Рішення № 96410425, 19.04.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/167/21

19 квітня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

представника позивача Котис В.Я.

представника відповідача Кущик А.Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Любава" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу №1256 від 04.09.2021,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Любава" (надалі, позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області №1256 від 04.09.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний Наказ №1256 від 04.09.2020 про проведення фактичної перевірки є протиправним, оскільки прийнятий без жодних конкретних чи то можливих підстав для її проведення відповідно до п.п. 80.2.22, 80.2.5, 80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України. Просить врахувати, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключено у випадках та порядку, встановлених Податковим кодексом України, а фактичні перевірки - Податковим кодексом та іншими законами України.

Ухвалою суду від 22.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 16.02.2021 о 10:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що в наказі про призначення фактичної перевірки визначено правові підстави для її проведення, чим спростовується аргументи щодо не зазначення контролюючим органом підстав для проведення перевірки. Вважає, що положення ст.80 Податкового кодексу України не покладають обов`язку на представників контролюючих органів пред`являти докази на підтвердження підстав для проведення фактичної перевірки, що зазначає суд в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі №340/1884/19. Дана позиція суду підтверджує те, що контролюючий орган не зобов`язаний надавати додаткові докази на підтвердження підстав для проведення перевірки. Просить врахувати, що перед проведенням перевірки ревізорами Головного управління ДПС у Тернопільській області було пред`явлено позивачу наказ та направлення на перевірку, факт чого підтверджується підписом директора ФГ «Любава» на примірниках контролюючого органу, що додається до матеріалів справи, та позивачем було допущено працівників податкового органу до проведення перевірки, перевірка розпочалась. За наведених мотивів, просить відмовити у задоволенні даного позову.

16.02.2021 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2021 о 10:00 год.

22.03.2021 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку розгляду справи на дин місяць, відкладено розгляд справи на 12.04.2021 о 12:00 год.

12.04.2021 розгляд справи відкладено до 19.04.2021 о 15:00 год. у зв`язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 19.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

Крім цього, Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС утвореними як її відокремлені підрозділи повноважень та функцій територіальних органів, ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №893. Відтак, належним відповідачем у даній справі є Головне управління ДПС у Тернопільській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44143637).

19.04.2021 у відкритому судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Судом встановлено, що у відповідності до Наказу №1256 від 04.09.2020 Головного управління ДПС у Тернопільській області, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), керуючись статтею 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктами 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, вирішено провести з 07.09.2020 фактичну перевірку ФГ "Любава", код ЄДРПОУ 14041215, за адресою провадження діяльності: с.Великі Дедеркали, Шумський район, за період з 01.04.2020 по 07.09.2020 року, тривалістю 10 діб.

Не погоджуючись з наказом про проведення перевірки, позивач звернувся з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (надалі, ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Відповідно до ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав перелічених у підпунктах 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 зазначеної статті Кодексу, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПКУ).

Згідно з п. 82.3 ст.82 ПК України, тривалість фактичної перевірки визначається строком її проведення не більше 10 діб, що передбачає її початок та завершення після дослідження всіх необхідних документів за визначеними питаннями, контроль за якими покладено на контролюючі органи у будь-який день вказаного проміжку часу, зазначення періоду, що обревізовується згідно загальних строків передбачених статтею 102 Кодексу не суперечить чинному законодавству та є об`єктивною складовою при здійсненні контрольно-перевірочних заходів щодо дотримання платниками податків вимог законодавства щодо обігу підакцизних товарів (зокрема пального).

Відповідно до п. 81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з оскаржуваного наказу, відповідачем призначено проведення перевірки позивача на підставі п.п. 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, ПК України.

Відповідно до п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки з підстав, зокрема, наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Суд вважає, що згідно з п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підставою для проведення фактичної перевірки підприємства позивача може бути не лише отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також і необхідність здійснення фіскальним органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, пального.

Крім цього, на думку суду, вимоги чинного податкового законодавства не передбачають обов`язку щодо зазначення контролюючим органом у наказі на проведення фактичної перевірки конкретизації підстав, окрім перелічених у пп. 80.2.1 - 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Суд також зауважує, що виконання контролюючим органом своїх обов`язків щодо організації податкового контролю, зокрема, шляхом проведення фактичної перевірки не є порушенням прав платника, не спричиняє і не може спричинити негативних наслідків для нього у випадку належного ведення господарської діяльності, фінансової звітності, бухгалтерського обліку, у відповідності до норм податкового законодавства.

Так, за правилами п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З вказаних норм слідує, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

З матеріалів справи слідує, що перевірка була проведена на підставі Наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області №1256 від 04.09.2020 року «Про проведення фактичної перевірки» і здійснена на законних підставах і у встановленому законом порядку. У позовній заяві позивач вказує на відсутність будь-яких чітких та конкретних посилань на підстави перевірки, однак суд вважає, що наказ на проведення перевірки, направлення на її проведення, оформлені відповідно до встановленої законодавством форми, а саме додатку 1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України «Про внесення змін до наказу ДФС від 31.07.2014 №22» від 23 червня 2018 року №398.

Законодавець додатково не визначає будь-яких підстав та пояснень щодо призначення перевірки.

При цьому, у наказі чітко зазначено, з яких питань буде проведена перевірка, та в наказі зазначено підпункти ст. 80, тим самим, визначивши правові підстави для її проведення.

Вирішуючи спір по суті, суд також приймає до уваги те, що перед проведенням перевірки ревізорами Головного управління ДПС у Тернопільській області було пред`явлено Позивачу наказ та направлення на перевірку, факт чого підтверджується підписом директора ФГ «Любава» на примірниках контролюючого органу, що додається до матеріалів справи.

Позивачем було допущено працівників податкового органу до проведення перевірки, перевірка проведена, контролюючим органом виявлені певні порушення.

У такому контексті суд вважає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами

24 грудня 2010 року Верховним Судом України було прийнято постанову у справі №21-25а10 за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.», у якій сформовано правову концепцію, зміст якої полягав у наступному: для платника податків, на думку якого контролюючим органом прийнято рішення про призначення документальної перевірки без належних на те правових підстав, єдиним способом захисту від безпідставної перевірки є недопуск службових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

За встановлених обставин та досліджених матеріалів справи суд не вбачає в діях відповідача обґрунтованої протиправності прийнятого податковим органом наказу про проведення фактичної перевірки, а також порушення прав позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фермерського господарства "Любава" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу №1256 від 04.09.2021 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 21 квітня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

Реквізити учасників справи:

позивач - Фермерське господарство "Любава" (місцезнаходження: с. Великі Дедеркали,Шумський район, Тернопільська область,47144 код ЄДРПОУ 14041215);

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ: 44143637).

Головуюча суддя Дерех Н.В.