Ухвала суду № 96407889, 21.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/14199/20

категорія 112030100

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р. М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо не виготовлення та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії.

Зобов`язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 5 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням у довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Судове рішення набрало законної сили 31 грудня 2020 року.

15 грудня 2020 року на адресу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України рекомендованим листом ОСОБА_1 направлено заяву про добровільне виконання рішення суду та повернення судового збору у справі №240/14199/20 від 30.11.2020 року.

28 січня 2021 року електронною поштою на адресу Міністра юстиції України (копія Департаменту з питань виконання кримінальних покарань) була відправлена скарга щодо неправомірних дії посадових осіб Департаменту з питань виконання кримінальних покарань в частині відмови виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду та повернення судового збору у справі №240/14199/20 від 30.11.2020 року.

09 лютого 2021 року на електронну адресу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань направлено заяву про невідкладне надання відповіді на звернення від 15.12.2020 року.

У цей же день, Міністерство юстиції України надало відповідь в якій зазначено, що заява для розгляду надіслана за належністю.

17 лютого 2021 року Департамент з питань виконання кримінальних покарань надав відповідь на електронну адресу ОСОБА_1 в якій зазначено про те, що звернення від 15.12.2020 року розглянуто своєчасно, але при підготовці відповіді була допущена технічна помилка в адресі проживання.

23 лютого 2021 року заявник отримав відповідь Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №12/439-21/І-248 від 11.02.2021 року при цьому було надано копії супроводжувального листа №9/1-1899/НС від 08.02.2021 року та копію довідки №9/1-1624/НС від 04.02.2021 року "Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії". У довідці зазначено, що вона видана відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб " та постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за нормами чинними на 05.03.2019 року.

Позивач надіслав до суду заяву, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог статтей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахування положень постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням у довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначений змін по рішенню суду від 30.11.2020 року у справі №240/14199/20;

- встановити строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року у справі №240/14199/20 Департаменту з питань кримінальних покарань Міністерства юстиції України у строк, що не перевищує десять робочих днів з дня отримання даної ухвали.

Враховуючи те, що рішення суду у даній справі прийнято у письмовому провадженні, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішень суду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд зазначає наступне.

Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною друга статті 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади.

Вищевказаною нормою КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 800/305/17.

Як вже зазначалось рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року визнано протиправними дії Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України та зобов`язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 5 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням у довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії.

Позивач не заперечує, що 23 лютого 2021 року отримав копію довідки №9/1-1624/НС від 04.02.2021 року "Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії".

Однак, позивач вважає вказану довідку не повною, оскільки довідка видана із зазначенням тільки трьох видів грошового забезпечення: посадового окладу - 6770,00 грн., окладу за військовим (спеціальним званням) підполковник внутрішньої служби - 1410,00 грн. надбавка за вислугу років (45%) - 3681,00. Всього - 11861,00 грн. У довідці зазначено, що вона видана відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб " та постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за нормами чинними на 05.03.2019 року.

На підставі викладеного, позивач просить: визнати протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог статтей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахування положень постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням у довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначений змін по рішенню суду від 30.11.2020 року у справі №240/14199/20 та встановити строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року у справі №240/14199/20 Департаменту з питань кримінальних покарань Міністерства юстиції України у строк, що не перевищує десять робочих днів з дня отримання даної ухвали.

Розглянувши заяву та надані докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем виконано рішення Житомирського окружного адміністративного суду в частині підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 5 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

При цьому, незгода позивача із зазначенням відомостей у такій довідці може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Щодо виконання рішення суду в частині стягнення судового збору, суд зазначає таке.

Примусовий порядок виконання рішень суду в адміністративних справах встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до загального правила, встановленого частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках - на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються спеціальним законом.

Однак, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тож, виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, проводиться не за положеннями Закону України «Про виконавче провадження», а відповідно до спеціального Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI) та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі Порядок № 845).

Відповідно до преамбули Закону № 4901-VI цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.

А згідно із преамбулою Порядку № 845 цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Отже, законодавець визначив спеціальний механізм виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів чи з державного бюджету, шляхом їх безспірного списання органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів і який не передбачає добровільної участі боржника у виконанні судового рішення.

Відповідно до пунктів 24-27 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми. Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.

Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов`язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов`язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані привести у відповідність із такими бюджетними зобов`язаннями інші взяті ним бюджетні зобов`язання.

Пунктом 31 та 32 Порядку № 845 передбачено, що у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником і інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що Порядком № 845 достатньо чітко врегульована процедура виконання органами Казначейства рішень судів про стягнення коштів, де боржником є державний орган і передбачає першочергове безспірне списання коштів з рахунків боржника, а якщо це неможливо безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

При цьому, цим порядком встановлено чіткі строки вчинення органами Казначейства відповідних дій та відповідальність у вигляді компенсації за порушення встановленого законом строку перерахування коштів.

З огляду на викладене, суд вважає, що правові норми статті 382 КАС України, щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, не застосовуються до правовідносин, які передбачають стягнення судового збору, з державного органу, оскільки Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України не наділений повноваженнями повернути ОСОБА_1 судовий збір.

Враховуючи те, що виконання судового рішення про стягнення судового збору з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України проводиться органами державної казначейської служби у порядку безспірного списання коштів, а Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України не наділений повноваженнями щодо контролю за діями органу державної казначейської служби під час виконання такого судового рішення, покладення на Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України обов`язку виконати вищевказане рішення суду суперечитиме статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем не наведено аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю, а тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Р.М.Шимонович