
Справа № 420/13018/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (67801, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2-А, адреса для листування: 65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 45, оф. 511) до Одеської Митниці Державної митної служби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення ,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500013/2 від 25.09.2020 року; картку відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UA500490/2020/00042 від 25.09.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці Держмитслужби 28.08.2020 року Декларантом позивача була подана митна декларація № UA500490/2020/501329, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом — ціною договору. Було також розраховано митну вартість товару — 24 474, 57 дол. США. До митної декларації додано усі необхідні документи для здійснення митного оформлення. Проте, Одеською митницею Державної митної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500013/2 від 25.09.2020 року. На думку відповідача декларантом не було подано усіх документів, у відповідності до вимог ч.2-4 ст. 53 МК України, які б усунули розбіжності, які були встановлені під час аналізу наданих разом із МД документів. У свою чергу, Одеська митниця Держмитслужби склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2020/00042 від 25.09.2020 року, якою повідомила про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від № UА500490/2020/500013/2 від 25.09.2020 року. Позивач зазначає, що ним подано всі документи для належного митного оформлення, та визначення митної вартості товару.
Відповідачем – Одеською митницею Держмитслужби 21.12.2020р. подано до суду відзив на позовну заяву (вхід. №54496/20), у якому зазначено, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) № UA500490/2020/501329, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подано витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у справі 420/13018/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської Митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Ухвалою суду від 26 січня 2021р. розгляд справи №420/13018/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської Митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 16.02.2021р. о 11 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року закрито підготовче провадження по справі №420/13018/20. Призначено справу №420/13018/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської Митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, до судового розгляду по суті на 18.03.2021р. - 12 год. 20 хв.
До судового засідання 18.03.2021р. сторони у справі яку представників не забезпечили, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, у зв`язку з чим судом вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 03.12.2019 року між компанією «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» (Туреччина), як продавцем, та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) б/н, за умовами якого Продавець на протязі певного періоду зобов`язується продавати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору. Відповідно до умов зазначеного договору, орієнтовний план закупівлі Позивачем товару становить — 1 контейнер продукції «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» (Туреччина) щомісячно.
На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» поставило Позивачу наступну партію товару: товар № 1 Іграшки колісні для катання дітей у частково розібраному стані, без двигуна:арт. 07 169, atom tricycle (велосипед трьохколісний) — 100 шт., tractor (трактор педальний) — 80 шт., арт. 07 294, super pedal operated арт. 07 295, super trader (причіп до трактора педального) - 80 шт., арт. 07 297, super pedal operated tractor with loader (трактор педальний), арт. 07 302, herby pedal operated car (машинка педальна) - 22 шт.,арт. 07 312, speedy pedal operated car (машинка педальна) — 10 шт.,арт. 07 314, active pedal operated tractor (трактор педальний) — 379 пхт.,арт. 07 315, active pedal operated tractor with loader (екскаватор педальний) — 110 шт., арт. 07 316, active pedal operated tractor with trader (екскаватор педальний з причтом) — 140 шт., арт. 07 317, active trader (причіп до трактора педального) - 170 шт., товар №2 меблі з пластмаси для дітей, стіл в наборі зі стільцями: арт. 03 414, hobby study table — 20 шт. товар №3: обладнання для гри на свіжому повітрі: арт. 06 161, elephant slide and swing set (горка "слон" з гойдалкою) — 3 пгг., арт. 06 167, funny slide ("весела" горка)— 30 шт.; товар № 4: іграшки у вигляді тварин з комплектуванням музикою, або без комплектування: арт. 01 002, musical pony (bag) (качалка-каталка "поні") — 15 шт., арт. 07 520, musical rocking horse with арт. 07 914, cute horse with bag 15 шт.,sound (bag) (качалка-каталка "коник") — 20 шт., арт. 07 915, cute dog (bag) (качалка-каталка "собачка") — 15 шт.,; товар №5: іграшки з пластмаси без механічного приводу:арт. 06 194, magic house ("чарівна" хатка")— 5 шт., арт. 06 205, excavator (екскаватор) — 36 шт., арт. 06 437, stone house (кам`яна хатка) (трактор з причіпом) - 32 шт. арт. 06 212, tractor with trader - 5 шт., арт. 06 443, stone house with fence (кам`яна хатка з парканом) — 7 пгг., арт. 06 611, mak truck (вантажівка) - 72 шт., арт. 06 621, master truck (box) (вантажівка мастер) — 60 шт., виробник товарів - PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S., ТУРЕЧЧИНА. Торговельна марка - «PILSAN».
З метою здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці Держмитслужби 28.08.2020 року Декларантом Позивача була подана митна декларація № UA500490/2020/501329, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом — ціною договору. Було також розраховано митну вартість товару — 24 474, 57 дол. США.
Декларантом Позивача до митного оформлення були подані також наступні документи: пакувальний лист (packing list) № б/н від 02.09.2020 року; рахунок-проформа (proforma invoice) № 202804100 від 14.08.2020 року; рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) № ps2020000000333 від 02.09.2020 року; коносамент (bill of lading) № uclua20xl824 від 09.09.2020 року; автотранспортна накладна (road consignment note) №824 від 20.09.2020 року; автотранспортна накладна (road consignment note) №825 від 20.09.2020 року; автотранспортна накладна (road consignment note) №826 від 20.09.2020 року; сертифікат про походження товару форми a (certificate of origin form a (gsp)) №d0127976 від 03.09.2020 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №njbklk93o3oww8x від 03.09.2020 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3587 від 10.09.2020 року; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №274 від 11.09.2020 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №6660 від 10.09.2020 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 03.12.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № б/н від 03.12.2019 року; договір про надання послуг митного брокера № 1609/20 від 16.09.2020 року; інші некласифіковані документи акт зважування № 364682 від 20.09.2020 року; інші некласифіковані документи акт зважування № 364685 від 20.09.2020 року; інші некласифіковані документи акт зважування № 364686 від 20.09.2020 року; інші некласифіковані документи лист відправника 06.08.2020 року; копія митної декларації' країни відправлення №20343100ех205827 від 03.09.2020 року;
25.09.2020 року Одеською митницею Державної митної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500013/2, відповідно до розділу 33 якої зазначено наступне:
подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно пункту 6 частини десятої статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
2) декларантом відомості щодо виробника товарів у графах митної декларації наведені наступним чином - «PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S.». Проте, у наданих декларантом товаросупровідних й комерційних документах відомості щодо виробника, а також щодо торгівельної марки товарів відсутні, тобто такі відомості документально не підтверджені;
3) у наданому декларантом прайс-листі від 03.12.2019 б/н та інвойсу (рахунка-фактури) від 02.09.2020 №PS2020000000333 не зазначено пункт (місце) поставки товарів відповідно до комерційних термінів Інкотермс, внаслідок чого неможливо однозначно встановити, які саме витрати були понесені, або мають бути понесеними покупцем товарів та чи включені такі витрати до ціни товарів чи ні, тобто здійснення перевірки числового значення заявленої митної вартості не є можливим.
4) у наданому до митного оформлення інвойсі від 02.09.2020 №PS2020000000333 та інших документах не конкретизовані умови оплати за поточну партію товару. Даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки;
5) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
У подальшому, внаслідок неможливості надати додаткові документи, товариство з обмеженою відповідальністю "СІТНЕЙ ЛТД" (Декларант) (відповідно до договору про надання брокерських послуг та декларування товарів №1609/20 від 19.09.2020р.) відповідним листом повідомило про надання вичерпного переліку додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
У зв`язку з чим, Одеська митниця Держмитслужби склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2020/00042 від 25.09.2020 року, якою повідомила про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від № UА500490/2020/500013/2 від 25.09.2020 року.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які уможливлюють пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, під час перевірки Одеською митницею Державної митної служби наданих декларантом позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» для підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:
1) відповідно пункту 6 частини десятої статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
2) декларантом відомості щодо виробника товарів у графах митної декларації наведені наступним чином - «PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S.». Проте, у наданих декларантом товаросупровідних й комерційних документах відомості щодо виробника, а також щодо торгівельної марки товарів відсутні, тобто такі відомості документально не підтверджені;
3) у наданому декларантом прайс-листі від 03.12.2019 б/н та інвойсу (рахунка-фактури) від 02.09.2020 №PS2020000000333 не зазначено пункт (місце) поставки товарів відповідно до комерційних термінів Інкотермс, внаслідок чого неможливо однозначно встановити, які саме витрати були понесені, або мають бути понесеними покупцем товарів та чи включені такі витрати до ціни товарів чи ні, тобто здійснення перевірки числового значення заявленої митної вартості не є можливим.
4) у наданому до митного оформлення інвойсі від 02.09.2020 №PS2020000000333 та інших документах не конкретизовані умови оплати за поточну партію товару. Даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки;
5) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.
Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019року по справі №803/3649/15.
Митним органом у якості однієї з підстав коригування митної вартості товарів, зазначено, що відповідно пункту б частини десятої статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
Натомість, відповідно до розділу «А.9» умов EXW Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Таким чином, оскільки поставку товару здійснено у тарі Постачальника товару, судом встановлено, що її вартість входить до ціни товару. Тобто, у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, котрі понесено покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. Товар, який був поставлений за контрактом, є несипучим, тому не потребує додаткової упаковки, крім тари, в якій він перевозиться.
Згідно з пп. 14.1.260 Податкового кодексу України, фрахт — це винагорода (компенсація), яка виплачується за договорами перевезення, найму або піднайму сулна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів і пасажирів морськими або повітряними суднами, а також перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
При цьому базова ставка фрахту включає в себе вартість самого фрахту, а також витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, оплачуваних фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (пп. 14.1.12 Податкового Кодексу України).
Тобто чинним законодавством визначено, що вартість фрахту вже включає у себе витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження товару.
До митного оформлення надавався договір, укладений із перевізником ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», довідка ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» про транспортні витрати № 6660 від 10.09.2020 року із чітким зазначенням назв контейнерів, а саме: №№ CAAU5062658, CAAU5070355, CAIU4674292.
Окрім іншого, митному органу було надано рахунок на оплату фрахту №3587 віл 10.09.2020 року і платіжне доручення, що підтверджує оплату фрахту N° 274 від 11.09.2020 року.
Більше того, як зазначено в розділі « 2» зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товарів б/н від 03.12.2019року усі деталі контракту стосовно розміру товару та його пакування відображаються у інвойсах.
При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» - не передбачалось.
Тобто, суд зазначає, що наведені вище висновки митного органу є помилковими, оскільки, зазначені витрати входять до ціни товару та додатковому відшкодуванню зі сторони покупця не підлягають.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити лані складові та які документи необхідні лля підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії', спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16.
Крім того, суд критично ставиться до зауваження митного органу, котре також слугувало однією з підстав для коригування митної вартості, а саме: декларантом відомості щодо виробника товарів у графах митної декларації наведені наступним чином - «PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S.». Проте, у наданих декларантом товаросупровідних й комерційних документах відомості щодо виробника, а також щодо торгівельної марки товарів відсутні, тобто такі відомості документально не підтверджені.
Судом встановлено, та сторонами не заперечувалось, що на момент консультацій з митним органом Декларантом надавався лист «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» від 24.01.2020 року, щодо ідентифікації виробника товарів. Також, позивачем підтверджено, що на протязі 2020 року митному органу надавався такий лист разом із ігшими митними деклараціями, у рамках договору купівлі продажу товарів б/н від 03.12.2019 року: 1) №UA500490/2020/500390; 2) №UA500490/2020/501430; 3)№UA500030/2020/203241; 4) №UA500030/2020/200879, а відтак, висновок митного органу в наведеній частині є безпідставним та спростовується матеріалами справи.
Крім того, суд критично ставиться до зауваження митного органу, котре також слугувало однією з підстав для коригування митної вартості, а саме: у наданому декларантом прайс-листі від 03.12.2019 б/н та інвойсу (рахунка-фактури) від 02.09.2020 №PS2020000000333 не зазначено пункт (місце) поставки товарів відповідно до комерційних термінів Інкотермс, внаслідок чого неможливо однозначно встановити, які саме витрати були понесені, або мають бути понесеними покупцем товарів та чи включені такі витрати до ціни товарів чи ні, тобто здійснення перевірки числового значення заявленої митної вартості не є можливим
Стосовно наведеного суд зазначає, що частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено перелік додаткових документів, до якого входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Прейскурант (прайс-лист) — це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.
Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації' щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Разом із тим, для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.
Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.
Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації', чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, — не передбачено.
Тому твердження митного органу про те, що наданий декларантом прайс-лист від 03.12.2019 року б/н не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей — не є вірним.
Так, у прайс-листах, копії яких наявні в матеріалах справи, зазначено, що ціни вказані для запитуваних товарів та дійсні на протязі 2020 року, тобто, ціни, вказані у прайс-листах, є чинними на момент відвантаження товарів Позивачеві.
Прайс-лист - довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.
Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь- якому покупцю для отримання інформації' щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листах відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, Позивач вважає таким, що не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність Позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару. Аналогічної думки за схожих обставин досяг Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 13.09.2019 року по справі №820/859/17.
Декларантом було подано митному органу документи, які містять посилання на місце поставки товарів, зокрема: коносамент (Bill of landing) UCLUA20X1824 із зазначенням порту вивантаження (Port of discharge); довідка про транспортні витрати № 6660 від 10.09.2020 року; платіжне доручення про сплату фрахту за межами України № 274 від 11.09.2020 року; рахунок на оплату ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК»№ 3587 від 10.09.2020 року;
Крім того, суд критично ставиться до зауваження митного органу, котре також слугувало однією з підстав для коригування митної вартості, а саме: у наданому до митного оформлення інвойсі від 02.09.2020 №PS2020000000333 та інших документах не конкретизовані умови оплати за поточну партію товару. Даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки.
В даному випадку суд звертає увагу, що у наданому до митного оформлення інвойсі віл 02.09.2020 року №PS2020000000333 чітко визначено умови оплати (англ, «payment condition») — «BY T/T IN ADVANCE». T/T - telegraphic transfer або wire / swift transfer. Telegraphic transfer (tt) — Спосіб переказу грошей в будь-яку країну світу за допомогою трансферу по кабелю або телефону між банками. Переклад зазвичай здійснюється у валюті одержувача платежу, а гроші можуть бути зараховані на його рахунок в певному банку або виплачені йому готівкою при пред`явленні посвідчення особи.
Це спосіб оплати, коли товари відвантажуються після здійснення авансового ( англ, «in advance») платежу на банківський рахунок.
Суд критично ставиться до зауваження митного органу, котре також слугувало однією з підстав для коригування митної вартості, а саме: відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Оскільки згідно до розділу «А.9» умов EXW Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Оскільки поставка спірного товару була здійснена у тарі Постачальника товару, відповідно її вартість вже входить у ціну товару. Тобто, у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Товар, який був поставлений за Контрактом, є несипучим, тому не потребує додаткової упаковки, крім тари, в якій вій перевозиться.
Більше того, у відповідності до розділу « 2» зовнішньоекономічного договору купівлі продажу товарів б/н від 03.12.2019 року зазначено, що усі деталі контракту стосовно розміру товару та його пакування відображаються у інвойсах.
При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» - не передбачалось.
Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації в поданих доказах.
Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд не залишає поза уваги ту обставину, що до митного оформлення позивачем надавались документи на підтвердження митної вартості товару, що переміщається через митний кордон України.
Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Одеською митницею Державної митної служби не надано належних доказів, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларації недостовірні чи неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.
При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відтак, враховуючи, що декларантом позивача – ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Державної митної служби за вказаним зовнішньоекономічним договором (контрактом) надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності коригування Одеською митницею Державної митної служби заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» шляхом визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500013/2 від 25.09.2020 року та картки відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UA500490/2020/00042 від 25.09.2020 року.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП” правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.
У зв`язку з тим, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП” задоволено, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (67801, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2-А, адреса для листування: 65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 45, оф. 511) до Одеської Митниці Державної митної служби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA500490/2020/500013/2 від 25.09.2020 року.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UA500490/2020/00042 від 25.09.2020 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП” (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2-А код ЄДРПОУ 43096047) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Ю.В. Харченко
Судове рішення № 96409395, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 19.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/13018/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: