Рішення № 96407316, 21.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року Справа № 160/17407/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Нікопольський завод технологічного оснащення" до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправними та скасування пунктів припису,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Нікопольський завод технологічного оснащення» (далі - позивач) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати повністю пункти 1, 2, 3, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 15 Припису № 343/2-4-11/20 від 30.11.2020 року Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Дніпропетровською екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 10.11.2020 року по 23.11.2020 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо стану виконання припису від 31.05.2019 року № 4-5681-2-3 виданого за результатами попередньої перевірки ПрАТ «НЗТО». За результатами позапланової перевірки ПрАТ «НЗТО» відповідачем складено Акт перевірки № 394/2-4-11/20 від 23.11.2020 року та припис № 343/2-4-11/20 від 30.11.2020 року. На переконання позивача, пункти 1, 2, 3, 5, 8, 9, 10, 12, 13, та 15 Припису від 30.11.2020 року є неконкретизованими і мають декларативний характер та дублюють загальнообов`язкові вимоги чинного природного законодавства. Відповідачем не доведено з посиланням на чинні нормативні акти України правомірність висновків про порушення з боку ПрАТ «НЗТО» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Отже, пункти 1, 2, 3, 5, 8, 9, 10, 12, 13, та 15 Припису від 30.11.2020 року прийнято відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені законодавством України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року відкрито провадження у справі № 160/17407/20 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.02.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду замінено відповідача у справі № 160/17407/20 з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на належного – Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

24.02.2021 року представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що в ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства було встановлено, що ПрАТ «НЗТО» не розроблено інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел утворення викидів, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Також, у порушення ст.ст. 44, 95, 101, 105 Водного кодексу України , ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 164 Земельного кодексу України ПрАТ «НЗТО» не запроваджено контроль за якісним станом підземних горизонтів через локальні мережі спостережувальних свердловин. В порушення приписів ст.ст. 7, 17, 26 Закону України «Про відходи» позивачем не розроблено інвентаризацію відходів з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства; не визначено склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини; не розроблено та не погоджено згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення відходів, що утворюються при діяльності підприємства. Крім того, в порушення норм ст.ст. 20-2, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ПрАТ «НЗТО» не надано на розгляд до ДЕІ у Дніпропетровській області проектну документацію на проведення реконструкції, ліквідацію (демонтаж) об`єктів з відповідним погодженням. У порушення ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» позивачем не обладнано організованих стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вимірювальними портами в місцях вимірювань (відбору проб). Також у порушення приписів ст. ст. 10, 11, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» ПрАТ «НЗТО» не надано довідку щодо кількості годин роботи в наднормативному режимі відповідних джерел викидів. У зв`язку з чим заходи реагування у вигляді видачі приписів зі сторони ДЕІ у Дніпропетровській області вчинялись у порядку встановленому чинним законодавством України та мали легітимну мету.

09.03.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну викладеній у позовній заяві правову позицію та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

23.03.2021 року відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, у якому вказано, що заходи реагування у вигляді видачі приписів зі сторони відповідача вчинялись у порядку встановленому чинним законодавством України та мали легітимну мету.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Дніпропетровською екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 10.11.2020 року по 23.11.2020 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо стану виконання припису від 31.05.2019 року № 4-5681-2-3 виданого за результатами попередньої перевірки ПрАТ «НЗТО».

За результатами позапланової перевірки ПрАТ «НЗТО» відповідачем складено Акт перевірки № 394/2-4-11/20 від 23.11.2020 року та припис № 343/2-4-11/20 від 30.11.2020 року.

Приписом № 343/2-4-11/20 від 30.11.2020 року приписано, зокрема:

- п. 1 розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»);

- п. 2 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел утворення викидів (ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»);

- п. 3 не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому дозволі (ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»);

- п. 5 запровадити контроль за якісним станом підземних горизонтів через локальні мережі спостережувальних свердловин (ст.ст. 44, 95, 101, 105 Водного кодексу України , ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 164 Земельного кодексу України);

- п. 8 розробити інвентаризацію відходів з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства (ст.ст. 17, 26 Закону України «Про відходи»);

- п. 9 визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини (ст. 17 Закону України «Про відходи»);

- п. 10 розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення відходів, що утворюються при діяльності підприємства (ст. 7 Закону України «Про відходи»);

- п. 12 надати на розгляд до ДЕІ у Дніпропетровській області проектну документацію на проведення реконструкції, ліквідацію (демонтаж) об`єктів з відповідним погодженням (ст.ст. 20-2, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»);

- п. 13 обладнати організовані стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вимірювальними портами в місцях вимірювань (відбору проб) у відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», вимог нормативної документації ДСТУ 8725:2017, ДСТУ 8726:2017, Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597);

- п. 15 надати довідку щодо кількості годин роботи в наднормативному режимі від джерел викиду ДВ №№ 3, 9, 22, 62 63 за період з 06.05.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ № 6 за період з 20.06.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ № 19 за період з 21.06.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ №№ 25, 43, 44 за період з 05.05.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ № 29 за період з 19.06.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ №№ 39, 42, 67 за період з 18.06.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ №№ 60, 61, 68, 69, 70 за період з 12.06.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ № 15 за період з 05.05.2019 до 19.09.2019 включно (по кожному джерелу викиду та періоду окремо) (ст. ст. 10, 11, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697, умов Дозволу на викиди № 1211600000-94).

Не погоджуючись із пунктами 1, 2, 3, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 15 припису № 343/2-4-11/20 від 30.11.2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 275).

Діяльність Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області регламентується Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, яке затверджено наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 року № 230 (надалі - Положення).

Відповідно до Положення, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Відповідно до п. 2 розділу II Положення № 230 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: 1) про екологічну та радіаційну безпеку; 2) про охорону земель, надр; 3) про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; 4) про охорону атмосферного повітря; 5) про охорону, захист, використання та відтворення лісів; 6) про раціональне використання, відтворення і охорону об`єктів тваринного світу; 7) про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; 8) щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; 9) про охорону, утримання і використання зелених насаджень; 10) про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу; 11) щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; 12) з питань дотримання положень Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES); 13) під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; 14) про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; 15) про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; 16) з питань поводження з відходами; 17) у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх для утилізації; 18) щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; 19) щодо дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі; 20) у сфері озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V(далі - Закон № 877-V).

В абз. 2, 3 частини першої статті 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з абз. 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (абз. 1 ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V).

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V).

Відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону № 877-V розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Позивачем не оскаржуються дії відповідача щодо проведення перевірки, однак, позивач вказує, що відповідач під час перевірки вийшов за межі обставин, що мали перевірятись відповідно до припису від 31.05.2019 року № 4-5681-2-3, та не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та з приписом від 30.11.2020 року № 343/2-4-11/20, прийнятим за результатами висновків, викладених в акті перевірки.

Щодо змісту припису від 30.11.2020 року № 343/2-4-11/20, суд звертає увагу на наступне.

Так, відповідач у Приписі від 30.11.2020 у п.п. 1, 2 та 3 зазначає, що ПрАТ «НЗТО» відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» в термін до 28.02.2021 року: повинен розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел утворення викидів та в термін до 01.12.2020 року: не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому дозволі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об`єкт якого належить до другої групи, - десять років, об`єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

Так, стосовно п. 1 Припису від 30.11.2020, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем під час проведення позапланової перевірки спеціалістам Держекоінспекції надавався до огляду Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ПрАТ «НЗТО» від 24.06.2019 року затверджений Головою правління ПрАТ «НЗТО» Шарф Д.А. 03.07.2019 року, який, в свою чергу, розглянутий і зареєстрований в Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, що підтверджується листом № 3-5510/0/261-19 від 06.09.2019 року.

Суд звертає увагу, що з цього Звіту по інвентаризації спеціалістами відповідача були запрошені копії Таблиці 2.1. Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин та Таблиці 2.2. Характеристика джерел викиду забруднюючих речовин. Копії зазначених таблиць в кількості 33 аркуша були надані державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Т.П. Удовенко, про що на описі документів наданих ПрАТ «НЗТО» під час позапланової перевірки є підпис вказаної посадової особи.

Отже, п. 2 припису від 31.05.2019 року № 4-5681-2-3, де позивачу приписувалось розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів до 01.09.2019 року, ПрАТ «НЗТО» виконало у повному обсязі. А тому факт дублювання відповідачем зазначеного пункту у Приписі від 30.11.2020 року є безпідставним.

Щодо п. 2 Припису від 30.11.2020 суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем під час проведення позапланової перевірки спеціалістам Держекоінспекції надавався дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1211600000-94, що підтверджується підписом державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Т.П. Удовенко на описі документів наданих ПрАТ «НЗТО» під час позапланової перевірки.

Тож, п. 3 припису від 31.05.2019 року № 4-5681-2-3, де позивачу приписувалось отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел утворення викидів до 01.09.2019 року, ПрАТ «НЗТО» виконало у повному обсязі. Разом з тим, на переконання суду, факт дублювання відповідачем зазначеного пункту у Приписі від 30.11.2020 року є безпідставним.

Стосовно п. 3 Припису від 30.11.2020 року суд вважає за необхідне зазначити, що останній містить вимогу: не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому дозволі, з терміном виконання до 01.12.2020 року.

Водночас слід зауважити, що посадовими особами відповідача під час проведення перевірки на ПрАТ «НЗТО» у 2020 році не виявлено жодного джерела викидів та джерела утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому Дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1211600000-94, в Акті перевірки № 394/2-4-11/20 від 23.11.2020 року також не зазначено жодного такого джерела викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин.

Більш того, вимога зазначена у п. 3 Припису від 30.11.2020 року не містить вимог щодо усунення конкретних порушень та не визначає конкретних дій, які необхідно вчинити позивачу для усунення порушення вимог законодавства, а вказує на загальний обов`язок, який і так передбачений чинним законодавством.

Таким чином, зазначений пункт припису не відповідає ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V та підлягає скасуванню.

Також, відповідач у Приписі від 30.11.2020 у п. 5 зазначає, що ПрАТ «НЗТО» відповідно до ст.ст. 44, 95, 101, 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 164 Земельного кодексу України в термін до 28.02.2021 року має запровадити контроль за якісним станом підземних горизонтів через локальні мережі спостережувальних свердловин.

Відповідно до приписів ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані, зокрема: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї.

Статтею 95 Водного кодексу України передбачено, що усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Згідно з ст. 101 Водного кодексу України власники засобів водного транспорту, трубопроводів, плавучих та інших споруд на водних об`єктах, а також інші юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечувати охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин.

Підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод (ст. 105 Водного кодексу України).

З аналізу наведених норм чинного законодавства видно, що обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод підприємства повинні у разі, якщо їх діяльність може негативно впливати на стан підземних вод. Водночас Акт перевірки № 394/2-4-11/20 від 23.11.2020 року не містить доказів здійснення позивачем негативного впливу на стан підземних вод.

Більш того, аналізуючи вимогу п. 5 Припису від 30.11.2020 року, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Акт перевірки та Припис від 30.11.2020 року повинні містити лише ті питання, які містяться у приписі від 31.05.2019 року № 4-5681-2-3, разом з тим дослідивши вимоги припису від 31.05.2019 року № 4-5681-2-3, суд зазначає, що такої вимоги як "запровадити контроль за якісним станом підземних горизонтів через локальні мережі спостережувальних свердловин" останній не містить.

На переконання суду вказана обставина свідчить про вихід перевіряючими за межі предмету перевірки та ігнорування обов`язку, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, що свідчить про порушення вимог ст. 6 Закону № 877-V.

З урахуванням викладеного, п. 5 Припису від 30.11.2020 також підлягає скасуванню.

Крім того, відповідач у Приписі від 30.11.2020 у п.п. 8, 9, 10 зазначає, що ПрАТ «НЗТО» відповідно до ст.ст. 7, 17, 26 Закону України «Про відходи» в термін до 28.02.2021 року має: розробити інвентаризацію відходів з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства; визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини; розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення відходів, що утворюються при діяльності підприємства.

Статтею 7 Закону України «Про відходи» визначено, що у сфері поводження з відходами встановлюються такі нормативи: граничні показники утворення відходів у технологічних процесах; питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах; інші нормативи, передбачені законодавством.

Нормативи у сфері поводження з відходами розробляються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема:

визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;

Державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону.

Державний облік та паспортизація відходів здійснюються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Система і форми звітності, порядок надання і використання відповідної інформації про відходи, а також порядок перегляду їх номенклатури розробляються на основі державного класифікатора відходів і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади (ст. 26 Закону України «Про відходи»).

Так, стосовно п. 8 Припису від 30.11.2020 року слід зазначити, що у 2019 році Актом перевірки виявлено порушення, що не всі відходи обліковані в матеріалах інвентаризації відходів, а саме: відпрацьовані гальмівні колодки, їх норми утворення, якісний склад і властивості не обліковані в матеріалах інвентаризації відходів. Приписом від 31.05.2019 року № 4-5681-2-3 відповідачем приписано розробити до 01.09.2019 року інвентаризацію відходів з урахуванням всіх видів відходів , що утворюються при діяльності підприємства, а саме: відпрацьовані гальмівні колодки.

На виконання означеної вимоги позивачем укладено договір № 178 від 04.07.2019 з ФОП ОСОБА_1 , предметом якого є здійснення досліджень та розробка в галузі природних наук та охорони навколишнього природного середовища, а саме: проведення коригування матеріалів інвентаризації відходів. Склад та погодження додаткових технічних паспортів.

Згідно з Договором внесено зміни до інвентаризації відходів, з урахуванням всіх видів відходів, розроблені технічні паспорти та реєстрові картки об`єктів утворення відходів саме щодо такого виду відходів: відпрацьовані гальмівні колодки.

Звіт про інвентаризацію відходів взятий на облік Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації в листопаді 2014 року, що підтверджує лист № 8195/0/261-14 від 17.11.2014 року.

Технічний паспорт на накладки гальмівних колодок відпрацьованих розроблений та погоджений Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, що підтверджується листом № 3-5265/0/261-19 від 28.08.2019 року. Реєстрові карти об`єкта утворення відходів внесені до електронного реєстру об`єктів утворення відходів на сайті Дніпропетровської обласної державної адміністрації за № 217/252 дата внесення 29.12.2014 року та 05.08.2019.

Копії технічних паспортів на накладки гальмівних колодок відпрацьованих надано відповідачу під час позапланової перевірки, що підтверджується підписом державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Удовенко Т.П. на описі документів наданих ПрАТ «НЗТО».

Таким чином, п. 8 Припису від 30.11.2020 виконано ще на підставі Припису № 4-5681-2-3 від 31.05.2019.

Відносно п. 9 Припису від 30.11.2020 необхідне зазначити, що склад та властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності ПрАТ «НЗТО», ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини визначено в п. 5.1 Звіту про інвентаризацію відходів.

Відповідно до п. 11 Акту проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів за № 369/2-10/19 від 24.05.2019 та п. 3 Акту перевірки мова йде про відпрацьовані гальмівні колодки.

Згідно із Звітом про інвентаризацію відходів, в гальмівних механізмах автотранспорту використовуються накладки гальмівні гумово-азбестові. У процесі експлуатації транспортних засобів накладки стираються. Для забезпечення безаварійної роботи проводиться огляд та в разі потреби відбувається заміна накладок чи колодки в цілому. Відповідно до визначеного складу та властивостей відходу та реєстрової карти об`єктів утворення відходів, небезпечним складником відходу є азбест (пил, порошок та волокна), що є накладкою гальмівної колодки. Тому, при потребі заміни накладок чи колодки в цілому, на утилізацію передається азбестова накладка, а металева колодка передається в металобрухт.

Згідно з укладеним договором з ПП «Екотехсинтез» № 040419/120 від 04.04.2019 ПрАТ «НЗТО» передало на утилізацію накладки гальмівних колодок для подальшої утилізації, що підтверджує Акт надання послуг № 335 від 19.11.2019.

Крім того, відповідно до укладеного договору купівлі-продажу з ТОВ «АЙ ТЕМС 09» № 244 від 09.10.2018 металеву колодку продано, як металобрухт.

З огляду на викладене, п. 9 Припису від 30.11.2020 року є безпідставними, а відповідно має бути скасованим.

Щодо п. 10 Припису від 30.11.2020 суд вважає за необхідне зазначити, що нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, розроблені в повному обсязі, та внесені в п. 5.2 Звіту про інвентаризацію відходів підприємства та в технічні паспорта відходів, які погоджені Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, що підтверджується листом № 3-5265/0/261-19 від 28.08.2019 року.

Копії технічних паспортів надано відповідачу під час позапланової перевірки 2020 року, що підтверджується підписом державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Т.П. Удовенко на описі документів наданих ПрАТ «НЗТО».

Таким чином, п. 10 Припису від 30.11.2020 року є виконаним, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 13 Припису від 30.11.2020 року позивачу приписано в строк до 31.12.2020 року обладнати організовані стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вимірювальними портами в місцях вимірювань (відбору проб) у відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», вимог нормативної документації ДСТУ 8725:2017, ДСТУ 8726:2017, Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597).

Відповідно до приписів ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

Разом з тим, аналізуючи вимогу п. 13 Припису від 30.11.2020 року, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Акт перевірки та Припис від 30.11.2020 року повинні містити лише ті питання, які містяться у приписі від 31.05.2019 року № 4-5681-2-3, разом з тим дослідивши вимоги припису від 31.05.2019 року № 4-5681-2-3, суд зазначає, що така вимога, як "обладнати організовані стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вимірювальними портами в місцях вимірювань (відбору проб) у відповідності до вимог чинного законодавства" у ньому відсутня.

Так, вказана обставина свідчить про вихід перевіряючими за межі предмету перевірки та ігнорування обов`язку, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, що свідчить про порушення вимог ст. 6 Закону № 877-V.

Таким чином, п. 13 Припису від 30.11.2020 року є таким, що підлягає скасуванню.

Також необхідно зазначити, що п. 12 та п. 15 Припису від 30.11.2020 визначено, зокрема: надати на розгляд до ДЕІ у Дніпропетровській області проектну документацію на проведення реконструкції, ліквідацію (демонтаж) об`єктів з відповідним погодженням (ст.ст. 20-2, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»); надати довідку щодо кількості годин роботи в наднормативному режимі від джерел викиду ДВ №№ 3, 9, 22, 62 63 за період з 06.05.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ № 6 за період з 20.06.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ № 19 за період з 21.06.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ №№ 25, 43, 44 за період з 05.05.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ № 29 за період з 19.06.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ №№ 39, 42, 67 за період з 18.06.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ №№ 60, 61, 68, 69, 70 за період з 12.06.2019 до 19.09.2019 включно; ДВ № 15 за період з 05.05.2019 до 19.09.2019 включно (по кожному джерелу викиду та періоду окремо) (ст. ст. 10, 11, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697, умов Дозволу на викиди № 1211600000-94).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Водночас, аналізуючи зміст п. 12 та п. 15 Припису від 30.11.2020 року, слід звернути увагу на те, що останні не містять у собі вимоги відповідача до ПрАТ «НЗТО» щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства, а лише містять за своїм змістом запит на отримання інформації.

Отже, включення до змісту припису вимог щодо надання копій документів, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а мають загальний характер, суперечить суті та меті припису як розпорядчого документа, що складається за результатами заходу державного нагляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 816/581/16.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що п. 12 Припису від 30.11.2020 року містить строк виконання (30.11.2020 року), який на момент надходження на адресу позивача Припису від 30.11.2020 року (04.12.2020 року) вже вичерпано, а тому його виконання у встановлений термін є неможливим, що не відповідає принципу належного урядування.

Крім того, п. 15 Припису від 30.11.2020 року містить вимогу, щодо якої на користь ПрАТ «НЗТО» частково вже винесено рішення від 06.11.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/6101/19, яке набрало законної сили 06.04.2020 року. А саме, вказаним рішенням визнані протиправними та скасовані пункти 20, 21, 24 припису від 31.05.2019 року № 4-5681-2-3, які містять вказівку надати довідку щодо кількості годин роботи в наднормативному режимі від наступних джерел викидів ДВ №№ 3, 62, 63, 19, 25, 43, 44, 39, 42, 70.

Таким чином, оскільки пункти припису, що визнані протиправними та скасовані рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року у справі № 160/6101/19 не породжують жодних правових наслідків для позивача від моменту його прийняття тобто з 31.05.2019 року, то й вимога надати довідку щодо кількості годин роботи в наднормативному режимі від джерел викидів з цієї дати не підлягає виконанню.

Частиною 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням вказаного, суд робить висновку про протиправність п. 12 та п. 15 Припису від 30.11.2020 року, у зв`язку з чим останні підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що доводи відповідача, зазначені у відзиві, в жодному разі не спростовують встановлених судом обставин щодо протиправності пунктів 1, 2, 3, 5, 8, 9, 10, 12, 13 та 15 спірного припису та наявності підстав для їх скасування.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цим позовом у розмірі 2102 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Нікопольський завод технологічного оснащення» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправними та скасування пунктів припису - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати повністю пункти 1, 2, 3, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 15 Припису № 343/2-4-11/20 від 30.11.2020 року Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, код ЄДРПОУ 43877118) на користь Приватного акціонерного товариства «Нікопольський завод технологічного оснащення» (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр-т Трубників, 56, код ЄДРПОУ 31760880) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський