Рішення № 96409515, 21.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12566/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ УКРАЇНА» (вул. Пастера, 48, офіс 6, м. Одеса, 65023) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, –

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ УКРАЇНА») з позовом (т.1 а.с. 1-8) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі – ГУ ДПС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0100835006; від 25.02.2019 №0022685006; від 19.03.2020 №0048075004.

Ухвалою суду від 23.11.2020 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків. Ухвалою суду від 04.12.2020 позов продовжено строк на усунення недоліків (т.1 а.с.161-163, 170).

Ухвалою суду від 23.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (т.1 а.с.178).

17.03.2021 року надійшли відзив на позов, клопотання ГУ ДПС про залишення позову без розгляду, розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін (т.1 а.с.184-208).

Ухвалою суду від 25.03.2021 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків (т.2 а.с.44).

Позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку (т.2 а.с.49-50).

Ухвалою суду від 08.04.2021 року поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2019 №0100835006; від 25.02.2019 №0022685006; від 19.03.2020 №0048075004. Відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС про залишення позову без розгляду (т.2 а.с.64-66).

Ухвалою від 19.04.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

У позові позивач зазначив, що ТОВ «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ УКРАЇНА» перебуває на податковому обліку, зареєстровано платником ПДВ 01.10.2015 року №200232049.

06.10.2015 року ним укладено договір з ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеський області про визнання електронних документів №061020151.

Оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями до ТОВ «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ УКРАЇНА» застосовані штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ УКРАЇНА» при складанні та реєстрації податкових накладних діяв у відповідності до вимог податкового законодавства, а саме ст.ст.14,200-1,201 ПКУ, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), а саме ним своєчасно складались податкові накладні та направлялись на реєстрацію в ЄРПН.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Вказаною нормою також визначено якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування (далі ПН/РК) сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.10 ст.201 встановлені граничні строки реєстрації ПН/РК.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у ПН/РК кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.

Пунктами 2, 3 Порядку №1246 також визначено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюється прийняття від платників податку ПН/РК та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Згідно з пунктами 12,13,15 після надходження податкової накладної здійснюється її розшифрування та перевірки, формується відповідна квитанція про прийняття або неприйняття ПН, або зупинення її реєстрації ПН/РК, яка направляється платнику податків протягом операційного дня.

Позивач зазначив, що він направляв ПН на реєстрацію в ЄРПН своєчасно у відповідності до вимог ПКУ.

Зокрема, ПН №20703 від 07.02.2019, №21203 від 12.02.2019, №20503 від 05.02.2019 були направлені на реєстрацію - 28.02.2019.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН\РК, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Проте в акті перевірки зазначено про порушення реєстрації вказаних податкових накладних платником податків на 1 день та застосований штраф.

Позивач стверджує, що ним в повній мірі виконано свій обов`язок щодо реєстрації зазначених ПН у строк, встановлений п. 201.10 ПК України та його право на реєстрацію ПН не може залежати від технічних недоліків програмного забезпечення податкового органу. У будь-якому випадку, відповідальність за належне функціонування автоматизованої системи реєстрації податкових накладних несе ДПС України, а не платник податків.

Аналогічна ситуація склалась відносно податкових накладних, які зазначені в актах перевірки.

При цьому позивач звертає увагу на те, що в акті №143/15-32-50-06 від 17.01.2019, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 25.02.2019 №00226855006, здійснено задвоєння податкових накладних №102603 від 26.102018, №103101 від 31.10.2018, №101604 від 16.10.2018, а саме: вони зазначені і за пп 1, 2,3, а також за пп. 23, 24, 25 акту, тобто суму штрафу у спірному податковому повідомленні-рішенні за начебто встановленим порушенням строку реєстрації, застосована у подвійному розмірі.

Права позивача були також порушені зі сторони відповідача тим, що йому направлені акти перевірки з порушенням встановленого ст.86 ПКУ строку. Також несвоєчасно направлені оскаржувані податкові повідомлення – рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.109 ПКУ податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, для можливості накладення штрафних санкції на позивача, які передбачені статтею 120-1 ПК України, обов`язковим є встановлення вчинення ним податкового правопорушення, як це зазначено у статті 109 ПК України. У цьому контексті встановлена нормою п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку,передбаченого ст. 201 цього Кодексу для реєстрації ПН/РК в Реєстрі, у вигляді накладення штрафу може застосуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) ПН/РК в строк, встановлений цією статтею.

Притягаючи платника податків до відповідальності, контролюючий орган зобов`язаний перевірити всі обставини, що можуть вплинути на його рішення, особливо ті, що виключають відповідальність такого платника.

Позивач стверджує, що в межах спірних правовідносин ним як платником податку вчинено всі необхідні дії з метою своєчасної реєстрації податкових накладних, натомість реєстрація таких здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, що виключає можливість застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Позивач звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини, якій неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»).

Позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач подав до суду відзив на позов (т.1 а.с.199-206), в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити, зокрема, камеральну перевірку, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації ПН/РК у ЄРПН, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (п.п.75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПКУ).

Відповідно до ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідач вказує, що відповідно до фактичних обставин справи, предметом оскарження в справі є три податкових повідомлення-рішення, винесених на підставі трьох актів камеральних перевірок.

Всі складені акти, як і прийняті на їх підставі податкові повідомлення - рішення були направлені на адресу позивача та отримані ним

Позивач щодо кожного акту та податкового повідомлення - рішення направляв заперечення до ДПС України щодо їх скасування. Рішеннями про результати розгляду скарги ДПС України залишено без змін податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача також звертає увагу на те, що подання документів засобами електронного зв`язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», Податкового кодексу України, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок №557), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі -Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору).

У відповідності до п. 1 розділу III Порядку №557 юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу суб`єкта електронного документообігу (далі - СЕД) з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Згідно пункту 2 розділу III Порядку №557 автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов`язкові для заповнення.

ТОВ «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ Україна» сформована та подана заява про приєднання до Договору в електронному вигляді 14.02.2018 року, яка прийнята контролюючим органом 15.02.2018 року. Відповідно ТОВ було приєднано до Договору про визнання електронних документів, та мало можливість направляти на реєстрацію податкові накладні.

Під час здійснення камеральних перевірок перевірці підлягали: -податкові накладні з ЄРПН, дата складання яких припадає на 2019 рік; - дотримання платником податків вимог ст. 201 ПК України; - дотримання вимог Порядку №1246.

Перевірками встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених статтею 201 ПК України. Відповідальність платника податків за порушення визначена ст. 120-1 ПК України.

Представник відповідача вважає, що позиція позивача, що податкові накладні направлені ним в межах операційного дня, суперечить квитанціям №1. Позивача приєднано до Договору про визнання електронних документів, та він мав можливість направляти на реєстрацію податкові накладні. Слід зазначити, що акти перевірки охоплюють різні періоди та дати виписки податкових накладних, і несвоєчасна реєстрація податкових накладних свідчить про порушення граничних термінів реєстрації таких податкових накладних.

Згідно з п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПКУ ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

ЄРПН - є програмним продуктом Державної податкової служби України, який розташовано на сервері ДПС України. Головні управління ДПС та відповідні підрозділи податкових інспекції є користувачами ресурсу серверу з ролями, які дозволяють тільки перегляд.

Порядок ведення ЄРПН встановлюється Кабінетом Міністрів України. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. За результатами перевірок, визначених п. 12

Порядку №1246 формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.

Абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПКУ встановлені граничні строки реєстрації податкових накладних, за порушення яких встановлена ст.120-1 ПКУ відповідальність

Представник відповідача вважає, що відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу передбачається незалежно від причин, у зв`язку з якими було порушено цей строк.

Щодо порушення направлення позивачу податкового повідомлення-рішення, то на думку представника відповідача факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов`язку щодо своєчасної сплати суми податку. Порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, жодним чином не впливає на його законність (дана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року по справі №820/1975/17).

З огляду на несвоєчасне направлення на реєстрацію податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, останні були зареєстровані з порушенням встановленого вимогами ПК України строку.

Отже, позивачем не виконано обов`язку своєчасно в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в ЄРПН, відповідно прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області, Головним управлінням ДПС в Одеській області податкові повідомлення рішення від 18.07.2019 №0100835006, від 25.02.2019 №0022685006, від 19.03.2020 №0048075004 - є повністю обґрунтованими.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ТОВ «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ УКРАЇНА» 27.08.2015 року, перебуває на податковому обліку, є платником податку на додану вартість.

Згідно з пп.14.1.178 п.14.1 ст.14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до положень п. 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для накладних, податкових накладних/розрахунків коригування до податкових складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, від останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до складених 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п. 2 Порядку про ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010р №1246 (далі – Порядок №1246), податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Під час здійснення господарської діяльності ТОВ «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ УКРАЇНА» складало та направляло у встановлений ПКУ строк податкові накладні для реєстрації в ЄРПН.

Так, позивачем були сформовані податкові накладні №20703 від 07.02.2019, № 21203 від 12.02.2019, №20503 від 05.02.2019 та направлені на реєстрацію - 28.02.2019 року.

Також позивачем направлені на реєстрацію в ЄРПН сформовані під час господарської діяльності податкові накладні:

№102603 від 26.10.2018, №103101 від 31.10.2018, №101604 від 16.10.2018, № 101701 від 17.10.2018, №101606 від 16.10.2018, №101605 від 16.10.2018, №103102 від 31.10.2018, №102603 від 26.10.2018, №103101 від 31.10.2018, №101604 від 16.10.2018, направлені на реєстрацію в ЄРПН 15.11.2018 року;

№101103 від 11.10.2018, №101104 від 11.10.2018, №100101 від 01.10.2018, № 100403 від 04.10.2018, направлені на реєстрацію в ЄРПН 30.10.2018 року;

№120101 від 01.12.2018, №120703 від 07.12.2018, №121303 від 13.12.2018, направлені на реєстрацію в ЄРПН 31.12.2018 року;

№122603 від 26.12.2018, № 121803 від 18.12.2018, №123102 від 31.12.2018 направлені на реєстрацію в ЄРПН 15.01.2019 року;

№82303 від 23.08.2018, №81603 від 16.08.2018, №81801 від 18.08.2018, №83101 від 31.08.2018 направлені на реєстрацію в ЄРПН 15.09.2018 року;

№81503 від 15.08.2018 направлена на реєстрацію в ЄРПН з 15.09.2018 року

№120903 від 09.12.2019, №120101 від 01.12.2019, №121105 від 11.12.2019, № 120505 від 05.12.2019, №121103 від 11.12.2019, №120503 від 05.12.2019 та направлені на реєстрацію в ЄРПН – 31.12.2019 року;

№123105 від 31.12.2019, №122703 від 27.12.2019, №123110 від 31.12.2019, № 123102 від 31.12.2019, №122003 від 20.12.2019, №123109 від 31.12.2019, №121603 від 16.12.2019, № 122603 від 26.12.2019, №123107 від 31.12.2019, №121306 від 31.12.2019, № 123101 від 31.12.2019, №123108 від 31.12.2019 та направлені на реєстрацію 15.01.2020 року.

Таким чином, вищезазначені податкові накладні, за виключенням ПН №81503 від 15.08.2018 року, направлені на реєстрацію в ЄРПН у відповідності до вимог ПКУ.

Судом встановлено, що всі податкові накладні виписані на контрагентів, які не є платниками ПДВ.

Право на своєчасність реєстрації ПН/РК в ЄРПН платником податку належить контролюючим органам, які відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ мають право проводити, зокрема, камеральну перевірку, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації ПН/РК у ЄРПН, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (п.п.75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПКУ).

Відповідно до ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Судом встановлено, що 17.01.2019 року ГУ ДФС складений акт про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №143/15-32-50-06 (т. 1 а.с.85-86, 231-232).

В акті зазначено, що головним державним інспектором управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС Шведою Н.М. у приміщенні ГУ ДФС на підставі п.20.1.4 ст. 20 ПКУ, в порядку ст. 76 та п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстр податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2018 рік.

Перевіркою встановлено затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН встановлених ст. 201 ПКУ, на яких відповідно до вимог ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Згідно з актом перевірки:

на період 31.10.2018 року податкові накладні №102603 від 26.10.2018, №103101 від 31.10.2018, №101604 від 16.10.2018, №101701 від 17.10.2018, №101606 від 16.10.2018, №101605 від 16.10.2018, № 103102 від 31.10.2018, №102603 від 26.10.2018, №103101 від 31.10.2018, №101604 від 16.10.2018 зареєстровані 16.11.2018 року, тобто із затримкою реєстрації на 1 день;

на період 31.10.2018 року податкові накладні №101103 від 11.10.2018, №101104 від 11.10.2018, №100101 від 01.10.2018, №100403 від 04.10.2018 зареєстровані 01.11.2018 року, тобто із затримкою реєстрації на 1 день;

на період 31.12.2018 року податкові накладні №120101 від 01.12.2018, №120703 від 07.12.2018, №121303 від 13.12.2018 зареєстровані 02.01.2019 року, тобто із затримкою реєстрації на 2 дня;

на період 31.12.2018 року податкові накладні №122603 від 26.12.2018, №121803 від 18.12.2018, №123102 від 31.12.2018 зареєстровані 16.01.2019 року, тобто із затримкою реєстрації на 1 день;

на період 31.08.2018 року податкові накладні №82303 від 23.08.2018, №81603 від 16.08.2018, №81801 від 18.08.2018, №83101 від 31.08.2018 зареєстровані 17.09.2018 року, тобто із затримкою реєстрації на 2 дня; податкова накладна №81503 від 15.08.2018 зареєстрована також 17.09.2018 року із затримкою на 17 днів.

На підставі акту перевірки від 17.01.2019 №143/15-32-50-06 ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2019 №0022685006 форми «Н», згідно з яким застосований штраф до позивача за затримку реєстрації податкових накладних у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної у ПН, зареєстрованих із затримкою на 15 календарних днів та менше , у розмірі 225822,30грн, за затримку реєстрації ПН від 16 до 30 днів у розмірі 28238,00грн. Загальна сума штрафу склала 254060,3 грн (т.1 а.с.87-89,229-230).

Позивач подав заперечення на акт перевірки, які просив прийняти до розгляду, просив вважати датою реєстрації податкових накладних їх направлення на реєстрацію, а не формування квитанції про їх прийняття, оскільки строк направлення ПН на реєстрацію не порушувався.

ГУ ДФС повідомило позивача листом від 20.02.2018 року про відсутність підстав для задоволення заперечень на акт перевірки. У відповіді ГУ ДФС зазначило, що відповідальність за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу не залежить від причин, у зв`язку з якими було порушено цей строк (т.1 а.с.235-237).

Позивач направив до ДФС України заперечення на акт перевірки та прийняте податкове-повідомлення рішення. Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України №6127/6/99-00-08-05-05 від 18.10.2019 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 25.02.2019 №0022685006, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.240-241).

17.05.2019 року ГУ ДФС складений акт про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №2158/15-32-50-06 (т. 1 а.с.12-13, 216-217).

В акті зазначено, що головним державним інспектором управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС Шведою Н.М. у приміщенні ГУ ДФС на підставі п.20.1.4 ст. 20 ПКУ, в порядку ст. 76 та п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстр податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2019 рік.

Перевіркою встановлено затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН встановлених ст. 201 ПКУ, на яких відповідно до вимог ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Згідно з актом перевірки на період 28.02.2019 року податкові накладні №20703 від 07.02.2019 року, №21203 від 12.02.2019 року, №20502 від 05.02.2019 року зареєстровані 01.03.2019 року. Кількість днів затримки -1.

На підставі акту перевірки №2158/15-32-50-06 від 17.05.2019 року ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 року№0100835006 форми «Н», згідно з яким застосований штраф до позивача за затримку реєстрації податкових накладних у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної у вказаних ПН. Сума штрафу склала 60367,82 грн (т.1 а.с.14,213-214).

ТОВ «ІНЧКЕЙП ШИЛІНГ СЕРВІСИЗ Україна» було направлено заперечення до ДФС України щодо скасування акту перевірки №2158/15-32-50-06 від 17.05.2019 року та податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0100835006, проте рішенням про результати розгляду скарги ДПС України №4491/6/99-00-08-05-05 від 07.10.2019 року залишено скаргу - без задоволення (т.1 а.с.186-189,192-193).

29.01.2020 року ГУ ДПС складений акт про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №501/15-32-50-04 (т. 1 а.с.24-25, 210-211).

В акті зазначено, що головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних Лащенко Є.В. у приміщенні ГУ ДПС на підставі п.20.1.4 ст. 20 ПКУ, в порядку ст. 76 та п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстр податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2019 рік.

Перевіркою встановлено затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН встановлених ст. 201 ПКУ, на яких відповідно до вимог ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Згідно з актом перевірки на період 31.12.2019 року податкові накладні №120903 від 09.12.2019, №120101 від 01.12.2019, №121105 від 11.12.2019, №120505 від 05.12.2019, № 121103 від 11.12.2019, №120503 від 05.12.2019 зареєстровані 03.01.2020 року, тобто із затримкою реєстрації на 3 дні, та податкові накладні № 123105 від 31.12.2019, №122703 від 27.12.2019, №123110 від 31.12.2019, №123102 від 31.12.2019, №122003 від 20.12.2019, №123109 від 31.12.2019, №121603 від 16.12.2019, №122603 від 26.12.2019, №123107 від 31.12.2019, №121306 від 31.12.2019, №123101 від 31.12.2019, №123108 від 31.12.2019 зареєстровані 16.01.2020 року, тобто із затримкою реєстрації на 1 день. Час реєстрації податкових накладних зазначений у квитанціях (т.1 а.с.31-84)

На підставі акту перевірки №501/15-32-50-04 від 29.01.2020 року ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.2020 року №0048075004 форми «Н», згідно з яким застосований штраф до позивача за затримку реєстрації податкових накладних у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної у вказаних ПН. Сума штрафу склала 106602,42грн (т.1 а.с.27-29,209).

Позивач не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до суду.

Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 1 ПКУ встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п.41.1 ст.41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно зі ст.3 ПКУ податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; МКУ та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно з п.4.1 ст.4 ПКУ податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на таких принципах: - рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; - невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; - презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Питання реєстрації ПН/РК в ЄРПН регламентовані ПКУ, Порядком №1246.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для накладних, податкових накладних/розрахунків коригування до податкових складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, від останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до складених 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані ПН/РК сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.2, п.3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Вказані положення законодавства надавали позивачу обгрутовану впевненність, що податкові накладні, які направлені ним своєчасно на реєстрацію в ЄРПН при неотримання вказаною датою квитанції про прийняття та реєстрацію їх в ЄРПН, зареєстровані саме датою їх направлення. Отримання квитанцій про реєстрацію вказаних накладних на наступний день не спростовує твердження позивача про дотримання ним строків направлення податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН.

Суд вважає, що твердження позивача про дотримання ним строків направлення податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН підтверджується тим, що всі податкові накладні (окрім ПН №81503 від 15.08.2018 року) фактично зареєстровані на наступний операційний день.

Штрафна санкції до позивача застосовані за податкове правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст.120-1 ПКУ, а саме за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно доп.198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. «а»-«г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст.199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абз.11 п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст.192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

До позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначених в ПН, перелік яких наявний в актах перевірки, окрім ПН № 81503 від 15.08.2018 року, за затримку якої застосований штраф у розмірі 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в ПН.

Таким чином, штраф застосований до позивача за податкове правопорушення.

Пунктом 109.1 ст.109 ПКУ, яка визначає поняття податкового правопорушення, була змінена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 року.

До внесення змін згідно з ч.1 ст.109 ПКУ податкові правопорушення визначались як протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В діючий редакції згідно з п.190.1 ст.190 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2,109.3,109.4 ст.109 ПКУ встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених п.119.3 ст.119, п.123.2-123.5 ст. 123, п. 124.2, 124.3 ст. 124, п.125-1.2-125-1.4 ст.125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи. Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини.

Таким чином, відповідальність за скоєння податкового правопорушення настає у будь-якому випадку скоєння протиправного діяння платником податків.

Проте у даній справі відповідач, якій є суб`єктом владних повноважень, не навів жодного доводу щодо наявності протиправних дій позивача при здійсненні реєстрації ПН в ЄРПН, не надав належних та допустимих доказів в спростування тверджень позивача, що ним своєчасно у встановлений ПКУ строк були ПН направлені на реєстрацію в ЄРПН, тобто відсутні протиправні діянія.

При цьому представник відповідача у відзиві вказав, що ЄРПН - є програмним продуктом Державної податкової служби України, який розташовано на сервері ДПС України. Головні управління ДПС та відповідні підрозділи податкових інспекції є користувачами ресурсу серверу з ролями, які дозволяють тільки перегляд. Проте відповідач вважає, що відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу передбачається незалежно від причин, у зв`язку з якими було порушено цей строк.

Суд критично відноситься до такої позиції відповідача, оскільки саме він повинен довести протиправність дій позивача та порушення саме ним норм ПКУ щодо несвоєчасного направлення ПН для реєстрації в ЄРПН.

Рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 року по справі №823/873/16 щодо вирішення подібних правовідносин зазначив, що в ході проведення перевірки виявлене податкове порушення підприємством, що полягало в недотриманні строків реєстрації податкових накладних. Судами першої та апеляційної інстанції не встановлено причини, з яких Підприємством порушено вказаний строк. Суди не перевірили обставини, на які посилається Підприємство в позовній заяві та не надали оцінку доводам позивача, що порушення терміну реєстрації податкових накладних відбулось не з його вини.

Крім того, Верховний Суд в постановах від 5 вересня 2018р у справі № 806/1936/17 та від 21 листопада 2018 р. у справі №813/815/18 чітко зазначив про відсутність підстав накладення фінансових санкцій, передбачених ст.120-1 ПКУ у разі надіслання платником податків своєчасно податкових накладних для реєстрації в ЄРПН та неотримання ним в операційний день відповідної квитанції, оскільки якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд враховує вказані висновки при вирішенні спірних правовідносин відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Твердження позивача, що в акті №143/15-32-50-06 від 17.01.2019, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 25.02.2019 №00226855006, здійснено задвоєння податкових накладних №102603 від 26.102018, № 103101 від 31.10.2018, № 101604 від 16.10.2018, а саме: вони зазначені і за № пп 1, 2,3, а також за пп. 23, 24, 25 акту, тобто суму штрафу у спірному податковому повідомленні-рішенні за начебто встановленим порушенням строку реєстрації, застосована у подвійному розмірі, суд оцінує критично, оскільки дійсно в акті перевірки здійснено задвоєння вказаних податкових накладних, але згідно наданого до податкового повідомлення-рішення від 25.02.2019 №00226855006 розрахунку штрафних санкцій за затримку вказаних ПН застосований штраф одноразово (а.с.229-232).

Що стосується ПН №81503 від 15.08.2018 року, яка зазначена в акті №143/15-32-50-06 від 17.01.2019 з порушенням строку її реєстрації на 17 днів, судом встановлено, що вказана податкова накладна (т.1 а.с.131) направлена на реєстрацію 15.09.2018 року замість 31.08.2018 року. Тобто її реєстрація повинна була відбутися 15.09.2018 року згідно з датою її направлення на реєстрацію, проте згідно з квитанцією документ прийнято 17.09.2018 року. Таким чином, граничний строк реєстрації даної податкової накладної порушений, але на інший строк ніж вказаний в акті перевірки. Відповідно штрафні санкції застосовані не вірно, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення в цілому. Проте застосування штрафної санкції за вказане порушення є дискреційним повноваженням контролюючого органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав відзив на позов.

Відповідно до ст. 72, 73, 75, 76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що ціна позову складає 421030,54грн.

Згідно із Законом «Про судовий збір» юридичні особи за подання адміністративного позову майнового характеру сплачують судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 21020,00грн, а повинен був позивач сплатити 6315,46грн (1,5%х 421030,54грн)

Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 6315,46грн.

Що стосується переплати судового збору він підлягає поверненню позивачу у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 9, 12, 13, 132, 139, 241-246, 255 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ УКРАЇНА» (вул. Пастера, 48, офіс 6, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 39970899) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області форми «Н» від 25.02.2019 №0022685006 форми «Н» про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ УКРАЇНА» штрафу у розмірі 254060,3 грн; від 18.07.2019 року №0100835006 про застосування штрафу у розмірі 60367,82 грн, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «Н» про застосування штрафу у розмірі 106602,42грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЧКЕЙП ШИПІНГ СЕРВІСИЗ УКРАЇНА» судові витрати у сумі 6315,46 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва