Ухвала суду № 96407712, 21.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2021 р. Справа №200/4523/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Арестова Л.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружківський ліварний завод “Металург” до Азовської митниця Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення, картку відмови,

У С Т А Н О В И В:

16 квітня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружківський ліварний завод “Металург” (далі по тексту позивач) до Азовської митниця Державної митної служби (далі по тексту відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Азовської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів від 02.04.2021 № UA700000/2021/000011/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Азовської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700110/2021/00011.

Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Державною мовою України є українська мова (стаття 10 Конституції України).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні документі, які подано у копіях на англійській мові, зокрема, але не виключно:

- документ з назвою “Proforma invoice” датований 09.12.2020 на 2 арк., виданий DAONING IMPORT&EXPORT TRADING CO., LIMITED;

- документ з назвою “Invoice” датований 26.01.2021 на 2 арк., виданий DAONING IMPORT&EXPORT TRADING CO., LIMITED;

- документ з назвою “Packing list” датований 26.01.2021 на 2 арк., виданий DAONING IMPORT&EXPORT TRADING CO., LIMITED;

- документ з назвою “Bill of lading” датований 08.02.2021 на 1 арк., виданий LONG SAIL SHIPPING LINE S.A.;

- документ з назвою “Proforma invoice” датований 04.11.2020 на 2 арк., виданий DAONING IMPORT&EXPORT TRADING CO., LIMITED;

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.4 зазначеної статті, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з тим, суд зазначає, що на доданих до позовної заяви копіях документів відсутня дата засвідчення копій документів, а деякі з доданих копій документів не є такими, що придатні для читання, зокрема: копія ВМД UA700110/2021/001212 включно з доповненнями, копія накладної CMR з номером бланку 916442, лист ТОВ “ДонбасБрокСервіс” від 02.04.2021.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 8 липня 2011 року N 3674-VI.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом власних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.

Так, з позовної заяви встановлено, що позивачем заявлена одна вимога майнового характеру (визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості) та одна вимога немайнового характеру (визнати протиправною та скасувати картку відмови).

Суд зазначає, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів, ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Щодо розміру судового збору, який підлягає сплати за звернення позивача до суду з вимогою майнового характеру про визнання протиправним та скасувати рішення Азовської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів від 02.04.2021 № UA700000/2021/000011/2, суд зазначає таке.

Під час імпорту товару особа сплачує митні платежі, базою для нарахування яких є митна вартість товару.

Враховуючи, що прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення обов`язкових платежів до бюджету, судовий збір слід обчислювати, виходячи з різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої контролюючим органом у відповідному рішенні.

Такі висновки суду узгоджуються зі змістом частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, якою встановлено порядок випуску товарів у вільний обіг у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, наведене свідчить, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов`язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, і є базою для розрахунку розміру судового збору.

Суд зазначає, що відповідно до графи В «Подробиці розрахунків» митної декларації від 05.04.2021 №UA700110/2021/001237 різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, складає 350 397,51 грн. (176 810,76 грн. + 173 586,75 грн.) та позначена кодом способу розрахунку 55 відповідно до класифікатора способів розрахунку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011.

Саме ця сума і є ціною позову за майновою вимогою про про визнання протиправним та скасувати рішення Азовської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів від 02.04.2021 № UA700000/2021/000011/2, та, відповідно, базою для обчислення розміру судового збору.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 16.03.2020 по справі № 1.380.2019.001962, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, сума судового збору за звернення до суду з позовною вимогою майнового характеру в цієї адміністративній справі складає 5 255,96 грн. (350 397,51 грн. х 1,5%).

Разом з тим, як вже вказано судом, позивачем сплачено 4 540,00 грн. як за дві вимоги немайнового характеру, що є помилковим.

Так, з урахуванням вірної сплати 2 270,00 грн. за вимогу немайнового характеру, не сплаченою залишається сума 2 985,96 грн. (5 255,96 - 2 270,00), що підлягає сплати позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), cуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В АЛ И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружківський ліварний завод “Металург” (далі по тексту позивач) до Азовської митниця Державної митної служби (далі по тексту відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Азовської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів від 02.04.2021 № UA700000/2021/000011/2, визнання протиправною та скасування картки відмови Азовської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700110/2021/00011 - залишити без руху.

Надати позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивач має надати суду: належним чином завірений переклад документів на українську мову, які подано у копіях на англійській мові, та які зазначені в цієї ухвалі; належним чином засвідчені копії документів, що додані до позовної заяви; документ про сплату судового збору в розмірі, що зазначений судом в цієї ухвалі, тобто позивач має привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачу, що при усуненні недоліків в наданий строк, позовна заява буде вважатись поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

В разі невиконання вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.В. Арестова