Рішення № 96407820, 15.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 р. Справа№200/382/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області,

посадової особи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області – державного кадастрової реєстратору відділу Держгеокадастру у Волноваському районі Косточкіної Сніжани Михайлівни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача,

ОСОБА_2 ,

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, державного кадастрової реєстратору відділу Держгеокадастру у Волноваському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецький області - Косточкіної Сніжани Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - ОСОБА_2 , в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Волноваському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Косточкіної Сніжани Михайлівни від 6 жовтня 2020 року РВ-1400788062020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Волноваському районі Головного управління Держгеокдастру у Донецькій області Косточкіну Сніжану Михайлівну повторно розглянути клопотання (заяву) від 20 вересня 2020 року реєстраційний номер ЗВ-9709938412020 про реєстрацію земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо її відведення ОСОБА_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі рішення Зачатівської сільської ради за його замовленням сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності в оренду для сінокосіння та випасання худоби із земель розвитку населеного пункту селища Зачатівка, Зачатівської сільської ради, Волноваського району, Донецької області, який було погоджено відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України.

Згідно п. 8 Висновку про погодження цього проекту № 11679/82-20 від 21 вересня 2020 року «Аналіз документації із землеустрою на відповідність її положень вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, документації з землеустрою: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності в оренду для сінокосіння та випасання худоби із земель розвитку населеного пункту селища Зачатівка Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам».

29 вересня 2020 року розробник проекту землеустрою подала заяву у електронному вигляді про реєстрацію в державному земельному кадастрі земельної ділянки, передбачену проектом землеустрою.

За результатами розгляду державним кадастровим реєстратором було прийнято рішення № РВ-1400788062020 від 6 жовтня 2020 року про відмову у внесенні відомостей Державного земельного кадастру.

У даному рішенні зазначено, що підставою відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру є невідповідність поданих документів законодавству, а саме - приписам ст. 22, ч. 6 ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», постанові № 1051 - невідповідність інформації про віднесення коду та назви ґрунтів 38а до 61г «Чорнозем звичайний малогумусний» та не віднесення її до особливо цінних груп ґрунтів; рекомендовано усунути зауваження та звернутись повторно.

На думку позивача державний кадастровий реєстратор неправомірно вимагає змінити результати землевпорядного проектування, видаливши інформації про наявність ґрунтів за кодом 38а та 61г «Чорнозем звичайний малогумусний», які не відносяться до особливо цінних і внести до проекту землеустрою інші коди ґрунтів, які б відносились до особливо цінних. При цьому назви ґрунтів опубліковано на офіційному сайті Держгеокадастру у вільному доступі.

Аби уникнути можливих помилок позивач власним коштом замовив виготовлення агрохімічного паспорту земельної ділянки на підставі відібраних зразків ґрунту, за даними агрохімічного аналізу яких «код та назва ґрунтів: 38а - чорнозем звичайний малогумусний легкоглинистий», який додано до складу проекту землеустрою (стор. 26).

Враховуючи наведене позивач вважає рішення державного реєстратора протиправним та просить його скасувати (а.с. 1-13).

Ухвалою суду від 18 січня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 52-53).

3 лютого 2021 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позов від державного кадастрового реєстратора Косточкіної С.М., в якому вона заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.

29 вересня 2020 року за допомогою онлайн-сервісу ДЗК надійшла заява сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_2 про державну реєстрацію земельної ділянки реєстраційний номер – ЗВ-9709938412020. До заяви в електронному вигляду було додано Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності в оренду ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби із земель розвитку населеного пункту селища Зачатівка Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області. Згідно відомостей, зазначених проектом, земельна ділянка відноситься до агровиробничих ґрунтів 61г, 61д, 61е, 61є. Згідно доданого до Проекту агрохімічного паспорта поля, земельна ділянка містила код та назву ґрунтів: 38а «чорнозем звичайний малогумусний легкоглинистий».

З огляду на вказану розбіжність державним кадастровим реєстратором було проведено звіряння відомостей з даними Картограми агровиробничих груп ґрунтів Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області та встановлено, що витребувана позивачем земельна ділянка відноситься до агровиробничих ґрунтів 60л та відноситься до особо цінних.

На підставі цього державним кадастровим реєстратором було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки.

Також зазначила, що 16 листопада 2020 року відділом у Волноваському районі було підготовлено і направлено лист до Донецької філії ДУ «Держґрунтохорона» стосовно надання роз`яснень щодо кодів та назв ґрунтів, що відносяться до особливо цінних, у відповідь на який отримано лист за підписом в.о. директора Донецької філії ДУ «Держґрунтохорона» Д.Ковезою повідомлено, що під шифром «38а» на картах ґрунтів Донбасу позначаються чорноземи малогумусні звичайні, які згідно ст. 150 Земельного кодексу України відносяться до особливо цінних земель, згідно «Переліку агровиробничих груп грунтів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 позначаються під шифром «60».

Вважає своє рішення правомірним, оскільки проект землеустрою не містить обов`язкової державної експертизи (а.с. 60-61).

Ухвалою суду від 5 лютого 2021 року справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 2 березня 2021 року (а.с. 64).

22 лютого 2021 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позов від Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, в якому зазначено про незгоду із позовними вимогами позивача та зауважено, що позивачем пропущено встановлений статтею 28 Закону України «Про землеустрій» строк складання документації із землеустрою (шість місяців), оскільки договір між позивачем та виконавцем складено 10 лютого 2020 року, а проект на реєстрацію надійшов 29 вересня 2020 року.

Крім цього у відзиві наведені мотивування заперечень на позов, аналогічні тим, які зазначені у відзиві на позов кадастровим реєстратором Косточкіною С.М. (а.с. 80-87).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ОСОБА_2 , сертифікований інженер-землевпорядник, надала пояснення (надійшли до суду 17 лютого 2021 року), згідно яких затверджений нею проект землеустрою у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства.

Зазначила, що відповідач у відзиві вказує, що розробником проекту землеустрою ґрунти віднесені дo агровиробничих груп ґрунтів - 61г, б1д, 61є, 61е, але це не відповідає дійсності, оскільки у проекті нею зазначено: «згідно публічної кадастрової карти шифр ґрунтів – 57 чорноземи звичайні малогумусні неглибокі».

Також зауважила, що посилання кадастрового реєстратора на картограму агровиробничих груп ґрунтів Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель насели пунктів Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області (2010 рік), затвердженої рішенням Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області від 15 лютого 2011 року № ?/5-37 «Про затвердження технічної документації з нормативно нормативно-грошової оцінки земель населених пунктів Зачатівської сільської pади Волноваського району Донецької області» - є недоречним, так як розрахунках нормативної грошової оцінки земель населених пунктів показник якості ґрунтів не враховується, а враховуються лише економічні зони.

Згідно ст. 199 Земельного кодексу України оцінка якості ґрунтів здійснюється шляхом бонітування ґрунтів - порівняльної оцінки якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер; бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою - вищим балом оцінюються ґрунти кращими властивостями, які мають більшу природну продуктивність. Як наслідок, показник якості ґрунту за шкалою «38» не може бути тотожним показнику «60».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку земель» об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України. Отже, територія адміністративно-територіальної одиниці і конкретна земельна ділянка є окремими об`єктами оцінки.

Згідно ст. 5 цього закону бонітування ґрунтів та грошова оцінка земельних ділянок є окремими видами оцінки земель за метою та методами проведення.

Також зазначила, що відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про оцінку земель», згідно якої державні кадастрові реєстратори не є суб`єктами оціночної діяльності, фактично зробила оцінку якості землі, щодо якої подавався проект землеустрою і в якому вже містилась оцінка землі, зроблена належним суб`єктом (а.с. 71-72).

У зв`язку зі знаходженням судді ОСОБА_3 на лікарняному у період з 16 лютого по 4 березня 2021 року підготовче засідання, призначене на 2 березня 2021 року, не відбулось (а.с. 93).

Ухвалою суду від 5 березня 2021 року підготовче засідання по справі призначено на 16 березня 2021 року о 15-00 год (а.с. 99).

Ухвалою суду від 5 березня 2021 року вирішено забезпечити участь позивача у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 105).

Ухвалою суду від 11 березня 2021 року вирішено забезпечити участь участь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 117-118).

Ухвалою суду від 16 березня 2021 року закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до розгляду по суті на 13 квітня 2021 року о 14-00 год (а.с. 142).

Ухвалою суду від 22 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 148-149).

Ухвалою суду від 31 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 164-165).

Ухвалою суду від 5 квітня 2021 року вирішено забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні 13 квітня 2021 року в режимі відеоконференції з використанням системи EasyCon (а.с. 178).

13 квітня 2021 року представник позивача та третя особа у судове засідання з`явились (в режимі конференцзв`язку).

Представник першого відповідача та другий відповідач в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.

В матеріалах справи міститься заява другого відповідача про розгляд справи без її участі у зв`язку із розповсюдженням в країні коронавірусної хвороби (COVID-19) (а.с. 91-92).

13 квітня 2021 року від першого відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із завантаженістю Головного управління та призупиненням відрядження працівників Головного управління внаслідок поширення коронавірусу (COVID-19) (а.с. 186).

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце цього засідання, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відповідачів.

13 квітня 2021 року в судовому зсіданні представник позивача та третя особа надали пояснення, також в судовому засіданні були досліджені матеріали справи.

13 квітня 2021 року представник позивача та третя особа надали суду заяви про подальший розгляд справи у письмовому провадженні (а.с. 189, 191).

Протокольною ухвалою суду від 13 квітня 2021 року суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні (а.с. 192-194).

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Перший відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, код ЄДРПОУ: 39767332; місцезнаходження: 85102, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд. 16, є суб`єктом владних повноважень (а.с. 153).

Другий відповідач, державний кадастровий реєстратор відділу у Волноваському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, посадова особа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Косточкіна Сніжана Михайлівна, є посадовою особою Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, уповноваженою на внесення відомостей до державного земельного кадастру .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , є фізичною особою-підприємцем, основний виді діяльності – 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність», є сертифікованим інженером-землевпорядником (а.с. 22, 135-138, 154).

Як встановлено судом, Рішенням Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області від 21 листопада 2014 року № VI/39-206 за результатом розгляду заяви позивача від 19 листопада 2014 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби ОСОБА_1 (а.с. 27-28).

Рішенням Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області від 19 лютого 2020 року № VII/48-257 внесено зміни до рішення сесії сільської ради від 21 листопада 2014 року № VI/39-206 та викладено його в наступній редакції: «Надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби ОСОБА_1 загальною площею 2 га із земель резерву розвитку населеного пункту селища Зачатівка терміном на 10 років» (а.с. 29).

На виконання цього рішення позивач уклав договір № 4 від 10 лютого 2020 року з третьою особою по справі «Про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»; відповідно до додаткової угоди до цього договору від 1 травня 2020 року строк виконання робіт за цим договором – до 1 листопада 2020 року (а.с. 19, 22, 24).

На виконання договору № 4 від 10 лютого 2020 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , сертифікованим інженером-землевпорядником, розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності в оренду ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби 13 земель розвитку населеного пункту селища Зачатівка Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області (а.с. 22-49).

Як зазначено у пояснювальній записці до цього проекту:

- земельна ділянка призначена для передачі в оренду строком на 10 років;

- цільове призначення – для сінокосіння та випасання худоби;

- видається із земель запасу сільськогосподарського призначення Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області в межах населеного пункту селища Зачатівка;

- згідно публічної кадастрової карти, шифр ґрунтів «57» «чорноземи звичайні малогумусні неглибокі», що до переліку особливо цінних ґрунтів не відносяться;

- відповідно до агрохімічного паспорту 163213, розробленому Донецькою філією ДУ «Держгрунтохорона», код та назва ґрунтів: «38а» – «чорнозем звичайний малогумусний»;

- згідно Постанови № 1051 від 17 жовтня 2012 року «Порядок ведення ДЗК» назва ґрунтів «чорнозем звичайний малогумусний» відповідає групі шифрів «61г», «61д», «61е», «61є», які згідно Наказу № 245 від 6 жовтня 2003 року «Перелік особливо цінних груп ґрунтів» не відноситься до особливо цінних груп ґрунтів;

- згідно ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» даний проект землеустрою не підлягає обов`язковій державній експертизі (а.с. 25-26).

Як вбачається з агрохімічного паспорту (№ бланку паспорту 163213, дата складання не зазначена) код та назва ґрунтів землі: «38а» – «чорнозем звичайний малогумусний легкоглинистий» (а.с. 48).

1 вересня 2020 року Управлінням містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Волноваської районної державної адміністрації Донецької області складено Висновок № 356 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби із земель розвитку населеного пункту селища Зачатівка Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області (а.с. 46).

21 вересня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області складено Висновок (№ 11679/82-20) «Про розгляд документації із землеустрою», згідно якого проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності в оренду для сінокосіння та випасання худоби із земель розвитку населеного пункту селища Зачатівка Зачатівської сільської ради Волноваського району Донецької області (замовник: ОСОБА_1 , розробник документації із землеустрою: ФОП ОСОБА_4 ) – погоджено.

Відповідно до пп. 4 п. 6 висновку: «належність земельної ділянки до особливо цінних земель - згідно наданої інформації не відноситься до особливо цінних земель»; як зазначено у п. 7 висновку, «необхідність проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації: відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (а.с. 47).

29 вересня 2020 року ОСОБА_4 , сертифікований інженер-землевпорядник, звернулась через Центр надання адміністративних послуг при Волноваській районній державній адміністрації із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки (а.с. 19).

Рішенням Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Косточкіної С.М. від 6 жовтня 2020 року № РВ-1400788062020 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру за заявою ОСОБА_4 від 29 вересня 2020 року (реєстраційний номер ЗВ-97099938412020) з підстав:

- невідповідності електронного документа установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа;

- невідповідності поданих документів законодавству, а саме: ст. 22 ч. 6 ст. 34 «Про ДЗК», постанові 1051 Невідповідність інформації про віднесення коду та назви ґрунтів «38а» до «61г» «Чорнозем звичайний малогумусний» та не віднесення її до особливо цінних ґрунтів (а.с. 16).

Як зазначено у протоколі № ПП-1400435012020 проведення перевірки електронного документа електронний документ (заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру ЗВ-97099938412020) не відповідає:

- вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа;

- даним документації із землеустрою або оцінки землі (а.с. 17, 21).

Будучи не згодним із Рішенням державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Косточкіної С.М. від 6 жовтня 2020 року № РВ-1400788062020, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI (далі – Закон № 3613-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 3613-VI державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Частиною 5 ст. 5 зазначеного Закону встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 9 Закону № 3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до ст. 9 Закону № 3613-VI основними повноваженнями кадастрового реєстратора є: здійснення реєстрації заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевірка на відповідність поданих документів вимогам законодавства; формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання цих книг; внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання відмови щодо внесення; присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам; надання відомостей із Державного земельного кадастру й відмови в наданні; виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передання органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомостей про земельні ділянки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2012 року № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру (далі – Порядок № 1051).

Згідно пунктів 3 - 5 цього Порядку Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом № 3613-VI та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Отже, державний кадастровий реєстратор - це службова особа, суб`єкт владних повноважень, що здійснює всі необхідні дії з ведення Державного земельного кадастру.

Приписами п. 10 та 12 Порядку № 1051 встановлено, що відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Перелік відомостей, що включається до Державного земельного кадастру визначено у п. 24 Порядку № 1051, відповідно до якого до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, такі відомості про земельні ділянки: 1) кадастровий номер згідно з пунктом 30 цього Порядку; 2) місцезнаходження (адреса); 3) опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності; 4) площа; 5) міри ліній по периметру; 8) дані про якісний стан земель та бонітування ґрунтів згідно з підпунктами 7 і 9 пункту 22 цього Порядку; 10) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель): категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно із частиною п`ятою статті 20 Земельного кодексу України; 10-1) код (номер) масиву земель сільськогосподарського призначення згідно з підпунктом 6-1 пункту 22 цього Порядку, до складу якого входить земельна ділянка; 11) склад угідь згідно з підпунктом 7 пункту 22 цього Порядку із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, їх облікових номерів, визначених відповідно до пункту 30-2 цього Порядку, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 12) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки згідно з пунктом 23 цього Порядку; 14) нормативна грошова оцінка: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель; 15) інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку: назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів; інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; 16) інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 110 Порядку № 1051 для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ.

Відповідно до пункту "ґ" ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документації із землеустрою.

Пунктом 111 Порядку № 1051 встановлено, що державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

Відповідно до п. 67 Порядку № 1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр". Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Документація із землеустрою, технічна документація з оцінки земель, що подаються у паперовій формі, засвідчується підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, відповідального за якість робіт із землеустрою, в електронній формі - його кваліфікованим електронним підписом.

Проаналізувавши наведені вище нормативно-правові приписи суд приходить до висновку, що державний реєстратор при отриманні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен перевірити подані документи на відповідність, в тому числі, вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку № 1051.

Відповідно до пп. 2 п. 73 Порядку № 1051 за результатами перевірки державний кадастровий реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених у п. 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту; […] подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Отже, державний реєстратор може відмовити у реєстрації земельної ділянки, в тому числі, у випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку № 1051 та подання документів не в повному обсязі.

Щодо невідповідності поданих документів, суд зазначає, що при здійсненні перевірки відповідності поданих документів вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку № 1051 державний реєстратор має враховувати, що:

- згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 3613-VI державний земельний кадастр - геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель […];

- відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 3613-VI відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів;

- згідно п. 10 та 12 Порядку № 1051 відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком.

Отже, перевірці підлягають в тому числі і відомості щодо якості ґрунтів земельної ділянки, стосовно якої подані документи.

Згідно ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться:

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Як вбачається з агрохімічного паспорту земельної ділянки, виданого Донецькою філією ДУ «Держгрунтохорона», код ґрунтів земельної ділянки, щодо реєстрації якої прийнято спірне рішення, – «38а» – «чорнозем звичайний малогумусний легкоглинистий».

Разом із цим наказом Держкомзему України від 6 жовтня 2003 року № 245, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2003 року за № 979/8300, затверджено Перелік особливо цінних груп ґрунтів.

Пунктом 1 Приміток до Переліку № 245 визначено, що перелік особливо цінних груп ґрунтів складено відповідно до матеріалів природно сільськогосподарського районування території України.

В силу положень ст. 179 Земельного кодексу України природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель (ч. 2). Використання та охорона сільськогосподарських угідь здійснюються відповідно до природно-сільськогосподарського районування (ч. 3). Порядок здійснення природно-сільськогосподарського районування визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 4).

Згідно абз. 1 п. 2 Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 681, районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

Відповідно до абз. 4 цього ж пункту природно-сільськогосподарська провінція - частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.

Згідно абз. 8 цього пункту в Україні виділяється п`ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).

Відповідно до абз. 11 п. 2 даного Порядку схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

У розділі «Перелік особливо цінних груп ґрунтів провінції Лісостепова Лівобережна (до якої віднесена територія Волноваського району Донецької області згідно агроґрунтового районування України) Переліку № 245 міститься і агровиробнича група ґрунтів «чорноземи звичайні малогумусні неглибокі легкоглинисті» (шифр «60л»).

Отже, ґрунти «чорноземи звичайні малогумусні легкоглинисті» провінції Лісостепова Лівобережна відносяться до особливо цінних груп ґрунтів.

Зазначений висновок суду підтверджується і відповіддю в.о. директора Донецької філії ДУ «Держгрунтохорона» від 9 грудня 2020 року (вих. № 158-5.01/272), скерованим на адресу начальника відділу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у Волноваському районі, в якому зазначено, зокрема, що під шифром «38а» на картах ґрунтів Донбасу позначаються чорноземи малогумусні звичайні, які згідно ст. 150 Земельного кодексу України належать до особливо цінних земель, згідно «Переліку агровиробничих груп ґрунтів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 позначаються під шифром «60» (а.с. 63).

Як вже зазначалось судом, згідно ч. 1 ст. 11 Закону № 3613-VI відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів

Отже, за висновком суду другий відповідач обґрунтовано дійшла висновку про те, що відомості про земельну ділянку, які містяться в проекті землеустрою, не відповідають якісній характеристиці цього об`єкту у натурі (на місцевості).

Згідно абз. 5 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення […].

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Зазначені вимоги містяться і у пп. 2 п. 110 Порядку № 1051, в якому вказано, що для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються, крім іншого, позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації.

Отже, суд погоджується із доводами другого відповідача, викладеними у відзиві на позов, де вона зазначає, що до проекту мало бути додано державну експертизу.

Разом із цим суд зазначає, що таке мотивування не зазначено у спірному рішенні.

Крім цього, як встановлено судом запит із метою перевірки віднесення земельної ділянки до земель особливо цінних груп ґрунтів відповідач направила до Донецької філії ДУ «Держгрунтохорона» лише у листопад 2020 року, тобто, не під час здійснення такої перевірки, а вже після прийняття спірного рішення.

Суд зауважує, що згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, в тому числі, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено) […].

Також суд зазначає, що, як встановлено судом під час розгляду справи, договір № 4 «Про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» був укладений позивачем 10 лютого 2020 року, відповідно до додаткової угоди до цього договору від 1 травня 2020 року строк виконання робіт за цим договором продовжений до 1 листопада 2020 року (а.с. 19, 22, 24). Із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки третя особа звернулась через Центр надання адміністративних послуг при Волноваській районній державній адміністрації 29 вересня 2020 року (а.с. 19).

При цьому державним реєстратором не було перевірено та надано оцінку тієї обставині, що відповідно до п. «г» ч. 2 ст. 28 Закону максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Крім цього, у спірному рішенні в якості однієї з підстав відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру зазначено «невідповідності поданих документів законодавству, а саме: ст. 22, ч. 6 ст. 34 «Про ДЗК», Постанова 1051 Невідповідність інформації про віднесення коду та назви ґрунтів «38а» до «61г» «Чорнозем звичайний малогумусний» та не віднесення її до особливо цінних ґрунтів» (а.с. 16).

Суд вважає за необхідне зазначити, що таке формулювання є некоректним (незрозумілим), як наслідок, є необґрунтованим.

Крім цього, ґрунти за шифром «61г» згідно Переліку № 245 - «чорноземи звичайні малогумусні неглибокі легкосуглинкові», віднесені до особливо цінних ґрунтів.

Щодо зазначення у спірному рішенні на невідповідність поданого електронного документа установленим вимогам, суд зауважує, у протоколі № ПП-1400435012020 проведення перевірки електронного документа електронний документ (заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру ЗВ-97099938412020) вказано, що даний документ не відповідає вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа та даним документації із землеустрою або оцінки землі (а.с. 17, 21).

При цьому, жодного конкретизування щодо не відповідності цього електронного документа вимогам до змісту, структури і технічних характеристик відповідачем не зазначено, а доказів на підтвердження такої невідповідності суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених судом обставин та наведених у цьому рішенні нормативно-правових приписів суд дійшов висновку, що спірне рішення є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормативно-правовим приписам, тобто, є неправомірним.

Як наслідок, зазначене рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині – задоволенню.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведене суд вважає за необхідне зобов`язати другого відповідача повторно розглянути клопотання (заяву) від 20 вересня 2020 року реєстраційний номер ЗВ- 9709938412020 про реєстрацію земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо її відведення ОСОБА_1 – з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню і в цій частині.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Як встановлено ухвалою суду про відкриття провадження у справі позивач є звільнений від сплати судового збору згідно п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому в силу вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39767332; місцезнаходження: 85102, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд. 16), посадової особи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області – державного кадастрової реєстратору відділу Держгеокадастру у Волноваському районі Косточкіної Сніжани Михайлівни (місцезнаходження: 85703, Донецька область, м. Волноваха, вул. Менделєєва, буд. 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Волноваському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Косточкіної Сніжани Михайлівни від 6 жовтня 2020 року РВ-1400788062020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зобов`язати державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Волноваському районі Головного управління Держгеокдастру у Донецькій області Косточкіну Сніжану Михайлівну повторно розглянути клопотання (заяву) від 20 вересня 2020 року реєстраційний номер ЗВ-9709938412020 про реєстрацію земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо її відведення ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна