Рішення № 96410794, 21.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2299/21

РІШЕННЯ

іменем України

21 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в перерахунку і виплаті призначеної позивачу пенсії в разі втрати годувальника відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики від 19.10.2020 року №14640/0/2-20/54, і відповідно, як зазначено у цьому листі, із застосуванням частин 1, 4 статті 41 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Хмельницькій області перерахувати та виплатити пенсію в разі втрати годувальника згідно роз`яснення Мінсоцполітики, викладеному у листі №14640/0/2-20/54 від 19.10.2020р. відповідно, як зазначено у цьому листі, із застосуванням частин 1, 4 статті 41 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 19.07.2019 року - з моменту призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.05.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було прийняте рішення про призначення, нарахування та виплату йому пенсії в разі втрати годувальника. Проте, пенсія була обчислена та нарахована без врахування положень частин 1, 4 статті 41 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Так, пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному з батьків загиблої особи військовослужбовця військової служби за контрактом. Оскільки ОСОБА_1 є батьком загиблої особи-військовослужбовця за контрактом, то йому має бути призначена окрема пенсія в разі втрати годувальника. При цьому, при визначенні розміру пенсії безпідставно застосовано скасоване положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі №560/4200/20, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 з 19.07.2019 призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ. Водночас згідно з статтею 41 Закону №2262-ХІІ на всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. Відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 має 4 утриманців, а саме ОСОБА_1 (батько померлого годувальника), ОСОБА_3 (дружина померлого годувальника), ОСОБА_4 (син померлого годувальника), ОСОБА_5 (падчерка померлого годувальника), які отримують пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Разом з цим, розмір пенсії у разі втрати годувальника на всіх утриманців з урахуванням частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність. Тому, на думку відповідача, пенсія позивачу нараховується та виплачується згідно з чинним законодавством.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін та про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зупинення провадження у справі №560/2299/21.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 є особою, якій призначено 2 групу інвалідності. Йому призначено пенсію в разі втрати годувальника. При цьому, пенсійним органом із спільної суми пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 виділено частку, а саме:

- яка виплачується окремо позивачу із спільної пенсії (16380,00 грн) з 01.06.2020 в розмірі 4095,00 грн,

- яка виплачується окремо позивачу із спільної пенсії (17120,00 грн) з 01.07.2020 в розмірі 4280,00 грн;

- яка виплачується окремо позивачу із спільної пенсії (17690,00 грн) з 01.12.2020 в розмірі 4 422,55 грн.

Згідно з протоколом з пенсійної справи позивача від листопада 2020 року, позивачу здійснено перерахунок пенсії від 01.12.2020, відповідно до якого виплачується основний розмір пенсії в розмірі 40% грошового забезпечення загиблого військовослужбовця на 1 утриманця в сумі 5261,28 грн. При цьому, пенсійним органом здійснено донарахування підвищень або надбавок до пенсії, а тому загальний розмір пенсії складає 5842,84 грн.

Разом з тим, відповідач, враховуючи максимальний розмір пенсії, який призначається у разі втрати годувальника (17690,00 грн - станом на дату здійснення перерахунку) виплачує позивачу пенсійну виплату в розмірі 4422,55 грн.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 29.01.2021, в якій просив зробити перерахунок його пенсії із застосуванням частин 1, 4 статті 41 Закону №2262-ХІІ, враховуючи роз`яснення Міністерства соціальної політики від 19.10.2020 №14640/0/2-20/54.

Листом від 23.02.2021 №1343-720/Б-03/8-2200/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило ОСОБА_1 про те, що перерахунок його пенсії з урахуванням листа Міністерства соціальної політики від 19.10.2020 №14640/0/2-20/54 буде проведено після доопрацювання програмного забезпечення.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 36 Закону №2262-ХІІ якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім`ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Тобто приписами статті 36 Закону №2262-ХІІ визначено розміри пенсії в разі втрати годувальника та умови для призначення пенсії в разі втрати годувальника, якщо на утриманні загиблого годувальника перебувало двоє і більше членів сім`ї. У цьому випадку пенсія призначається у розмірі 90% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Згідно з статтею 37 Закону №2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положеннями частини 1 статті 41 Закону №2262-ХІІ встановлено, що на всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію, призначається одна спільна пенсія, крім випадку, зазначеного у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону №2262-ХІІ пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному з батьків, дружині (чоловікові) загиблої (померлої) або пропалої безвісти особи офіцерського складу, прапорщика і мічмана, військовослужбовця надстрокової служби і військової служби за контрактом або особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Як встановив суд, ОСОБА_1 позивачу призначено окрему пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується матеріалами його пенсійної справи.

Суд дійшов висновку, що позивач помилково ототожнює призначення пенсії в разі втрати годувальника кожному з батьків, дружині (чоловікові), як визначено частиною 4 статті 41 Закону №2262-ХІІ, з встановленням окремої пенсії кожному з членів сім`ї в більшому розмірі, ніж визначено статтею 36 Закону №2262-ХІІ.

Щодо твердження позивача про необхідність здійснення перерахунку і виплати призначеної йому пенсії в разі втрати годувальника відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики від 19.10.2020 року №14640/0/2-20/54, суд вважає його безпідставним, оскільки листи, роз`яснення міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Вони мають рекомендаційний характер та не є обов`язковими для застосування.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в перерахунку і виплаті призначеної позивачу пенсії в разі втрати годувальника відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики від 19.10.2020 року №14640/0/2-20/54, і відповідно, як зазначено у цьому листі, із застосуванням частин 1, 4 статті 41 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Як наслідок, немає правових підстав і для задоволення похідних позовних вимог зобов`язального характеру.

Стосовно доводів позивача про відсутність підстав для застосування відповідачем частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, суд зазначає, що питання правомірності застосування вказаної норми є предметом розгляду в цій справі. Натомість, як встановив суд, питання правомірності обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, визначеним частиною 7 статті 43 Закону №2262-XII, є предметом розгляду в справі №560/3769/21.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач спростував, а позивач не підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні слід відмовити.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк