачки пенсії за вислугу років (2002р.) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі -Закон №1789-ХІІ):

прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);

обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);

призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011р. стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014р. ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).

Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури передбачені статтею 86 Закону №1697-VII.

Відповідно до частини 19 статті 86 Закону №1697-VII, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратуру не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач є особою з інвалідністю І групи, та знаходилась на повному утриманні померлого чоловіка, який отримував пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, в зв`язку із чим їй із 03.07.2019р. було призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру».

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011р. - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:

жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;

законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Суд установив, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення позивача, який отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальної довідки про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.

У цій справі пенсійний орган відмовив позивачу у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Тобто, фактично пенсійний орган погоджується з наявністю у заявника права на перерахунок пенсії, проте зазначає про відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-(ІІ)/2019 (після 13.12.2019) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13.12.2019 року норма частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, а теперішній розмір пенсії позивача не переглядався внаслідок існування описаних вище законодавчих обмежень.

Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.

Така бездіяльність уряду була предметом розгляду у судах.

Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 року (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд.

Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов`язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.

Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019 року.

Тому суд вважає підхід відповідача до вирішення заяви позивача протиправним. Суд зазначає, що в цій ситуації позивач має право на перерахунок її пенсії.

Твердження Пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, що діє з 13.12.2019 року), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019 року.

Крім того, слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок її пенсії по втраті годувальника, призначеної відповідно до Закону України “Прокуратуру”, відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020р. №18-279вих20.

Щодо дати, з якої Пенсійний орган зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача, суд звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 до 13.12.2019 року (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 року було змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», тобто ці зміни були внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015 року).

Тому частина двадцята статті 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015 року - 12.12.2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії, призначеної згідно Закону України “Про прокуратуру”, суд враховує, що:

перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;

відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Як вже встановлено судом, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019р. №7-(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» Прокуратурою Черкаської області видано довідку від 06.03.2020р. №18-279 вих. 20, відповідно до якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017р. за відповідною (прирівняною) посадою прокурора району, на якій працював її чоловік ОСОБА_2 , становить - 44041,20 грн.

Судом встановлено, що вказана довідка була долучена позивачем до заяви про перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про прокуратуру”.

Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019 року, а відтак суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019 року. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.

Суд зазначає, що вказані висновки суду відповідають правовій позиції висловленої Верховним Судом в Рішенні від 14.09.2020р. у зразковій справі №560/2120/20, що набрало законної сили за результатами апеляційного оскарження до Великої Палати Верховного Суду 20.01.2021р.

В Рішенні від 14.09.2020р. у зразковій справі №560/2120/20 вказано, що ознаками цієї типової справи є:

а) позивач - особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону № 1697-VII;

б) відповідач-територіальні органи Пенсійного фонду України;

в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII;

г) звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13.12.2019р.

Висновки Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.

Таким чином, справа, що розглядається є типовою відносно вищевказаної зразкової справи, відтак висновки суду у зразковій справі №560/2120/20 належить врахувати при розгляді даної справи.

За результатом розгляду справи №560/2120/20 як зразкової Верховний Суд дійшов наступних правових висновків:

з 13.12.2019р. особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019р.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого позивачем періоду для здійснення перерахунку її пенсії із 03.07.2019р., у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на що позов належить задовольнити частково.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, викладену в листах №2300-03-04-8/12067 від 25.03.2020р. та 2300-0202-8/12690 від 01.04.2020р. щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по втраті годувальника призначеної відповідно до Закону України “Про прокуратуру” на підставі довідки прокуратури Черкаської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №18-279 вих20 від 06.03.2020р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ — 21366538) з 13.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП — НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Черкаської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 06.03.2020р. №18-279 вих20, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко