
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗА ВИКЛЮЧНИМИ ОБСТАВИНАМИ
20 квітня 2021 року Справа № 808/919/17 ВО/280/30/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Татаринова Д.В., суддів Семененко М.О., Прасова О.О., розглянувши питання про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі №808/919/17 за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Господарського суду Запорізької області (69001 м. Запоріжжя, вул. Гетьманська буд. 4, код ЄДРПОУ 03500105)
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
12 червня 2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №27417) про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Заява обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №2-р (ІІ)/2020 у справі №3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VІІ.
Ухвалою суду від 17 червня 2020 відкрито спрощене позовне провадження за виключними обставинами. Призначено судове засідання на 05 серпня 2020 року з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 05 серпня 2020 року провадження за виключними обставинами у справі №808/717/17 було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Верховного Суду у справі №808/1628/18.
29 березня 2021 року провадження у справі поновлено, а судове засідання призначено на 12 квітня 2021 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу.
08 липня 2020 року від Господарського суду Запорізької області до суду надійшов відзив на заяву про перегляд за виключними обставинами судового рішення від 15 червня 2017 року у справі №808/919/17 (вх.№31414) відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні заяви.
Сторони, їх представники в судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Заяв та клопотань до суду не надано.
Відповідно до частини 2 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено порядок здійснення перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими або виключними обставинами, неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши матеріли заяви про перегляд постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №808/919/17 у зв`язку з виключними обставинами, поданий відповідачем відзив на заяву, матеріали справи, суд зазначає наступне.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №808/919/17 встановлено, що ОСОБА_1 у період з 19 серпня 2002 року по 12 жовтня 2016 року перебувала на посаді судді господарського суду Запорізької області, що також підтверджується трудовою книжкою.
Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року №1600-VIII «Про звільнення суддів» позивача звільнено з посади судді господарського суду Запорізької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
На підставі наказу голови суду від 12 жовтня 2016 року №30к суддю ОСОБА_1 відраховано зі складу суддів господарського суду Запорізької області 12 жовтня 2016 року у зв`язку з виходом у відставку.
Позивач звернулася до господарського суду Запорізької області із відповідною заявою від 10 листопада 2016 року щодо нарахування та виплати їй вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Однак, листом від 14 березня 2017 року № 08-13-01/741/2017 відповідач повідомив ОСОБА_1 із посиланням на приписи Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції з 01 квітня 2014 року відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні») щодо відсутності правових підстав для нарахування та виплати йому вихідної допомоги. Крім того, позивача повідомлено, що господарським судом Запорізької області неодноразово направлялись запити до Державної судової адміністрації України про надання роз`яснення щодо порядку нарахування, виплати та розміру вихідної допомоги судді у зв`язку з виходом у відставку.
Так, листом від 06 жовтня 2016 №10-7227/16 ДСА України повідомило господарський суд Запорізької області, що оскільки заяви суддів подані до Вищої ради юстиції та постанови про відставку прийняті Верховною Радою України після набрання чинності вказаними змінами до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції з 01.04.2014 відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»), правові підставі для нарахування та виплати зазначеним суддям вихідної допомоги, відсутні.
При ухваленні постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №808/919/17 суд виходив з того, що на час звільнення ОСОБА_1 з посади судді та відрахування позивача зі штату господарського суду Запорізької області, набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції від 01 квітня 2014 року, в якому відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII виключено статтю 136, яка передбачала виплату судді, який вийшов у відставку, вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат, за останньою посадою. В даному випадку до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача (22 вересня 2016 року).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для перегляду постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №808/919/17 у зв`язку з виключними обставинами, суд виходить з такого.
Положеннями частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, за виключними обставинами.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Отже, для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС необхідне одночасне існування двох обставин:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи;
2) судове рішення, яке просить переглянути заявник, повинно було підлягати виконанню, тобто таке рішення ще не виконано.
Таким чином, положення пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18 зазначив, що словосполучення "ще не виконане", яке вживається у пункті 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.
Суд зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року (залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року) у справі №808/919/17, про перегляд якої за виключними обставинами з відповідною заявою звернулась ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено, а тому відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18, вказане судове рішення не може вважатись невиконаним в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки таке судове рішення набрало законної сили та не передбачає примусового його виконання.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №2-р(ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII, яким із Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 лютого 2010 року №2453-VI виключено статтю 136, частиною першою якої передбачалось право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року №2136-VIII.
Згідно з резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №2-р(ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, наявність Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №2-р(ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору.
Вищенаведене також відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18, яка враховується судом в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвалення Конституційним Судом України рішення від 15 квітня 2020 року №2-р (ІІ)/2020 у справі №3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) не є підставою для скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно з частиною 1 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Підсумовуючи вищевказане, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №808/919/17 у зв`язку з виключними обставинами та залишає судове рішення в силі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 243, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з виключними обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №808/919/17 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Господарського суду Запорізької області (69001 м. Запоріжжя, вул. Гетьманська буд. 4, код ЄДРПОУ 03500105) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №808/919/17 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено 20 квітня 2021 року.
Головуючий суддя Д.В. Татаринов
Судді М.О. Семененко
О.О. Прасов
Судове рішення № 96408193, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 20.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/919/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: