Рішення № 96407679, 19.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 р. Справа№200/1426/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за №6988 від 17.11.2020 та зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути ОСОБА_1 заяву про призначення пенсії за віком згідно ч. 3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу періодів:

- з 17.07.1995 по 13.01.2009 - роботи в 4-му ШБУ ДВАТ «ТРЕСТ Донецькшахтопроходка»;

- з 30.03.2010 по 08.07.2013 - роботи в ТОВ «Восток» ЛТД;

- з 01.04.2010 по 02.07.2013 - роботи за сумісництвом в ТОВ «Шахтопроходка-2»;

- з 14.01.2009 по 19.03.2010 - роботи в Філіалі ТОВ «ТРЕСТ Донецькшахтопроходка» на території Російської Федерації;

з зарахуванням до страхового стажу періоду:

-з 01.09.1991 по 26.06.1995 - навчання в Донецькому технікумі промислової автоматики.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Однак, відповідач рішенням від 17 листопада 2020 року відмовив у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач вважає таке рішенням протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

04 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що для визначення права на пенсію на пільгових умовах застосовується Наказ Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 №383 щодо порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно п. 3 цього Наказу при визначенні права на пенсію на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинні на період роботи на відповідних посадах. Згідно п. 10 Наказу для підтвердження стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та довідку уточнюючу пільговий характер роботи. У довідці має бути зазначено:

періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію чи посаду, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування

списків або їхні номери, в які включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

Тобто період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство з наданням уточнюючої довідки. Довідку видає підприємство або його правонаступник.

Відповідач зазначає, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 17.07.1995 по 13.01.2009 у Шахтопрохідницькому будівельному управлінні Донецькшахтопроходка, так як довідка підтверджуюча пільговий характер роботи від 25.07.2017 № 02/277 надана підприємством, яке знаходиться в м. Донецьк.

Врахувати до пільгового стажу період роботи з 01.01.2000 по 13.01.2009 за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування неможливо, так як згідно витягу з Єдиного державного реєстру соціального страхування неможливо, так як згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 180864) місцезнаходження підприємства невідоме.

Врахувати до пільгового стажу періоди роботи з 14.01.2009 по 19.03.2010 у Філіалі ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на території РФ неможливо, так як довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи від 25.07.2017 № 02/277 надана підприємством, яке знаходиться в м. Донецьк, дані по спец стажу в реєстрі застрахованих осіб відсутні.

Щодо зарахування до пільгового стажу роботи в ТОВ «Восток ЛТД» з 30.03.2010 по 08.07.2013 (м. Донецьк) за даними спец.стажу в реєстрі застрахованих осіб неможливо, так як в індивідуальних відомостях наявні дані про нарахування заробітної плати за цей період по іншому підприємству за сумісництвом «Шахтопроходка - 2», але відсутні дані по ньому в спец.стажі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також зазначив, що до страхового стажу не враховано період навчання в Донецькому технікумі промислової автоматики, так як в дипломі відсутні дані про період навчання.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ), РНОКПП: НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що позивач звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою від 13 листопада 2020 року про призначення пенсії. До заяви надав: паспорта; картки платника податків; трудової книжки від 20.07.1995р серії НОМЕР_3 ; диплому від 26.06.1995 серії № 003221; довідки видані «РК Економічний та правовий колсандинг» № 671, № 674, №677, від 12.10.2020; виписки з наказів № 11/к від 11.04.2008, № 7/к від 10.04.2008, № 53к/а від 23.08.2011, № 24 від 30.12.2013; довідки про заробітну плату виданої ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» № 15/012 від 02.02.2018, № 15/009 від 24.01.2018; довідки виданої ТОВ «Шахтобудівельна компанія» № 02/3115 від 11.11.2020; довідки виданої ВАТ «Трест Днецькшахтопроходка» № 02/277 від 25.07.2017; № 02/614 від 07.07.2017, № 02/981 від 04.09.2017; довідки ТОВ «Шахтопроходка» № 12 від 08.02.2018; без номеру та дати; наказів № 16/99 від 29.11.1999, № 11/к від 11.04.2008, № 114 від 13.12.2005, № 12 від 29.04.2016, № 17 від 14.08.2008 , № 222 від 01.07.2015, № 273 від 26.12.2012, № 64 від 13.07.1994, № 2/03 від 17.04.2003, № 81 від 02.07.2010, № 9 від 18.02.2000, № 53к/а від 24.09.2011, №18к від 30.04.2010, № 35к від 08.07.2013, № 37/99 від 29.11.1999, №2/03 від 17.04.2003, № 7/к від 10.04.2008, № І2к від 01.04.2010; виписка видана «РК Економічний та правовий колсантінг» № 675 від 12.10.2020; довідки про спуски виданої ТОВ «Шахтобудівельна компанія» № 02/3116 від 11.11.2020; довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.08.2018 № 0000598132; копії особових карток.

Рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №6988 від 17 листопада 2020 року відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Вказаним рішенням до стажу позивача не зараховано періоди роботи:

До страхового стажу не враховано період навчання в Донецькому технікумі промислової автоматики, так як в дипломі відсутні дані про період навчання.

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 17.07.1995 по 13.01.2009 у Шахтопрохідному будівельному управлінні Донецькшахтопроходка, так як довідка підтверджуюча пільговий характер роботи від 25.07.2017 № 02/277 надана підприємством, яке знаходиться в м. Донецьк.

Врахувати до пільгового стажу період роботи з 01.01.2000 по 13.01.2009 за даними , наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування неможливо, так як згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 180864) місцезнаходження підприємства невідоме.

Врахувати до пільгового та страхового стажу період роботи з 14.01.2009 по 19.03.2010 у Філіалі ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на території Російської Федерації неможливо, так як довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи від 25.07.2017 № 02/277 надана підприємством, яке знаходиться в м. Донецьк, дані по спец-стажу в реєстрі застрахованих осіб відсутні.

Врахувати до пільгового стажу період роботи в ТОВ «Восток ЛТД» з 30.03.2010р. по 08.07.2013р. (м. Донецьк) за даними спец стажу в реєстрі застрахованих осіб неможливо, так як в індивідуалах відомостях наявні дані про нарахування заробітної плати за цей період по іншому підприємству за сумісництвом «Шахтопроходка - 2 », але відсутні дані по ньому в спец стажі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії незалежно від віку за нормами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу в підземних умовах - 25 років.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.

Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”).

Згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі за текстом - Порядок ведення трудових книжок), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно пункту 2.2 Порядку ведення трудових книжок, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Порядку ведення трудових книжок визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, комплексний аналіз порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Щодо спірних періодів роботи трудова книжка позивача НОМЕР_4 від 20 липня 1995 року містить наступні записи:

Навчання у технікумі з 1.09.1991- 26.06.1995 «Донецький технікум промавтоматики»

«Четверте шахтопроходницьке стройуправління трест Донецкшахтопрохідка»

- № 1- 17.07.1995 - Принят під землею електрослюсарем 5го розряду з повним підземним робочим днем у шахтах;

- №2 - 20.05.2002 - Переведено учнем проходчика і зроблено на курсі;

- № 3 - 15.07.2002 - Переведено учнем проходчика з повним підземним робочим днем у шахті;

- № 4 - Переведений проходчиком 5го розряду з повним підземним робочим днем в шахті;

- № 5 - Переведений проходчиком 6го розряду з повним підземним робочим днем у шахті;

- № 6 - 13.01.2009 - звільнений за переводом у Філіал «Трест Донецкшахтопрохідка» на територіях РФ за погодженням між керівництвом ст.36 п.5 КЗпП України.

«Філія Державного відкритого акціонерного товариства «Трест « Донецькшахтопрохідка» на території Російської Федерації»

- № 7 - 14.01.2009 - Прийнято по переводу з ШПБУ №4 прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі;

- № 8 - 19.0.2010 - Звільнений за власним бажанням згідно ст.80 Трудового Кодексу Російської Федерації.

«ТОВ «Схід ЛТД»

- №9 - 30.03.2010 - Прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею.

- № 10 - 01.05.2010 - Переведений прохідником 6 розряду з повним робочим днем під землею.

- № 11 - 8.07.2013 - Звільнений за власним бажанням с.38 КЗпП України.

«ТОВ «ШАХТОППОХОДКА»

-№ 12 - 9.07.2013 - Прийнято прохідником 6 р. з повним робочим днем під землею.

-№ 13 - 8.11.2013 - Звільнений за власним бажанням ст.38 КЗпП України.

«ТОВ ШАХТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДОНЕЦЬКШАХТОПРОХОДКА»

- № 14 - 12.11.2013 - Прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею.

- № 15-30.04.2016-Звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП України за переводом в ТОВ «шахтобудівних компанія»;

«ТОВ «ШАХТОБУДІВНИХ КОМПАНІЯ»

- № 16 - 01.05.2016 - Прийнято по переводу з ТОВ «ШСК Донецькшахтопроходка» прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі.;

- № 17 - 01.10.2016 - Переведений прохідником 6 розряду з повним робочим днем на підземній роботі.

Разом з цим до матеріалів справи позивачем надано:

- Диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_5 про закінчення навчання у Донецькому технікумі промислової автоматики за спеціальністю Експлуатація і ремонт електроустаткування і автоматичних пристроїв; виписку зі семестрової та екзаменаційної відомості к диплому, з якої вбачається, що позивача з 1991 року по 1995 року здобув зазначення у сфері експлуатація і ремонт електроустаткування і автоматичних пристроїв. Також надано довідки № 644, 645 від 02 лютого 2021 року та про те, що позивач дійсно навчався за фахом з 01 вересня 1991 року по 15 травня 1995 року, та з 15 травня 1995 року по 26 червень 1995 року.

- свідоцтво про переміну прізвища , імені , по батькові ІНО № 251540 від 10 березня 1995 року про те, що позивача перемінив прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25 липня 2017 року №02/277, яка містить в собі відомості про те, що позивач працював з 17 липня 1995 року по 19 березня 2010 року повний робочий день в Четвертому шахто прохідницькому будівельному управлінні треста «Донецькшахтопроходка», виконував роботу зі шкідливими та важкими умовами праці повний робочий день на гірничих ділянках будівництва шахт на посаді електрослюсаря підземного, що передбачена Списком №1, розділу 1, підрозділу 1а, код КП 1010100а, підстава - постанова КМУ № 162 від 11 березня 1994 року.

- Довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 15/012 від 02 лютого 2018 року яка містить в собі суми заробітної плати позивача з розшифруванням за період з 1995 року по 2000 рік.

- Довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 15/009 від 24 січня 2018року яка містить в собі суми заробітної плати позивача (в рублях) з розшифруванням за період з 2009 року по 2010 рік.

- Положення о філії ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на території Російської федерації.

- Архівну довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 674 від 12 жовтня 2020 року яка містить в собі відомості про те, що позивач працював на ТОВ «Восток» ЛТД з 30 березня 2010 року по 08 липня 2013 року та виконував обов`язки проходчика, за посадою проходчика 5 та 6 розряду повний робочий день на підземних роботах. Постановою Господарського суду Донецької області від 14.03.2014 у справі № 905/1111/14 ТОВ «ВОСТОК ЛТД» визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Документи ТОВ «ВОСТОК ЛТД» були передані на архівне зберігання до ТОВ «РК «Економічний та правовий консалтінг» на підставі Договору № 26-14 від 15.04.2014. Також додано виписку з книги обліку табелів виходів, на проходчика ТОВ «Восток» ЛТД ОСОБА_1 за період з 2010 року по 2013 рік.

- Архівну довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 676 від 12 жовтня 2020 року яка містить в собі відомості про те, що позивач працював на ТОВ «ШАХТОПРОДКА» (ЄДРПОУ 1350286) з 01.04.2010 (Наказ № 12к від 01.04.2010 р.) проходчиком 6 розряду за сумісництвом. Звільнений з 02.07.2013 (Наказ №31к від 02.07.2013 р.) за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України. За період з 01.04.2010 по 02.07.2013 виконував обов`язки проходчика, за посадою проходчик 5 розряду, розділ 1 «Горні роботи», передбачена Списком 1, підрозділ 1 «Підземні роботи в діючих, тих що будуються і дренажних шахтах»», код 1а; 7111.2; а) «Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах». Постановою Господарського суду Донецької області від 15 квітня 2014 року у справі № 905/1112/14 ТОВ «ШАХТОПРОДКА-2» визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Документи ТОВ були передані на архівне зберігання до ТОВ «РК «Економічний та правовий консалтінг» на підставі Договору № 25-14 від 15.04.2014. Також додано виписку з книги обліку табелів виходів, на проходчика ТОВ «ШАХТОПРОДКА-2» ОСОБА_1 за період з 2010 року по 2013 рік.

Також до матеріалів справи додано:

Накази про проведення атестації робочих місць за списком 1-2, якими підтверджено право на пільгову пенсію № 64 від 13 червня 1994 року, №9 від 18 лютого 2000 року, №114 від 13 грудня 2005 року ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка».

Накази про проведення атестації робочих місць за списком 1-2, якими підтверджено право на пільгову пенсію № 11/к від 11 квітня 2008 року, №53 к/а від 29 вересня 2011 року ТОВ «Восток» ЛТД.

Отже, аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що трудовою книжкою та відомостями викладеними в довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів підтверджено право позивача на зарахування періодів роботи на підприємстві з 17.07.1995 по 13.01.2009 - роботи в 4-му ШБУ ДВАТ «ТРЕСТ Донецькшахтопроходка»; з 30.03.2010 по 08.07.2013 - роботи в ТОВ «Восток» ЛТД; з 01.04.2010 по 02.07.2013 - роботи за сумісництвом в ТОВ «Шахтопроходка-2»; з 14.01.2009 по 19.03.2010 - роботи в Філіалі ТОВ «ТРЕСТ Донецькшахтопроходка» на території Російської Федерації.

Разом з цим, суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

З аналізу наведених норм слідує, що відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації, а не на працівника, а тому посилання представника відповідача на відсутність наказів про проведення атестації робочих місць судом не приймаються.

Щодо не зарахування до стажу періоду роботи позивача на підприємстві Філіал ВАТ “Трест Донецькшахтопроходка” на території Російської Федерації, суд зазначає наступне.

На підставі пункту 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі частини 1 статті 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частина 2 статті 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 20 Закону).

За таких обставин, суд вважає, що певний період стажу позивача не може бути не зарахований через не сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на призначення пенсії.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працює, а тому має право на зарахування до страхового стажу періоду роботи на підприємстві Філіал ВАТ “Трест Донецькшахтопроходка” на території Російської Федерації.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статей 2, 3, 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Питання пенсійного забезпечення регулюються двосторонніми угодами в цій галузі, а також Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі-Угода), згідно із статтею 1 якої, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якого вони проживають.

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено чи буде встановлено законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди проводиться за місцем проживання.

Для визначення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до введення в дію цієї Угоди.

Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

За змістом цих норм стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового та страхового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Згідно зі ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

З вищенаведених норм міжнародних встановлено, що трудовий стаж, набутий на території Російської Федерації, визнається Україною.

Щодо правомірності/не правомірності не зарахування до страхового стажу позивача періоду його навчання в Донецькому технікуму промислової автоматики у 1991-1995 роках у зв`язку із відсутністю інформації щодо періоду навчання, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача у період з 1.09.1991-26.06.1995 позивач навчання у технікумі «Донецький технікум промавтоматики».

Здобув диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_5 про закінчення навчання у Донецькому технікумі промислової автоматики за спеціальністю експлуатація і ремонт електроустаткування і автоматичних пристроїв. Також надано виписку зі семестрової та екзаменаційної відомості к диплому, з якої вбачається, що позивача з 1991 року по 1995 року здобув зазначення у сфері експлуатація і ремонт електроустаткування і автоматичних пристроїв. Також надано довідки № 644, 645 від 02 лютого 2021 року про те, що позивач дійсно навчався за фахом з 01 вересня 1991 року по 15 травня 1995 року, та з 15 травня 1995 року по 26 червень 1995 року.

З 17 липня 1995 року позивач почав працювати підземним електрослюсарем 5го розряду з повним підземним робочим днем у шахті.

Отже, період після закінчення навчання та влаштуванням на роботу за спеціальністю не перевищує трьох місяців.

Відповідно, період навчання позивача в Донецькому технікуму промислової автоматики має бути зарахований до страхового стажу позивача.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №6988 про відмову в призначенні пенсії прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що органом Пенсійного фонду України не прийнята довідки, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території. У зв`язку з цим також не прийняті і відомості, що відображений у таких довідках.

Суд вважає такі посилання відповідача неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і такі підприємства були утворені відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані "намібійські винятки": документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).

З огляду на загальні принципи ("намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.

Неможливість проведення перевірки довідок та первинних документів, на підставі яких вони видані, не може бути підставою для порушення пенсійних прав осіб.

З огляду на наведене орган Пенсійного фонду України неправомірно відмовився приймати та розглядати подані позивачем довідки та, відповідно, зазначені в ній відомості.

Вчиняючи такі дії орган Пенсійного фонду України порушив наведені положення законодавства та пенсійні праві позивача, у зв`язку з чим порушені права позивача підлягають відновленню.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу спірні періоди роботи задоволенню не підлягають, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

Так, дискреційне повноваження суб`єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни “може”, “має право”, “за власної ініціативи”, “дбає”, “забезпечує”, “веде діяльність”, “встановлює”, “визначає”, “на свій розсуд”. Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Комітетом Міністрів Ради Європи розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме – мета дискреційного повноваження; об`єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у Раді Європи зобов`язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб`єкти публічної адміністрації.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вчинення відповідачем наведених дій є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб`єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 6988 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 13 листопада 2020 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи.

Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору, а саме у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача за №6988 від 17.11.2020 та зобов`язання відповідача повторно розглянути ОСОБА_1 заяву про призначення пенсії за віком згідно ч. 3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу періодів: з 17.07.1995 по 13.01.2009 - роботи в 4-му ШБУ ДВАТ «ТРЕСТ Донецькшахтопроходка»; з 30.03.2010 по 08.07.2013 - роботи в ТОВ «Восток» ЛТД; з 01.04.2010 по 02.07.2013 - роботи за сумісництвом в ТОВ «Шахтопроходка-2»; з 14.01.2009 по 19.03.2010 - роботи в Філіалі ТОВ «ТРЕСТ Донецькшахтопроходка» на території Російської Федерації; з зарахуванням до страхового стажу періоду: з 01.09.1991 по 26.06.1995 - навчання в Донецькому технікумі промислової автоматики, – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 6988 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 ) про призначення пенсії від 13 листопада 2020 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 19 квітня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.В. Шинкарьова