Ухвала суду № 96407479, 21.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 квітня 2021 року Справа 160/6253/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-оздоровчий центр «ЛІСОВИЙ» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-оздоровчий центр «ЛІСОВИЙ», у якій позивач просить суд:

- відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі по суті:

- прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, яким стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно - оздоровчий центр «ЛІСОВИЙ» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 80 682,73 гривень.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), і підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, суб`єктом владних повноважень становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-IX, станом на 1 січня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2270,00 гривні.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем було вимоги вимогу майнового характеру, отже судовий збір за вимоги складає –2270,00 гривень.

Отже, з урахуванням наведеного вище, позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі – 2270,00 гривень.

Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені такі реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Встановлено, що представником позивача подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, відповідно до якої позивач просить відстрочити сплату судового збору до прийнятті рішення по справі, оскільки є труднощі в отриманні необхідної суми судового збору від органів Казначейства.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за відповідним кодом економічної класифікації, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 "Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати (наприклад, ухвала Верховного Суду від 23.11.2020 року справа №640/7839/19).

Також Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 09.03.2021 року справа №480/4221/19 дійшов висновку, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, Суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.

Відтак, клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Також, згідно пунктами 6, 7, 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову всупереч вищенаведеної норми відсутні відомостей про вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спору; а також відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися. Окрім цього, відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Під час перевірки копій документів, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Також, відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що надані позивачем копії додатків до позовної заяви не завірені належним чином.

Згідно зі статтею 169 КАС України, позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-оздоровчий центр «ЛІСОВИЙ» про стягнення коштів - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду:

- доказів сплати/доплати судового збору у розмірі 2270,00 гривень;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви;

- відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Позивач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторно-оздоровчий центр «ЛІСОВИЙ» (49000, м. Дніпро, вул. Карла Лібкнехта, 4А, код ЄДРПОУ 399009934).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В Ільков