Рішення № 96408725, 21.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5753/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "УРГА" (надалі – позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (також – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (т.6, а.с.96-97), визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.12.2020 № 00007860703 та № 00007870703.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, чинним законодавством України на платника податків не покладено обов`язку щодо перевірки безпосереднього контрагента на предмет виконання вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням, основні фонди, працівників перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість. У той же час, норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника ПДВ на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) дійсно придбав товари (послуги), призначені для використання у господарській діяльності, та мав реальні витрати у зв`язку з їх придбанням. Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуг) вимог закону щодо підстав виникнення права на податковий кредит. Платник податку (покупець) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента. Також позивач зазначив, що при проведенні відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки з питань щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, відповідач вийшов за межі (перевищив) свої повноважень та окрім перевірки питань щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування почав здійснювати перевірку діяльності МААК "УРГА" на дотримання авіаційного законодавства в частині наявності відповідних сертифікацій повітряних суден, компонентів та обладнання, запасних частин, що не відноситься до компетенції відповідача. Також, позивач вважає, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень при здійсненні перевірки з грудня 2018 року. В свою чергу, уповноваженим органом з питань цивільної авіації є Державна авіаційна служба України і саме до її компетенції відносяться питання перевірки МААК "УРГА" на додержання норм Повітряного кодексу України та інших нормативних актів авіаційного законодавства. Отже, викладене підтверджує, що МААК "УРГА" не було допущено порушень податкового законодавства, господарські операції з контрагентом мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському і податковому обліках. У МААК "УРГА" є відповідна та реальна база для виконання вказаних правочинів та є господарська мета у цих правочинах. У періоді, який перевірявся, МААК "УРГА" формувала свій податковий кредит у відповідності із вимогами чинного на час вчинення господарських правовідносин та законодавства про податок на додану вартість, та не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовну повністю, обґрунтовуючи це тим, що позивачем не було надано до перевірки оформлених дозвільних документів на авіаційне обладнання, запасні частини, іншу продукцію авіаційного призначення для повітряних суден цивільної авіації, відображених, як придбані у контрагентів – постачальників ТОВ "ВІКАДО", ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА", ТОВ "ТЕХАВІА" (сертифікати типу, обмежений сертифікат типу, свідоцтво про схвалення або схвальний лист, відповідна ідентифікація виробу) відповідно до "Повітряного кодексу України" та Авіаційних правил України частини 21 "Сертифікація повітряних суден, пов`язаних з ними виробів, компонентів та обладнання, а також організацій розробника та виробника", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.05.2019 № 543/33514 "Авіаційних правил України". Отже, за відсутності реально здійснених операцій з постачання товарів (авіаційне обладнання, запасні частини, іншу продукцію авіаційного призначення для повітряних суден цивільної авіації, послуг і ремонту та технічного обслуговування авіаційного обладнання) контрагентами - постачальниками ТОВ "ВІКАДО", ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА" та ТОВ "ТЕХАВІА" в грудні 2018, січні 2019, травні-жовтні 2019, березні 2020, квітні 2020, серпні 2020, позивачем неправомірно віднесено до декларацій з податку на додану вартість за грудень 2018, січень 2019, травень-жовтень 2019, березень 2020, квітень 2020, серпень 2020 суми податкового кредиту по взаємовідносинах з вищезазначеними підприємствами, що свідчить про недостовірність даних, що містяться у цих податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди. В свою чергу, завищення суму податкового кредиту (рядки 10.1 та 17 податкових декларацій за грудень 2018, січень 2019, травень-жовтень 2019, березень 2020, квітень 2020, серпень 2020) на загальну суму 1 384 103,0 грн. призвело до: завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19) декларацій за грудень 2018, січень 2019, травень-жовтень 2019, березень 2020, квітень 2020, серпень 2020) на загальну суму 1 384 103,0 грн; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в деклараціях за грудень 2018, січень 2019, червень-жовтень 2019, квітень 2020, серпень 2020 (показник рядка 20.2.1 декларацій) на суму 1 369 788,0 грн.; завищення показника рядка 21 декларації за серпень 2020 на 14 315 грн. за рахунок зменшення залишків від`ємного значення після бюджетного відшкодування за наступні періоди. Отже, враховуючи вищевикладене, на думку відповідача оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що повністю відповідають вимогам законодавства України. а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (т.6, а.с.45-54).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований як юридична особа 21.08.1993, видом діяльності якої є: пасажирський авіаційний транспорт; ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів; вантажний авіаційний транспорт; допоміжне обслуговування авіаційного транспорту (т.5, а.с.32).

З 09.07.1997 позивач є платником податку на додану вартість (т.5, а.с.30-31).

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому повноваження.

Встановлено, що у встановленому порядку позивачем подано до податкового органу податкові декларації з ПДВ за грудень 2018, січень 2019, червень 2019, липень 2019, серпень 2019, вересень 2019, жовтень 2019, березень 2020, квітень 2020, серпень 2020, до кожної із яких також додано: розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Додаток 1); довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Додаток 2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Додаток 4) із проханням перерахувати ПДВ на рахунок платника податків; розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) (т.1, а.с.93-183).

Як вказав позивач, по деклараціям з ПДВ за грудень 2018, січень, червень-жовтень 2019, квітень 2020 було відшкодоване ПДВ в заявленому обсязі. По податковій декларації з ПДВ за серпень 2020 на суму до відшкодування ПДВ у розмірі 248 747 гри. позивачу не було відшкодовано 184 675,00 грн..

Судом встановлено, що в період з 28.10.2020 по 17.11.2020 посадовими особами відповідача, на підставі направлень від 27.10.2020 № 91, № 92 та від 28.10.2020 №117, наказів Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 15.10.2020 №1375-к, від 27.10.2020 №1415-к, від 10.11.2020 №1484-к, та п.п.19-1.1.6 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "МААК "УРГА" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 у податковій декларації з податку на додану вартість від 21.09.2020 №9237832209 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки складено акт від 19.11.2020 № 374/11-28-07-03/14372024 (т.1, а.с.32-71).

Відповідно до висновків акту, перевіркою дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні в деклараціях з ПДВ:

1. за серпень 2020 року підтверджено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 248 747,00 грн.;

2. за грудень 2018, січень, червень-жовтень 2019, квітень, серпень 2020 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення:

- п.п. "а" п.198.1 ст.198, абз.1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3 і абз.3 п.198.6 ст.198 та абз.2-3 п.201.10 ст.201, п.200.1, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України, оскільки було завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 1 369 788,00 грн., в т.ч.: грудень 2018 на суму 215736,00 грн., січень 2019 на суму 20478,00 грн., за червень 2019 на суму 133297,00 грн., за липень 2019 на суму 198848,00 грн., за серпень 2019 на суму 171316,00 грн., за вересень 2019 на суму 211702,00 грн., за жовтень 2019 на суму 125951,00 грн., за квітень 2020 на суму 107785,00 грн., за серпень 2020 на суму 184675,00 грн.;

- п.п. "а" п.198.1 ст.198, абз.1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3 і абз.3 п.198.6 ст.198 та абз.2-3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації), на суму 14315,00 грн..

Позивачем подано заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки (т.1, а.с.72-92).

На підставі акту перевірки 09.12.2020 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00007860703, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 369 788,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 684 894,00 грн. (т.1, а.с.28);

- № 00007870703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 14315,00 грн. (т.1, а.с.29).

Не погоджуючись з такими рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Виїзною перевіркою було встановлено документальне оформлення господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ "ВІКАДО" (код 22890193), ТОВ "КОНТИНЕНТ-АВІА" (код 24279165),ТОВ "ТЕХАВІА" (код 39964691) щодо придбання товарів (робіт, послуг). Разом з тим, враховуючи податкову інформацію, що міститься в інформаційних базах ДПС, податковий орган дійшов висновку, що здійснення господарських операцій з постачання робіт з ремонту та технічного обслуговування авіаційного обладнання, комплектуючих, запчастин до ПС без наявності працівників, придбання супутніх товарів, послуг, відсутністю факту (джерела) законного введення спірного товару в обіг та/або реального задекларованого виробництва, ненадання документів щодо транспортування товару, дозвільних документів на товар (сертифікатів типу, обмежений сертифікат типу, свідоцтво про схвалення або схвальний лист, відповідна ідентифікація виробу тощо) свідчить про нереальність задекларованих позивачем господарських операцій із зазначеними контрагентами-постачальниками.

Враховуючи, що господарські операції між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ "ВІКАДО", ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА" та ТОВ "ТЕХАВІА" в грудні 2018, січні 2019, травні-жовтні 2019, березні 2020, квітні 2020, серпні 2020 не відбулися у дійсності, позивачем було завищено суму податкового кредиту з ПДВ за вищевказані періоди на 1384103 грн., оскільки завищено за вищевказані періоди:

- показник у рядку 10.1 (колонка Б) Декларації за серпень 2020 на загальну суму 184675,0 грн. внаслідок врахування всупереч п.п. "а" п.198.1 ст.198, абз.1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3 і абз.3 п.198.6 ст. 198 та абз.2-3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при його визначенні нереальних операцій з придбання у наступних контрагентів-постачальників:

ТОВ "ВІКАДО" (код 22890193) на суму ПДВ 66 367,0 грн.;

ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА" (код 24279165) на суму ПДВ 27179,0 грн.;

ТОВ "ТЕХАВІА" (код 39964691) на суму ПДВ 91129,0 грн.;

- показник у рядку 16.1 (колонка Б) Декларації за серпень 2020 на суму 14315,0 грн.. Цьому передувало врахування всупереч п.п. "а" п.198.1 ст.198, абз.1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3 і абз.3 п.198.6 ст.198 та абз.2-3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у показниках рядків 10.1, 17 (колонка Б) податкових декларацій з ПДВ за січень, травень, липень, вересень 2019 та березень 2020 нереальних операцій з придбання у контрагентів постачальників:

за січень 2019 у ТОВ "ТЕХАВІА" на 390,0 грн.;

за травень 2019 у ТОВ "ТЕХАВІА" на 1497,0 грн.;

за липень 2019 у ТОВ "ВІКАДО" на 103183,0 грн. та у ТОВ "ТЕХАВІА" на 81848,0 грн. (залишок від`ємного значення за липень 2019 згідно додатку 2 до Декларації за серпень 2020 8763,0 грн.);

за вересень 2019 у ТОВ "ТЕХАВІА" на 85649,0 грн. (залишок від`ємного значення за вересень 2019 згідно додатку 2 до Декларації за серпень 2020 1835,0 грн.);

за березень 2020 у ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА" на 1830,0 грн.;

- показник у рядку 10.1 (колонка Б) Декларацій за грудень 2018, січень, травень-жовтень 2019, січень, березень-квітень 2020 на загальну суму 1199428,0 грн., внаслідок врахування всупереч п.п. "а" п.198.1 ст.198, абз.1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3, абз.3 п.198.6 ст.198, абз.2-3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при його визначенні нереальних операцій з придбання у контрагентів-постачальників:

за грудень 2018 на загальну суму 215736,0 грн., в т.ч. в частині взаємовідносин з ТОВ "ВІКАДО" на суму 169367,0 грн., з ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА" на суму 6624,0 грн., з ТОВ "ТЕХАВІА" на суму 39744,0 грн.;

за січень 2019 на загальну суму 20868,0 грн., в т.ч. в частині взаємовідносин з ТОВ "ВІКАДО" на суму 10683,0 грн., з ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА" на суму 9795,0 грн., з ТОВ "ТЕХАВІА" на суму 390,0 грн.;

за травень 2019 на суму 1497,0 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ "ТЕХАВІА";

за червень 2019 на загальну суму 133297,0 грн., в т.ч. в частині взаємовідносин з ТОВ "ВІКАДО" на суму 117267,0 грн., з ТОВ "ТЕХАВІА" на суму 16030,0 грн.;

за липень 2019 на загальну суму 207611,0 грн., в т.ч. в частині взаємовідносин з ТОВ "ВІКАДО" на суму 103183,0 грн., з ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА" на суму 22580,0 грн., з ТОВ "ТЕХАВІА" на суму 81848,0 грн.;

за серпень 2019 на загальну суму 171316,0 грн., в т.ч. в частині взаємовідносин з ТОВ "ВІКАДО" на суму 119033,0 грн., з ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА" на суму 13109,0 грн., з ТОВ "ТЕХАВІА" на суму 39174,0 грн.;

за вересень 2019 на загальну суму 213538,0 грн., в т.ч. в частині взаємовідносин з ТОВ "ВІКАДО" на суму 97451,0 грн., з ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА" на суму 30438,0 грн., з ТОВ "ТЕХАВІА" на суму 85649,0 грн.;

за жовтень 2019 на загальну суму 125951,0 грн., в т.ч. в частині взаємовідносин з ТОВ "ВІКАДО" на суму 90283,0 грн., з ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА" на суму 8008,0 грн., з ТОВ "ТЕХАВІА" на суму 27660,0 грн.;

за березень 2020 на суму 1830,0 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ "КОНТИНЕТ-АВІА";

за квітень 2020 на загальну суму 107785,0 грн., в т.ч. в частині взаємовідносин з ТОВ "ВІКАДО" на суму 90583,0 грн., з ТОВ "ТЕХАВІА" на суму 17202,0 грн., що у свою чергу призвело до завищення показників рядків 19, 21 Декларацій за січень 2019, травень 2019, липень 2019, вересень 2019, березень 2020 на 14315,0 грн. та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню в Деклараціях за грудень 2018, січень 2019, червень-жовтень 2019, квітень 2020 на 1 185 113,0 грн..

В свою чергу, завищення суму податкового кредиту (рядки 10.1 та 17 Декларацій за грудень 2018, січень 2019, травень-жовтень 2019, березень 2020, квітень 2020, серпень 2020) на загальну суму 1 384 103,0 грн., призвело:

до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларацій за грудень 2018, січень 2019, травень-жовтень 2019, березень 2020, квітень 2020, серпень 2020) на загальну суму 1 384 103,0 грн.;

до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в Деклараціях за грудень 2018, січень 2019, червень-жовтень 2019, квітень 2020, серпень 2020 (рядок 20.2.1 Декларацій) на суму 1 369 788,0 грн., в т.ч.: грудень 2018 на суму 215736,0 грн., січень 2019 на суму 20478,0 грн., за червень 2019 на суму 133297,0 грн., липень 2019 на суму 198848,0 грн., серпень 2019 на суму 171316,0 грн., вересень 2019 на суму 211702,0 грн., жовтень 2019 на суму 125951,0 грн., квітень 2020 на суму 107785,0 грн., серпень 2020 на суму 184675,0 грн.;

до завищення показника рядка 21 Декларації за серпень 2020 року на 14 315,0 грн. за рахунок зменшення залишків від`ємного значення після бюджетного відшкодування за наступні періоди: січень 2019 на суму 390,0 грн., травень 2019 на суму 1497,0 грн., липень 2019 на суму 8763,0 грн., вересень 2019 на суму 1835,0 грн., за березень 2019 на суму 1830,0 грн..

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту – ПК України).

Згідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність – діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (ст.11 Закону № 996-XIV).

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункт 198.2 ст. 198 ПК України передбачає, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з наведених правових норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права у платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт та/або послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Водночас, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження під час вирішення справи.

Документи та інші дані, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції – умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платником даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів і підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, також слід враховувати, що відповідно до ст. 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як зазначало, позивач зареєстрований як юридична особа, видом діяльності якої є: пасажирський авіаційний транспорт; ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів; вантажний авіаційний транспорт; допоміжне обслуговування авіаційного транспорту.

Для здійснення авіаційної діяльності позивачем було отримано наступні сертифікати:

- сертифікат на технічне обслуговування авіаційної техніки;

- сертифікат на управління підтримання льотної придатності;

- сертифікат експлуатанта повітряних суден;

- сертифікат затвердженої навчальної організації;

- сертифікат відповідності (т.1, а.с.77-81).

Крім того, позивач має у свої власності одинадцять транспортних засобів, що в свою чергу також підтверджується відповіддю РСЦ ГЦС МВС у Кіровоградській області від 22.10.2020 № 31/11-1205 з інформацією про зареєстровані транспортні засоби та їх переліку (т.1, а.с.90-91).

Також, на підприємстві працюють у штаті 6 водіїв, які здійснюють транспортування необхідного товару в будь-якому напрямку (т.1, а.с.92).

Перевіркою було встановлено, що позивачем документально оформлені господарські операції з придбання авіаційного обладнання у контрагента-постачальника ТОВ "ТЕХАВІА" (код 39964691) на загальну суму 2 401 935,0 грн., в т.ч. ПДВ – 400 322,25 грн..

ТОВ "ТЕХАВІА" (код 39964691) зареєстроване як юридична особа 25.08.2015, основним видом діяльності якої є діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками.

02.10.2017 між позивачем (Покупець) та ТОВ "ТЕХАВІА" (Постачальник) було укладено договір поставки № 09/08/17-У, згідно предмету якого Постачальник зобов`язувався протягом дії Договору постачати Покупцю авіаційне обладнання (авіаційні запобіжники, інерційні датчики УА-28А-14 та ін.) для повітряних суден цивільної авіації (надалі – Товар) за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що зазначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язувався приймати Товар та сплачувати його на встановлених Договором умовах.

Протягом терміну дії такого договору Сторонами узгоджувався асортимент та кількість Товару, що підтверджується відповідними Специфікаціями до Договору, який в подальшому було передано Покупцеві, що підтверджено наявними у справі видатковими накладними.

Доставка Товару здійснювалась за рахунок Постачальника, за допомогою компанії ТОВ "Нова Пошта", що не суперечить умовам укладеного між Сторонами Договору.

Оплата вартості отриманого Товару здійснювалась в безготівковому порядку, що підтверджено складеними рахунками та виписками по рахунку.

На дату виникнення податкового зобов`язання ТОВ "ТЕХАВІА" виписано на адресу позивача податкові накладні (т.1, а.с.184-185, 186-250; т.2, а.с.1-2, 189-194; т.4, а.с.117-250; т.5, а.с.1-29).

Як було вказано в акті перевірки, первинні бухгалтерські документи по господарським операціям за змістом відповідають зареєстрованим податковим накладним.

Перевіркою було встановлено, що позивачем документально оформлені господарські операції з придбання авіаційного обладнання у контрагента-постачальника ТОВ "КОНТИНЕНТ-АВІА" (код 24279165) на загальну суму 1 437 337,5 грн., в т.ч. ПДВ – 239 556,25 грн..

ТОВ "КОНТИНЕНТ-АВІА" (24279165) зареєстроване як юридична особа 23.07.1997, основним видом діяльності якої оптова торгівля машинами й устаткуванням.

12.10.2017 між позивачем (Покупець) та ТОВ "КОНТИНЕНТ-АВІА" (Постачальник) укладено договір поставки № 147/Р-2017, відповідно до предмету якого Постачальник зобов`язувався протягом дії Договору постачати Покупцю авіаційне обладнання (авіаційні запобіжники, інерційні датчики УА-28А-14 та ін.) для повітряних суден цивільної авіації (надалі – Товар) за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що зазначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язувався приймати Товар та сплачувати його на встановлених Договором умовах.

Протягом терміну дії такого договору Сторонами узгоджувався асортимент та кількість Товару, що підтверджується Специфікаціями до Договору, який в подальшому було передано Покупцеві, що підтверджено наявними у справі видатковими накладними.

Доставка Товару здійснювалась за рахунок Постачальника, за допомогою компанії ТОВ "Нова Пошта", що не суперечить умовам укладеного між Сторонами Договору.

Оплата вартості отриманого Товару здійснювалась в безготівковому порядку, що підтверджено складеними рахунками та виписками по рахунку.

На дату виникнення податкового зобов`язання ТОВ "КОНТИНЕНТ-АВІА" виписано на адресу позивача податкові накладні (т.2, а.с.3-5, 6-37, 86-188).

Як було вказано в акті перевірки, первинні бухгалтерські документи по господарським операціям за змістом відповідають зареєстрованим податковим накладним.

Перевіркою було встановлено, що позивачем документально оформлені господарські операції з придбання авіаційного обладнання та робіт з ремонту та технічного обслуговування авіаційного обладнання у контрагента-постачальника ТОВ "ВІКАДО" (код 22890193) на загальну суму 5 185 340,0 грн., в т.ч. ПДВ – 864 217,31 грн..

ТОВ "ВІКАДО" (код 22890193) зареєстроване як юридична особа 05.10.1994, основним видом діяльності якої є виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н.в.і.у.

06.05.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "ВІКАДО" (Постачальник) було укладено договір поставки авіаційного обладнання № 01/05, згідно до предмету якого було поставка Постачальником авіаційного обладнання (далі – Товар) Покупцю, найменування, одиниці виміру, кількість і ціна якого зазначались в підписаних та скріплених печатками з обох Сторін Протоколах узгодження ціни, що є невід`ємними частинами даного Договору (т.2, а.с.).

Також, 06.05.2015 між позивачем (Замовник) та ТОВ "ВІКАДО" (Виконавець) укладено договір на виконання робіт № 82/Р-2015, відповідно до предмету якого Виконавець за дорученням Замовника, забезпечує виконання комплексу технічних заходів та робіт, а саме: ремонт, технічне обслуговування (ТО) та подовження термінів служби авіаційної техніки, агрегатів, обладнання та систем літаків (далі – обладнання), у відповідності до Протоколів узгодження договірної ціни, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник в свою чергу оплачує та приймає своєчасно та якісно виконані Виконавцем роботи.

Протягом терміну дії таких договорів Сторонами узгоджувався асортимент та кількість Товару, комплекс технічних заходів та робіт, що підтверджується Протоколами узгодження договірної ціни.

Доставка Товару здійснювалася силами та за рахунок позивача, що підтверджено подорожніми листами службового легкового (вантажного) автомобіля та актами приймання-здачі.

Надання робіт підтверджено складеними актами прийому-передачі виконаних робіт.

Оплата вартості отриманого Товару здійснювалась в безготівковому порядку, що підтверджено виписками по банківському рахунку.

На дату виникнення податкового зобов`язання ТОВ "ВІКАДО" було виписано на адресу позивача податкові накладні (т.2, а.с.38-39, 40-45, 46-47, 48-85, 195-250; т.3, а.с.1-250; т.4, а.с.1-116).

Як було вказано в акті перевірки, первинні бухгалтерські документи по господарським операціям за змістом відповідають зареєстрованим податковим накладним.

Разом з тим, посадовими особами контролюючого органу в ході перевірки досліджено податкову інформацію, розміщену в інформаційних базах ДПС, з якої вони дійшов до висновку, що всі первинні бухгалтерські документи, які стали підставою для формування податкового кредиту позивача, виписані контрагентами-постачальниками ТОВ "ТЕХАВІА" (код 39964691), ТОВ "КОНТИНЕНТ-АВІА" (код 24279165), ТОВ "ВІКАДО", які не мають можливості фактично здійснювати господарську діяльність, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Водночас, контролюючим органом під час перевірку не було надано оцінку саме первинним документам, наявним у позивача, не проаналізовано реальність господарських операцій у розрізі первинної документації по господарським операціям з зазначеними постачальниками, не наведено жодних доказів, що свідчать про постачання товару (виконання робіт) іншими суб`єктами господарювання.

Суд зазначає, що загальна податкова інформація з інформаційних баз даних ДПС стосовно ТОВ "ВІКАДО", ТОВ "КОНТИНЕНТ-АВІА", ТОВ"ТЕХАВІА" не стосується діяльності позивача. Висновки суб`єкта владних повноважень щодо нереальності господарської операції не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів платника податків. Вказані висновки можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об`єктивної перевірки фактичних обставин господарських відносин. Податковим органом не надано жодних доказів щодо проведення зустрічної звірки контрагентів позивача для відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, жодні первинні документи, які перебувають у згаданих контрагентів позивача, відповідачем не досліджувалися, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства. Крім того, як видно з акту перевірки позивача, первинні документи щодо подальшої реалізації отриманого позивачем товару (робіт) або їх використання у господарській діяльності також не досліджувались в ході перевірки.

При цьому, слід зазначає, що неналежне виконання податкових зобов`язань контрагентами тягне відповідальність та негативні наслідки саме для вказаних осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені чинним законом умови стосовно отримання такого відшкодування і має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а також на віднесення сум витрат до витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичне здійснення господарської операції, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з ПДВ є факт реального виконання правових обов`язків, передбачених правочином, у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних господарських операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Водночас, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Відповідачем не встановлено і не доведено, що фактичне виконання договорів не підтверджено належними та допустимими доказами, договори містять ознаки фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами).

Згідно до статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно п.71.1 ст.71 Кодексу, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Отже, перелік податкової інформації повинен мати документальний характер, є вичерпний та встановлюється законом, зокрема ст.с.72, 83 ПК України. Поряд з цим, інформація повинна збиратися в порядку, встановленому законом, зокрема, ст.ст.72, 73 ПК України.

Враховуючи наведене, будь-які припущення посадових осіб та моделювання ними ситуацій, за відсутності інших належних доказів, є не обґрунтованими, оскільки: по-перше, відомості, на яких базуються висновки податкової служби, не є податковою інформацією, адже не віднесені до такої законом (ст.ст.72, 83 ПК України), а з огляду на ст.74 КАС України, є недопустимим доказом; по-друге, податковим органом не доведено дотримання процедури збору податкової інформації згідно положень ст.ст.72, 73 ПК України, що унеможливлює належне прийняття до уваги останньої.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує. Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту (п.17 постанови ВС від 31.07.2018 №820/3119/17, номер справи в ЄДРСР 75644939).

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не може свідчити про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність цих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка згідно з п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Також, слід зазначити, що суду не надано доказів того, що контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій не мали чинного статусу платників ПДВ, а до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про їх відсутність за місцезнаходженням, а тому наведені в акті доводи щодо неспроможності контрагентів здійснювати певні види господарської діяльності відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведені та не підтверджені жодними письмовими доказами.

Щодо стосується відсутності у контрагентів-постачальників матеріальних та трудових ресурсів слід зазначити, що відсутність у контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, сама по собі не свідчить про нереальність господарських операцій, адже контрагент може здійснювати реальні господарські операції та не обов`язково має бути виробником товару (послуги, робіт) і за відсутності дослідження первинних документів контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів контрагента, є передчасними.

Щодо посилання на відсутність товарно-транспортних накладних, то суду вважає за необхідне зазначити, що правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника. Документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є тими документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання-продажу товарно-матеріальних цінностей (правовий висновок Верховного Суду, відображений у постанові від 11.09.2018 у справі №804/4787/16).

В той же час, як було встановлено, ТОВ "ТЕХАВІА" та ТОВ "КОНТИНЕНТ-АВІА" здійснювали поставку товару за свій рахунок за допомогою перевізника - компанії "Нова Пошта", а поставка товару від ТОВ "ВІКАЛО" позивач здійснював власними силами.

Крім того, згідно п.198.6 ст.198 ПК України товарно-транспортна накладна взагалі не міститься в переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту.

Щодо відсутності оформлених дозвільних документів (сертифікат типу, обмежений сертифікат типу, свідоцтво про схвалення або схвальний лист, відповідна ідентифікація товару), то як вбачається з наданих до матеріалів справи сертифікатів (т.1, а.с.77-81), позивач є експлуатантом повітряних суден. При цьому, сертифікат типу, обмежений сертифікат типу, свідоцтво про схвалення або схвальний лист, відповідна ідентифікація виробу, що стосується розроблення цивільної авіаційної техніки і змін до неї з метою схвалення типової конструкції та серійне виробництво авіаційної техніки схваленої конструкції видається виробнику авіаційної техніки, а не експлуатанту авіаційної техніки. Частина 21 "Сертифікація повітряних суден, пов`язаних з ними виробів, компонентів та обладнання, а також організацій розробника та виробника" АПУ-21 (Part-21), зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 22 травня 2019 року за № 543/33514, стосуються також виробників авіаційної техніки.

Відтак, доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки позивача щодо нереальності господарських взаємовідносин із постачальниками товарів (робіт) не відповідають обставинам справи, спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими під час розгляду справи. Доводи ж про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника податків, зокрема на формування податкового кредиту.

Однак, у даній справі, податковим органом не доведено існування таких обставин.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Щодо розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Встановлено, що за подання даного позову позивач сплатив судовий збір в сумі 21020 грн. згідно платіжного доручення № 98843 від 10.12.2020 та в сумі 2102 грн. згідно платіжного доручення № 98844 від 10.12.2020 (т.1, а.с.24, 25).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 судовий збір у сумі 2102 грн., сплачений згідно до платіжного доручення № 98844 від 10.12.2020, повернуто позивачу (т.6, а.с.107).

Відтак, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 21020 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (т.1, а.с.24).

Керуючись ст.ст.6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області № 00007860703 від 09.12.2020.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області № 00007870703 від 09.12.2020.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "УРГА" (код ЄДРПОУ – 14372024) судові витрати зі сплаті судового збору в сумі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 43142606).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько