Рішення № 96407592, 21.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року Справа № 160/2307/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявоюза позовною заявою Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" (вул. Іванівська, 14, м.Кам`янське, Дніпроптеровська обл., 51931) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49605), Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення №2231874/36363480 від 14.12.2020 р.; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.09.2020 р., -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" (вул. Іванівська, 14, м.Кам`янське, Дніпроптеровська обл., 51931) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49605), Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення №2231874/36363480 від 14.12.2020 р.; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.09.2020 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року у справі №160/2307/21 відкрито провадження в адміністративній справі № 160/2307/21 за позовом Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" (вул. Іванівська, 14, м.Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51931) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49605), Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення №2231874/36363480 від 14.12.2020 р.; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.09.2020 р.

Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року у справі №160/2307/21 від 11.03.021 р. клопотання представника відповідача - 1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" по справі №160/2307/21, - задоволено.

Продовжено процесуальний строк для надання відзиву представником відповідача - 1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області по справі №160/2307/21 в межах визначених ст. 258 КАС України, а саме: до 19.04.2021 р.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

ПОГ «Агробезпека» 12.10.2020р. засобами електронного зв`язку було надіслано на реєстрацію податкову накладну №2 від 30.09.2020р. на реалізацію TOB «Агрогазсервіс» юридичних послуг за вересень 2020 року на загальну суму з ПДВ 12 006, 00 грн. При цьому, позивач у вказаних податкових накладних: 1) зазначав надання послуг в обсягах, що на постійній основі, надаються одному і тому же замовнику, починаючи з 2009 року; 2) мав в штаті юриста, який має свідоцтво на право адвокатської діяльності і зареєстрований в реєстрі адвокатів України; 3) пальним не торгував і не був платником акцизного збору; 4) постачальники послуг розрахунку коригування не складали і не подавали; 5) отримувач послуг розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань не подавав; 6) отримувач послуг є платником податків. Податкова служба завжди без зауважень реєструвала податкові накладні ПОГ «Агробезпека» на реалізацію TOB «Агрогазсервіс» юридичних послуг. Тобто, відображені у спірній податковій накладній операції не відповідали жодному критерію ризиковості здійснення операцій, передбачених у Додатку №3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165, і, значить, підстав для зупинки їх реєстрації не існувало.

Не зважаючи на вказане, відповідно до квитанції від 14.09.2020 р. зазначена податкова накладна була прийнята, проте її реєстрацію було зупинено через те, що «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.

Однак, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

07.12.2020 р. позивачем до Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надіслано лист-пояснення №0712/02 з доданими копіями належним чином оформлених документів на підтвердження реальності господарських операцій.

Проте, Рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації ПН/РК коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2231874/36363480 від 14.12.2020р. було відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2020р. на загальну суму з ПДВ 12 006, 00 грн.

При цьому, Комісія, згідно п.11. Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. № 520, приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в разі ненадання платником податку: 1) письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі; 2) копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; 3) копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Також, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відмовляючи у реєстрації податкової накладної відповідач не вказав, які документи не були подані платником податків та не зазначено документів, складених із порушенням законодавства. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

11.03.2021 року відповідачем-1 - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, шляхом електронного зв`язку було направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву за вх.№4022/21-ел, в тексті якого зазначено наступне.

Платником Підприємством об`єднання громадян «Агробезпека» подано до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкову накладну №2 від 30.09.2020 на загальну суму 12006,00 грн, у т.ч ПДВ 2001,00 грн з номенклатурою товару - юридичні послуги за вересень 2020 року на підприємство TOB "АГРОГАЗСЕРВІС" (код 30600063).

За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником прийнято Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №2231874/36363480 від 14.12.2020, у зв`язку з ненаданням платником копій документів, які розкривають зміст проведеної операції (акти виконаних робіт, договори, тощо) та без підтвердження обґрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку

Відповідно до п.8 Постанови від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» ПІДПРИЄМСТВО ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "АГРОБЕЗПЕКА" (код 36363480) включено до переліку ризикових платників - 19.05.2020

Відповідно до п.10 та п.11 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 «Про затвердження порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняте Рішення від №2231874/36363480 від 14.12.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2020р.

При цьому представник відповідача-1 зазначає про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підставі викладеного вище, та з посиланням на відповідні норми чинного податкового законодавства, представник відповідача-1 просить суд у задоволенні пред`явлени позовних вимог відмовити у повному обсязі.

16.03.2021 р. представником відповідача-1, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано відзив на позовну заяву від 16.03.2021 р. вх.№20489/21 ідентичний за змістом відзиву від 11.03.2021 р. вх.№4022/21-ел.

19.03.2021 р. представником позивача, шляхом електронного зв`язку, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано відповідь на відзив відповідача-1 від 19.03.2021 р. вх.№4546/21-ел, в тексті якої зазначено наступне.

16.03.2021 р. позивай поштою отримав відзив Відповідача-1 на позовну заяву та зазначає наступне.

Платником подано до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкову накладну №2 від 30.09.202о р. на реалізацію TOB «Агрогазсервіс» юридичних послуг за вересень 2020 року на загальну суму з ПДВ 12 006,00 грн.

За результатами розгляду комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником, прийнято Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 2231874/36363480 від 14.12.2020 p., у зв`язку з не наданням платником копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (Інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних», а також «розрахункових документів та/або банківських виписок s особових рахунків».

Однак, зазначене не відповідає дійсності, адже, на підтвердження надання юридичних послуг відповідачу-1 як до пояснень, так і до скарги на відмову в реєстрації податкової накладної надавалися: Лист-Пояснення, Витяг, Угода, Наказ на директора, Витяг платника ПДВ, Договір №010119-3 від 01.01.2019 р.; Витяг на 12.06.2020 року; Акт надання-прийому юридичних, послуг №115 від 31.08.2020p.; Рахунок вартості юридичних послуг №115 від 31.08.20р.: Виписку з поточного рахунку; Платіжне доручення №676 від 07.09.2020р.; Наказ на прийом юриста; Штатний розклад; Договір з адвокатами Федоренко Р.В. і Сологуб Д.О. та їх Свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю та Витяги з Єдиного реєстру адвокатів України на них.

Так, позивач надав відповідачу-1 всі необхідні документи на підтвердження надання послуг, у тому числі, підтвердження того, що на підприємстві працював один штатний юрист, який є адвокатом, і ще один адвокат за цивільно-правовим договором.

Таким чином, підприємство, засноване Громадською правозахисною організацією і на якому працювало два адвоката протягом місяця цілком мали можливість надати юридичні послуги вартістю значно більшою ніж на 12 006,00грн.

Також безпідставними є посилання контролюючого органу у відзиву, що відповідно до п.8 Постанови від 11.12.2019р. №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» ПОГ «Агробезпека» (код ЄДРПОУ 36363480) включене до переліку ризикових платників 19.05.2020 р., адже здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

В матеріалах справи міститься довідка від 14.04.2021 р. №67, складена начальником відділу управління персоналом А.В. Шевченко, в тексті якої зазначено, що суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Євгенія Олексіївна в період з, а саме: з 15.03.2021 р. по 19.03.2021р. перебувала у щорічній відпустці; з 22.03.2021 р. по 16.04.2021 р. - на лікарняному.

Отже, рішення у даній адміністративній справі, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р., , та враховуючи як довідку 14.04.2021 р., так і п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення», яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, приймається 21.04.2021 р.

З метою збереження життя та здоров`я людей, та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р., суд дійшов висновку про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Підприємство об`єднання громадян "Агробезпека" (код ЄДРПОУ 36363480) з 23.09.2009 року зареєстровано за №12231020000004047, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою та зареєстрований в якості платника податку на додану вартість з 13.02.2010 року, що підтверджується матеріалами справи.

Основними видами діяльності є: 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 80.10 Діяльність приватних охоронних служб, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 69.10 Діяльність у сфері права.

ТОВ «АГРОГАЗСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 30600063) за вересень 2020 р. були надані відповідні кваліфіковані юридичні послуги на загальну суму 12006,00 з ПДВ.

По факту виконаних послуг було підписано акт надання послуг №119 від 30.09.2020 р. на загальну суму 12006,00 грн. з урахуванням ПДВ, а також рахунок на оплату юридичних послуг №1119 від 30.09.2020 р. Оплата рахунка №119 від 30.09.2020 р. на виконані юридичні послуги за вересень 2020 р. проведена 12.10.2020 р. в сумі 12006,00 грн.

В підтвердження оплати надано платіжне доручення №779 від 12.10.2020 р. та виписка з поточного рахунку ПОГ «АГРОБЕЗПЕКА» від 12.10.2020 р.

Відповідно до вимог ст. 187.1 ПК України, на основі вище наведених документів, позивачем була сформована та направлена на реєстрацію в ЄРПН податкова накладна №2 від 30.09.2020 року, на загальну суму 12006,00 грн., в т. ч. ПДВ в сумі 2001,00 грн.

Однак, відповідно до квитанції від 14.09.2020 року про реєстрацію податкових накладних зазначена податкова накладна була прийнята, проте реєстрація була зупинена із формулюванням: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

07.12.2020 року позивачем до Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області були надіслано лист-пояснення №0712/02 з доданими копіями належним чином оформлених документів на підтвердження реальності господарських операцій.

Рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2231874/36363480 від 14.12.2020 року було відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2020 року на загальну суму 12006,00 грн., в т.ч. ПДВ 2001,00 грн.

Зазначене рішення прийняте контролюючим органом у зв`язку із «ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щдо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних», а також «розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків».

14.12.2020 року на адресу відповідача позивачем була направлена скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яка залишена без задоволення рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №510/36363480/2 від 12.01.2021 року, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. ст.8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд зазначає, що порядок зупинення реєстрації ПН/РК визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», а також Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 25, 26 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Відповідно до пункту 4 Наказу Мінфіну №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Наказу Мінфіну №520 визначено Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Наказу Мінфіну №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (п.п. 19 п. 201.1 ст. 201).

Судом встановлено, що позивачем відповідно до статей 185, 186, 187, 201 Податкового кодексу України було виписано на ТОВ «АГРОГАЗСЕРВІС» та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №2 від 30.09.2020 року, реєстрацію якої було спочатку безпідставно зупинено відповідачем-1, а потім взагалі було відмовлено у реєстрації останньої.

Судом встановлено, що після отримання відповідної квитанції від 14.09.2020 року про зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної, позивачем 07.12.2020 року було направлено до Державної податкової служби України лист-пояснення №0712/02 з доданими копіями належним чином оформлених документів на підтвердження реальності господарських операцій.

В матеріалах справи містяться відомості, що в підтвердження правомірності складання податкової накладної №2 від 30.09.2020 року позивачем була направлена до контролюючого органу інформація у відповідності до вимог Постанови КМУ від 11.12.2019 р. №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та копії відповідних документів.

Зі змісту зазначеної вище квитанції від 14.09.2020 року судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність позивача як платника податку Критеріям ризиковості, а саме п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку», що містяться в додатку 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165.

Додатком 3 до Порядку №1165 встановлено наступні Критеріїв ризиковості здійснення операції:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Відповідно до пункту 4 Наказу Мінфіну №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, що позивач і зробив.

Проте, як встановлено судом, оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної, зазначеної вище, в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме:«первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням документів та/або банківських виписок з особових рахунків».

Судом встановлено, що надані позивачем пояснення та документи не були взяті відповідачем-1 до уваги. Натомість відповідач-1 як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, вказав на неподання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

При цьому, відповідачем-1 не були вказані конкретні документи, які не були надані, а лише було здійснено цитування норм пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 року.

Суд зауважує, що такий висновок кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 18.06.2020 року у справі №824/245/19-а, в якій зазначається, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, суд зазначає, що невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У свою чергу, суд зазначає, що позивачем наданий достатній обсяг необхідних документів, у якості первинних, які не мають жодних недоліків щодо форми, змісту та походження, для підтвердження здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Детально дослідивши весь обсяг наданих документів, суд не знайшов підстав для віднесення позивача до жодного з 6 підпунктів Критеріїв ризиковості здійснення операції, оскільки позивач здійснює свою діяльність в межах та відповідно до чинного податкового законодавства.

Суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з`ясуванню підстав, що передували неприйняттю для реєстрації в Єдиному реєстрі відповідних податкових накладних, відповідно до Квитанції від 14.09.2020 року про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, відповідач-1, не беручи до уваги письмові пояснення позивача та надіслані копії документів на підтвердження спірних питань, що виникли у контролюючого органу, відмовив у реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд зазначає, що представником відповідачів, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, не було надано до суду достатньоналежних доказів або інших заперечень щодо позовних вимог та правомірності підстав відмови у прийнятті для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної, всупереч положенням ст.77 КАС України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, доданих до позовної заяви, детально наведених вище, в повній мірі доведено свою позицію, викладену у позовній заяві, в порядку ст.77 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.12.2020 року № 2231874/36363480 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2020 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, суд приходить до висновку про часткове задоволення зазначеної вимоги, виходячи з наступного.

Аналізуючи дані положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДПС.

Оскільки чинним податковим кодексом України не передбачено зобов`язання контролюючого органу реєструвати зупинені податкові накладні датою їх фактичного отримання, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, вказану вище є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного доручення №440 від 12.02.2021 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" (вул. Іванівська, 14, м.Кам`янське, Дніпроптеровська обл., 51931) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49605), Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення №2231874/36363480 від 14.12.2020 р.; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.09.2020 р., суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіна користь Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" з оплати судового збору у розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять грн., 00 коп.); за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" з оплати судового збору у розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять грн., 00 коп.).

Щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" за рахунок бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Позивачем до позовної заяви додавались відповідні докази на підтвердження понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із підготовкою та поданням відповідної позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у розмірі 5 000, 00 грн.

Відповідно до ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При цьому, відповідно до ч.3, 5 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, шляхом винесення додаткового рішення в порядку, визначеному ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються види судових витрат.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України надається визначення витрат на професійну правничу допомогу та зазначається наступне.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до змісту ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються загальні підстави щодо розподілу судових витрат. Зокрема, визначається наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до пунктів 1,5.6 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловився і Конституційний Суд України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

З огляду на наведене вище, до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правничих питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, саме на суд покладається обов`язок оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, а також з огляду на принцип економії в адміністративному судочинстві, встановить що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., представником позивача було додано до позовної заяви наступні документи, а саме: копію платіжного доручення №446 від 12.02.2021 р. на загальну суму 5000,00 грн.; копію рахунка на оплату №28 від 11.02.2021 р. на загальну суму 5000,00 грн.; копію акта надання послуг від 12.02.2021 р. №28 на загальну суму 5000,00 грн.; копію додаткової угоди №6 до договору №24/ЮО-1120 від 26.11.2020 р. про надання правової допомоги; копію договору №24/ЮО-1120 про надання правової допомоги від 26.11.2020 р.

Аналізуючи додані до позовної заяви зазначені вище по тексту документи щодо компенсації витрат на правничу допомогу на користь ПОГ «АГРОБЕЗПЕКА» в розмірі 5 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.

Справа № 160/2307/21 за позовною заявою Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" (вул. Іванівська, 14, м.Кам`янське, Дніпроптеровська обл., 51931) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49605), Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення №2231874/36363480 від 14.12.2020 р.; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.09.2020 р. розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні).

У письмовому вигляді матеріали справи містять наступні документи, складені представником позивача: позовну заяву від 16.02.2021 р. вх.№12329/21; відповідь на відзив від 19.03.2021 р. вх..№4546/21-ел.

Розглянувши копію платіжного доручення №446 від 12.02.2021 р. на загальну суму 5000,00 грн.; копію рахунка на оплату №28 від 11.02.2021 р. на загальну суму 5000,00 грн.; копію акта надання послуг від 12.02.2021 р. №28 на загальну суму 5000,00 грн.; копію додаткової угоди №6 до договору №24/ЮО-1120 від 26.11.2020 р. про надання правової допомоги; копію договору №24/ЮО-1120 про надання правової допомоги від 26.11.2020 р., суд зазначає, що дані документи не містить жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, а також не відображають суті наданих послуг.

Тобто, матеріали справи, не доводять факту понесення позивачем витрат за складання та подання відповідних процесуальних документів в адміністративній справі № 160/2307/21, оскільки в доданих до матеріалів даної справи підтверджуючих документів щодо оплати професійної правничої допомоги не зазначено номер справи, в якій надавалась відповідна правнича допомога.

Враховуючи те, що наданими до суду, документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд проходить до висновку про відмову у розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначена правова позиція викладена Верховним судом у додатковому рішенні від 24 січня 2019 року по справі № 9901/350/18 (провадження №П/9901/350/18), в тексті якого зазначено, що надані до Суду представником позивача копії виписок з його банківського рахунку, на підтвердження того, що позивач поніс витрати на правову допомогу згідно актів приймання-передачі наданих послуг № 01-554 від 30 листопада 2017 року, № 02-554 від 11 червня 2018 року, № 03-554 від 22 жовтня 2018 року, такі витрати не підтверджують, оскільки не містять інформацію про номер справи, чи відповідний акт приймання-передачі наданих послуг згідно з якими були сплачені кошти.

Водночас, посилання у вказаних виписках з банківського рахунку представника позивача на договір № 01/16 від 22 грудня 2016 року, не є свідченням того, що кошти сплачувалися за надання правової допомоги саме у справі № П/800/554/16, оскільки згідно вказаного договору адвокат ОСОБА_1 здійснював представництво інтересів позивача не лише в цій справі, а й адміністративній справі № П/800/63/16, кримінальному провадженні № 22015000000000071 та інших провадженнях за участю позивача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" за рахунок бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 242 - 244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" (вул. Іванівська, 14, м.Кам`янське, Дніпроптеровська обл., 51931) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49605), Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення №2231874/36363480 від 14.12.2020 р.; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.09.2020 р., - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №2231874/36363480 від 14.12.2020 р. регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) про відмову в реєстрації Підприємству об`єднання громадян "Агробезпека" (ЄДРПОУ 36363480) податкової накладної №2 від 30.09.2020 р. на загальну суму - 12006,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2001,00 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.09.2020 року на загальну суму - 12006,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2001,00 грн. відповідно до чинного податкового законодавства України.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" з оплати судового збору у розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять грн., 00 коп.); за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби Українина користь Підприємства об`єднання громадян "Агробезпека" з оплати судового збору у розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова