Ухвала суду № 96407130, 19.04.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3900/21 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань у Волинській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління стратегічних розслідувань у Волинській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції про визнання протиправним та скасування наказу начальника Управління стратегічних розслідувань у Волинській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 10 лютого 2021 року №28 “Про призначення та проведення службового розслідування”.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява подана без додержання вимог статтей 160, 161 КАС України та містить такі недоліки.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак в порушення зазначених вимог позивачем не зазначено, які конкретні норми законодавства порушив відповідач при прийняті спірного наказу від 10 лютого 2021 року №28 “Про призначення та проведення службового розслідування”. При цьому варто зауважити, що цитування національного законодавства без пояснення (обґрунтування) окремих положень до конкретних обставин та фактів не є обґрунтуванням позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Національного стандарту України “Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, документи виготовляють на конторській друкарській машинці або за допомогою комп`ютерної техніки. Подані у подальших положеннях розміри стосуються документів, які мають розмір шрифту 12 - 14 друкарських пунктів. Текст документів, надрукованих на папері формату А4, рекомендовано друкувати через 1,5 міжрядкових інтервали, а формату А5 - через 1 - 1,5 міжрядкового інтервалу.

Однак позовна заява виготовлена без дотримання зазначених положень в частині використання розміру шрифту документа.

Як передбачено частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 грн.

Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру – про визнання протиправним та скасування наказу начальника Управління стратегічних розслідувань у Волинській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 10 лютого 2021 року №28 “Про призначення та проведення службового розслідування”. Отже, позовна заява має бути оплачена судовим збором у сумі 908,00 грн (0,4 х 2270,00 грн).

Позивач не надав доказів сплати судового збору. Водночас у позовній заяві позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі статей 5, 8 Закону України “Про судовий збір”.

Стаття 5 названого Закону встановлює перелік пільг щодо сплати судового збору. Однак позивач не вказав, на підставі якої конкретно норми статті 5 Закону України “Про судовий збір” він звільнений від сплати судового збору та якими доказами підтверджується надання йому таких пільг.

У той же час стаття 8 Закону України “Про судовий збір” встановлює порядок та підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Однак відповідне клопотання з обґрунтуванням підстав для застосування судом положень цієї статті позивач не надав.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як визначено частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина п`ята статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Положення частини п`ятої статті 122 КАС України підлягають застосуванню у цьому випадку, оскільки позов подано у зв`язку із проходженням позивачем публічної служби у розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.

За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Спірний наказ прийнятий 10 лютого 2021 року, при цьому адміністративний позов подано до суду 09 квітня 2021 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, тобто позов подано з пропуском місячного строку звернення до суду.

В прохальній частині позовної заяви представник позивача адвокат Лавренчук О.В. просив поновити строк звернення до суду, мотивуючи тим, що позивач в межах визначеного строку звертався із цим позовом 12 березня 2021 року та ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року позовну заяву було повернуто позивачу з підстав непідтвердження повноважень представника позивача. На момент отримання поверненої позовної заяви минув місячний строк на оскарження наказу. Проте з огляду на те, що позивач початково звернувся до суду в межах строку, а це звернення є фактично повторним та воно виникло з технічних підстав, просив поновити процесуальний строк.

Наведені у позовній заяві підстави поновлення строку звернення до суду та обставини, що зумовили його пропуск, не є поважними з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведені положення КАС України чітко окреслюють характер процесуальної поведінки учасників справи, за яким особа, яка зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку на оскарження в судовому порядку, а також стосовно належного оформлення позовної заяви. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 26 вересня 2018 року (справа №753/7279/18), ухвалі від 21 листопада 2018 року (справа №216/1724/17) дійшов висновку, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім того, право звернення до суду кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

На доводи представника позивача про те, що звернення з позовом є фактично повторним, яке виникло з технічних підстав, та є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду, слід зауважити, що ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №140/2708/21 про повернення позовної заяви представник позивача отримав 29 березня 2021 року, а з цим позовом до суду звернувся 09 квітня 2021 року, тобто за спливом 10 днів, що в свою чергу, зважаючи на стислі строки звернення до суду з вимогами щодо проходження публічної служби, не може вважатись добросовісним та своєчасним (без невиправданих зволікань) виконанням вимог процесуального закону.

З огляду на вищенаведене, підстави для поновлення строку звернення до суду, вказані у позовній заяві, не можна визнати поважними. Отже, позивачу необхідно запропонувати подати до суду заяву про поновлення місячного строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, додавши докази поважності причин його пропуску (зокрема, докази, які підтверджують обставини неможливості звернення до суду відразу після отримання ухвали суду від 22 березня 2021 року).

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви з обґрунтуванням позовних вимог (копії відповідно до кількості учасників справи), оформленої відповідно до Національного стандарту України “Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003”; подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши інші підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.

Також позивачу необхідно у вказаний строк сплатити судовий збір у сумі 908,00 грн, надати суду оригінал платіжного документа або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Перерахування судового збору необхідно здійснювати за платіжними реквізитами Волинського окружного адміністративного суду, зазначеними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань у Волинській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції про визнання протиправним та скасування наказу залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ж.В. Каленюк