Ухвала суду № 96410140, 21.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

21 квітня 2021 року м. Рівне №460/630/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: не прибув,

відповідач 1: Кректун О.А.,

відповідач 2: Кректун О.А.

розглянувши адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 24.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 15.03.2021 (а. с. 60-63).

15.03.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату. (а.с.75).

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати від 15.03.2021 задоволено клопотання позивача, підготовче засідання у справі відкладено до 24.03.2021 (а.с.77-80).

24.03.2021 підготовче засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого у відпустці (а с. 94-96).

Ухвалою суду від 01.04.2021 підготовче засідання відкладено на 12.04.2021 року (а. с. 98).

12.04.2021 позивач в підготовче засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати від 12.04.2021 підготовче засідання у справі відкладено на 21.04.2021 у зв`язку із першою неявкою позивача (а. с. 109-110).

21.04.2021 в судове засідання позивач повторно не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Від позивача жодних заяв, клопотань та/або повідомлень про розгляд справи без його участі на адресу суду (в т.ч. електронну) не надходило.

В судовому засіданні 21.04.2021 року представник відповідачів зазначив, що є підстави (п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України) для залишення позову без розгляду.

Заслухавши в судовому засіданні представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача та його представника в засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем та його представником заяв про розгляд справи за їхньої відсутності.

Суд констатує, що позивач по справі двічі не прибував до суду у підготовчі засідання 12.04.2021 та 21.04.2021 та не повідомляв суд про причини неявки.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі.

Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята ст. 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання ч. 5 ст. 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Правовий висновок аналогічного змісту викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 (провадження №9901/11/19 (11-122заі20).

Подаючи позовну заяву до суду, а також клопотання від 15.03.2021 про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 15.03.2021 року, позивач демонстрував своє бажання брати участь у засіданнях з метою розгляду матеріалів позовної заяви та з`ясування обставин справи.

Поряд з цим, окрім вказаної заяви, в подальшому позивач жодного разу не прибув до суду та не подавав жодних заяв чи клопотань з процесуальних питань щодо неявки у засідання із зазначення поважності причин такої неявки чи розгляд справи за його відсутності.

При цьому, ухвали по справі судом надсилалися позивачу на адресу, вказану ним у позовній заяві, окрім того, позивач повідомлявся про розгляд його справи телефонограмами. Отже, позивач знав про всі судові засідання у даній справі заздалегідь.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28– 36, Series A № 18)».

Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду. Йому кореспондує обов`язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов`язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід`ємною частиною права на доступ до суду.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі».

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Частиною 5 ст.240 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

За правилами п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Зважаючи на те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача у судові засідання, то сплачена сума судового збору у розмірі 908грн відповідно до квитанції № 95 від 29.01.2021, поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 180, 183, 240, 241, 243, 248, 294 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.О. Комшелюк