Рішення № 96408861, 21.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1587/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 30 березня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Лисичанську) з такими вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12 лютого 2021 року № 121130002803 щодо відмови позивачу у зарахуванні до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з 08.07.1991 по 28.07.1991, з 17.07.1997 по 31.07.1999, з 01.08.1999 по 31.03.2002 та з 10.07.2015 по 16.11.2015, та щодо відмови в призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2) зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08 лютого 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи: з 08.07.1991 по 28.07.1991 учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні «ім. М.В. Фрунзе» виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит»; з 17.07.1997 по 31.07.1999 помічником командиру взводу у дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні вугільної промисловості України; з 01.08.1999 по 31.03.2002 помічником командиру взводу у другому воєнізованому гірничорятувальному загоні вугільної промисловості України; з 10.07.2015 по 16.11.2015 помічником начальника дільниці з повним робочим днем на підземній роботі в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Гуковське управління Донбас шахт строї монтаж».

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач 08 лютого 2021 року звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах і надав необхідні для цього документи. Рішенням відповідача від 12 лютого 2021 року № 121130002803 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з абзацом 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з мотивів відсутності у ОСОБА_2 необхідного пільгового підземного стажу роботи строком 25 років.

Позивач з таким рішенням не згоден оскільки вважає, що всі професії та посади, за якими в спірному періоді працював позивач віднесені до списку № 1 та списку № 202. При цьому в трудових книжках вказані і періоди роботи, і професії, і посади, за якими працював ОСОБА_2 . Також наявні відомості про зайнятість позивача повний робочий день під землею. Тому для підтвердження пільгового трудового стажу за періоди з 08.07.1991 по 28.07.1991 та з 10.07.2015 по 16.11.2015 взагалі не потрібні будь-які уточнюючі довідки, як цього вимагає відповідач. Також трудова книжка містить інформацію про проведення атестації робочого місця, чим підтверджено право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах.

Також, на думку представника позивача, відповідач безпідставно не враховує довідку від 12.02.2021 № 54 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, отриману у центрі управління воєнізованими гірничорятувальними загонами в м. Луганську, якою підтверджено, що весь період з 17.07.1997 по 31.03.2002 позивач працював у 9-му та 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з повним робочим днем. Відповідач не враховує вказані в цій довідці відомості з тих підстав, що її видано на тимчасово окупованій території України. Але в даному випадку, на думку представника позивача, відповідач має застосовувати загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки їх неприйняття призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.

Таким чином представник позивача вважає, що у відповідача наявні всі підстави для зарахування до пільгового страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахування спірних періодів роботи.

Ухвалою від 01 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 38-39).

Від УПФУ в м. Лисичанську надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 44-47).

До пільгового стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до вимог абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV враховано 20 років 5 місяців 0 днів. Не враховано: періоди роботи в ДВАТ «Шахта «Чорноморка» 31.01.1994 – 1 день у зв`язку з відсутністю відомостей про підземні спуски, період з 01.06.1997 по 05.06.1997 – 5 днів у зв`язку з переведенням на легку працю (за результатами рішення Комісії при ГУПФУ в Луганській області від 31.07.2020 № 08/20); період роботи у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні помічником командира взводу з 17.07.1997 по 31.03.2002 – 4 роки 8 місяців 15 днів у зв`язку за відсутністю даних про зайнятість повний робочий день в шкідливих умовах праці на підземних роботах протягом повного робочого дня, відсутність первинних документів через те, що підприємство розташоване на непідконтрольній Україні території, в Реєстрі застрахованих осіб за цей період інформація відсутня; період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Північна алмазна компанія» помічником начальника дільниці 30.11.2015, з 01.07.2016 по 31.07.2016, з 01.06.2018 по 30.06.2018, з 01.06.2019 по 30.06.2019, з 01.03.2020 по 30.06.2020 у зв`язку з відсутністю доходів за цей період та з 10.04.2017 по 24.04.2017, з 01.07.2018 по 10.07.2018, з 02.07.2019 по 15.07.2019 у зв`язку з відпусткою без збереження заробітної плати; зарахувати до пільгового стажу роботи період з 08.07.1991 по 28.07.1991 неможливо через помилки в трудовій книжці позивача; період роботи з 10.07.2015 по 16.11.2015 помічником начальника дільниці з повним робочим днем на підземній роботі в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Гуковське управління Донбас шахт строймонтаж» у зв`язку з тим, що трудовий договір не відповідає вимогам пункту 20 Порядку № 637.

У зв`язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України, витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 9-11).

Позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську із заявою від 08 лютого 2021 року про призначення пенсії, разом з якою надав: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, заяву про призначення пенсії, паспорт, трудові книжки серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , диплом ЛЗ № 008416, довідку про заробітну плату від 08.02.2021, довідки про джерела доходів з 01.07.2000, довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 №№ 6, 33, 08/20, довідку про зміну назви організації, довідку, що визначає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № 2707/01-26, довідку про місце проживання (реєстрації) особи (арк. спр. 57-121).

З розрахунку страхового стажу ОСОБА_2 встановлено, що страховий стаж позивача складає 29 років 10 місяців 17 днів, у тому числі за списком № 1 - 20 років 5 місяців 0 днів (арк. спр. 52-56).

Рішенням УПФУ в м. Лисичанську від12 лютого 2021 року № 121130002803 відмовлено у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу (арк. спр. 17-18).

При прийнятті рішення враховані такі документи: трудову книжку від 08.07.1991; заяву про призначення пенсії від 08.02.2021; рішення Комісії при ГУПФУ в Луганській області від 31.07.2020 № 08/20; довідку Державного воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості від 08.02.2021 № 6 про періоди роботи в Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.12.2014 по 04.04.2015 за професією помічник командира взводу; довідку ТОВ «Північна алмазна компанія» від 20.01.2021 № 33 про період роботи в структурних підрозділах «Шахта Заполярная» і «Шахта Воргашорська» АТ «Воркутавуголь» м. Воркута з 30.11.2015 по 30.06.2016 помічником дільниці, з 18.08.2016 по 31.12.2020 гірничим майстром; довідка форми ОК5; довідки ТОВ «Північна алмазна компанія» від 20.01.2021 №№ 210-214, 395 про доходи; диплом про навчання в Донбаському гірничо-металургійному інституті від 30.06.1994 за період з 01.09.1989 по 22.06.1994; інформацію про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи від 01.01.2021.

Як вказано в рішенні, до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до вимог абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV враховано 20 років 05 місяців 0 днів, а саме такі періоди роботи:

у ДВАТ «Шахта «Чорноморка» ДП ДХК «Лисичанськвугілля» підземним прохідником дільниць ПР-2 та УПР-5 (виробнича практика) з 01.07.1993 по 31.08.1993, з 01.02.1994 по 28.02.1994, гірничим майстром дільниці ПР1 з 10.09.1994 по 21.08.1995, з 06.06.1997 по 04.07.1997 (за результатами рішення Комісії при ГУПФУ в Луганській області від 31.07.2020 № 08/20) 3 роки 0 місяців 21 день;

у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні помічником командира взводу з 01.12.2014 по 04.04.2015 0 років 4 місяці 4 дні;

у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні помічником командира взводу з 01.04.2002 по 30.11.2014 (за індивідуальними відомостями про застраховану особу, форма ОК5) 12 років 8 місяців 0 днів;

в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Північна алмазна компанія» помічником начальника дільниці з 01.12.2015 по 09.04.2017, з 25.04.2017 по 31.05.2018, з 01.07.2018 по 31.05.2019, з 16.07.2019 по 29.02.2020, з 01.07.2020 по 31.12.2020 4 роки 4 місці 4 дні.

До пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до вимог абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV не враховано такі періоди роботи:

у ДВАТ «Шахта «Чорноморка» 31.01.1994 – 1 день у зв`язку з відсутністю відомостей про підземні спуски, період з 01.06.1997 по 05.06.1997 – 5 днів у зв`язку з переведенням на легку працю (за результатами рішення Комісії при ГУПФУ в Луганській області від 31.07.2020 № 08/20);

у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні помічником командира взводу з 17.07.1997 по 31.03.2002 за відсутністю даних про зайнятість повний робочий день в шкідливих умовах праці на підземних роботах протягом повного робочого дня, відсутність первинних документів через те, що підприємство розташоване на непідконтрольній Україні території, у Реєстрі застрахованих осіб за цей період інформація відсутня – 4 роки 8 місяців 15 днів;

в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Північна алмазна компанія» помічником начальника дільниці 30.11.2015, з 01.07.2016 по 31.07.2016, з 01.06.2018 по 30.06.2018, з 01.06.2019 по 30.06.2019, з 01.03.2020 по 30.06.2020 у зв`язку з відсутністю доходів за цей період та з 10.04.2017 по 24.04.2017, з 01.07.2018 по 10.07.2018, з 02.07.2019 по 15.07.2019 у зв`язку з відпусткою без збереження заробітної плати.

Підстави для незарахування періодів роботи позивача з 08.07.1991 по 28.07.1991, з 10.07.2015 по 16.11.2015 в оскаржуваному рішенні не вказані.

Позивачем разом із заявою від 01 березня 2021 року додатково надано до УПФУ в м. Лисичанську копії таких документів: довідки від 12.02.2021 № 54 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній про роботу в Дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні у період з 17.07.1997 по 31.07.1999 та і Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 30.11.2014; довідки від 18.02.2021 № 40 про заробітну плату за період з 1997 року по березень 2002; довідку, що до квітня 2002 року воєнізовані гірничорятувальні загони не здійснювали збір на обов`язкове державне соціальне страхування; наказу від 23.10.1995 № 84 про результати проведення атестації робочого місця в Дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні; наказів від 10.07.1995 № 72 та від 09.06.2000 № 86 про результати проведення атестації робочого місця в Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні; трудового договору, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Гуковське управління Донбас шахт строй монтаж» (арк. спр. 19, 20-28).

Листом від 25 березня 2021 року № 1211-02-8/2640 УПФУ в м. Лисичанську повідомило позивача про неможливість зарахування до пільгового стажу періодів його роботи: з 08.07.1991 по 28.07.1991 в шахтоуправлінні «ім. М.В. Фрунзе» ВО «Ровенькиантрацит» у зв`язку з виправленнями в трудовій книжці позивача та відсутність уточнюючої довідки; з 17.07.1997 по 31.03.2002 в Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні через відсутність даних про зайнятість повний робочий день в шкідливих умовах праці на підземних роботах, відсутність первинних документів, відсутність даних в Реєстрі застрахованих осіб. Розглянути довідку від 12.02.2021 № 54 неможливо у зв`язку з тим, що її надано з населеного пункту, на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження. Для зарахування періоду роботи в ТОВ «Гуковське управління Донбас шахт строй монтаж» потрібно надати уточнюючу довідку відповідно до пункту 20 Порядку № 637 (арк. спр. 29).

Дослідженням трудової книжки позивача від 08.07.1991 НОМЕР_3 встановлено, що в ній за спірний період роботи позивача наявні такі записи:

запис 1 від 08.07.1991 – прийнятий гірником підземним з повним робочим днем під землею 2 розряду в Шахтоуправління «ім. М.В. Фрунзе» ВО «Ровенькиантрацит», наказ від 08.07.1991 № 559-к. Запис містить виправлення з «гірника» на «учня прохідника» та з «другого» на «четвертого»;

запис 2 від 28.07.1991 – звільнений у зв`язку із закінченням виробничої практики, наказ від 29.07.1991 № 617-к;

запис 11 від 17.07.1997 – прийнятий на службу помічником командира взводу Дев`ятого воєнізованого гірничорятувального загону, наказ від 17.07.1997 № 84к;

запис 12 від 15.02.1999 – призначений виконуючим обов`язки помічника командира загону, наказ від 15.02.1999 № 20к;

запис 13 від 31.07.1999 – звільнений за переведенням до Другого воєнізованого гірничорятувального загону у зв`язку з реорганізацією, наказ від 29.07.1999 № 107к;

запис 14 від 01.08.1999 – прийнятий помічником командира взводу до Другого воєнізованого гірничорятувального загону за переведенням з Дев`ятого воєнізованого гірничорятувального загону, наказ від 31.07.1999 № 106к;

запис 15 від 09.06.2000 – за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право переходу на пенсію за списком № 1, наказ від 29.11.2002 № 196к;

запис 16 від 01.11.2002 – укладений контракт, наказ від 29.11.2002 № 196к (арк. спр. 12-13).

В трудовій книжці позивача від 10.07.2015 НОМЕР_2 за спірний період роботи наявні такі записи:

запис 1 від 10.07.2015 – прийнятий помічником начальника дільниці в ТОВ «Гуковське управління Донбас шахт строй монтаж» з повним робочим днем на підземній роботі на дільницю № 3, наказ від 10.07.2015 № 298к;

запис 2 від 16.11.2015 – звільнений за власним бажанням, наказ від 17.11.2015 № 525к (арк. спр. 14-16).

Згідно з виданою ОСОБА_2 довідкою Центру управління воєнізованими гірничорятувальними загонами Міністерства надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійного лиха ЛНР від 12.02.2021 № 54 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній позивач працював повний робочий день в

Дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні:

з 17.07.1997 (наказ від 17.07.1997 № 84-к) по 14.02.1999 (наказ від 15.02.1999 № 20-к) 1 рік 06 місяців 27 днів виконував гірничі роботи за професією, посадою помічник командира взводу, що передбачено Списком 1, розділом 1, підрозділом 5, пунктом б, код 1010600б-22988 код КП 1222.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162;

з 15.02.1999 (наказ від 15.02.1999 № 20-к) по 31.07.1999 (наказ від 29.07.1999 № 107-к) 0 років 5 місяців 16 днів виконував гірничі роботи за професією, посадою виконуючий обов`язки помічника командира загону, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 5, пункт б, код 1010600б-22988 код КП 1222.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 1626;

Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні:

з 01.08.1999 (наказ від 31.07.1999 № 106-к) по 30.11.2014 (наказ від 13.11.2014 № 131) 15 років 03 місяці 29 днів виконував гірничі роботи за професією, посадою помічник командира взводу, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 5, пункт б, позиція 1.5б код КП 1222.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Підстави для видачі: накази командира загону, особові рахунки, особові картки форми Т-2, атестація робочих місць.

Додатково вказано, що ОСОБА_2 перебував у відпустці без збереження заробітної плати: 15 днів з 18.03.2009 по 01.04.2009 (наказ від 23.02.2009 № 64к-о), 30 днів з 22.09.2014 по 21.10.2014 (наказ від 21.09.2014 № 507к-о) (арк. спр. 20-21).

В довідці Центру управління воєнізованими гірничорятувальними загонами Міністерства надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійного лиха ЛНР від 18.02.2021 № 40 вказано інформацію про отримувану ОСОБА_2 заробітну плату в період з липня 1997 року по березень 2002 року (арк. спр. 22).

Згідно з довідкою б/н та б/д в період до 01 квітня 2002 року Державні воєнізовані гірничо-рятувальні загони нарахування збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на фонд оплати праці воєнізованого складу не здійснювали (арк. спр. 23).

Згідно з наказами командира Дев`ятого воєнізованого гірничорятувального загону від 23.10.1995 № 84 про результати проведення атестації робочих місць з особливо шкідливими та особо важкими умовами праці, командира Другого воєнізованого гірничорятувального загону від 10.07.1995 № 72 про результати проведення атестації робочих місць зі шкідливими умовами праці та від 09.06.2000 № 86 про результати атестації робочих місць за умовами праці, підтверджено право на пільги, передбачені законодавством України на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці в гірничорятувальних частинах за Списком 1, розділ 1, підрозділ 5 а та б наступні професії (посади), зокрема помічник командира взводу, помічник командира загону (арк. спр. 24-26).

Дослідженням трудової угоди від 10.07.2015 № 128, укладеної між ОСОБА_2 (далі - працівник) та ТОВ «Гуковське управління Донбас шахт строй монтаж» (далі - роботодавець) встановлено, що роботодавець приймає працівника на роботу на гірничопрохідну дільницю № 3 на посаду помічник начальника дільниці. Визначено режим роботи, час відпочинку, зокрема в пункті 4.2 визначено, що особливістю режиму робочого часу є повний робочий день під землею (арк. спр. 27-28).

Також дослідженням довідки форми ОК5 з`ясовано, що Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявна інформація про нараховану Другим воєнізованим гірничорятувальним загоном заробітну плату ОСОБА_2 та сплату страхових внесків, починаючи з квітня 2002 року, також з цього часу наявні відомості про пільговий характер роботи позивача (арк. спр. 30-34).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до якого включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю) (пункт І Списків).

Згідно зі статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства (пункт 1.5 Інструкції).

Пунктом 2.2 Інструкції визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (пункт 2.4 Інструкції).

Пунктом 2.14 Інструкції визначено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Пунктом 4.1 Інструкції визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці.

При цьому, значення трудової книжки як основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Отже, відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постановах від 10 березня 2015 року у справі № 21-51а15, від 17 березня 2015 року у справі № 21-585а14 року, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-3287а15, від 12 квітня 2016 року № 21-6501а15, а також правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 23 січня 2017 року у справі № 732/2003/14, від 30 січня 2018 року у справі № 506/384/17, від 05 червня 2018 року у справі № 466/455/17.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

При цьому, оцінка рішенню відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

Так, з оскаржуваного рішення судом встановлено, що відповідач відмовляє в зарахуванні до пільгового стажу за списком № 1 період виробничої практики позивача з 08.07.1991 по 28.07.1991 учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні «ім. М.В. Фрунзе» виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит» через виправлення, внесені до запису про прийом на роботу, та відсутність уточнюючої довідки.

Однак відповідача не враховує, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи до пільгового стажу. Так визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність таких записів.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а та від 17 липня 2018 року у справі № 220/989/17.

Дослідженням трудової книжки від 08.07.1991 НОМЕР_3 встановлено, що записи 1 та 2 про роботу позивача у вказаному періоді містять всю необхідну інформацію про його безпосередню зайнятість у період з 08.07.1991 по 28.07.1991 протягом повного робочого дня на підземних гірничих роботах, тому цей період роботи має зараховуватися відповідачем до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з абзацом першим частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV.

Крім того, як вже вищевказано, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністров України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» тягар відповідальності за порушення порядку ведення трудових книжок покладається на відповідальну посадову особу роботодавця, а не на працівника.

Суд також погоджується з твердженнями представника позивача, що оскільки записи в трудовій книжці позивача містять всю необхідну інформацію про виконувану позивачем роботу, відповідач безпідставно вимагає надання уточнюючої довідки, надання якої передбачено пунктом 20 Порядку № 637.

Що стосується роботи ОСОБА_2 з 17.07.1997 по 31.07.1999 помічником командиру взводу у Дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні вугільної промисловості України та з 01.08.1999 по 31.03.2002 помічником командиру взводу у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні вугільної промисловості України, суд зазначає таке.

В рішенні про відмову в призначенні пенсії відповідач відмовляє в зарахуванні цього періоду роботи до пільгового стажу позивача за списком № 1 у зв`язку з тим, що в трудовій книжці відсутня інформація про зайнятість позивача на підземних роботах протягом повного робочого дня.

Дослідженням трудової книжки від 08.07.1991 НОМЕР_3 підтверджено відсутність такої інформації.

При цьому відповідач відмовляється враховувати інформацію, вказану в уточнюючій довідці Центру управління воєнізованими гірничорятувальними загонами Міністерства надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійного лиха ЛНР від 12.02.2021 № 54, якою така неповнота записів у повній мірі усувається. Так, в листі від 25 березня 2021 року № 1211-02-8/2640 УПФУ в м. Лисичанську вказує про неможливість врахування цієї довідки у зв`язку з тим, що її надано з населеного пункту, на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Однак суд вважає за необхідне зазначити, що у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, б 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer V. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Враховуючи те, що рішення Європейського Суду з прав людини є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17.

Отже, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Суд зауважує, що надані позивачем трудова книжка від 08.07.1991 НОМЕР_3 , довідка Центру управління воєнізованими гірничорятувальними загонами Міністерства надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійного лиха ЛНР від 12.02.2021 № 54, копії наказів про проведення атестації робочих місць, довідка Другого воєнізованого гірничорятувального загону від 18.02.2021 № 7 щодо утримання пенсійних внесків, довідка форми ОК5 у своїй сукупності доповнюють один одного, вказана в цих документах інформація є узгодженою, тому суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не враховує вказану в довідці від 12.02.2021 № 54 інформацію та відмовляє в зарахуванні до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи позивача в Дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні та Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні з від 25 березня 2021 року № 1211-02-8/2640 УПФУ в м. Лисичанську.

Що стосується роботи позивача з 10.07.2015 по 16.11.2015 помічником начальника дільниці з повним робочим днем на підземній роботі в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Гуковське управління Донбас шахт строї монтаж», суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Відповідно до основних положень Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, членами якої є Україна та Російська Федерація, Уряди держав-учасниць цієї Угоди, керуючись статтями 2, 4 Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, виходячи з необхідності захисту прав громадян в області пенсійного забезпечення, усвідомлюючи, що кожна держава-учасниця Співдружності повинна нести безпосередню відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, визнаючи, що держави-учасниці Співдружності мають зобов`язання щодо непрацездатних осіб, які придбали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди, визнаючи необхідність неухильного дотримання зобов`язань за міжнародними угодами, укладеними СРСР по питань пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 4 цієї Угоди передбачено, що Держави-учасниці Угоди проводять політику гармонізації законодавства про пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.

Згідно з частиною другою статті 4 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудова діяльність Працівника оформлюється трудовим договором (контрактом), укладеним з роботодавцем згідно з трудовим законодавством Сторони працевлаштування. Роботодавець реєструє укладені трудові договори (контракти) в установах, визначених Уповноваженими Органами.

Частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Зі змісту наведених норм судом встановлено, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 28 грудня 2013 року № 400-ФЗ «Про страхові пенсії» при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації.

При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.

Отже, страховий стаж за період роботи ОСОБА_2 з 10.07.2015 по 16.11.2015 року відповідно до законодавства Російської Федерації має підтверджуватися відомостями індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документами, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації.

Судом встановлено, що робота позивача у вказаному періоді підтверджена записами в трудовій книжці від 10.07.2015 НОМЕР_2 та трудовою угодою від 10.07.2015 № 128, укладеної між ОСОБА_2 (далі - працівник) та ТОВ «Гуковське управління Донбас шахт строй монтаж».

Дослідженням трудової книжки встановлено, що вона містить всю необхідну інформацію, яка підтверджує зайнятість позивача у вказаному періоді на підземних гірничих роботах протягом повного робочого дня. Такі записи також підтверджені визначеними в угоді умовами режиму праці та відпочинку позивача.

Тому суд погоджується з твердженнями представника позивача, що відповідач безпідставно вимагає надання уточнюючої довідки та відмовляє в зарахуванні цього періоду роботи до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії згідно з абзацом 1 частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано вимог Закону № 1058-IV, Закону № 1788-ХІІ та Порядку № 22-1 щодо прийняття рішення органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, відповідно, й про невідповідність рішення відповідача принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для скасування такого рішення.

Суд також вважає за необхідне вказати, що зарахованого УПФУ в м. Лисичанську пільгового стажу позивача – 20 років 5 місяців 0 днів, та спірного стажу – 05 років 1 місяць 12 днів, сукупно достатньо для підтвердження права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для задоволення позову в повному обсязі, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 11 березня 2021 року (арк. спр. 8).

Оскільки позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (місцезнаходження: 93113, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця ім. В. Сосюри, будинок 347, код за ЄДРПОУ 21792407) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 12 лютого 2021 року № 121130002803 про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області повторно розглянути заяву позивача від 08 лютого 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи ОСОБА_2 з 08.07.1991 по 28.07.1991 учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні «ім. М.В. Фрунзе» виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит»; з 17.07.1997 по 31.07.1999 помічником командиру взводу у Дев`ятому воєнізованому гірничорятувальному загоні вугільної промисловості України; з 01.08.1999 по 31.03.2002 помічником командиру взводу у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні вугільної промисловості України; з 10.07.2015 по 16.11.2015 помічником начальника дільниці з повним робочим днем на підземній роботі в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Гуковське управління Донбас шахт строй монтаж».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова