Рішення № 96410454, 20.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

20.04.2021 р. справа №520/2655/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Обласного комунального закладу Харківського академічного театру музичної комедії прозастосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -встановив:

Матеріали позову з недоліками були одержані судом - 19.02.2021р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято після усунення недоліків в оформленні позову - 03.03.2021р. Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 05.04.2021 р.

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, Головне управління, Управління) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) повне зупинення (заборону) експлуатації Обласним комунальним закладом Харківським академічним театром музичної комедії будівлі за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 32, шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання; 2) зобов`язання Обласного комунального закладу Харківського академічного театру музичної комедії припинити використання будівлі за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 32 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що проведений захід контролю показав на існування порушень чинного законодавства України, які здатні спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач, Обласний комунальний заклад Харківський академічний театр музичної комедії (далі за текстом - Заклад, Театр), з поданим позовом не погодився.

В якості аргументів відзиву зазначив, що самі по собі виявлені порушення не здатні спричинити виникнення пожеж.

Відзив на позов надійшов до суду 29.03.2021 р.

Того ж дня до суду надійшло клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи Харківської обласної ради, в обґрунтування якого відповідач зазначає, що обласна рада є засновником Театру, здійснює фінансування та контроль за Закладом.

Дане клопотання було відхилено судом, позаяк завдання та обов`язки як суб`єктів господарювання (власників чи користувачів майна), так і будь-яких інших суб`єктів права, котрі здійснюють експлуатацію будівель, споруд, об`єктів нерухомого майна тощо у сфері цивільного захисту визначені ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.

Усі обов`язки з цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки на комплексі об`єктів за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 32 покладені виключно на Театр, що виключає участь обласної ради у даній справі в якості третьої особи.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов , повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Порівнюючи суспільну значимість об`єктів захисту згідно з ч. 1 ст. 2, ч. 4 ст. 242 КАС України з об`єктами захисту згідно з ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст.3, 8 Конституції України, суд вважає за необхідне віддати беззаперечний пріоритет інтересу захисту життя та здоров`я людини, а відтак, попри зміст ч.1 ст.77 КАС України весь тягар доказування у даному спорі покладає на невладного суб`єкта - відповідача по справі.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Головним управлінням в особі Холодногірського районного відділу у м. Харкові (котрий функціонує у якості структурного підрозділу владного суб`єкта – юридичної особи публічного права) відносно відповідача було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки з питання додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, результати якого оформлені актом від 19.11.2020р. №91 (далі за текстом - Акт №1) (а.с. 18-27).

У зв`язку із відсутністю в матеріалах справи доказів протилежного суд виходить із того, що розпорядчий документ про призначення заходу нагляду (контролю) та дії владного суб`єкта з приводу проведення заходу планового державного нагляду (контролю) відповідачем ані до суду, ані до адміністративного органу вищого рівня не оскаржені.

У тексті Акту №1 викладені судження владного суб`єкта з приводу вчинення Театром низки порушень у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, які тягнуть за собою ризик настання негативних наслідків у вигляді пожежі, а саме: 1) В приміщеннях Театру не проведено ремонт системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації); 2) Приміщення об`єкту не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей; 3) Виходи з поверхів на сходову клітку та з будівлі безпосередньо назовні не обладнані світловими показниками з написом ”Вихід”; 4) Горищне приміщення не відокремлено від сходової клітки протипожежною перешкодою (протипожежним люком); 5) Не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран – комплектів шляхом пуску води. (Відсутні підтверджуючі матеріали); 6) В будівлі театру, внутрішній протипожежний водопровід знаходиться у неробочому стані; 7) Приміщення не в повному обсязі забезпечені первинними засобами пожежогасіння; 8) Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі театру не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 9) Наявні пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами та стволами; 10) Отвори в протипожежних стінах, перегородках не обладнано сертифікованими протипожежними дверима; 11) Допускається захаращення шляхів евакуації декораціями та меблями; 12) Сходову клітку на кожному поверсі не відокремлено від коридору дверима з ущільненням в притулах та пристроєм для самозачинення; 13) Не надані матеріали щодо підтвердження небезпечності та токсичності продуктів горіння, а також димоутворювальної здатності килимових доріжок, покриття підлоги глядацької зали (Відсутні підтверджуючі матеріали); 14) Допускається встановлення на вікнах приміщень першого поверху, де перебувають люди, глухих ґрат; 15) Допускається влаштування порогу на евакуаційному виході зі сцени; 16) Дерев`яні конструкції сценічної коробки не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 17) В підвальних та допоміжних приміщеннях зберігаються декорації театру виготовлених з горючих матеріалів.

Акт перевірки був підписаний керівником Театру без жодних зауважень (а.с. 27).

За результатами заходу контролю було видано припис №86 від 19.11.2020р. про усунення порушень.

У березні 2021 р. Головним управлінням в особі Холодногірського районного відділу у м. Харкові (котрий функціонує у якості структурного підрозділу владного суб`єкта – юридичної особи публічного права) відносно відповідача було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) у формі планової перевірки з питання додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, результати якого оформлені актом від 05.03.2021р. №39 (далі за текстом - Акт №2).

У тексті Акту №2 викладені судження владного суб`єкта з приводу того, що визначені в Акті №1 порушення, а саме: 1) В приміщеннях Театру не проведено ремонт системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації); 2) Приміщення об`єкту не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей; 3) Виходи з поверхів на сходову клітку та з будівлі безпосередньо назовні не обладнані світловими показниками з написом ”Вихід”; 4) Горищне приміщення не відокремлено від сходової клітки протипожежною перешкодою (протипожежним люком); 5) Не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран – комплектів шляхом пуску води. (Відсутні підтверджуючі матеріали); 6) В будівлі театру, внутрішній протипожежний водопровід знаходиться у неробочому стані; 7) Приміщення не в повному обсязі забезпечені первинними засобами пожежогасіння; 8) Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі театру не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 9) Наявні пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами та стволами; 10) Отвори в протипожежних стінах, перегородках не обладнано сертифікованими протипожежними дверима; 11) Допускається захаращення шляхів евакуації декораціями та меблями; 12) Сходову клітку на кожному поверсі не відокремлено від коридору дверима з ущільненням в притулах та пристроєм для самозачинення; 13) Не надані матеріали щодо підтвердження небезпечності та токсичності продуктів горіння, а також димоутворювальної здатності килимових доріжок, покриття підлоги глядацької зали (Відсутні підтверджуючі матеріали); 14) Допускається встановлення на вікнах приміщень першого поверху, де перебувають люди, глухих ґрат; 15) Допускається влаштування порогу на евакуаційному виході зі сцени; 16) Дерев`яні конструкції сценічної коробки не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 17) В підвальних та допоміжних приміщеннях зберігаються декорації театру виготовлених з горючих матеріалів закладом не усунуті.

Акт перевірки №2 також був підписаний керівником Театру без жодних зауважень.

Стверджуючи, що рівень стану пожежної безпеки та техногенної безпеки на об`єктах, які використовуються відповідачем у межах організації власного функціонування, створює реальну загрозу життю людей та здоров`ю людей, адміністративний орган ініціював даний спір.

Згідно з приєднаною до справи складеною Театром інформаційною довідкою №62 від 24.03.2021 р., відповідачем у спірних правовідносинах з метою усунення порушень було обладнано виходи з поверхів на сходову клітку та безпосередньо назовні світловими автономними показникам "Вихід"; закуплено 23 вогнегасники; не допускається захаращування шляхів евакуації; встановлені двері з пристроями самозачинення; прибрані килимові доріжки; грати на вікнах першого поверху зроблені такими, що розкриваються; ліквідовано поріг на евакуаційному виході за сцени. Задля усунення решти порушень, за твердженням Закладу здійснюються такі заходи організаційно-розпорядчого характеру як моніторинг цін щодо проектно-кошторисної документації стосовно ремонту системи протипожежного захисту, ремонту системи оповіщення про пожежу, перевірки на працездатність пожежних кран-комплектів, приведення у робочий стан внутрішнього протипожежного водопроводу.

Проте, у матеріалах справи відсутні відомості звернення Театру на адресу позивача із заявою про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки з питання стану виконання всіх приписів органів ДСУзНС та повного усунення фактів існування порушень, відображених в усіх актах попередніх перевірок ДСУзНС.

Окрім того, довідка №62 від 24.03.2021р. не засвідчує обставин усунення Театром істотних та вагомих порушень у сфері пожежної безпеки, котрі були виявлені адміністративним органом із відображенням у текстах Акту №1 і Акту №2, підписаних керівництвом театру без зауважень.

Суд змушений констатувати, що ані постійне та безперервне проведення Театром моніторингу цін, ані загальний строк діяльності Театру з моменту започаткування не можуть бути кваліфіковані у якості об`єктивно існуючих перешкод у виникненні пожежі або іншої надзвичайної ситуації схожої природи.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

У силу ст.ст. 13 і 41 Конституції України власність особи (рівно як і діяльність користувача цієї власності) не повинна створювати загроз іншим учасникам суспільних відносин.

Як визначено, п.21 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків осіб у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Окрім того, відповідно до п.22 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків осіб у сфері цивільного захисту належить утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Таким чином, обов`язок забезпечення пожежної безпеки та обов`язок забезпечення техногенної безпеки при експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів покладений законодавцем як на власників цих речей, так і на осіб, котрі використовують речі матеріального світу на відповідній правовій підставі.

Розв`язуючи спір, суд зважає, що за визначенням п.26 ч.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини;

Відповідно до п.33 ч.2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з п.п.2 і 3 ч.1 ст.50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

Повноваження компетентного адміністративного органу з приводу зниження рівня такої небезпеки полягають згідно з п.12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.68, ч.ч.1 і 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України у зверненні до адміністративного суду з вимогою про: зупинення роботи підприємств (окремих виробництв, виробничих дільниць), зупинення експлуатації будівель (об`єктів, споруд, цехів, дільниць, агрегатів, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів), зупинення проведення робіт (будівельно-монтажних тощо), зупинення випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції (систем та засобів протипожежного захисту), зупинення надання послуг, тобто у припиненні активних діянь учасників суспільних правовідносин саме у сфері господарювання.

Таким чином, вимога про зупинення експлуатації будівель під час організації підприємницької діяльності заявлена у межах компетенції Головного управління.

Доказів заявлення цієї вимоги до неналежного відповідача матеріали справи не містять.

До фактичних підстав позову

Усі викладені в Акті №1 порушення у даному конкретному випадку підтверджуються як змістом даного офіційного письмового документа, так і відсутністю будь-яких заперечень з боку відповідача, позаяк Акт підписаний відповідачем без зауважень.

Плановий захід контролю, результати якого оформлені Актом №2, показав, що усі порушення залишились не усунутими, що також визнано відповідачем у спосіб підписання акту перевірки без зауважень.

У межах даного конкретного спору у діяльності відповідача слід визнати наявними такі порушення правил пожежної безпеки як: 1) В приміщеннях Театру не проведено ремонт системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації); 2) Приміщення об`єкту не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей; 3) Виходи з поверхів на сходову клітку та з будівлі безпосередньо назовні не обладнані світловими показниками з написом ”Вихід”; 4) Горищне приміщення не відокремлено від сходової клітки протипожежною перешкодою (протипожежним люком); 5) Не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран – комплектів шляхом пуску води. (Відсутні підтверджуючі матеріали); 6) В будівлі театру, внутрішній протипожежний водопровід знаходиться у неробочому стані; 7) Приміщення не в повному обсязі забезпечені первинними засобами пожежогасіння; 8) Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі театру не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 9) Наявні пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами та стволами; 10) Отвори в протипожежних стінах, перегородках не обладнано сертифікованими протипожежними дверима; 11) Допускається захаращення шляхів евакуації декораціями та меблями; 12) Сходову клітку на кожному поверсі не відокремлено від коридору дверима з ущільненням в притулах та пристроєм для самозачинення; 13) Не надані матеріали щодо підтвердження небезпечності та токсичності продуктів горіння, а також димоутворювальної здатності килимових доріжок, покриття підлоги глядацької зали (Відсутні підтверджуючі матеріали); 14) Допускається встановлення на вікнах приміщень першого поверху, де перебувають люди, глухих ґрат; 15) Допускається влаштування порогу на евакуаційному виході зі сцени; 16) Дерев`яні конструкції сценічної коробки не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 17) В підвальних та допоміжних приміщеннях зберігаються декорації театру виготовлених з горючих матеріалів.

Продовжуючи розгляд справи, суд повторно наголошує, що за визначенням п.26 ч.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини;

Відповідно до п.33 ч.2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Суд вважає, що одномоментна дія у просторі та часі таких факторів як: кількість виявлених владним суб`єктом епізодів порушень у сфері пожежної безпеки та техногенної безпеки, характер кожного окремого епізоду порушення, а також одночасне існування усієї сукупності порушень, визнання відповідачем факту неналежного ставлення до виконання обов`язків у сфері пожежної безпеки та техногенної безпеки, поза розумним сумнівом не виключає реальної загрози настання негативних наслідків від надзвичайної події для життя та здоров`я людей, які працюють у Закладі і які відвідують Театр у якості глядачів.

Відносно твердження відповідача, що Театр є комунальною установою, діяльність якої фінансується за рахунок місцевого бюджету та всі витрати повинні бути погодженими із засновником в межах кошторисів, суд змушений нагадати, що згідно статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а отже, відсутність матеріального забезпечення у закладу культури не повинна ставити життя та здоров`я людей під загрозу.

За таких обставин, суд вважає, що в діяльності відповідача явно та однозначно вбачається факт зневажливого ставлення до людського життя і здоров`я, що прямо суперечить вимогам ст.3 Конституції України та є неприпустимим з боку будь-якого суб`єкта права на території України.

До юридичних підстав позову

Пунктом 21 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до обов`язків суб`єктів господарювання віднесено забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

За приписами ч.1 ст.47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з п.п.2 і 3 ч.1 ст.50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

У силу приписів п.12 ч. 1 ст.67, ч.2 ст. 68, ч.ч. 1 і 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей у поєднанні з виявленим, письмово зафіксованим та документально доведеним фактом порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

При цьому, існуючі розбіжності у змісті п.12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України (де передбачена можливість зупинення експлуатації будівель) та у змісті ч.ч.1 і 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України (де така можливість не передбачена) суд не вважає перешкодою для застосування заходів державного реагування у цілях уникнення загрози життю та здоров`ю людей.

З огляду на наявність підтвердженої матеріалами справи реальної загрози життю та здоров`ю людей від умов діяльності відповідача, суд знаходить підстави для застосування у спірних правовідносинах заходів державного реагування.

До вимоги про зобов`язання утриматись від експлуатації будівлі (припинити використання)

Рішення суду про зупинення експлуатації будівлі за своєю правовою суттю є запровадженням заборони на задіяння даного об`єкту нерухомості у технологічному чи технічному (виробничому) циклах виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг.

Відтак, підстав для постановлення окремого рішення з цього питання суд не знаходить, що зумовлює залишення позову без задоволення у цій частині.

До вимоги про знеструмлення (відключення джерел електропостачання)

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, одним із критеріїв застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є досягнення справедливого балансу суспільного та приватного інтересів.

Унаслідок перевірки, проведеної Головним управлінням, без з`ясування усіх юридично значущих факторів в частині фізичних, технічних та просторових параметрів пристроїв електроживлення, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

При цьому, суд доходить до переконання про те, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не доведено тих обставин, що фізичне знеструмлення об`єктів заявника об`єктивно не здатне спричинити загрози більшого рівня у зв`язку з створенням неможливості використання мобільних пристроїв пожежогасіння електричного живлення.

Окремо суд бере до уваги, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано жодних доказів про фізичні та інші параметри пристроїв (джерел) електропостачання, дислокацію цих пристроїв (джерел), об`єктивної неспроможності спричинення подією відімкнення електропостачання погіршення стану цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки за рахунок унеможливлення фізичної роботи електричних насосів (помп), іншого устаткування протипожежного призначення.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд зазначає, що за змістом ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України запровадження рішенням суду заборони на вчинення будь-яких дій є цілком достатнім для забезпечення належного рівня правопорядку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах заявлена владним суб`єктом вимога не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, адже спрямована на захист публічного інтересу суспільства на безпеку, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

Ознак, непропорційності чи неспівмірності заявленого до застосування заходу державного реагування задекларованій адміністративним органом меті і обставинам функціонування Закладу судом не виявлено.

При цьому, суд звертає увагу на низку правових висновків Верховного Суду з приводу застосування заходів державного реагування у випадку незабезпечення особами належного стану рівня пожежної безпеки та належного стану рівня техногенної безпеки.

Так, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 22.01.2020р. по справі №820/6923/16 (адміністративне провадження №К/9901/16684/18): 1) застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Окрім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 15.04.2020 р. у справі №804/6756/17 такі порушення у стані пожежної безпеки та стані техногенної безпеки як: - приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) та системою оповіщення про пожежу; - сигнал від контрольно-приймального приладу станції пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого спостереження пожежної охорони; - не складено договору на технічне обслуговування системи протипожежного захисту з організацією (суб`єктами господарювання), що мають ліцензію на провадження господарської діяльності протипожежного призначення; - плани евакуації не виконані на фотолюмінісцентній основі; - не надано сертифікатів відповідності та протоколів випробувань лабораторії (з мокрими печатками) про визначення відповідності вимогам пожежної безпеки на оздоблювальні матеріали стін (шляхів евакуації ), не демонтовано горючий матеріал; - не забезпечено пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах двері на сходові клітини; - не забезпечено відділення коридорів поверхів від сходової клітини перегородками з дверима; - дерев`яні конструкції покрівлі не оброблені вогнезахисним розчином; - люк виходу на горище не виконано протипожежним 2-го типу з нормованою межею вогнестійкості ЕІ-30; - кожен пожежний кран-комплект не рідше одного разу на шість місяців не піддавався технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; - не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів, правильно оцінені судами у якості загрози життю та/або здоров`ю людей та обґрунтованості звернення до адміністративного суду з позовом про вжиття заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, (будівлі комунального закладу освіти «Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 8» Дніпровської міської ради) і заборони його експлуатації доки не буде усунено виявлених порушень.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 15.04.2021р. по справі №320/5418/19: 1) правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні; 2) Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень. При цьому, законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей», а відтак, воно є оціночним; 3) У силу п. 3.15 ДБН В.2.5-56:2014 система протипожежного захисту - комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі; 4) Згідно з п.п. 6.1, 7.1 ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації, як системи протипожежного захисту, призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо); 5) відсутність систем протипожежного захисту призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають в будівлі, у зв`язку з чим первинні заходи пожежогасіння будуть неефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, які перебувають у ній.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 15.04.2021р. по справі №580/832/20: 1) Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення; 2) Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів; 3) Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення; 4) такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 12.04.2021р. по справі №640/19050/19: 1) захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; 2) При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Наостанок, суд звертає увагу відповідача на те, що сумлінне ставлення до виконання обов`язків, а також турбота про життя та здоров`я людей не виключає, а навпаки, на думку суду, спонукає до написання на адресу позивача заяви про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки з питання стану виконання всіх приписів органів ДСУзНС та повного усунення фактів існування порушень, відображених в усіх актах попередніх перевірок ДСУзНС.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права; вичерпно реалізував юридичні механізми з”ясування об`єктивної істини.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Посилання заявника на решту аргументів об`єктивно не має значення для результату вирішення спору, позаяк ці доводи стосуються або іншої юридичної оцінки обставин, достеменно установлених у ході розгляду справи, або іншого тлумачення змісту норм права, вірне розуміння яких вже викладено судом.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зупинити експлуатацію Обласним комунальним закладом Харківським академічним театром музичної комедії (ідентифікаційний код - 02225772; місцезнаходження - 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 32) будівлі закладу за адресою: 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 32 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки та пожежної безпеки, установлених згідно з актом Холодногірського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 19.11.2020 р. №91.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя Сліденко А.В.