Ухвала суду № 96409113, 21.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/6196/21

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

21 квітня 2021 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини А3913 про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- звільнити від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій у справі, пов`язаній з порушенням прав позивача;

- стягнути з військової частини А3913 (код ЄДРПОУ 07699476) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код – НОМЕР_1 ) середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01 січня 2013 року по 03 жовтня 2018 року) у розмірі 23111,56 грн. (двадцять три тисячі сто одинадцять гривень 56 коп.) за період з 04 жовтня 2018 року до 25 березня 2021 року;

- у разі необхідності вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина;

- судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160 КАС України, з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач до адміністративного позову не додав доказів сплати судового збору.

Натомість, у позовній заяві позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій у справі, пов`язаній з порушенням його прав, на підтвердження чого долучив до матеріалів позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого 14 травня 2015 року Управлінням особового складу штабу Командування сухопутних військ.

Надаючи правову оцінку такому твердженню позивача, суддя зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.

Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Суд відзначає, що ця норма Закону № 3674-VI має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (надалі - Закон № 3551-XII).

Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону № 3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII».

Суддя також враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Позивач, звернувшись до суду з цим позовом, зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року зобов`язано військову частину А3913 нарахувати та виплатити йому у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2013 по 03.10.2018 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахування проведених виплат. Указане судове рішення виконане відповідачем 25 березня 2021 року. Тому, на думку позивача, відповідач повинен виплатити йому середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі, що становить 23111,56 грн.

З огляду на підстави та предмет позову у цій справі, суддя дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі, що становить 23111,56 грн. не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій; така виплата не входить в структуру грошового забезпечення та, відповідно, не є «заробітною платою» в розумінні Кодексу законів про працю України. Оскаржені діяння відповідача зумовлені невчасним розрахунком при звільненні особи з публічної служби та жодним чином не пов`язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Таким чином, у розрізі положень статті 12 Закону № 3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог, відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цього позову в частині стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі, що становить 23111,56 грн.

Тому ОСОБА_1 за цю позовну вимогу належить сплатити судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2270 гривні.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за заявлену позовну вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 23111,56 грн. (ціна позову) позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі, який становить 908,00 грн. (не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Суддя встановив, що позивач не сплатив судовий збір за заявлену позовну вимогу майнового характеру у розмірі, який становить 908,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А3913 про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі, який становить 908,00 грн.

Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Клименко О.М.