Ухвала суду № 96408746, 21.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1388/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Держави України в особі Кіровоградської обласної прокуратури (вул. В. Пермська, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду, у вигляді не отриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за частиною 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 по 30.08.2020 у розмірі 1365642,00 грн.

Ухвалою судді від 05 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з огляду на пропуск строку звернення до суду та запропоновано подати до суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення такого строку.

16 квітня 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 05.04.2021 року ОСОБА_1 надала пояснення у яких зазначила про те, що вважає до спірних правовідносин строки звернення до суду не застосовуються, оскільки згідно частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. У поданій заяві ОСОБА_1 не погодилась з висновками судді про пропущення нею строку звернення до суду, зазначивши, що до спірних правовідносин належить застосувати не норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), а положення частини другої статті 233 КЗпП України.

Отже після отримання вказаних пояснень, суддя зазначає про встановлення невідповідності прохальної частини до змісту пояснень.

Так, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що їй завдано матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої заробітної плати під час роботи в органах прокуратури внаслідок дії положень пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, які в подальшому були визнані неконституційними та просить стягнути саме матеріальну шкоду.

Отже, предметом спору, з огляду на зміст позову, є стягнення саме матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати, коли вона перебувала на публічній службі.

У позовній заяві ОСОБА_1 , виділяючи жирним шрифтом (отже звертає особливу увагу судді), зазначає, що вважає належним способом захисту її прав у наведених правовідносинах застосуванням норми прямої дії ч.3 ст.152 Конституції України та стягнення на її користь матеріальної шкоди.

Натомість у письмових поясненнях ОСОБА_1 посилається на недоплачену їй заробітну плату та зазначає про дотичність до даних правовідносин статтю 233 КЗпП України.

Згідно пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує своє вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідача.

Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Правовою підставою для вимоги ОСОБА_1 про стягнення завданої їй шкоди стало прийняття Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26 березня 2020 року.

У позовній заяві ОСОБА_1 , виділяючи жирним шрифтом (отже звертає особливу увагу) зазначає, що вважає належним способом захисту її прав у наведених правовідносинах застосуванням норми прямої дії ч.3 ст.152 Конституції України та стягнення на її користь матеріальної шкоди. При цьому, позовними вимогами є саме стягнення матеріальної шкоди.

Водночас у письмовій заяві на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху ОСОБА_1 зазначає про те, що існує спір про недоплачену заробітну плату, а відтак строки звернення до суду на дані правовідносини не розповсюджуються.

Зазначені заяви ОСОБА_1 є різними за суттю та фактично встановлюють різний предмет спору. У позовній заяві йде мова про стягнення матеріальної шкоди, натомість у заяві від 16.04.2021 року ОСОБА_1 вже зазначає, що предметом даного спору є стягнення заробітної плати, своєчасно не виплаченої, з огляду на що строки звернення не застосовуються.

З огляду на вищезазначене суддя вважає за необхідне запропонувати ОСОБА_1 надати суду заяву про уточнення предмету спору в частині визначення предмету спору, чи вона звертається із позовом про стягнення заробітної плати, і в такому випадку їй необхідне привести позовну заяву у відповідність до вимог частини 4,5 статті 160 КАС України, чи все ж таки мова йде про стягнення матеріальної шкоди, у зв`язку з визнанням неконституційною норми закону, в порядку статті 152 Конституцій України.

Суддя зауважує, що стягнення заробітної плати та стягнення матеріальної шкоди є різними за змістом предмети спору, які виникають із різних правовідносинах, ґрунтуються на відмінних нормах права та мають різні строки звернення до суду, а відтак позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, з огляду на необхідність уточнення предмету спору.

Неможливість встановлення чіткого предмету спору ставить в залежність вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 120, 122, 123, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук